ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2017 р.Справа № 915/894/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
суддів: Ліпчанської Н.В., Савицького Я.Ф.
Секретар судового засідання: Молодов В.С.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31 жовтня 2016 року
по справі № 915/894/16
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Медтехніка»
до Миколаївської міської ради
про поновлення договору оренди земельної ділянки
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю «Медтехніка» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просило зобов'язати Миколаївську міську раду поновити договір оренди земельної ділянки розміром 2 536 кв.м., розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 98, для обслуговування будівель та споруд на умовах раніше діючого договору оренди земельної ділянки від 04.10.2000р.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у позивача права на отримання в оренду вказаної земельної ділянки та відмови відповідача від вчинення дій, направлених на укладення відповідної угоди.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31 жовтня 2016 року (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено. Зобов'язано Миколаївську міську раду поновити договір оренди земельної ділянки площею 2 536 м2, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Медтехніка» та Миколаївською міською радою на умовах раніше укладеного договору оренди земельної ділянки від 04.10.2000р. за №7-2001; cтягнуто з Миколаївської міської ради на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Медтехніка» судові витрати в сумі 1 378 грн.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог посилаючись на приписи ст. 116 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
При цьому, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що між сторонами укладено договір про оренду земельної ділянки та в діях відповідача наявне протиправне зволікання щодо поновлення цього договору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Миколаївська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржене рішення прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт у скарзі зазначає, що між сторонами було укладено саме договір на право тимчасового користування земельною ділянкою, а договір оренди земельної ділянки ніколи не укладався та відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду спірної земельної ділянки.
Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю «Медтехніка» висловило заперечення щодо викладених доводів апеляційної скарги та вважає рішення місцевого господарського суду таким, що не підлягає скасуванню.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, не скористались наданими їм ст. 22 ГПК України правом.
16 січня 2017 року до відділу діловодства суду від уповноваженого представника Миколаївської міської ради надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Апеляційною інстанцією враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Задовольнивши зазначене клопотання, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна підлягає задоволенню з огляду на таке.
За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є правонаступником ЗАТ «Медтехніка» та користується земельною ділянкою площею 2536 м.кв. за адресою: вул. Чкалова, 98 м. Миколаєва, на якій розміщені нежитлові споруди, які належать йому на праві власності (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 03.11.2005р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (а.с. 23).
На підставі рішення Миколаївської міської ради від 26.12.2000р. № 26/15 укладено договір про право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою розміром 2585 м.кв. ЗАТ «Медтехніка», розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул.Чкалова,98 для обслуговування будівель строком на 5 років до 26.12.2005 року (а.с. 9).
18.06.2007р. господарським судом було прийнято рішення по справі № 8/224/07, яким зобов'язано Миколаївську міську раду виконати мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду від 19.05.2006р. по справі № 8/42/06 та поновити договір оренди земельної ділянки розміром 2585 м.кв. ЗАТ «Медтехніка», розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 98, для обслуговування будівель та споруд на умовах раніше діючого договору від 04.10.2000р., за виключенням п. 1.2 договору, який викласти в наступній редакції: «Земельна ділянка передається в користування для обслуговування будівель і споруд по вул. Чкалова, 98 м. Миколаєва терміном до виконання в повному обсязі договору від 16.05.2006р., укладеного між ЗАТ «Медтехніка» та ТОВ «Аннабелла» про надання ЗАТ «Медтехніка» виробничих приміщень та споруд, у зв'язку із звільненням земельної ділянки, визначеної для забудови житловими будівлями».
До цього часу вказане рішення господарського суду від 18.06.2007р. по справі № 8/224/07 Миколаївською міською радою виконано не було.
Товариство з додатковою відповідальністю «Медтехніка» звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов'язати Миколаївську міську раду поновити договір оренди земельної ділянки розміром 2 536 кв.м., розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 98, для обслуговування будівель та споруд на умовах раніше діючого договору оренди земельної ділянки від 04.10.2000р.
Проаналізувавши матеріали справи судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пунктах 2.9, 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статей 124, 125 ЗК України і статті 16 Закону України «Про оренду землі». Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію. Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Земельного кодексу України (редакція 1990р.) тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування.
Згідно з ст. 24 Земельного кодексу України (редакція 1990р.) право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що на час укладання договору № 7-2001 вже існував Закон України «Про оренду землі» та в Земельному кодексі України (редакція 1990р.) також існувало поняття «оренда землі». Вказані нормативно-правові акти визначали поняття оренди землі, форму та істотні умови договору, права та обов'язки сторін.
Отже, судова колегія зауважує на тому, що між Миколаївською міською радою та ЗАТ «Медтехніка» було укладено саме договір на право тимчасового користування земельною ділянкою, а не договір оренди земельної ділянки.
За приписами ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Доказів, що між Миколаївською міською радою та Товариством з додатковою відповідальністю «Медтехніка» укладався договір оренди земельної ділянки, не наведено.
Якщо такій договір не укладався, права на продовження такого договору, визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не існує.
За таких обставин, позовні вимоги про поновлення договору оренди земельної ділянки є безпідставними.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення Господарського суду Миколаївської області підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Миколаївської міської ради - задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача, внаслідок чого з Товариства з додатковою відповідальністю «Медтехніка» на користь Миколаївської міської ради стягується судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 515, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 2, 104 п. 3, 105 ГПК України, судова колегія -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - задовольнити.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 31 жовтня 2016 року по справі № 915/894/16 - скасувати. Прийняти нове рішення:
«У позові відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Медтехніка» на користь Миколаївської міської ради судовій збір за апеляційне провадження у розмірі 1 515, 80 грн.»
Господарському суду Миколаївської області доручити видати наказ із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін.».
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 18.01.2017р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя Я.Ф. Савицький
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2017 |
Оприлюднено | 23.01.2017 |
Номер документу | 64126996 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лисенко В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні