Постанова

від 12.01.2017 по справі 909/843/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа № 909/843/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 районної ради від 27.10.2016

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016

у справі № 909/843/16

за позовом Приватного підприємства Західспецбудтранс-7 , м. Косів, Івано-Франківська область,

до відповідача ОСОБА_2 районної ради, м. Косів, Івано-Франківська область,

про стягнення 120888,00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 у справі № 909/843/16 (суддя Максимів Т.В.) задоволено позов Приватного підприємства (надалі - ПП) Західспецбудтранс-7 , стягнуто з ОСОБА_2 районної ради на користь позивача 120888,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи з капітального ремонту приміщення сесійної зали ОСОБА_2 районної ради.

Оскаржуваним рішенням встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в за жовтень 2013 року №79-02-1-1 є належним доказом підтвердження виконання позивачем робіт на суму 120888,00 грн., тоді як відповідач не виконав обов'язку щодо їх оплати. На думку суду, незважаючи на відсутність договору, факт підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань. Додатково суд першої інстанції взяв до уваги рішення сесії ОСОБА_2 районної ради від 30.01.2014 №556-23/2014 "Про районний бюджет" із додатком №5, згідно якого передбачено видатки за рахунок коштів бюджету розвитку на капітальний ремонт сесійної зали в сумі 126000,00 грн.

Щодо покликань відповідача на відсутність бюджетних призначень з фінансування робіт за договором підряду, то такі, на думку місцевого господарського суду, не можуть бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 районна рада оскаржила його в апеляційному порядку. Скаржник вважає, що при прийнятті рішення судом було залишено поза увагою той факт, що в 2013 році між сторонами у даній справі не укладався окремий письмовий договір про виконання підрядних робіт на суму 120888,00 грн. з визначенням передбачених в законодавстві істотних умов. Будь-які листи, факсограми, телефонограми, телеграми, які б свідчили про таке - відсутні. Також, протягом 2013 - 2015 років позивач не звертався до відповідача щодо оплати заборгованості, яка є предметом даного спору. Зважаючи на те, що в кошторисі видатків районної ради на 2013 рік не передбачалося бюджетних призначень на оплату капітального ремонту приміщення сесійної зали ОСОБА_2 районної ради в розмірі 120888,00 грн, а на обліку органів Казначейської служби відсутні зазначені зобов'язання за минулі роки, це свідчить, на думку скаржника, про відсутність підстав вважати, що в районної ради виник обов'язок сплатити ПП Західспецбудтранс-7 120888,00 грн.

ПП Західспецбудтранс-7 подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечило доводи та вимоги апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач наголосив на тому, що відповідно до ст.181 ГК України, укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, в тому числі, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Виходячи з положень вказаної статті, фактичного виконання позивачем підрядних робіт та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі підрядних робіт, на думку позивача, у сторін виникли відповідні майново-господарські зобов'язання.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

08.10.2012 між ОСОБА_2 районною радою (замовником) та ПП Західспецбудтранс-7 (підрядником) було укладено договір підряду №36-003 (а.с. 31-32 ), відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи по капітальному ремонту приміщення сесійної зали ОСОБА_2 районної ради на суму 88693,00 грн. до 31.12.2012. Після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язався оформити необхідну документацію, а замовник - розрахуватися за фактично виконані та прийняті роботи згідно договору.

Роботи, передбачені договором підряду, були виконані у повному обсязі, що підтверджується актом №609-1-02-1-1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2012 року на суму 88693,00 грн. (а.с. 34-37 ). З пояснень позивача вбачається, що відповідач повністю оплатив вартість виконаних робіт.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору підряду обома сторонами даного спору було погоджено зведений кошторисний розрахунок №609 від 18.05.2012 на капітальний ремонт приміщення сесійної зали ОСОБА_2 районної ради на суму 215282,00 грн. (а.с. 16-17 ).

Також вбачається, що окрім робіт в 2012 році, ПП Західспецбудтранс-7 також здійснювало роботи по капітальному ремонту приміщення сесійної зали ОСОБА_2 районної ради і в 2013 році.

В акті приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в за жовтень 2013 року №79-02-1-1 (а.с. 42-45 ) міститься інформація про відповідний об'єкт будівництва, найменування, кількість та вартість будівельних робіт, найменування замовника та підрядника. Вказаний акт, як і зведений кошторис, підписані представниками обох сторін без зауважень та містять відбитки печаток сторін. Вартість робіт, відповідно до акту №79-02-1-1, становить 120888,00 грн.

Як зазначено в рішенні місцевого господарського суду, оригінали вказаних документів було оглянуто в судовому засіданні.

Оскільки підрядні роботи на суму 120888,00 грн. так і не були оплачені ОСОБА_2 районною радою, ПП Західспецбудтранс-7 звернулося до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень , якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначалося вище, незважаючи на відсутність письмового договору, у 2013 році позивач фактично виконав будівельні роботи з капітальному ремонту приміщення сесійної зали ОСОБА_2 районної ради на суму 120888,00 грн., а відповідач - прийняв їх виконання. Вказана обставина підтверджується актом №79-02-1-1 приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в за жовтень 2013 року.

Зважаючи на фактичне виконання, прийняття робіт та підписання сторонами акта приймання будівельних робіт, виходячи з положень ст.ст. 173 та 181 ГК України, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що спірні правовідносини між сторонами мають характер правовідносин за договором будівельного підряду, який був укладений у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Виходячи з цього, відхиляються доводи скаржника про відсутність в нього будь-яких обов'язків за спірними правовідносинами (в тому числі, щодо оплати за виконані роботи) внаслідок недотримання вимог до форми правочину. Колегія суддів наголошує на тому, що в акті приймання будівельних робіт міститься інформація про необхідні істотні умови, а саме: про об'єкт будівництва, про найменування, кількість та вартість будівельних робіт, найменування замовника та підрядника. Крім того, в матеріалах справи наявний зведений кошторисний розрахунок на суму 215282,00 грн., локальний кошторис та відомість ресурсів до локального кошторису (а.с. 16-17, 18-24, 25-30 ), які підписані сторонами та охоплюють роботи, що були виконані підрядником у 2013 році.

Згідно ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно приписів ч.4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.08.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою №5/2016 про сплату заборгованості в розмірі 120888,00 грн. в семиденний термін з дня отримання цієї вимоги; на вимозі міститься відмітка про її отримання (а.с. 48 ). Докази виконання вказаної вимоги в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, акт приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в за жовтень 2013 №79-02-1-1 є належним доказом, що підтверджує виконання позивачем робіт на суму 120888,00 грн., а з фактичних обставин справи вбачається, що обов'язок відповідача з оплати за виконані підрядні роботи настав.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вказаного обов'язку та сплати позивачу 120888,00 грн., у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову у даній справі.

Заперечення відповідача про відсутність бюджетного фінансування на 2013 рік не беруться колегією суддів до уваги, зважаючи на те, що відповідно рішення сесії ОСОБА_2 районної ради від 30.01.2014 №556-23/2014 Про районний бюджет на 2014 рік (а.с. 50-65 ) за рахунок коштів бюджету розвитку передбачено видатки на капітальний ремонт сесійної зали в сумі 126000,00 грн. (додаток №5).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, покликання відповідача на відсутність бюджетних призначень на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення його від обов'язку оплати відповідних робіт.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 у справі № 909/843/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 районної ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко