Справа № 522/1117/16
Провадження № 2/522/3537/16
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ ПриватБанк про :
-стягнення грошових коштів в сумі 7833,50 грн. (з яких : перераховані кошти - 7529,50 грн.; комісія за операцію - 304,00 грн.) ;
-визначення порядку виконання рішення шляхом зарахування грошових коштів у розмірі 7529,50 грн. на її банківську картку № НОМЕР_3 та встановлення такого стану рахунку на картці, який існував на 00 год. 00 хв. 13.05.2015 р.;
-визнання всіх нарахованих на день виконання рішення процентів, комісій, а також штрафних санкцій та пені за кредитною карткою № НОМЕР_4 недійсними та такими, що нараховані неправомірно, і зобов'язання ПАТ КБ ПриватБанк їх списати;
Крім того, позивач просить роз'яснити відповідачеві його право на звернення з позовом до особи, що винна у крадіжці грошових коштів, в разі її встановлення правоохоронними органами (а.с.2-4, 20).
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що, по-перше, 13.05.2015 р. з її кредитної карти № НОМЕР_4 було переведено 7529,50 грн. на її банківську карту № НОМЕР_3, з якої ці грошові кошти було переведено на рахунок ТОВ Портмоне ; по-друге, перед зняттям вказаних грошових коштів на її мобільний номер телефону надходили дзвінки з номерів, що є номерами зв'язку з клієнтами відповідача, й за цими номерами вона мала розмову з чоловіком, що представився працівником відповідача і повідомив її, що всі її рахунки у ПриватБанку заблоковані, назвав всі її анкетні дані : дату народження, місце реєстрації та відповідь на секретне запитання, яке відомо тільки їй та працівникам банку, що володіють доступом до бази клієнтів; по-третє, вона особисто вказані дані нікому не повідомляла та не вчиняла дій, що свідчили б про сприяння втраті банківської карти, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, та ці відомості були відомі лише їй та працівникам банку; і, по-четверте, після зняття грошових коштів вона звернулася на гарячу лінію ПриватБанку за даним фактом та блокування її наявних карт у ПриватБанку , але вже 14.05.2015 р. на її мобільний номер телефону надійшло повідомлення з номеру 10060 про те, що раніше заблоковані нею карти знову активовані, хоча за даним фактом (розблокування карт) в ПриватБанк вона не зверталася.
Також позивач вказує, що з заявою про скоєний злочин до правоохоронних органів звернулася 16.05.2015 р., та відомості за даним фактом було внесені до ЄРДР 16.05.2015 р.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ПАТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7833,50 грн., а також судовий збір в сумі 551,20 грн. (а.с. 52).
Проте судом не ухвалено рішення в частині позовних вимог позивача про визначення порядку виконання рішення шляхом зарахування грошових коштів у розмірі 7529,50 грн. на її банківську картку № НОМЕР_3 та встановлення такого стану рахунку на картці, який існував на 00 год. 00 хв. 13.05.2015 р.; визнання всіх нарахованих на день виконання рішення процентів, комісій, а також штрафних санкцій та пені за кредитною карткою № НОМЕР_4 недійсними та такими, що нараховані неправомірно, і зобов'язання ПАТ КБ ПриватБанк їх списати; та роз'яснення відповідачеві його права на звернення з позовом до особи, що винна у крадіжці грошових коштів, в разі її встановлення правоохоронними органами, - з приводу яких сторони давали пояснення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення
Сторони в судове засідання не з'явилися і не повідомили суду причини своєї неявки, хоча про дату і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засідання з повідомленням сторін, але їх присутність не є обов'язковою.
Ухвалюючи судове рішення у даній справі, суд виходив з наступного.
16.01.2012 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено договір на обслуговування карткового рахунку, відповідно до якого банк випустив та видав ОСОБА_1 кредитну картку № НОМЕР_4 та платіжну картку № НОМЕР_3, Стікер РауРаss та ПІН-код до платіжної картки й здійснював розрахунково-касове обслуговування платіжних операцій позивача із використанням платіжної картки.
13 травня 2015 року на мобільний телефон позивача зателефонувала невідома особа, яка представилася працівником банку, назвала всі анкетні дані позивача : дату її народження, місце її реєстрації та відповідь на секретне запитання, яке відомо тільки їй та працівникам банку, що мають доступ до бази клієнтів банку, та повідомила позивачу, що всі її рахунки у банку заблоковані, після чого з кредитної картки позивача № НОМЕР_4 були переведені грошові кошти в сумі 7529,50 грн. на її платіжну картку № НОМЕР_3, з якої ці грошові кошти були переведені на рахунок ТОВ Портмоне .
Одразу після цього позивач звернулася на гарячу лінію ПАТ КБ ПриватБанк за даним фактом та блокування її наявних у ПАТ КБ ПриватБанк карток.
Таким чином, позивачем був виконаний обов'язок, передбачений п. 1.1.2.1.13 Умов та правил надання банківських послуг щодо негайного повідомлення про списання коштів з банківської карки, яке позивач не здійснювала.
Проте 14.05.2015 року на мобільний номер телефону позивача надійшло повідомлення з номеру 10060 ПАТ КБ ПриватБанк про те, що раніше заблоковані нею картки знову активовані.
Крім того, 14.05.2015 року позивач подала відповідачу заяву про незгоду з транзакцією та просила провести перевірку, а 15.05.2015 року позивач звернулася з заявою про скоєний злочин до правоохоронних органів, й 16.05.2015 року відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР , що підтверджується Витягом з кримінального провадження № 12015160480002308.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх без підставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка сум неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що банківську картку та/або платіжну картку вона не втрачала, іншим особам не передавала та ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, нікому не повідомляла.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в справі № 6-71цс15 (постанова від 13.05.2015 р.), відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійсненні операцій з її використанням , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, банк у разі здійснення недозволено або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодував платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійсненні платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визначення порядку виконання рішення шляхом зарахування грошових коштів у розмірі 7529,50 грн. на її банківську картку № НОМЕР_3 та встановлення такого стану рахунку на картці, який існував на 00 год. 00 хв. 13.05.2015 р.; визнання всіх нарахованих на день виконання рішення процентів, комісій, а також штрафних санкцій та пені за кредитною карткою № НОМЕР_4 недійсними та такими, що нараховані неправомірно, і зобов'язання ПАТ КБ ПриватБанк їх списати; та роз'яснення відповідачеві його права на звернення з позовом до особи, що винна у крадіжці грошових коштів, в разі її встановлення правоохоронними органами - підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212,214-215, 220 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити порядок виконання рішення у даній справі шляхом зарахування Публічним акціонерним товариством комерційного банку ПриватБанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, Код ЄДРПОУ 14360570) грошових коштів у розмірі 7529 (сім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 50 коп. на банківську картку № НОМЕР_3, видану Публічним акціонерним товариством комерційного банку ПриватБанк на ім'я ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН : НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Портофранківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 11.10.2010 р., що зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1), та встановлення такого рахунку на цій картці, який існував на 13.05.2015 року о 00 год. 00 хв.
Визнати всі нараховані Публічним акціонерним товариством комерційного банку ПриватБанк на день виконання цього рішення проценти, комісії, штрафні санкції та пеню за виданою на ім'я ОСОБА_1 кредитною карткою № НОМЕР_4 недійсними та такими, що нараховані неправомірно, і зобов'язання Публічне акціонерне товариство комерційного банку ПриватБанк їх списати.
Роз'яснити Публічному акціонерному товариству комерційного банку ПриватБанк право звернення з відповідним позовом до особи, що винна у крадіжці грошових коштів ОСОБА_1, в разі встановлення цієї особи правоохоронними органами.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.А. Ільченко
19.01.2017
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2017 |
Оприлюднено | 24.01.2017 |
Номер документу | 64159327 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Ільченко Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні