Ухвала від 18.01.2017 по справі 826/14206/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14206/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Техноресурс до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року Приватне акціонерне товариство Техноресурс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2013 року №0000462230 та №0000472230.

Окружний адміністративний суд постановою від 26 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року №0000462230. У частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року №0000472230 відмовив. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 1 020,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2016 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі №826/14206/13-а скасовано, а справу №826/14206/13-а направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року Вищий адміністративний суд України вказав, що підставою для перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, слугували доводи податкового органу про правомірність податкового повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, однак, судом апеляційної інстанції було надано оцінку правомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань не лише з податку на прибуток, а й податку на додану вартість та застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що регулюють правовідносини у сфері податку на додану вартість.

Таким чином, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції безпідставно вдався до аналізу підстав та наслідків формування податкового кредиту позивача, що знаходиться поза межами оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, та залишив поза увагою дослідження господарських операцій спірного періоду, за наслідками вчинення яких, донараховані спірні податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 25.04.2013 року по 07.05.2013 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 876 від 22.04.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства Техноресурс з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість за березень 2011 та податку на прибуток за І квартал 2011 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Євротехсервіс - 1991 .

За результатами перевірки складено акт № 1508/22-30-33107041 від 14.05.2013 року, яким встановлено порушення пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 770 360,00 грн. та порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 962 950,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Згідно наданих до перевірки документів ПрАТ Техноресурс в березні 2011 здійснило попередню оплату послуг (роботи по спорудженню розвідувальної свердловини №5 Володимірівського родовища проектною глибиною 2520м.) ТОВ Євротехсервіс-1991 на загальну суму 4622159 грн., в тому числі ПДВ 770360,00 грн.

В ході проведення перевірки ПрАТ Техноресурс , згідно наданих до перевірки документів встановлено, що правові відносини між ПрАТ Техноресурс та ТОВ Євротехсервіс-1991 здійснювались на підставі договору 11/01-1 від 05.01.2011 року на проведення робіт по спорудженню розвідувальної свердловини №5 Володимирського родовища. Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до перевірки надано не було.

На сторінці 6 та на сторінках 11 - 12 акта № 1508/22-30-33107041 від 14.05.2013 року зазначено наступне: Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби отримано Акт ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС № 4852/23-6/13928181 від 03.06.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Євротехсервіс-1991 (код ЄДРПОУ 13928181) щодо підтвердження взаємовідносин з платниками податків за березень 2011, за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, згідно з якою не встановлено фактів передачі послуг (послуг) від ТОВ Євротехсервіс-1991 (код ЄДРПОУ 13928181) до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів та вищенаведених фактів, що свідчать про фіктивність формування податкового кредиту ТОВ Євротехсервіс-1991 в березні 2011 року.

Тобто, з урахуванням вищезазначеного, встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ Євротехсервіс-1991 з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту зазначеного контрагенту-покупця за рахунок ТОВ Євротехсервіс-1991 .

Таким чином, операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ Євротехсервіс-1991 порушують ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ Євротехсервіс-1991 здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. "

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що фінансово-господарські правовідносини між ПрАТ Техноресурс та ТОВ Євротехсервіс-1991 здійснені без мети настання правових наслідків.

28 травня 2013 року Приватним акціонерним товариством Техноресурс до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на акт № 1508/22-30-33107041 від 14.05.2013 року за результатами розгляду яких листом № 11264/10/22-311 від 03.06.2013 року повідомлено про те, що висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

06 червня 2013 року на підставі акта перевірки № 1508/22-30-33107041 від 14.05.2013 року були прийняті податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання за № 0000472230 за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 770361,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1,00 грн. та № 0000362230 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 962951,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1,00 грн.

Приватним акціонерним товариством Техноресурс податкові повідомлення-рішення № 0000472230 від 06.06.2013 року та № 0000362230 від 06.06.2013 року були оскаржені в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарг Міністерством доходів та зборів України прийнято рішення № 9853/6/99.99/00115 від 28.08.2013 року, яким рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Приватне акціонерне товариство Техноресурс не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000472230 від 06.06.2013 року та № 0000462230 від 06.06.2013 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Колегією суддів встановлено, що Приватне акціонерне товариство Техноресурс зареєстроване в Дніпровській районній у м.Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 03.08.2004 року номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №10671050003000138, Код ЄДРПОУ:33107041.

Приватне акціонерне товариство Техноресурс взяте на податковий облік в ДПІ в органах державної податкової служби 10.08.2004 року за №09501, станом на дату складання акту перевірки перебував на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби та був платником податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Також, на момент перевірки податковим органом, на ПрАТ Техноресурс працювало 32 особи.

Метою діяльності підприємства є систематичне здійснення виробничо-господарської, комерційної, посередницької, інвестиційної, фінансової та іншої, не забороненої чинним законодавством України, підприємницької діяльності для отримання прибутку та реалізації на основі одержаних прибутків соціальних та економічних інтересів його акціонерів.

Основними видами діяльності за КВЕД-2010 є:

- 43.13 розвідувальне буріння,

- 06.10 добування сирої нафти;

- 06.20 добування природного газу;

- інше.

ПрАТ Техноресурс є власником спеціального дозволу на користування надрами №5371 від 13.01.2011 року, виданого Державною службою геології та надр України (видобування вуглеводнів) Володимирівського родовища (Роменський район Сумської області) терміном до 13.01.20131 року.

Згідно п.1 Особливих умов вказаного Спеціалізованого дозволу держава в особі Держгеонадр України зобов'язала ПрАТ Техноресурс протягом трьох років затвердити запаси вуглеводнів в Державній комісії по запасах України. Позивач зазначає, що вказане, як і бажання отримати прибуток від продажу вуглеводневої сировини, було можливе лише в результаті буріння розвідувальних свердловин, в т.ч. свердловини №5.

Так, на підставі вказаного Спеціалізованого дозволу було укладено договір ПрАТ Техноресурс з ТОВ Євротехсервіс-1991 від 05.01.2011 року №11/01-1 на проведення робіт по спорудженню розвідувальної свердловини №5 Володимирівського родовища.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що ним не було включено до складу валових витрат попередню оплату послуг здійснену на користь ТОВ Євротехсервіс-1991 та фактично до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 1 - й квартал 2011 року включено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) - строка 04.1 - тільки в частині суми 11 000,00 грн., з огляду на що ним не могло бути допущено завищення валових витрат за зазначений період на суму 3 851 799,00 грн.

Позивач зазначає, що сума попередньої оплати у розмірі 3 851 799,00 грн. не може бути включена до поточних витрат як у бухгалтерському обліку так і в податковому обліку як частина вартості необоротного активу, який буде взято на облік у майбутніх звітних періодах та на період перевірки та перевіряємий період зазначена сума обліковується у складі незавершених капітальних інвестицій на бухгалтерському рахунку № 1521.

Вказане викладене ПрАТ Техноресурс в бухгалтерській довідці від 17.10.2013 року.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування зазначених фактів суду надано не було.

Як вбачається з оскаржуваної відповідачем постанови, у судовому засіданні, в суді першої інстанції, на питання суду щодо того, що стало підставою для висновку про те, що позивачем до валових витрат було віднесено попередню оплату послуг здійснену на користь ТОВ Євротехсервіс-1991 у розмірі 3 851 799,00 грн. представник відповідача не зміг надати суду чітких пояснень щодо підстав встановлення факту віднесення позивачем зазначеної суми до складу валових витрат. Таких пояснень не надано і в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави вважати, що позивачем до складу валових витрат було віднесено попередню оплату послуг здійснену на користь ТОВ Євротехсервіс-1991 у розмірі 3 851 799,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000362230 від 06.06.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то керуючись положеннями ч. 1 ст. 195. КАС, враховуючи, що відповідач в своїй апеляційній скарзі просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а позивач не заперечує правомірність рішення суду першої інстанції у цій частині та те, що під час апеляційного провадження не встановлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів не вбачає за доцільне переглядати рішення суду у цій частині.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

(Повний текст ухвали складений 18 січня 2017 року).

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.