Ухвала

від 17.01.2017 по справі 489/3693/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/3693/16-ц 17.01.2017 17.01.2017

Провадження №22-ц/784/162/17

Справа №489/3693/16-ц

Провадження № 22-ц/784/162/17 Головуючий першої інстанції: Кокорєв В.В.

Категорія: 53 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Горенко Ю.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача ПАТ МСУ № 139 - Алексахіна О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства

Миколаївське спеціалізоване управління № 139

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства Миколаївське спеціалізоване управління № 139 , Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївське спеціалізоване управління № 28 про покладення обов'язку з надання довідки про умови праці та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства Миколаївське спеціалізоване управління № 139 (далі - ПРАТ МСУ № 139 ), Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївське спеціалізоване управління № 28 (далі - ТДВ МСУ № 28 ) про покладення обов'язку з надання довідки про умови праці та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він має 30 років загального трудового стажу, понад 14 років з яких працював монтажником сталевих та залізобетонних конструкцій: з 10 листопада 1981 р. по 05 листопада 1990 р. та з 10 липня 1992 р. по 16 червня 1995 р. у ТДВ СМУ № 28 , з 14 жовтня 2003 р. по 09 грудня 2005 р. у ПРАТ СМУ № 139 . Проводилася

За такого позивач вважав, що має пільговий стаж, достатній для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , але за умови надання в органи Пенсійного фонду України уточнюючої довідки з підприємств, в яких такий стаж був набутий.

Тому 20 жовтня 2015 р. та 21 грудня 2015 р. він звернувся зі заявами про видачі йому таких довідок до відповідачів. На його прохання з відповідними запитами до відповідачів зверталися й органи Пенсійного фонду України.

Посилаючись на те, що відповідачі не надають йому уточнюючих довідок, що стало підставою прийняття рішення 20 травня 2016 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про відмову у призначенні пенсії, та на положення ст. 49 КЗпП України, позивач просив суд зобов'язати відповідачів видати йому уточнюючі довідки про характер його роботі на підприємствах за формою і змістом згідно додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 р., а також у зв'язку із допущеними відповідачами порушеннями його трудових прав, які призвели до моральних страждань, просив стягнути з відповідачів по 900 грн. з кожного у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2016 р. позов задоволено частково.

Поновлено строк звернення позивача до суду.

Зобов'язано ТДВ МСУ №28 надати ОСОБА_4 уточнюючу довідку про характер та умови праці за формою і змістом згідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р.

Зобов'язано ПРАТ МСУ №139 надати ОСОБА_4 уточнюючу довідку про характер та умови праці за формою і змістом згідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р.

Стягнуто з відповідачів: на користь ОСОБА_4 по 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та по 551 грн. 20 коп. судового збору, а також по 551 грн. 20 коп. судового збору з кожного в дохід держави.

В апеляційній скарзі представник ПРАТ МСУ №139 вказує на помилковість висновків суду щодо доведеності позовних вимог, заявлених до підприємства, оскільки вважає недоведеним той факт, що позивач працював у ПРАТ МСУ №139 , порушення судом норм матеріального та процесуального права і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмови у позові до ПРАТ МСУ №139 .

У запереченні на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 вказує на необґрунтованість та безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПРАТ МСУ №139 , позивача, його представника, дослідивши матеріли справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_4 з 10 листопада 1981 р. по 05 листопада 1990 р. та з 10 липня 1992 р. по 16 червня 1995 р. працював монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій у Миколаївському спеціалізованому підприємстві № 28 треста Криворожстальконструкція , а з 14 жовтня 2003 р. по 09 грудня 2005 р. працював в Акціонерному товаристві закритого типу Миколаївське спеціалізоване управління № 139 , правонаступником якого є ПРАТ МСУ №139 .

Згідно із п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 р., розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування № 1058-ІV від 09 липня 2003 р., Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VІІІ від 02 березня 2015 р. мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня

1994 року № 162 та 16 січня 2003 року № 36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах посада монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій віднесена до посад зі шкідливими та важкими умовами праці.

Позивач, якому виповнилося 55 років, який має загальний трудовий стаж понад 30 років звернувся до органів Пенсійного фонду України, оскільки вважав, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах через наявність, крім іншого, відповідного стажу за професією, визначеною списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-2 (далі - Порядок подання та оформлення документів) рішення про призначення пільгової пенсії приймають органи Пенсійного фонду України за місцем розташування підприємств та організацій на підставі документів, передбачених пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів, а також: довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за формою згідно з додатком 1; копії наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць); гарантійного листа підприємств та організацій про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Оскільки у трудовій книжці позивача недостатньо відомостей щодо його роботи за професією монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах, він та на його прохання Управлінням Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва робили запити до відповідачів з вимогою надати довідку щодо підтвердження роботи на пільгових умовах за списком № 2, однак відповідачі таку довідку а ні позивачеві, а ні Управлінню Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва не надали, у зв'язку з чим останнім 20 травня 2016 р. прийнято рішення про відмову ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Враховуючи, що всупереч вимогам ст. 49 КЗпП України, вимог Закону України Про пенсійне забезпечення , Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування , зазначених вище підзаконних актів ПРАТ МСУ №139 не надало позивачеві довідку, що підтверджує характер його роботи на підприємстві, що призвело до порушення прав останнього на призначення пенсії, суд обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок видати зазначену довідку.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то в силу ст. ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Установивши, що внаслідок порушення прав позивача на отримання довідки щодо характеру роботи, він отримав відмову у призначенні пенсії, вимушений був докладати значних додаткових зусиль, пов'язаних з неодноразовими зверненнями до відповідача та органів Пенсійного фонду України, суд обґрунтовано дійшов висновку, про встановлення факту заподіяння позивачеві моральної шкоди та у зв'язку з цим наявність підстав для її відшкодування. При цьому визначений судом розмір такого відшкодування (500 грн.) відповідає характеру та обсягу заподіяних моральних страждань.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ТДВ СМУ № 28 не оскаржувалось і предметом апеляційного перегляду не було.

Заперечення представника відповідача 1 щодо того, що вони не мали змогу видати довідку, оскільки не встановлена форма і зміст та відсутні первісні документи, не можуть бути прийняті судом, тому що, ст. 49 КЗпП України встановлює обов'язок щодо надання довідки, а відповідачами взагалі проігноровано звернення позивача і не надано відповіді навіть в довільній формі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки суперечать положенням закону, що регулюють спірні правовідносини, та встановленим судом обставинам справи.

Так, не відповідає дійсності твердження, викладене в апеляційній скарзі, про те, що ПРАТ МСУ №139 не має відношення до підприємства, в якому у 2003-2005 роках працював позивач, - Акціонерного товариства закритого типу Миколаївське спеціалізоване управління № 139 .

Згідно копії Статуту ПРАТ МСУ №139 (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу Миколаївське спеціалізоване управління № 139 від 20 квітня 2011 р, зміни до статуту є новою редакцією статуту Акціонерного товариства закритого типу Миколаївське спеціалізоване управління № 139 , код ЄДРПОУ 05477497, яке утворено внаслідок викупу організацією орендарів державного майна підприємства Миколаївське будівельне управління № 139 . І у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів від 20 квітня 2011 р. змінено тип акціонерного товариства з Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство. Внаслідок зміни типу та назви акціонерного товариства Приватне акціонерне товариства Миколаївське спеціалізоване управління № 139 є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу Миколаївське спеціалізоване управління № 139 .

Такі доказі свідчать про правильність висновків суду, що позивач працював на підприємстві, правонаступником якого є ПРАТ МСУ №139 .

Посилання в апеляційній скарзі на те, що видача уточнюючої довідки за наявності у позивача трудової книжки та записів у ній не є обов'язковою, а також відсутності вимог до змісту такої довідки суперечить наведеним вище положенням законів та підзаконних актів, що регулюють призначення пенсій працівникам на пільгових умовах, відповідно до яких надання такої довідки є обов'язковою умовою для вирішення питання про призначення пенсії та визначено вимоги до її змісту.

Доводи апеляційної скарги про відсутність на підприємстві відомостей щодо роботи позивача, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки саме на роботодавця покладено обов'язків надання відомостей, які вимагає позивач.

Щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, визначеного ст. 233 КЗпП України, то слід зауважити наступне.

Про порушення свого права позивач остаточно дізнався, отримавши наприкінці травня 2016 р. від органу ПФУ рішення про відмову у призначенні пенсії і звернувся після цього до суду з позовом 26 липня 2016 р., а тому суд обґрунтовано вирішив питання щодо строку звернення за захистом трудового права.

Також не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи орган ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєві, оскільки спір щодо захисту трудового права виник між позивачем та роботодавцями і незалучення до участі у справі вказаного органу не вплинуло на правильність вирішення спору і в силу вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України не може бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Миколаївське спеціалізоване управління № 139 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська