Рішення

від 17.01.2017 по справі 922/3978/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р.Справа № 922/3978/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування", с. Софіївська Борщагівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Інвест", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 23 229,00 грн. за участю :

Предстваник позивача - не з"явився;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Інвест" (відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 23 229,00 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати по веденню даної справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/3978/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 грудня 2016 року.

Ухвалою суду від 20 грудня 2016 року, з огляду на необхідність надання відповідачу можливості подати відзив на позов і бути присутнім в судовому засіданні, розгляд справи було відкладено на 17 січня 2017 року.

Представник Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" в призначене судове засідання не з"явився, однак, 16 січня 2017 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника (вх. № 1145, електронною поштою вх. № 113).

Разом з тим, у вказаному клопотанні позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Страхова компанія "ВіДі-Страхування".

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, витребуваних судом документів, а також відзив на позовну заяву не надав. До суду повернулись ухвали про порушення провадження по справі від 22.11.2016 року та про відкладення розгляду справи від 20.12.2016 року, які були направлені на адресу відповідача, згідно ОСОБА_1 державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ОСОБА_1 державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Інвест", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

29 квітня 2015 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВіДі-Страхування" (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту CLAUa № 0027 (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Honda , д/н НОМЕР_1.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень ст. 981 Цивільного кодексу України та частини 2 ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Страховим випадком згідно ст. 8 Закону України "Про страхування" є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 85531659, 22 січня 2016 року в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2.

17 березня 2016 року постановою Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 було визнано винним у спричиненні ДТП, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого cm. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

31 березня 2016 року до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВіДі-Страхування" з Заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9.01/0529.16 звернувся ОСОБА_2 в зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

22 квітня 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВіДі-Страхування" на підставі Страхового акту № КР-011008 від 20.04.2016 року з розрахунком суми страхового відшкодування до нього, керуючись Рахунком № НОМЕР_4 від 29.02.2016 року, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 73 229,00 грн. (сімдесят три тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 1028 від 22.04.2016 року.

Пунктом 3 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Цивільним кодексом України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи вбачається, що, ОСОБА_3 є винним у спричиненні пошкоджень автомобілю НОМЕР_3.

За приписами ч. 1 ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

При цьому за змістом статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним з страховиком договором.

Згідно частини 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин, в момент виплати страхового відшкодування у позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" виникло право зворотної вимоги (регресу) до власника джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу ГАЗ , д/н НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_3

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Альфа Страхування" (надалі- ПрАТ "СК "Альфа Страхування") за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3594836 (надалі - Поліс), за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Страхувальником по Полісу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Інвест", код за ЄДРПОУ 33410992, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 25, м. Харків (надалі - ТОВ "Аква інвест", Відповідач).

19 вересня 2016 року ПрАТ "СК "Альфа Страхування" здійснила виплату страхового відшкодування на користь Позивача в межах ліміту відповідальності страховика (ПрАТ "СК "Альфа Страхування") за шкоду, заподіяну майну потерпілих за мінусом франшизи в розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Разом з тим, постановою Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 642/1037/16-п від 17.03.2016 року встановлено, що ОСОБА_3 працює водієм у ТОВ "Аква інвест". Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія АП2 № 091743 від 15.02.2016 року, складеного на громадянина ОСОБА_3 по факту ДТП також свідчить про те, що на момент спричинення шкоди останній працював водієм у ТОВ "Аква інвест".

Отже, враховуючи вищенаведені факти, а також те, що роботодавцем ОСОБА_3 на момент заподіяння шкоди було ТОВ "Аква інвест", для відшкодування шкоди в повному обсязі, в межах розглядуваної справи позивач вимагає стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що становить: 23 229,00 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч дев'яносто гривень 50 копійок) = 73 229,00 грн. - 50 000,00 грн., де: 73 229,00 грн. - розмір завданої внаслідок ДТП шкоди; 50 000,00 грн. - ліміт відповідальності ПрАТ "СК "Альфа Страхування" згідно з умовами Полісу.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

28 жовтня 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулось до відповідача з вимогою вих. № 15/04/8.05/051-16 від 25.10.2016 року щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 23 229,00 грн. (двадцять три тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 00 копійок), проте, станом на день звернення до суду, жодної відповіді на свою вимогу або грошових коштів від відповідача позивач не отримав.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 Цивільного кодексу України в системному звязку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно ст.1194 ЦК України відшкодовується різниця саме між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності (таку правову позицію висловлено судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2878цс15).

Крім того, у постанові від 20.01.2016 року по справі № 6-2808 цс15 Верховний Суд України зазначив таке: "право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобовязує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобовязанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобовязань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобовязання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобовязання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобовязання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обовязку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем належним чином обґрунтовано розмір шкоди, надано належні докази протиправної поведінки відповідача, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем відшкодування в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми завданої шкоди в розмірі 23 229,00 грн. обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 599, 979, 981, 990, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Інвест" (адреса: 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, код ЄДРПОУ: 33410992) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, ЄДРПОУ: 35429675) страхове відшкодування в розмірі 23 229,00 гривень та судовий збір в розмірі 1 378,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_4