ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 січня 2017 року 15:00 № 826/14032/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів - Мазур А.С., Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 до третя особа, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство КСГ БАНК про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) з позовом до Національного банку України (надалі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-2 або Фонд), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України № 239-рш/Бт від 30.08.2016 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КСГ БАНК ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1656 від 30.08.2016 Про початок процедури ліквідації ПАТ КСГ БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.08.2016 № 354;
- зобов'язати відповідача-1 (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити функціонування ПАТ КСГ БАНК в якості діючої банківської установи, в тому числі, але не виключно відновити функціонування кореспондентського рахунку ПАТ КСГ БАНК в НБУ, відновити ПАТ КСГ БАНК в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновити ПАТ КСГ БАНК в якості абонента системи електронної пошти НБУ, відновити роботу ПАТ КСГ БАНК у всіх інформаційних задачах НБУ до яких банк був підключений раніше, а саме: система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України VAL-CLI ; інформаційно-довідкова система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку КредІнфо2 ; система розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України СЕРТЛАЙН2 ; система обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик ОВДП-онлайн2 ; система автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів Реєстр договорів з нерезидентами 2 ; програмний продукт депозитарного обліку Модуль зберігача Публічне акціонерне товариство Національний депозитарій України ; АРМ Заявка ; АРМ Статзвітність ; Єдина інформаційна система Реєстр позичальників , відновити інформаційний обмін ПАТ КСГ БАНК з державними установами, а саме: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Державна митна служба; Державний комітет фінансового моніторингу, дозволити усі початкові платежі банку ПАТ КСГ БАНК у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ КСГ БАНК у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ КСГ БАНК у зазначених вище системах;
- зобов'язати відповідача-1 в порядку, встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ, (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити інформацію про ПАТ КСГ БАНК як діючу банківську установу (в тому числі, але не виключно, - шляхом розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ).
Позовні вимоги мотивовані тим, що протиправними рішеннями відповідачів порушено права позивача як власника простих іменних акцій ПАТ КСГ БАНК (що складають 33,46% частки у статутному капіталі банку), а саме: на отримання дивідендів, участь в управлінні справами банку, розпорядження своїми акціями, отримання у разі ліквідації банку частини його майна або вартості частини його майна, та інші корпоративні права акціонера (учасника) господарського товариства. Позивач вважає, що в основу рішення Правління Національного банку України № 239-рш/Бт від 30.08.2016 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КСГ БАНК були покладені висновки за результатами (матеріалами) планової виїзної перевірки Банку (довідка від 16.08.2016 № В/25-0011/84415/Бт), які є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Зокрема, обставини вчинення ПАТ КСГ БАНК порушень вимог законодавства про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, що є підставою для застосування до банку за ініціативою Національного банку України таких суворих заходів впливу як відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, на думку позивача, матеріалами перевірки не доведені. Таким чином, застосування до ПАТ КСГ БАНК таких заходів впливу та прийняття Правлінням Національного банку України рішення № 239-рш/БТ від 30.08.2016 є невиправданим. Крім того, позивач вважає, що висновки відповідача-1 про вчинення ПАТ КСГ БАНК дій ознаками ризикової діяльності для застосування заходів впливу до банку, що викладені в тексті оспорюваного рішення, сформовані з порушенням принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2016 відкрито провадження у справі № 826/14032/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство КСГ БАНК (далі - третя особа або ПАТ КСГ БАНК ), закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
12.12.2016 в судовому засіданні суд керуючись нормами ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнив клопотання представника Національного банку України та оголосив розгляд справи в закритому судовому засіданні.
У відповідному судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідачів і третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували в усному порядку. Крім того, до канцелярії суду від представника Національного банку України надійшли письмові заперечення та додаткові пояснення з доданими до них документами.
В судовому засіданні 12.01.2017 представники сторін та третьої особи заявили письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Протягом періоду з 21.06.2016 по 12.08.2016 фахівцями Департаменту фінансового моніторингу за наявності посвідчень Національного банку України була проведена планова виїзна перевірка ПАТ КСГ БАНК за період діяльності з 01.08.2015 по 01.06.2016 з питань дотримання банком вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, результати якої оформлено довідкою від 16.08.2016.
За результатами вказаної перевірки, проведеної станом на 01.06.2016, виявлено випадки порушення Банком вимог Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Закон про запобігання), постанови Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417 Про затвердження Положення про здійсненнябанками фінансового моніторингу (далі - Постанова № 417), Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою № 417, (далі - Положення № 417) та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національні банку України від 14.05.2003 № 189, (далі - Положення № 189), а саме:
- п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону про запобігання, що полягає у незабезпеченні виявлених фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (13 порушень);
- абз. 4 ч. 4 ст. 6 Закону про запобігання, що полягає у невстановлені високого ризику клієнту, який є національним публічним діячем або особою, пов'язаною з національним публічним діячем, та пп. 7 п. 64 розд. V Положення № 417, що полягає у неналежному визначенні (виявленні) ризиків клієнтів та здійсненні їх оцінки до/або під час установлення ділових відносин, відкриття рахунку, укладання договору (7 порушень);
- пп. а п. 2 ч. 5 ст. 6 Закону про запобігання, що полягає у нездійсненні обов'язку щодо виявлення Банком факту належності клієнта до національного публічного діяча, особи, пов'язаної з національним публічним діячем (3 порушення);
- пп. б п. 2 ч. 5 ст. 6 Закону про запобігання, що полягає у встановленні без дозволу керівника Банку ділових відносин з національним публічним діячем, особою, пов'язаною з національним публічним діячем, та п. 5.3 розд. V Положення № 189 та пункту 48 розд. V Положення № 417, що полягає у встановленні ділових відносин без дозволу керівника банку (3 порушення);
- пп. в п. 2 ч. 5 ст. 6 Закону про запобігання, що полягає у невжитті Банком до чи під час встановлення ділових відносин заходів для з'ясування джерел походження коштів національного публічного діяча, особи, пов'язаної з національним публічним діячем на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо (1 порушення);
- п. 3 постанови Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417 Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу , що полягає у не виявленні факту належності до публічних осіб, до осіб, близьких або пов'язаних із публічними особами, наявних клієнтів/представників клієнтів, щодо інших клієнтів/представників клієнтів - протягом шести місяців із дня набрання чинності цією постановою. (6 порушень);
- абз. 5 пп. 1 п. 35 розд. ІІІ Положення № 417, що полягає у відсутності у звіті про результати моніторингу ризиків клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема, встановлені факти належності клієнтів або особи, яка діє від його імені, його кінцевих бенефіціарним власників (контролерів) вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами (3 порушення);
- п. 49 розд. V Положення № 417, що полягає у неотриманні дозволу керівника Банку на продовження існуючих ділових (договірних) відносин з клієнтом (4 порушення);
- п. 54 розд. V Положення № 417, що полягає у невиконанні Банком зобов'язання визначити та встановити процедуру отримання від клієнта відомостей про зміну інформації, що надавалася банку, в тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), зокрема, шляхом установлення відповідних обов'язків у договорах про надання послуг банку (2 порушення);
- п. 70 розд. V Положення № 417, що полягає у не формуванні анкети за результатами здійснення ідентифікації клієнта в день проведення разової фінансової операції на значну суму, проведення фінансової операції без відкриття рахунку, що підлягає фінансовому моніторингу (1 випадок);
- пп. 2 п. 73 Положення № 417, що полягає у нездійсненні аналізу фінансової операції з метою виявлення такої, що відповідно до Закону про запобігання може підлягати фінансовому моніторингу, до початку (у процесі, під час спроби), але не пізніше двох робочих днів після здійснення фінансової операції, що може підлягати обов'язковому фінансовому моніторингу (3 порушення);
- п. 5.18 розд. V Положення № 189, п. 69 розділу V Положення № 417, що полягає у невідповідності даних, які містяться в анкеті клієнта, інформації, отриманій за результатами ідентифікації, вивчення клієнта та документам, що містяться в юридичній справі (3 порушення).
Також в довідці зафіксований факт невиконання Банком деяких з рекомендацій інспекційної групи, наданих в матеріалах попередньої планової виїзної перевірки, проведеної за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 (довідка від 25.09.2015), зокрема: розгляд питання щодо доцільності продовження ділових відносин з клієнтами Банку, які здійснювали фінансові операції готівковими/безготівковими коштами у значних розмірах, та з клієнтами від яких перераховувалися кошти клієнтам, що в подальшому отримувались готівкою через касу Банку/перераховувались на власні рахунки, відкриті в інших банках, з огляду на наявні ризики використання послуг Банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму; здійснення перевірки паспортів всіх клієнтів Банку через базу даних інформаційно-довідкової системи втрачених паспортів Міністерства внутрішніх справ України на предмет їх достовірності; проведення інвентаризації анкет клієнтів на предмет повноти та достовірності їх заповнення, а також посилення контролю за їх веденням; посилення контролю за виявленням фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також за порядком ведення Реєстру; посилення контролю за складанням щомісячних звітів, та забезпечення інформування Голови Правління у відповідності до Закону про запобігання.
З урахуванням наведеного та за результатами вибіркової перевірки руху коштів за рахунками фізичні осіб клієнтів Банку та аналізу юридичних справ клієнтів у інспекційної групи виникли підстави вважати, що Банк здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів, зокрема, за ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, визначеними абз. 14, 16, 17 та 18 п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346, із змінами та доповненнями (далі - Положення № 346), а саме:
- участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування (зокрема, пов'язаних зі зняттям готівкових коштів);
- нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
- невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину;
- здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням втрачених, викрадених, підроблених документів.
Крім того, за результатами перевірки зроблено висновки, що рівень управління ризиками використання публічними особами послуг Банку для легалізації кримінальних доходів за результатами перевірки, оцінений, як недостатній.
В зв'язку з вищезазначеним, інспектори дійшли висновку, що рівень виконання Банком вимог законодавства з питань фінансового моніторингу щодо клієнтів Банку та фінансових операцій, що підлягали перевірці, оцінюється як незадовільний та Банком здійснюються недостатні заходи для запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.
30.08.2016, опрацювавши матеріали планової виїзної перевірки ПАТ КСГ БАНК за період з 01.08.2015 по 01.06.2016, та заперечення Банку від 19.08.2016 № 301/11-бт на висновки такої перевірки директори Департаменту фінансового моніторингу та Департаменту банківського нагляду склали доповідну записку № В/25-0003/88728/БТ від 30.08.2016, в тексті якої зафіксували результати перевірки з акцентом на певних порушеннях, і дійшли висновку, що Банк допустив систематичні порушення законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та здійснює ризикову діяльність у сфері фінансового моніторингу, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. У вказаній доповідній записці від 30.08.2016 було запропоновано застосувати до ПАТ КСГ БАНК заходи впливу у вигляді відкликання банківської ліцензії і ліквідації Банку.
Того ж дня Правлінням Національного банку України за результатами розгляду доповідної записки № В/25-0003/88728/БТ від 30.08.2016 та довідки від 16.08.2016 № В/25-0011/84415/БТ прийнято рішення за № 239-рш/Бт про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КСГ БАНК .
Вказане рішення Правління Національного банку України від 30.08.2016 № 239-рш/бт було доведено до відома Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в порядку ч. 3 ст. 44 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , ст. 77 Закону України Про банки і банківську діяльність .
На підставі зазначеного рішення відповідача-1 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 30.08.2016 прийнято рішення № 1656 Про початок процедури ліквідації АТ КСГ БАНК та делегування повноважень ліквідатора . Згідно тексту цього рішення від 30.08.2016 № 1656 відповідчем-2 вирішено запровадити процедуру ліквідації ПАТ КСГ БАНК з 31.08.2016 строком на 2 роки, та призначити уповноваженою особою Фонду провідного професіонала відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Горбатюк Т.М. строком на 2 роки починаючи з 31.08.2016, з делегуванням останній повноважень ліквідатора ПАТ КСГ БАНК , визначених ст.ст. 37, 38, 47 - 52, 52-1, 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Крім того, 30.08.2016 директором-розпорядником Фонду на виконання вказаного рішення Виконавчої дирекції Фонду від 30.08.2016 № 1656 прийнято наказ за № 354 Про початок процедури ліквідації АТ КСГ БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку .
Надаючи правову оцінку законності оспорюваного рішення відповідача-1 про застосування заходів впливу до ПАТ КСГ БАНК у вигляді відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовою основою регулювання відносин з прийняття Правлінням Національного банку України рішень про застосування заходів впливу до банків є положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 73, 74 і 76 Закону України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 № 2121-III (далі - Закон № 2121-ІІІ) та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 (що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902, далі - Положення № 346).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст.ст. 1 і 2 Закону України Про Національний банк України від 20.05.1999 № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV) визначено, що Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Зокрема, Національний банк України на центральному рівні здійснює функції банківського регулювання та банківського нагляду.
За визначенням наведеним у ст. 1 цього Закону, банківське регулювання - одна із функцій Національного банку, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства, а банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 679-XIV та ч. 1 ст. 67 Закону № 2121-ІІІ метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 55 Закону № 679-XIV Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
За нормою ст. 66 Закону № 2121-ІІІ державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком у таких формах, зокрема: адміністративне регулювання здійснюється щодо реєстрації банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.
Частинами другою, третьою, п'ятою та одинадцятою ст. 67 Закону № 2121-ІІІ визначено, що наглядова діяльність Національного банку охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.
Національний банк для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників банку та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у банку, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування статутного капіталу банку.
При здійсненні банківського нагляду Національний банк має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов'язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків.
Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Згідно з абз. 19 ч. 1 ст. 15 Закон № 679-XIV Правління Національного банку приймає рішення про застосування заходів впливу (санкцій) до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність та інших законів України.
Між тим, в силу норм ст. 8 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 14.10.2014 № 1702-VII Національний банк України є суб'єктом державного фінансового моніторингу, а банки - суб'єктами первинного фінансового моніторингу (як такі, що здійснюють проведення на території України фінансових операцій).
Згідно з ч. 2 ст. 14, ч. 7 ст. 24 цього Закону суб'єкти державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень зобов'язані: здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції регулювання і нагляду за суб'єктом первинного фінансового моніторингу; здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, для обмеження (зменшення) ризиків під час їх діяльності; 4) вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом. Порядок застосування до суб'єктів первинного фінансового моніторингу та/або їх посадових осіб передбачених цим Законом санкцій, пред'явлення вимог, а також здійснення контролю за їх виконанням визначається відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу; вживати у випадках, встановлених законодавством, заходів для недопущення формування капіталу відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити на підставі офіційних документів або їх копій, засвідчених в установленому порядку та ін.
Суб'єкти державного фінансового моніторингу для виконання своїх функцій мають право одержувати у встановленому ними порядку від суб'єктів первинного фінансового моніторингу (щодо яких вони відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду) інформацію, документи, копії документів, оформлені та засвідчені суб'єктом первинного фінансового моніторингу згідно з вимогами відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу.
Національний банк України для здійснення нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, щодо яких він відповідно до статті 14 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду, має право безоплатного доступу (у тому числі автоматизованого) до відповідних інформаційних систем (баз даних) органів державної влади у порядку, узгодженому Національним банком України з відповідним органом державної влади.
У разі порушення банками, філіями іноземних банків вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню загрози інтересам вкладників чи інших кредиторів банку має право застосувати заходи впливу відповідно та у порядку, визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України.
В свою чергу, ч. 1 ст. 73 Закону № 2121-ІІІ встановлено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму , нормативно-правових актів Національного банку України , його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону , або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку , застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: письмове застереження; скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку; укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; встановлення для банку підвищених економічних нормативів; підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами; заборона надавати бланкові кредити; накладення штрафів; тимчасова, до усунення порушення або скасування заходів впливу, передбачених цією статтею, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
Статтею 77 цього ж Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо: 1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію; 2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії; 3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Таким чином, законодавством регламентовано повноваження відповідача-1 здійснювати нагляд за банками та в разі виявлення порушення ними вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України та/або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, - застосовувати до них заходи впливу, різновидом яких є відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
Порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України (ч. 1 ст. 74 Закону № 2121-ІІІ), а саме - Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346.
У відповідності до п.п. 3.1 і абз. 1 - 3 п. 3.3 Положення № 346 (в редакції від 02.08.2016 постанови Правління Національного банку України від 02.08.2016 № 365, що була чинна на момент проведення планової перевірки банку) Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки (далі - банки), банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність), або в разі застосування іноземних санкцій, на підставі, зокрема, таких результатів (матеріалів): інспекційних перевірок діяльності банків; перевірок банків з питань дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу); безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків; аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо; контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, виконанням рішень Національного банку про застосування заходів впливу, виконанням пред'явлених (висунених) вимог, припиненням здійснення ризикової діяльності, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України.
Рішення про застосування заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет з питань нагляду) відповідно до цього Положення.
Факт здійснення банком ризикової діяльності установлює Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
Національний банк має право зробити висновок про здійснення банком ризикової діяльності на підставі результатів аналізу звітності банку, за результатами банківського нагляду, перевірок дотримання банками вимог валютного законодавства або законодавства з питань фінансового моніторингу.
В силу норм ст. 48 Закону України Про банки і банківську діяльність банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.
Відповідно до абз. 12, 14, 16 - 18 п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення № 346 ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема, можуть бути: участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування тощо (зокрема пов'язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів, використанням рахунків осіб не за призначенням тощо); нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з використанням послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину; здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням втрачених, викрадених документів або таких, що мають ознаки підроблених, недійсних (нікчемних).
Пунктом 3.4, 3.5 гл. 3 розд. І Положення № 346 встановлено, що обов'язок довести, що в діях клієнта або банку немає ознак здійснення ризикової діяльності, покладається на банк.
Рішення Національного банку про застосування заходу впливу має містити зміст (назву) заходу впливу, що застосовується до банку, реквізити документа, у якому зафіксовані порушення або зазначені ознаки здійснення банком ризикової діяльності / який містить інформацію про застосування іноземних санкцій, опис порушення (із зазначенням норм законів України, нормативно-правових актів Національного банку, які порушено) / ризикової діяльності / інформації про застосування іноземних санкцій або вчинених дій (бездіяльності) банку, що призвели до порушення або до здійснення ризикової діяльності. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу оформляється в установленому Національним банком порядку та є обов'язковим для виконання.
При цьому, згідно п. 3.2 гл. 3 розд. І цього Положення заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду щодо порушення банками вимог, установлених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , результатів перевірки банків Фондом.
Пунктом 1.1 гл. 1 розд. ІІІ Положення № 346 встановлено, що Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у випадках, передбачених частиною другою статті 77 Закону про банки.
Систематичним порушенням банком законодавства з питань фінансового моніторингу є порушення банком законодавства з питань фінансового моніторингу після застосування Національним банком до банку не менше двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років та/або встановлення фактів здійснення ризикової діяльності.
Рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку приймає Правління Національного банку, та таке може бути оскаржене в судовому порядку виключно з метою встановлення законності таких рішень (п. 1.2 гл. 1 розд. ІІІ, п. 3.8 гл. 3 розд. І Положення).
Як вбачається з тексту оспорюваного рішення від 30.08.2016 № 239-рш/Бт Національними банком у зв'язку з встановленням в процесі здійснення банківського нагляду (планової виїзної перевірки, результати якої оформлені довідкою від 16.08.2016) ПАТ КСГ БАНК фактів здійснення ним ризикової діяльності (а саме за ознаками, визначеними абз. 14, 16, 17 і 18 п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення № 346 в редакції від 02.08.2016) та систематичного порушенням ним законодавства з питань фінансового моніторингу було застосовано до Банку засіб впливу у вигляді є відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
За даними довідки від 16.08.2016 та доповідної записки № В/25-0003/88728/БТ від 30.08.2016 в ході проведення планової перевірки встановлено наступне: протягом періоду з 07.12.2015 до 01.06.2016 з рахунків фізичних осіб (група балансових рахунків № НОМЕР_9), відкритих в Банку, отримано готівкові кошти у національній валюті на загальну суму 72 588 218,74 грн.
При цьому, протягом періоду з 07.12.2015 до 02.02.2016 (включно) 116 клієнтів Банку фізичних осіб - резидентів (далі - Група фізичних осіб) та/або їх довірена особа отримали готівкові кошти через касу Банку (з використанням POS-терміналу) на загальну суму 64 444 880 грн., що становить 88,78 % від загальної суми виданих коштів готівкою з рахунків фізичних осіб (група балансових рахунків № НОМЕР_9) у цілому по Банку за період з 07.12.2015 до 01.06.2016 (включно).
Фізичні особи, які включені до Групи фізичних осіб, зокрема, пов'язані між собою джерелом походження коштів на рахунках № НОМЕР_9, відкритих для них у Банку. А саме кошти, які в подальшому отримувались у готівковій формі, попередньо зараховувались на рахунки № НОМЕР_9 Групи фізичних осіб від двох юридичних осіб (Кредитні спілки Будинок кредитів та Всі разом ) із основним призначенням платежу: Повернення дод.пай.внеску члену КС... .
Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також юридичних справ клієнтів Банку, щодо юридичних осіб Кредитні спілки Будинок кредитів та Всі разом було виявлено, що: обидві юридичні особи мають дату державної реєстрації - 02.07.2014; обидві юридичні особи зареєстровані за адресою: 01033, м. Київ, вул. Гайдара , буд. 50; ОСОБА_5 (ІНП НОМЕР_1) одночасно є керівником юридичної особи Кредитної спілки Будинок кредитів та уповноваженою особою юридичною особи Кредитна спілка Всі разом ; ОСОБА_6 (ІНП НОМЕР_2), яка є керівником юридичної особи Кредитної спілки Всі разом , та ОСОБА_5 (ІНП НОМЕР_1) є близькими особами (брат та сестра). При цьому, обидва ОСОБА_6 (ІНП НОМЕР_2) та ОСОБА_5 (ІНП НОМЕР_1) є близькими особами (діти) Голови Наглядової Ради Банку ОСОБА_8 (ІНП НОМЕР_3).
Також, близько 99 % загальної суми фінансових операцій, що були здійснені по рахунку № НОМЕР_7, відкритому в Банку для Кредитної спілки Будинок кредитів , та рахунку № НОМЕР_8, відкритому в Банку для Кредитної спілки Всі разом , стосувалися надходження коштів від 8 фізичних осіб - підприємців та перерахування цих коштів на рахунки № НОМЕР_9 Групи фізичних осіб. За результатами аналізу наданої Банком інформації та документів, в тому числі юридичних справ клієнтів Групи фізичних осіб встановлено, що за даними інформації, розміщеній в системі Втрачені паспорти Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України (далі - ППС ОВСУ), паспорти деяких фізичних осіб, на підставі яких Банком здійснювалась ідентифікація та верифікація деяких фізичних осіб, значаться як втрачені (викрадені). 39 фізичних осіб мають негативну соціальну репутацію (затримувалися правоохоронними органами за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, у тому числі пов'язаних із збутом, зберіганням наркотиків, крадіжками, грабежами).
Відповідно до наданих Банком у юридичних справах клієнтів Групи фізичних осіб документів, ідентифікація, верифікація, вивчення клієнтів, щодо всіх клієнтам Групи фізичних осіб здійснювалась безпосередньо начальником управління платіжних карток Банку ОСОБА_9, робоче місце якого знаходиться у місті Києві. При цьому, переважна більшість клієнтів Групи фізичних осіб мають місце проживання у Дніпропетровській області. Видача платіжних карток клієнтам Групи фізичних осіб здійснювалась начальником Дніпропетровського відділення Банку Бондаревою Л. М. безпосередньо у відділенні Банку у м. Дніпрі.
Всі особи, що входять до Групи фізичних осіб здійснювали фінансові операції з готівковими коштами в обсягах, що не відповідають наявній інформації про фінансовий стан клієнта (клієнти Групи фізичних осіб отримували готівкові кошти через касу Банку на загальну суму в межах від 219 300,00 грн. до 598 000,00 грн., між тим за наявною в Банку інформацією про суму орієнтованого щомісячного сукупного доходу фізичні особи зазначили: до 10000,00 грн. або 10000 - 50000 грн.
Крім того, Група фізичних осіб делегувала свої права щодо розпорядження рахунком третій особі ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_4), для чого йому оформлені додаткові платіжні картки у кількості 553 штуки), в тому числі за рахунками фізичних осіб, що охоплювались попередньою перевіркою діяльності Банку з питань фінансового моніторингу. Загальна сума отриманих готівкових коштів через каси, термінали, банкомати Банку з усіх платіжних карток, випущених Банком на ім'я фізичної особи ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4), протягом періоду з 01.08.2015 до 07.12.2015 склала 106 714 600,00 грн. (довідка Банку на Запит № 38/Ф), що становить: 55,87 % від загальної суми виданих коштів готівкою з рахунків фізичних осіб (група балансових рахунків № НОМЕР_9) у цілому по Банку за період з 01.08.2015 до 07.12.2015; 40,49 % від загальної суми виданих коштів готівкою з рахунків фізичних осіб (група балансових рахунків № НОМЕР_9) у цілому по Банку за період з 01.08.2015 до 01.06.2016; 42,01 % від загальної суми виданих коштів готівкою з рахунків 264 фізичних осіб - клієнтів Банку (група балансових рахунків № НОМЕР_9), які отримували кошти від КС БК та КС ВР , у цілому по Банку за період з 01.08.2015 до 01.06.2016. Проте за даними інформації, розміщеної в ППС ОВСУ, паспорт ОСОБА_11 значиться як викрадений з 18.10.2013.
Частину коштів КС БК перерахувало на рахунки № НОМЕР_11, відкриті в Банку для фізичних осіб ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_5) та ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_3), які в подальшому отримали їх готівкою через касу Банку (ОСОБА_12 - 1 100 153,00 грн., ОСОБА_8 - 13 926,50 грн.).
Наприкінці періоду перевірки Банком були проведені аналогічні фінансові операції. А саме, 01.06.2016 з рахунку № 26504010011718, відкритого в Банку для юридичної особи Кредитна спілка Ваш вибір (код ЄДРПОУ 36568633) [далі - КС ВВ ] на карткові рахунки (НОМЕР_10) 11 фізичних осіб було перераховано кошти на загальну суму 5 987 923,20 грн. із основним призначенням платежу: Повернення дод.пай.внеску члену КС... . Протягом наступних двох днів (02.06.2016-03.06.2016) фізичні особи та/або їх довірені особи отримали вищезазначені кошти готівкою через касу Банку (з використанням POS-терміналу). Також, кошти в сумі 11 990,00 грн. були перераховані 13.06.2016 на рахунок № НОМЕР_11, відкритий в ПАТ КБ Приватбанк для ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1). Джерело походження коштів - кошти, що надійшли на рахунок КС ВВ [через рахунок № НОМЕР_12, відкритий в Банку для ФОП ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_6] від ТОВ БУРГАМ (код СДРПОУ 39584595), яке також мало відношення до коштів, що отримувались готівкою протягом періоду перевірки.
За результатами попередньої перевірки Банку з питань дотримання ним вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, проведеної фахівцями Національного банку станом на 01.08.2015, за період діяльності з 01.08.2012 до 01.08.2015 (Довідка від 25.09.2015), були виявлені факти проведення Банком аналогічних фінансових операцій (отримання фізичними особами готівкових коштів з використанням платіжних карток) та зроблено висновок про те, що Банк здійснює ризикову діяльність, а саме, Банк не здійснює достатніх заходів у сфері управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (зокрема, з метою зниження ризиків), що створює ризики використання послуг Банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у зв'язку з чим подальше здійснення готівкових операцій є ризиковим і може призвести до створення загрози інтересам вкладників та інших кредиторів Банку та здійснив фінансові операції, які містять ризики використання послуг Банку з метою легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, за такою схемою: регулярне (більше трьох разів на місяць) отримання фізичними особами через касу Банку коштів у готівковій формі в національній валюті зі своїх рахунків, відкритих в Банку, що попередньо надходили у безготівковій формі від юридичних осіб - резидентів, у вигляді, зокрема, повернення частини додаткового пайового внеску, надання фінансової допомоги, повернення позики, надання фінансового кредиту тощо.
У схемі, яка була виявлена за результатами попередньої перевірки, приймала участь КС БК . При цьому, за результатами попередньої перевірки Банку було надано рекомендацію щодо припинення ділових відносин з клієнтами, які приймали участь у виявлених схемних операціях (у тому числі щодо КС БК ). Однак, Банком зазначена рекомендація виконана не була, а ділові відносини з КС БК були припинені лише 30.12.2015 за заявою клієнта. Крім того, за результатами вибіркового аналізу руху коштів по рахунках клієнтів Банку, зокрема під час здійснення Банком власних операцій та операцій з кредитування клієнтів, були встановлені факти , що можуть свідчити про: здійснення Банком операцій, що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу); невключення до переліку пов'язаних з Банком осіб, які мають ознаки пов'язаності з Банком; штучного поліпшення фінансового результату Банку або викривлення його звітності.
На думку відповідача-1 зазначені вище обставини свідчать про здійснення Банком ризикової діяльності за ознаками, визначеними абзацами чотирнадцятим та вісімнадцятим п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення № 346.
Також, Національний банку встановив факт здійснення ПАТ КСГ БАНК ризикової діяльності за ознакою, визначеною абз. 17 п 3.3 гл 3 розд І Положення № 346, а саме невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину, що полягає у зокрема, у невідмові в проведенні регулярних фінансових операцій по переказу Кредитною спілкою Будинок кредитів (за період з 07.12.2015 до 25.12.2015 з рахунку, відкритому в Банку для названої кредитної спілки на рахунки 106 фізичних осіб було перераховано кошти на загальну суму 59 038 417,80 грн. (здійснено 213 фінансових операцій) та Кредитною спілкою Всі разом (протягом періоду з 16.01.2016 до 21.01.2016 з рахунку, відкритому в Банку для названої кредитної спілки на рахунки 10 фізичних осіб було перераховано кошти на загальну суму 5 796 974,40 грн. (здійснено 20 фінансових операцій) коштів на рахунки Групи фізичних осіб, що в подальшому отримувались через касу Банку, за наявності у Банку інформації про те, що обсяги таких операцій із отримання готівкових коштів не відповідають інформації про фінансовий стан цих клієнтів.
Крім того під час інспекційної перевірки Національним банком також було виявлено порушення ПАТ КСГ вимог законодавства України з питань фінансового моніторингу, а саме:
1. пункту 3 ч. 2 ст. 6 Закону № 1702-VII, що полягає у незабезпеченні виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (13 порушень): Банк не виявив фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу за ознакою здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами , передбаченою п. 10 ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону, зокрема, фінансові операції за рахунками юридичних осіб: ТОВ АДІГО АДВ , ТОВ МНЕМОСІНА ГРУП , ТОВ ВЕЛЕС IT , ТОВ НОЛІНА ГРУП . Банк не виявив фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу за ознакою фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик , передбаченою п. 17 ч. 1 ст. 15 Закону № 1702-VII, а саме, фінансову операцію за рахунком ПАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ КРАЇНА .
Інспекційною перевіркою також було встановлено факти незабезпечення виявлення Банком проведених 27.11.2015 клієнтом Банку ОСОБА_14, що є публічним діячем (детальний опис зазначений по тексту Довідки про перевірку), фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу за ознакою, визначеною п. 17 ч. 1 ст. 15 Закону № 1702-VII фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик , та які станом на 01.07.2016 не були виявлені Банком, інформація про них відсутня в Реєстрі, до Спеціально уповноваженого органу не надавалась;
2. абзацу четвертого ч. 4 ст. 6 Закону № 1702-VII, що полягає у невстановлені високого ризику клієнту, який є національним публічним діячем або особою, пов'язаною з національним публічним діячем, та пп. 7 п. 64 розд. V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417, що полягає у неналежному визначенні (виявленні) ризиків клієнтів та здійсненні їх оцінки до/або під час установлення ділових відносин, відкриття рахунку, укладання договору (7 порушень): Банк до/або під час установлення ділових відносин, до проведення фінансової операції, відкриття рахунку, укладення договору а також протягом шести місяців із дня набрання чинності Постановою № 417, не встановив високий ризик клієнтам, які є національними публічними діячами (ОСОБА_15 - яка відповідно до інформації, розміщеної на офіційному інтернет-представництва Президента України, до жовтня 2014 року перебувала на посаді члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ОСОБА_8 - який відповідно до інформації, розміщеної на Урядовому порталі до червня 2014 року перебував на посаді заступника Голови Державної казначейської служби України, ОСОБА_14 - яка відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, з листопада 2014 року по теперішній час є Народним депутатом України, ОСОБА_16 - який відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, протягом періоду з травня 2014 року до цього часу є членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, ОСОБА_17 - який відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Міністерства Юстиції України, є керівником "Політичне об'єднання "ПРЯМА ДІЯ" (Політична партія "ПРЯМА ДІЯ") та близькими родичами декотрого з таких публічних діячів;
3. підпункту "а" п. 2 ч. 5 ст. 6 Закону № 1702-VII, що полягає у не здійсненні обов'язку щодо виявлення Банком факту належності клієнта до національного публічного діяча, особи, пов'язаної з національним публічним діячем (3 порушення): стосовно операцій з ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_17;
4. підпункту "б" п. 2 ч. 5 ст. 6 Закону № 1702-VII, що полягає у встановленні без дозволу керівника Банку ділових відносин з національним публічним діячем, особою, пов'язаною з національним публічним діячем, п. 5.3 розд. V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189, та п. 48 розд. V Положення № 417, що полягає у встановленні ділових відносин з такими особами без дозволу керівника банку (3 порушення): стосовно операцій з ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_17;
5. підпункту "в" п. 2 ч. 5 ст. 6 Закону № 1702-VII, що полягає у невжитті Банком до чи під час встановлення ділових відносин заходів для з'ясування джерел походження коштів національного публічного діяча, особи, пов'язаної з національним публічним діячем на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо(1 порушення): інспекційною групою встановлено, що на момент проведення національним публічним діячем ОСОБА_17 фінансової операції без відкриття рахунку (дата здійснення касової операції 19.05.2016) щодо внесення готівкових коштів в сумі 535 000,00 грн. через касу Банку з подальшим зарахуванням цих коштів на інший рахунок, відкритий в Банку, з призначенням платежу: Продаж земельної ділянки.... , та станом на 01.06.2016 в Банку відсутні документально підтверджені заходи щодо з'ясування джерел та походження коштів (активів) вказаного клієнта. На запит інспекційної групи від 07.07.2016 № 24 стосовно ОСОБА_17 Банком не було надано жодного документального підтвердження вжиття таких заходів;
6. пункту 3 постанови Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417 "Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу", що полягає у не виявленні факту належності до публічних осіб, до осіб, близьких або пов'язаних із публічними особами, наявних клієнтів/представників клієнтів, щодо інших клієнтів/представників клієнтів протягом шести місяців із дня набрання чинності цією постановою що полягає у не виявленні факту належності до публічних осіб, до осіб, близьких або пов'язаних із публічними особами, наявних клієнтів/представників клієнтів, щодо інших клієнтів/представників клієнтів - протягом шести місяців із дня набрання чинності цією постановою (6 порушень);
7. абзацу 5 пп. 1 п. 35 розд. III Положення № 417, що полягає у відсутності у звіті про результати моніторингу ризиків клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема, встановлених фактів належності клієнта або особи, яка діє від його імені, його кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами (3 порушення): Доповідна записка про результати моніторингу ризику клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг Банку для легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму за 3-й квартал 2015 року, складена Відповідальним працівником 16.11.2015 та розглянута Головою Правління 16.11.2015, не містить інформації, щодо встановленого 24.09.2015 факту належності клієнта Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія За добробут та соціальний захист народу до осіб, пов'язаних з публічними особами; Доповідна записка про результати моніторингу ризику клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг Банку для легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму за 4-й квартал 2015 року, складена відповідальним працівником 18.01.2016 та розглянута Головою Правління 18.01.2016, не містить інформації, щодо встановлених протягом четвертого кварталу 2015 року фактів належності клієнтів (Державного підприємства Укроборонресурси , ОСОБА_18, ОСОБА_19) до публічних осіб, до осіб пов'язаних з публічними особами; доповідна записка про результати моніторингу ризику клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг Банку для легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму за 1-й квартал 2016 року, складена відповідальним працівником 15.04.2016 та розглянута Головою Правління 18.04.2016, не містить інформації, щодо встановлених протягом першого кварталу 2016 року фактів належності клієнтів (Державного геофізичного підприємства Укргеофізика , ПАТ Страхова компанія Країна ) до осіб пов'язаних з публічними особами;
8. пункту 49 розд. V Положення № 417, що полягає у не отриманні дозволу керівника Банку на продовження існуючих ділових (договірних) відносин з клієнтом (4 порушення): Банку необхідно було в строк до 04.01.2016 виявити факт належності до публічних осіб, до осіб, близьких або пов'язаних із публічними особами, наявних клієнтів/представників клієнтів, щодо яких не було установлено високий рівень ризику. Однак, станом на вказану дату Банком не було виявлено факт належності до публічних осіб, до осіб, близьких або пов'язаних із публічними особами, зокрема, наступних клієнтів: ОСОБА_15; ОСОБА_8; ОСОБА_20; ОСОБА_5 Також станом на 01.06.2016 Банком не було отримано дозвіл керівника Банку на продовження існуючих ділових (договірних) відносин з вищезазначеними клієнтами;
9. пункту 54 розд. V Положення № 417, що полягає у невиконанні Банком зобов'язання визначити та встановити процедури отримання від клієнта відомостей про зміну інформації, що надавалася банку, у тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), зокрема шляхом установлення відповідних обов'язків у договорах про надання послуг банку (2 порушення): за результатами вибіркової перевірки виявлено, що у типових формах договорів про надання послуг, що використовував Банк у своїй діяльності протягом періоду перевірки під час встановлення ділових відносин з клієнтами, не установлено обов'язків надання Банку відомостей про зміну інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);
10. пункту 5.18 розд. V Положення № 189, п. 69 розд. V Положення № 417, що полягає у невідповідності даних, які містяться в анкеті клієнта, інформації, отриманій за результатами ідентифікації, вивчення клієнта, та документам, що містяться в юридичній справі (3 порушення): за результатами перевірки встановлено, що у графі 1 Ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками (інформація про яких внесена до картки із зразками підписів і відбитка печатки) та/або майном; ідентифікаційні дані представника клієнта (крім інших осіб, що перебувають у трудових відносинах з клієнтом) частини другої наданої Банком Анкети клієнтів-юридичних осіб: Українське державне виробниче підприємство ІЗОТОП зазначено неправильні відомості щодо паспортних даних Заступника директора з економіки та маркетингу, зазначеного в картці із зразками підписів і відбитка печатки, який має право першого підпису ОСОБА_21, а саме зазначено ...НОМЕР_15.. . Однак, згідно з копією паспорту, серія і номер його паспорту-НОМЕР_16; Державне геофізичне підприємство Укргеофізика зазначено неправильні відомості щодо паспортних даних Головного бухгалтера, зазначеного в картці із зразками підписів і відбитка печатки, яка має право другого підпису ОСОБА_22, а саме зазначено ...НОМЕР_14... . Однак, згідно з копією паспорта, серія її паспорта - НОМЕР_13; в графі 7 Дата державної реєстрації та графі 8 Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення до Єдиного державного реєстру Частини першої наданої Банком Анкети клієнта-юридичної особи ТОВ ОВЕРСІ зазначено неправильні відомості щодо дати реєстрації та номеру запису в Єдиному державному реєстрі, а саме зазначено ...04.04.2015... . Однак згідно з копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 08.04.2015;
11. пункту 70 розд. V Положення № 417, що полягає у не формуванні анкети за результатами здійснення ідентифікації клієнта в день проведення разової фінансової операції на значну суму, проведення фінансової операції без відкриття рахунку, що підлягає фінансовому моніторингу(1 випадок): 19.05.2016 Банком було укладено з фізичною особою ОСОБА_17 договір купівлі-продажу земельної ділянки. Відповідно до поданої ОСОБА_17 Заяви на переказ готівки, Банком було проведено фінансову операцію без відкриття рахунку з подальшим зарахуванням цих коштів на рахунок, відкритий в Банку, з призначенням платежу: Продаж земельної ділянки.... . Вищезазначена фінансова операція була виявлена Банком 19.05.2016 як така, що підлягає фінансовому моніторингу та інформація про неї була внесена 19.05.2016 до Реєстру за № 1093. З метою здійснення ідентифікації ОСОБА_17, Банком було отримано від нього 19.05.2016 відповідний пакет документів (зокрема, заповнений Опитувальник, копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера). Однак, анкета клієнта - фізичної особи була сформована Банком лише 20.05.2016 [у полі 15) дата первинного заповнення анкети зазначено 20.05.2016], тобто наступного робочого дня після здійснення фінансової операції;
12. підпункту 2 п. 73 Положення № 417, що полягає у нездійсненні аналізу фінансової операції з метою виявлення такої, що відповідно до Закону про запобігання може підлягати фінансовому моніторингу, до початку (у процесі, під час спроби), але не пізніше двох робочих днів після здійснення фінансової операції, що може підлягати обов'язковому фінансовому моніторингу (3 порушення): Банком у строк до початку (у процесі, під час спроби), але не пізніше двох робочих днів після здійснення фінансової операції не здійснено аналіз фінансових операцій з метою виявлення таких, що відповідно до Закону про запобігання підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу за ознакою зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін-учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі , передбаченою пунктом 1 частини першої статті 15 Закону про запобігання. А саме щодо: фінансової операції зі списання 04.08.2015 коштів у сумі 10 000,00 дол. США (еквівалент 217 174,84 грн.), аналіз якої було проведено ОСОБА_24 лише 01.10.2015 та інформація про неї внесена до Реєстру 01.10.2015 за № 3862; фінансової операції зі списання 04.08.2015 коштів у сумі 15 000,00 дол. США (еквівалент 325 762,26 грн.), аналіз якої було проведено ОСОБА_24 лише 01.10.2015 та інформація про неї внесена до Реєстру 01.10.2015 за № 3861; фінансової операції зі списання 31.08.2015 коштів у сумі 18 000,00 дол. США (еквівалент 381 337,94 грн.), аналіз якої було проведено ОСОБА_24 лише 01.10.2015 та інформація про неї внесена до Реєстру 01.10.2015 за № 3863.
За наслідками описаних вище порушень Національний банк встановив факт здійснення ПАТ КСГ БАНК ризикової діяльності за ознакою, визначеною абзацом шістнадцятим п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення № 346, а саме нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, що полягає, зокрема, у незадовільному рівні достатності та якості заходів щодо ідентифікації та вивчення клієнтів, які підлягали перевірці, внутрішнього контролю з боку відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу в Банку та служби аудиту за виконанням Банку всіх вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (у тому числі щодо достатності вжитих Банком заходів з управління ризиками легалізації кримінальних доходів), проведення якого, зокрема, передбачено пунктом 19 частини другої статті 6 Закону про запобігання, відсутності дієвих внутрішніх процедур управління ризиками у сфері фінансового моніторингу.
Таким чином, за наслідками проведеної інспекційної (планової виїзної) перевірки відповідачем-1 встановлено факти вчинення ПАТ КСГ БАНК порушень законодавства з питань фінансового моніторингу, що позивачем документально спростовано не було, та здійснення діяльності з ознаками ризикової.
Як зазначає в тексті позову позивач, та вбачається з тексту оспорюваного рішення, при кваліфікації діяльності Банку як такої, що має ознаки ризикової, Національний банк застосував положення абз. 14, 16, 17 і 18 п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення № 346 в редакціях чинних на момент проведення перевірки, а не на момент вчинення тих чи інших дій, що суперечить нормам ст. 58 Конституції України. Зокрема, згідно даної статті Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Водночас з системного аналізу норм законодавства, суд доходить до висновку, що встановлення факту здійснення банком ризикової діяльності та застосування тих чи інших заходів впливу до банку є дискреційними повноваженнями Правління Національного банку.
Згідно рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Національний банк, відповідно до Законів України Про Національний банк України , ;Про банки і банківську діяльність і Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, наділений виключними повноваженнями самостійно визначати адекватність застосованого заходу впливу виявленим порушенням, оскільки саме Національний банк як суб'єкт владних повноважень наділений правом та має об'єктивні можливості безпосередньо оцінювати показники діяльності банку.
За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження Національного банку України щодо вирішення питання з оцінки діяльності банку як такої, що містить ознаки ризикової.
Також, суд враховує ту обставину, що в ході проведення інспекційної перевірки (довідка від 16.08.2016) Національним банком також було встановлено факт систематичного порушення Банком законодавства з питань фінансового моніторингу, що зафіксовано в доповідній записці від 30.08.2016 № В/25-0003/88728/БТ та підтверджується матеріалами попередньої планової перевірки (довідка від 25.09.2015), та відповідно в силу норм ст. 77 Закону № 2121-ІІІ є підставою для застосування відповідачем-1 обраного заходу впливу до Банку (а саме у вигляді відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку).
Таким чином, рішення Правління Національного банку від 30.08.2016 № 239-рш/Бт Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства КСГ БАНК не суперечить нормам Закону України Про банки та банківську діяльність та прийнято у відповідності до вимог Положення про застосування Національним банком України заходів впливу.
Крім того, суд звернув увагу на наступне. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною першою ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є право (свобода, законний інтерес) особи, порушене суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, з позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що відповідне рішення порушує її права та охоронювані законом інтереси. Проте коло таких осіб з'ясовується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За змістом адміністративного позову ОСОБА_1 звернувся до суду в індивідуальному порядку в якості акціонера Банку (за даними Реєстру власників іменних цінних паперів станом на 25.07.2016 позивачу належить пакет акцій ПАТ КСГ БАНК загальною номінальною вартістю 5 119 421,63 грн.).
В силу приписів ст. 79 Закону № 2121-ІІІ банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб
Верховний Суд України в своїй ухвалі від 17.11.2016 у справі № 826/23882/15 зазначив, що у рішенні, про перегляд якого подана заява, суд касаційної інстанції на підставі аналізу положень статей 7, 15, 55 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-X1V "Про Національний банк України , статей 67, 73, 75, 76 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-111 Про банки і банківську діяльність , статті 34 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , статті 25 Закону України від 17 вересня. 2008 року № 514- VI Про акціонерні товариства , глави 5 розділу 1, глави 12 розділу II Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 20.1.2 року № 346, в контексті встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку, що рішення Правління НБК № 631/БТ від 24 вересня 2015 року Про віднесення ПАТ ЮСБ Банку до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контрою за діяльністю банку є правильним, оскільки спрямоване на посилення контролю за діяльності цього банку з метою уникнення можливості невиконання ним своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами. Цей суд вказав також, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії, які безпосередньо стосуються учасників правовідносин. Позивач не мав права на звернення до суду за захистом порушеного права ПАТ, членом якого він є, оскільки не мав повноважень на представництво інтересів останнього, якщо зважити й на те, що саме акціонерне товариство не оспорювало вказаних актів відповідачів .
Таким чином, враховуючи те, що рішення відповідача-1 від 30.08.2016 № 239-рш/БТ є актом індивідуальної дії, яке стосується виключно банку, оскаржити його має право тільки особа, щодо якої прийняте таке рішення, тобто, в даному випадку ПАТ КСГ БАНК .
При цьому, той факт, що позивач є одним із акціонерів Банку не надає йому право на звернення до суду з позовом про скасування рішення відповідача-1 про застосування заходів впливу в індивідуальному порядку.
В ході розгляду справи в суді представник ПАТ КСГ БАНК 12.12.2016 у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, жодних зауважень щодо законності оспорюваного рішення не висловлював, письмових пояснень з позицією банку по суті заявлених позовних вимог не подавав. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Правління Національного банку від 30.08.2016 № 239-рш/Бт.
Щодо правомірності позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень відповідача-2 від 30.08.2016 № 1656 (рішення) та від 30.08.2016 № 354 (постанова), прийнятих щодо початку процедури ліквідації Банку та делегування повноважень ліквідатора банку суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює,зокрема, такі функції: здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку. Фонд також здійснює інші функції в межах своїх повноважень, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.
Частинами першою, четвертою і п'ятою ст. 44 зазначеного Закону встановлено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року;
Суд встановив, що 30.08.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі рішення Правління Національного банку України від 30.08.2016 за № 239-рш/бт Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства КСГ БАНК прийнято рішення № 1656 про запровадження процедури ліквідацію Банку та призначення уповноваженої особи Фонду з делегуванням такій особі певних повноважень ліквідатора ПАТ КСГ БАНК (у формі рішення), що відповідає повноваженням Виконавчої дирекції Фонду, визначеним ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та не суперечить ч. 1 ст. 35, ст. 47 цього Закону.
Того ж дня директор-розпорядник Фонду прийняв на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду від 30.08.2016 № 1565 організаційно-розпорядчий документ у формі наказу за № 354 Про початок процедури ліквідації АТ КСГ БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку , що вчинено в межах його повноважень, визначених ст. 14 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
З огляду на вище наведені норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та чинність рішення Правління Національного банку України від 30.08.2016 № 239-рш/бт Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства КСГ БАНК , суд приходить до висновку про відповідність рішень відповідача-2 вимогам чинного законодавства.
Стосовно правомірності позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача-1 вчинити дії з відновлення функціонування ПАТ КСГ БАНК як діючої банківської установи та відновлення інформації про Банк як діючу банківську установу, то суд не вбачає правових підстав для їх задоволення з тих мотивів, що є похідними від решти позовних вимог, вирішених судом не на користь позивача.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та, як наслідок про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Головуючий суддя К.М. Кобилянський
Судді А.С. Мазур
А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2017 |
Оприлюднено | 24.01.2017 |
Номер документу | 64171575 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні