АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
12 січня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Українець Л.Д., Чобіток А.О.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Борвиха , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс , Державна реєстраційна служба України про витребування майна із чужого незаконного володіння,
за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Борвиха на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2016 року,
встановила:
у березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати із чужого незаконного володіння відповідача АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на вказану квартиру. Також позивач просив забезпечити позов шляхом заборони ТОВ Борвиха вчиняти будь-які дії спрямовані на виселення позивача та ОСОБА_2 з спірної квартири, а також вчиняти дії щодо передачі права користування та проникнення до квартири.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2016 року заяву було задоволено.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року у в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою про забезпечення позову, представник ТОВ Борвиха подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач одночасно подав заяву в якій просив забезпечити позов, а саме - накласти арешт на АДРЕСА_1.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2017 р. було накладено арешт на АДРЕСА_1.
12 березня 2015 р. позивач подав клопотання про забезпечення позову - заборонити ТОВ Борвиха вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення його та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 до вирішення судової справи, заборонити ТОВ Борвиха вчиняти буд-які дії по передачі права користування вказаною квартирою, заборонити ТОВ Борвиха вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2015 р. в задоволенні клопотання було відмовлено.
18.03.2015 р. позивач подав клопотання про забезпечення позову, в якому зазначив аналогічні вимоги.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2015 р. клопотання було задоволено - заборонено ТОВ Борвиха вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення позивача та ОСОБА_2 з АДРЕСА_1, вчиняти будь-які дії по передачі права користування вказаною квартирою, вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири до набрання рішенням по цій справі законної сили.
01 квітня 2015 р. позивач подав заяву, в якій просив винести додаткове рішення, оскільки в ухвалі від 18 березня 2015 р. не було зазначено місцезнаходження ТОВ Борвиха , в зв'язку з чим державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 р. заяву було задоволено - вказано аналогічні заходи забезпечення позову та зазначено дані про місцезнаходження ТОВ Борвиха і місце проживання ОСОБА_1
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 р. було скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2015 р. та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 01 квітня 2015 р., суд першої інстанції вказав, що в ухвалі суду від 18 березня 2015 р. не було вказано відомості про сторін та про направлення її для виконання до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.
Однак такий висновок зроблений судом з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України застосування видів забезпечення позову має бути співмірним із заявленими вимогами. Як видно з матеріалів справи на даний час АДРЕСА_1 належить ТОВ Борвиха .
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На вказану квартиру, вже накладено арешт ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2015 р.
Вжиття інших видів забезпечення позову - заборона ТОВ Борвиха вчиняти певні дії не є співмірним із заявленими вимогами та буде порушувати права ТОВ Борвиха , яке є її власником.
Таким чином, судом першої інстанції було неправильно застосовано норми процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, а тому ухвала підлягає скасуванню, а по справі слід постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 313-317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Борвиха задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2016 року скасувати та в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
№ справи: 753/4818/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1239/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В..
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2017 |
Оприлюднено | 23.01.2017 |
Номер документу | 64141527 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Немировська Олена Віленівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні