Рішення

від 10.01.2017 по справі 916/1358/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2017 р.Справа № 916/1358/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ"

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ"

2) "MATTIOLA LP"

про стягнення солідарно 20 000,00 грн. та стягнення 87 605 201,20 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ" та "MATTIOLA LP", в якій просить суд:

1. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ" та "MATTIOLA LP" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" заборгованість у розмірі 20 000,00 грн., яка виникла внаслідок несплати боргу "MATTIOLA LP" за поставлений товар згідно:

- ЕК10ДР№500060703/2016/001916 від 29.02.2016р. на суму 9 179 676,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002140 від 04.03.2016р. на суму 4 025 808,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/001684 від 18.02.2015р. на суму 1 310 604,80 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/001655 від 22.02.2016р. на суму 3 212 482,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/004449 від 27.04.2016р. на суму 308 028,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002076 від 03.03.2016р. на суму 1 737 140,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/003273 від 31.03.2016р. на суму 87 280,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/004671 від 11.04.2016р. на суму 10 898 398,80 грн.;

- ЕК10ДР№500040605/2016/000863 від 04.03.2016р. на суму 29 847 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002349 від 16.05.2016р. на суму 3 537 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002354 від 16.05.2016р. на суму 191 456,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/005914 від 11.05.2016р. на суму 2 709 846,00 грн.;

- ЕК10ДР№504020000/2016/001634 від 12.05.2016р. на суму 1 194 860,00 грн.

2. Стягнути з "MATTIOLA LP" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" заборгованість у розмірі 68 220 059,60 грн., яка виникла внаслідок несплати "MATTIOLA LP" за поставлений товар згідно:

- ЕК10ДР№500060703/2016/001916 від 29.02.2016р. на суму 9 179 676,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002140 від 04.03.2016р. на суму 4 025 808,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/001684 від 18.02.2015р. на суму 1 310 604,80 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/001655 від 22.02.2016р. на суму 3 212 482,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/004449 від 27.04.2016р. на суму 308 028,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002076 від 03.03.2016р. на суму 1 737 140,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/003273 від 31.03.2016р. на суму 87 280,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/004671 від 11.04.2016р. на суму 10 898 398,80 грн.;

- ЕК10ДР№500040605/2016/000863 від 04.03.2016р. на суму 29 847 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002349 від 16.05.2016р. на суму 3 537 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002354 від 16.05.2016р. на суму 191 456,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/005914 від 11.05.2016р. на суму 2 709 846,00 грн.;

- ЕК10ДР№504020000/2016/001634 від 12.05.2016р. на суму 1 194 860,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2016р. позовну заяву (вх.№1458/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1358/16 та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

30.06.2016р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (вх.№2-3478/16) відповідно до якої просить суд:

1. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ" та "MATTIOLA LP" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" заборгованість у розмірі 20 000,00 грн., яка виникла внаслідок несплати боргу "MATTIOLA LP" за поставлений товар згідно:

- ЕК10ДР№500060703/2016/001916 від 29.02.2016р. на суму 9 179 676,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002140 від 04.03.2016р. на суму 4 025 808,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/001684 від 18.02.2015р. на суму 1 310 604,80 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/001655 від 22.02.2016р. на суму 3 212 482,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/004449 від 27.04.2016р. на суму 308 028,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002076 від 03.03.2016р. на суму 1 737 140,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/003273 від 31.03.2016р. на суму 87 280,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/004671 від 11.04.2016р. на суму 10 898 398,80 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/007436 від 22.06.2016р. на суму 967179,60 грн.;

- ЕК10ДР№500040605/2016/000863 від 04.03.2016р. на суму 29 847 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002349 від 16.05.2016р. на суму 3 537 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002354 від 16.05.2016р. на суму 191 456,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/005914 від 11.05.2016р. на суму 2 709 846,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/005409 від 30.05.2016р. на суму 13 621 106,00 грн.;

- ЕК10ДР№504060703/2016/005409 від 30.05.2016р. на суму 13 621 106,00 грн.;

- ЕК10ДР№504050000/2016/103369 від 26.05.2016р. на суму 3 934 516,00 грн.;

- ЕК10ДР№504020000/2016/001634 від 12.05.2016р. на суму 1 194 860,00 грн.;

- ЕК10ДР№504020000/2016/002241 від 29.06.2016р. на суму 862 340,00 грн.

2. Стягнути з "MATTIOLA LP" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" заборгованість у розмірі 87 605 201,20 грн., яка виникла внаслідок несплати "MATTIOLA LP" за поставлений товар згідно:

- ЕК10ДР№500060703/2016/001916 від 29.02.2016р. на суму 9 179 676,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002140 від 04.03.2016р. на суму 4 025 808,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/001684 від 18.02.2015р. на суму 1 310 604,80 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/001655 від 22.02.2016р. на суму 3 212 482,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/004449 від 27.04.2016р. на суму 308 028,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/002076 від 03.03.2016р. на суму 1 737 140,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/003273 від 31.03.2016р. на суму 87 280,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/004671 від 11.04.2016р. на суму 10 898 398,80 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/007436 від 22.06.2016р. на суму 967179,60 грн.;

- ЕК10ДР№500040605/2016/000863 від 04.03.2016р. на суму 29 847 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002349 від 16.05.2016р. на суму 3 537 240,00 грн.;

- ЕК10ДР№500040408/2016/002354 від 16.05.2016р. на суму 191 456,00 грн.;

- ЕК10ДР№500010003/2016/005914 від 11.05.2016р. на суму 2 709 846,00 грн.;

- ЕК10ДР№500060703/2016/005409 від 30.05.2016р. на суму 13 621 106,00 грн.;

- ЕК10ДР№504060703/2016/005409 від 30.05.2016р. на суму 13 621 106,00 грн.;

- ЕК10ДР№504050000/2016/103369 від 26.05.2016р. на суму 3 934 516,00 грн.;

- ЕК10ДР№504020000/2016/001634 від 12.05.2016р. на суму 1 194 860,00 грн.;

- ЕК10ДР№504020000/2016/002241 від 29.06.2016р. на суму 862 340,00 грн.

Зазначена заява про збільшення розміру позовних вимог, прийнята судом до розгляду.

З підстав того, що місцезнаходженням відповідача "MATTIOLA LP" є Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (1 Straits Parade, Bristol, UNITED KINGDOM BS 16 2 LA), ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2016р., суд в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, звернувся до компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Департаменту іноземного процесу Королівських судів (Foreign Process Section Royal Courts of Justice) із судовим дорученням для належного повідомлення "MATTIOLA LP" про час та місце розгляду даної справи, розгляд якої було призначено на 10.01.2017р. об 11 год. 00 хв., у зв'язку з чим, провадження у справі №916/1358/16 було зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. провадження у справі №916/1358/16 було поновлено.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 11год. 00 хв. 10.01.2016р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 1 в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позов (вх.№16194/16 від 30.06.2016р.), відповідно до якого заявлені позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі в порядку ст.78 ГПК України.

Представник відповідача 2 в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позов (вх.№16192/16 від 30.06.2016р.), відповідно до якого заявлені позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі в порядку ст.78 ГПК України.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27 січня 2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" (Продавець) та "MATTIOLA LP" (Покупець) було укладено контракт №0011, згідно п.1.1. якого, відповідно до цього контракту Продавець зобов'язується поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити вартість прийнятого товару на умовах, визначених цим Контрактом.

Відповідно до п.5.1. Контракту, ціна товару визначається на підставі узгоджених додатках та/або інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Пунктом 8.2. Контракту встановлено, що всі платежі за цим Контрактом мають бути здійснені протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виникнення зобов'язання зі здійснення таких платежів.

Умовами п.11.1. Контракту передбачено, що всі питання, що випливають з або у зв'язку з цим Контрактом, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. Якщо сторони не досягли взаємної згоди, всі суперечки розглядаються судами України.

Цей Контракт набуває чинності з моменту його підписання та зберігає силу до моменту повного та належного виконання обов'язків сторін (п.14.2. Контракту).

28 січня 2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ" (Поручитель) було укладено договір поруки, згідно п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель частково поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань "MATTIOLA LP", (далі - Боржник) за контрактом: 0011 від 27.01.2016р.

Відповідно до п.3.1. Договору, відповідальність Поручителя перед Кредитором за порушення Боржником зобов'язання за Контрактом, забезпеченого порукою, обмежується сумою в розмірі 20 000 (двадцять тисяч гривень).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених у ст.559 Цивільного кодексу України (п.6.1. Договору).

Доповненням №1.1. від 08.02.2016р. сторони погодили внесення змін до вищезазначеного контракту в частині кількості та асортименту товару.

На виконання умов вищенаведеного контракту позивачем було поставлено "MATTIOLA LP" товар на загальну суму 87 625 201,20 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі товару, проте останнім вартість отриманого від відповідача товару залишилась без оплати, внаслідок чого, за "MATTIOLA LP" утворилась заборгованість в сумі 87 625 201,20 грн.

Неналежне виконання "MATTIOLA LP" договірних зобов'язань за контрактом №0011 в частині здійснення оплати отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

При вирішенні даного спору по суті, враховуючи той факт, що однією із сторін у спірних правовідносинах, які виникли на підставі контракту №0011 від 27.01.2016р. є іноземна юридична особа, господарський суд, першочергово, вважає за необхідне дослідити правомірність застосування до умов даного договору права України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" от 16.04.1991г. №959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб'єктами господарської діяльності є суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

В силу положень ст.3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" от 16.04.1991р. №959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є зокрема юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Згідно зі ст.6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” от 16.04.1991г. №959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Приймаючи до уваги наведені положення чинного законодавства, а також суб'єктний склад контракту № 0011 від 27.01.2016р., зміст зобов'язань, що виникли на підставі даної угоди, господарський суд доходить висновку, що між сторонами по справі був укладений зовнішньоекономічний договір з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При дослідженні питання можливості застосування до даного контракту права України, суд вважає за необхідне звернутись до положень Закону України „Про міжнародне приватне право”.

Так, в силу положень ст.1 Закону України „Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005р. №2709-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту – Закон України „Про міжнародне приватне право”) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Виходячи з положень ст.ст.4, 5 Закону України „Про міжнародне приватне право” право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 32 Закону України „Про міжнародне приватне право” передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідно до ст. 44 Закону України „Про міжнародне приватне право” у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець за договором купівлі-продажу.

Приймаючи до уваги, що контракт № 0011 від 27.01.2016р. за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки, продавцем за яким виступає ТОВ „Алтонс-Компані”, тобто резидент України, а також враховуючи, що умовами даної угоди не передбачено прямого вибору права, яке підлягає застосуванню до його умов, керуючись вищенаведеними положеннями закону суд дійшов висновку, що до умов даного контракту підлягає застосуванню право України.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).

Таким чином, судом встановлено поставку позивачем "MATTIOLA LP" товару за контрактом №0011 від 27.01.2016р на загальну суму 87 625 201,20 грн., неналежне виконання останнім договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару, у зв'язку з чим на думку суду позивач правомірно заявив вимогу про стягнення заборгованості в сумі 87 605 201,20 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача "MATTIOLA LP" на користь позивача підлягає заборгованість, встановлена судом в розмірі 87 605 201,20 грн.

Крім того, суд зазначає, що в силу приписів ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В свою чергу, згідно зі ст.ст.541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Аналізуючи наведені законодавчі норми, а також звертаючись до правової природи такого заходу забезпечення виконання зобов'язань як порука та інституту солідарної відповідальності, суд констатує факт наданого законом кредитору права на звернення до суду з позовом до обох солідарних боржників - боржника за основним зобов'язанням та поручителя, з підстав невиконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що на час вирішення даної справи товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ" не виконало зобов'язання за компанію "MATTIOLA LP" щодо сплати на користь позивача частини заборгованості за придбаний товар у межах відповідальності поручителя в сумі 20 000 грн., а також враховуючи визнання з боку ТОВ "МЕДІА ДАБЛ" існування вказаного обов'язку, господарський суд дійшов висновку про наявність солідарного обов'язку компанії "MATTIOLA LP" та ТОВ "МЕДІА ДАБЛ" щодо сплати заборгованості в сумі 20 000 грн.

У зв'язку з викладеним, позовні вимоги про солідарне стягнення із відповідачів грошових кошті в сумі 20 000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що відповідачами позовні вимоги позивача визнано в повному обсязі в порядку ч.5 ст.78 ГПК України.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ", у зв'язку з чим підлягають повному задоволенню судом.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 206 700,00 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов – задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 84, код ЄДРЮОФОПГФ 39406447) та "MATTIOLA LP" (1 Straits Parade, Bristol, UNITED KINGDOM BS 16 2 LA) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. №125, офіс №22, код ЄДРЮОФОПГФ 38729961) заборгованість у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з "MATTIOLA LP" (1 Straits Parade, Bristol, UNITED KINGDOM BS 16 2 LA) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. №125, офіс №22, код ЄДРЮОФОПГФ 38729961) заборгованість у розмірі 87 605 201 (вісімдесят сім мільйонів шістсот п'ять тисяч двісті одна) грн. 20 коп.

4. Стягнути пропорційно з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ДАБЛ" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 84, код ЄДРЮОФОПГФ 39406447) та "MATTIOLA LP" (1 Straits Parade, Bristol, UNITED KINGDOM BS 16 2 LA) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТОНС-КОМПАНІ" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. №125, офіс №22, код ЄДРЮОФОПГФ 38729961) витрати на оплату судового збору в сумі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 16 січня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський