Постанова

від 20.01.2017 по справі 826/3766/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2017 року № 826/3766/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю НВП < Медирент> до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 р. № 0006592207 та № 0006602207.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 04.09.2015 р. № 548/1-22-07-22956058 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх повністю. Вважають, що реальність правочинів позивача з його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Жодних судових рішень або кримінальних проваджень щодо службових осіб його контрагентів немає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заперечень та пояснень по суті заявлених позовних не надав.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодекс адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Державною податковою інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.04.2015 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 589 366,00 грн., в тому числі за 2014 р. у сумі 589 366,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 954 852,00 грн., в тому числі за березень 2014 р. 5 417,00 грн., за квітень 2014 р. 43 000,00 грн., за травень 2014 р. 120 317,00 грн., за липень 2014 р. 94 790,00 грн., за серпень 2014 р. 24 750,00 грн., за вересень 2014 р. 80 170,00 грн., за жовтень 2014 р. 396 658,00 грн., за листопад 2014 р. 189 750,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 04.09.2015 р. № 548/1-22-07-22956058 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24.09.2015 р. № 0006592207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 736 707,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 589 366,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 147 341,50 грн.;

- від 24.09.2015 р. № 0006602207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додана вартість на загальну суму 1 432 278,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 954 852,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 477 426,00 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача, Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято рішення від 01.12.2015 р. № 18272/10/26-15-10-05-35, яким податкові повідомлення-рішення від 24.09.2015 р. № 0006592207, № 0006602207 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 05.02.2016 р. № 2448/6/99-99-10-01-04-25, яким податкові повідомлення-рішення від 24.09.2015 р. № 0006592207, № 0006602207 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про його скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу ж п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ НВП зареєстровано Голосіївською районною у м.Києві державною адміністрацією. Взято на податковий облік в органах державної фіскальної служби 01.11.2011 р. за № 200002701, станом на час перевірки товариство перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві та зареєстровано платником ПДВ. Основним видом діяльності є видання іншого програмного забезпечення.

1) Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договір № 142003 від 20.03.2014 р. щодо надання послуг з розробки універсального механізму формування звітів: розробки структур для налаштування та формування звітів (звіти, параметри їх формування, шаблони їх відображення); розробка механізму визначення параметрів формування звітів; формування звітів з урахуванням параметрів, процедур побудови звітів та шаблонів відображення звітів.

На підтвердження виконання вказаного договору сторонами складено протокол узгодження договірної ціни, календарний план, акт здачі-приймання наданих послуг, податкову накладну (а.с. 142-145 том 1). Вказаний механізм було реалізовано ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України (договір № 14001 від 30.01.2014 р.).

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договір № 14011 від 07.04.2014 р. щодо надання послуг з ФЗК Бухгалтерський облік ОВК в частині автоматизації ведення бухгалтерського обліку в ОВК, ФКЗ Контроль ведення бухгалтерського обліку ОВК , ФКЗ Бухгалтерський облік ОВК в частині формування звітів.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду протокол узгодження договірної ціни, календарний план, технічні вимоги, акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні (а.с. 174-179 том 1). Послуги з модифікації інформаційно-аналітичної системи Вибори було надано позивачем Центральній виборчій комісії (договір № 028-2014 від 07.04.2014 р.).

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договори № 14014 від 06.05.2014 р., № 14028 від 29.07.2014 р. щодо надання послуг з підтримки та супроводу інформаційних технологій.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано календарний план, технічні вимоги, акт здачі-приймання наданих послуг, перелік послуг, наданих виконавцем замовнику, податкові накладні (а.с. 204-209, 235 - 250 том 1, а.с. 1-2 том 2). Вказані послуги було реалізовано Пенсійному фонду України (договір № 14003-ПФУ від 06.05.2014 р.).

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договір № 14033 від 21.08.2014 р. з модернізації програмного забезпечення.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду календарний план, технічні вимоги, акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні (а.с. 7-22 том 2). Вказані послуги було реалізовано Пенсійному фонду України (договір № 14007-ПФУ від 06.05.2014 р.).

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договір № 14032 від 01.10.2014 р. щодо надання послуг з модифікації програмного забезпечення ІАС ВНДУ .

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду календарний план, акти здачі-приймання наданих послуг, перелік послуг, наданих виконавцем замовнику, податкові накладні (а.с. 44-52 том 2). Вказані послуги було реалізовано Центральній виборчій комісії (договір № 175-2014 від 01.10.2014 р.).

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договір № 14038 від 23.10.2014 р. щодо надання послуг з підтримки і супроводу інформаційних технологій ІКІС.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду календарний план, технічні вимоги, акти здачі-приймання наданих послуг, перелік послуг, наданих виконавцем замовнику, податкові накладні (а.с. 74-82 том 2). Вказані послуги реалізовано Пенсійному фонду України.

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договір № 14039 від 24.10.2014 р. щодо надання послуг з реалізації режиму завантаження актових записів про реєстрацію народження та реєстрацію смерті та їх обробки; реалізації режиму складання АЗ спеціалістами виконкомів, дипломатичних представництв та консульських установ; реалізації режиму обробки АЗ, створених в виконкомах, дипломатичних представництвах та консульських установах, в органах ДРАЦС.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду протокол узгодження договірної ціни, календарний план, технічні вимоги, акти здачі-приймання наданих послуг, перелік послуг, податкові накладні (а.с. 91- 102 том 2). Вказані послуги було реалізовано ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України (договір № 14001 від 30.01.2014 р.).

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Джі-Ес-Сі (виконавець) укладено договір № 14012 від 03.03.2014 р. щодо надання послуг з адаптації підсистеми формування податкових накладних у зв'язку із змінами форми податкової накладної та її заповнення відповідно до наказу № 10 від 14.01.2014 р. Міністерства доходів України, що вступив в дію з 01.03.2014 р.; доопрацювання файлу xml-формату, в який вивантажується податкова накладна.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду протокол узгодження договірної ціни, календарний план, акти здачі-приймання наданих послуг, податкову накладну (а.с. 119 - 122 том 2).

2) Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Інвест-Трейд-Групп (виконавець) укладено договір № 14021 від 30.05.2014 р. щодо надання послуг з підтримки і супроводу інформаційних технологій.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду календарний план, технічні вимоги, акти здачі-приймання наданих послуг, податкову накладну (а.с. 163-167 том 2). Вказані послуги було реалізовано Пенсійному фонду України (договір № 14003-ПФУ від 06.05.2014 р.).

Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Інвест-Трейд-Групп (виконавець) укладено договір № 14022 від 30.05.2014 р. щодо надання послуг з підтримки і супроводу інформаційних технологій, зокрема, модернізації прикладного програмного забезпечення в підсистемі СПОВ-М3 розроблення ПЗ з обробки даних в БД.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду календарний план, технічні вимоги, акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні (а.с. 186-192 том 2).

На підтвердження розрахунків за вищевказаними договорами позивачем надано суду копії платіжних доручень (а.с. 199-203 том 2).

Реалізація послуг була здійснена Пенсійному фонду України на підставі договору № 14007-ПФУ від 06.05.2014 р.

3) Між ТОВ НВП (замовник) та ПП Діслав (виконавець) було укладено договір № 14036 від 29.08.2014 р., предметом якого є надання послуг з розробки програмного забезпечення (розробки механізму звірки даних реєстрів ДРАЦС, створення технічних специфікацій щодо розробки Державного реєстру актів цивільного стану (по всіх складових системи)).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду протокол узгодження договірної ціни, календарний план, технічні вимоги, акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні, платіжне доручення (а.с. 238-249 том 2).

4) Між ТОВ НВП (замовник) та ТОВ Еколайн-СТ (виконавець) укладено договір № 14035 від 22.08.2014 р. з надання послуг з розробки універсального механізму Реалізація конфіденційності та цілісності при обміні даних .

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду протокол узгодження договірної ціни, календарний план, технічні вимоги, акт здачі-приймання наданих послуг, акт приймання-передачі (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності, податкову накладну, розрахунки здійснені на підставі платіжного доручення (а.с. 33- 38, 66 том 3). Розроблене програмне забезпечення було передано ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України (договір № 14001 від 30.04.2014 р.).

Також як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано послуги з підтримки та супроводу програмного забезпечення Інструментальний комплекс Atlas Tools для створення та експлуатації інформаційних систем на підставі договору № 11088 від 03.01.2012 р., укладеного з Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Дніпропетровськгаз . Послуги за вказаним договором було прийнято актами здачі-приймання послуг.

На підтвердження розрахунків за вищезазначеними договорами, укладеними із ТОВ Джі-Ес-Сі позивачем надано суду платіжні доручення (а.с. 144-149 том 2).

На підставі договору № 11087 від 03.01.2012 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Дніпропетровськгаз (замовник) та ТОВ НВП (виконавець) позивачем виконано послуги з підтримки та супроводу комплексу програмного забезпечення автоматизованої білінгової системи СИБІЛ згідно з технічними вимогами на підтвердження чого позивачем надано суду протокол узгодження договірної ціни, технічні вимоги, протокол коригування договірної ціни, акти здачі-приймання наданих послуг, рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір (а.с.72-77, 82-94 том 3).

На підтвердження розрахунків між позивачем за замовниками послуг позивачем надано суду платіжні доручення.

Висновки відповідача зроблені з огляду на невідповідність придбаних та реалізованих товарів по ланцюгу постачання ТОВ Еколайн-СТ , ТОВ Інвест-Трейд-Групп , Діслав , що призвело до маніпуляції звітними даними та можливості формування ТОВ Еколайн-СТ технічного податкового кредиту, що, в свою чергу, не тягне за собою виникнення розбіжностей з ПДВ в базах даних ДФС України та надало можливість в подальшому формувати сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання від ТОВ Еколайн-СТ до вигодонабувачів, які, в свою чергу, використовують даний схемний податковий кредит з метою заниження податку на додану вартість.

Дослідивши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків відповідача з огляду на наступне.

Ознайомившись із наявними в матеріалах справи доказами, суд не може погодитися з висновками позивача та критично ставиться до наданих ним документів первинного обліку та бухгалтерської звітності з огляду на наступне.

Так, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а, відтак, позивач не довів, що його дії по формуванню валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

На підтвердження господарських операцій позивачем не надано суду доказів, які свідчать про отриманий результат виконаних робіт, зокрема, економічного ефекту від господарської діяльності; доказів, які свідчать про обсяг отриманих доходів та витрат, змін майнового стану позивача (формування активів, витрат на виплату заробітної плати та інших понесених витрат), обсягів отриманого доходу від виконаних робіт.

Також позивач, який, в свою чергу, був виконавцем виконуваних робіт, не надав економічного обґрунтування необхідності залучення інших організацій до виконання робіт.

Оцінюючі надані позивачем первинні документи, суд вважає їх недостатніми та такими, що не можуть бути достовірними та належними доказами для встановлення товарності господарських операцій.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

Тобто господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Слід зазначити, що платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження. Відповідно, операція, яка збільшує витрати платника податків за наявності об'єктивної можливості для їх скорочення, має кваліфікуватися як така, що позбавлена розумної економічної причини.

При цьому при визначенні податкових наслідків господарських операцій необхідно враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою.

Сукупність установлених судом фактичних даних зі спору свідчить про те, що позивачем оформлювалися операції з надання послуг лише з метою руху активів без їх реального отримання.

На підставі цього суд приходить до висновку про відсутність у спірних операцій ділової мети, що виключає можливість їх відображення у податковому обліку товариства та зумовлює правомірність оспорюваного нарахування.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт (надання послуг) фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових накладних, актів виконаних робіт тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Під час розгляду справи позивачем не доведено реальне виконання спірних господарських операцій, реальна мета укладення договорів. При цьому наведений аналіз копій первинних документів, досліджених у судовому засіданні не дозволяє зробити висновок про реальність оформлених, відповідно до наданих документів господарських відносин.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 589 366,00 грн., в тому числі за 2014 р. у сумі 589 366,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 954 852,00 грн., в тому числі за березень 2014 р. 5 417,00 грн., за квітень 2014 р. 43 000,00 грн., за травень 2014 р. 120 317,00 грн., за липень 2014 р. 94 790,00 грн., за серпень 2014 р. 24 750,00 грн., за вересень 2014 р. 80 170,00 грн., за жовтень 2014 р. 396 658,00 грн., за листопад 2014 р. 189 750,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 р. № 0006592207 та № 0006602207, відповідно підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю НВП < Медирент> відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук