Ухвала

від 12.01.2017 по справі 334/8675/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 334/8675/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 324/8675/16-к Слідчий суддя Ісаков Д.О.

Провадж. №11-сс/778/43/17 Доповідач 2 інст. Тютюник М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Гриценка С.І., Рассуждая В.Я.,

при секретарі Параскєвіній Н.П.

розглянула 12 січня 2017року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 Копєйкіна Д.С. на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2016 року, якою обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Іщенко П.О.,

захисник ОСОБА_4,

підозрюваний ОСОБА_3

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України за наступних обставин.

Так, як зазначено в клопотанні слідчого в період часу з 22 січня 2013 року до 30 січня 2014 року ОСОБА_3 маючи умисел на розтрату чужого майна в особливо великих розмірах, перебуваючи на посаді першого заступника генерального директора концерну Міські теплові мережі , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, вчинив замах на розтрату майна концерну при наступних обставинах: 23 жовтня 2008 року постановою Господарського суду Луганської області №20/74б Обласне комунальне підприємство Луганськводпром (ЄДРПОУ 00191572), визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута. У вказаного підприємства сформувалась заборгованість перед ВАТ Луганськобленерго (ЄДРПОУ 21841896) за електроенергію в сумі 45 000 000 грн., в результаті чого 19 лютого 2008 року ВАТ Луганськобленерго , в особі голови правління ОСОБА_5, уклало договори доручення № 18-08, 18-08/1, 18-08/2 із ТОВ Всеукраїнська енергетична компанія (ЄДРПОУ 34414280) в особі директора ОСОБА_6 При цьому останні придбали повноваження кредитора щодо стягнення з ОКП Луганськводпром грошових коштів в сумі 45 000 000 гривень у якості боргу. Надалі 1 листопада 2011 року ТОВ Всеукраїнська енергетична компанія в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ Квант Енерго (ЕДРПОУ 37167041) в особі директора ОСОБА_8, уклали договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/12-12, за яким ТОВ Квант Енерго прийняв на себе право вимоги боргу в сумі 35 000 000 гривень внаслідок неповних розрахунків ОКП Луганськводпром .

Концерн МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ було засновано на підставі рішення 34-ої сесії 23 скликання Запорізької міської ради № 17 від 11 жовтня 2002 року, власником якого є Запорізька міська рада. Юридична та фактична адреса Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ : м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137.

Згідно із статутом КОНЦЕРНУ Міські теплові мережі основаною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу.

На підставі наказу (розпорядження) Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ № 19 від 17 січня 2013 року ОСОБА_3 призначено на посаду першого заступника генерального директора.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої генеральним директором Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ , перший заступник генерального директора:

- оперативно керує поточною діяльністю підпорядкованих структурних підрозділів та контроль за раціональним використанням майна з урахуванням дотримання законності при виконанні покладених завдань і функцій;

- організовує виробничо-технічну діяльність підпорядкованих структурних підрозділів на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, максимальної мобілізації виробничих резервів;

- забезпечує підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективність, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво;

- керує розробкою проектів перспективних та поточних планів технічного розвитку, економічної діяльності, доходів та витрат, фінансових показників, прогнозних балансів і бюджетів грошових коштів підприємства;

- керує розробкою проектів перспективних і поточних планів і балансів матеріально-технічного забезпечення виробничої програми, ремонтно-експлуатаційних потреб підприємства, а також створення необхідних виробничих запасів на основі визначення потреб у матеріальних ресурсах (матеріалах, устаткуванні, пально-мастильних матеріалів й інше) з використанням прогресивних норм їх витрати;

- координує діяльність та здійснює контроль за виконанням посадових обов'язків керівників підпорядкованих структурних підрозділів.

По юридичному управлінню:

- керує роботою з укладення договорів (контрактів), здійснює контроль за їх виконанням;

- керує роботою з забезпечення захисту майнових прав і законних інтересів підприємства в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань;

- керує претензійно-позовною роботою, проводить аналіз її результатів;

- розглядає правомірність списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат, нестач, крадіжок, безгосподарності, псування майна.

По фінансово-економічному управлінню:

- керує рухом фінансових ресурсів підприємства і регулюванням фінансових відносин, з метою найбільш ефективного використання усіх видів ресурсів у процесі виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) і одержання максимального прибутку;

- методично керує роботою з розробки пропозицій по оптимізації матеріальних та фінансових потоків;

- забезпечує своєчасне надходження доходів, оформлення фінансово-розрахункових та банківських операцій (за встановленими строками), оплату рахунків постачальників і підрядників, погашення позик, виплату процентів, заробітної плати працівникам;

- забезпечує підписання господарських договорів та узгодження фінансових умов;

- здійснює контроль за правильними витратами коштів, цільовим використанням власних і позичених обігових коштів.

По контрольно-аналітичному відділу:

- очолює роботу з аналізу тендерної заявки на предмет оптимальності цін, вибору постачальників, умов постачання й інших параметрів закупівлі;

- очолює роботу з контролю за своєчасним монтажем основних засобів за доцільністю складених кошторисів і калькуляцій на ремонт і модернізацію.

По службі забезпечення виробництва:

- укладає договори з постачальниками, узгоджує умови і терміни постачань, контролює виконання зазначених договорів, у т.ч. з урахуванням вимог тендерного законодавства, вживає своєчасні заходи для запобігання порушень тендерного законодавства при виконанні договорів.

Таким чином, ОСОБА_3, займаючи посаду першого заступника генерального директора Концерну МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ , виконував організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські обов'язки та відповідно до ч.3 ст.18 КК України являється службовою особою.

22 січня 2013 року перший заступник генерального директора Концерну Міські теплові мережі ЄДРПОУ 32121458, ОСОБА_3, будучи наділеним в силу займаної посади повноваженнями по розпорядженню коштами підприємства, на підставі довіреності від 17 січня 2013 року № 293/1/20, являючись службовою особою підприємства, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, нехтуючи економічною доцільністю своїх дій, усвідомлюючи їх збитковість для підприємства, будучі обізнаним, що обласне комунальне підприємство Луганськводпром 23 жовтня 2008 року постановою Господарського суду Луганської області №20/74б визнано банкрутом, підписав договір № 02/12-12 про заміну кредитора (відступлення права вимоги) із ТОВ Квант-Енерго в особі директора ОСОБА_8 та прийняв згідно акту прийому-передачі документів за договором про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 02/12-12 від 22 січня 2013 року: завірену копію договору про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/12-12 від 1 листопада 2011 року; договір доручення №№ 18-08, 18/08-1,18-08/2 від 19 лютого 2008 року; рішення Господарського суду Луганської області від 15 січня 2009 року по справі № 20/74б, що підтверджує, що останній достовірно знав про банкрутство підприємства.

Таким чином, ОСОБА_3, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, в інтересах ТОВ Квант-Енерго , за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового слідства особами, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, розуміючи, що обласне комунальне підприємство Луганськводпром 23 жовтня 2008 року постановою Господарського суду Луганської області №20/74б визнано банкрутом, своїми діями зобов'язав Концерн Міські теплові мережі , у строк до 22.02.2013 виплатити ТОВ Квант-Енерго грошові кошти, згідно договору № 02/12-12, в сумі 35 000 000 грн., та надав право вимоги боргу частково, в сумі 35 000 000 грн., за договором про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 01 листопада 2011 року № 01/12-12, договорами доручення № 18-08 від 19 лютого 2008 року, № 18/08-1 та № 18-08/2 та додатковими угодами до них, який виник внаслідок неповних розрахунків ОКП Луганськводпром . Крім того, з метою укриття злочинної діяльності, ОСОБА_3, розуміючи, що відображення у бухгалтерському обліку даної господарської операції може викрити його незаконні дії, не надав підписані та отримані ним документи від ТОВ Квант-Енерго до бухгалтерії підприємства, чим забезпечив відсутність у бухгалтерському обліку підприємства заборгованості по контрагенту ТОВ Квант-Енерго , а також відсутність відповідної реєстрації у реєстрі договорів підприємства зазначеного договору, та у подальшому відсутність складання реєстру платежів

7 травня 2013 року службові особи ТОВ Квант-Енерго , направили на адресу Концерну Міські теплові мережі претензію на суму 34 900 000 грн., зазначивши що, згідно п. 3.2.2 договору про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 22 січня 2013 року № 02/12-12, концерн Міські теплові мережі повинен був провести розрахунки за договором до 22 лютого 2013 року.

Після чого, ОСОБА_3 у період часу з 31 травня 2013 року по 29 липня 2013 року, з метою реалізації свого злочинного наміру на розтрату грошових коштів концерну Міські теплові мережі в сумі 34 900 000 грн., зловживаючи своїм службовим становищем надав вказівку начальнику юридичного управління концерну ОСОБА_10, яка являлася його підлеглою, на підготовку погоджень до рахунків, та відповідних службових записок, та розуміючи економічну недоцільність укладеного ним 22 січня 2013 року договору №02/12-12 із ТОВ Квант-Енерго , всупереч меті, встановленій статутом підприємства, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, в інтересах ТОВ Квант-Енерго , погодив списання з рахунків концерну Міські теплові мережі НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на рахунок ТОВ Квант-Енерго НОМЕР_3 грошових коштів в сумі 5 000 000 гривень.

При цьому останній розумів, що за його вказівкою, в бухгалтерському обліку підприємства заборгованість по контрагенту ТОВ Квант-Енерго не значиться, а договір із вказаним підприємством у реєстрі договорів підприємства відсутній, реєстр платежів не складено.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив всі дії, які від нього залежали, для розтрати грошових коштів концерну Міські теплові мережі на загальну суму 34 900 000 грн., та які у подальшому могли спричинити настання тяжких наслідків для вказаного концерну, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та, відповідно до примітки ст. 185 КК України, являється особливо великим розміром.

Однак ОСОБА_3, вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин які не залежали від волі останнього, оскільки не зміг остаточно реалізувати свій злочинний намір та погодити списання з рахунків Концерну Міські теплові мережі на користь ТОВ Квант-Енерго решту грошових коштів в сумі 29 900 000 грн., через брак коштів на рахунках підприємства, та через те, що 30 січня 2014 року він був переведений на іншу посаду.

Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив закінчений замах на розтрату грошових коштів Концерну Міські теплові мережі в сумі 29 900 000 грн., однак не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, які не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.15 , ч.5 ст.191 КК України як закінчений замах на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою, своїм службовим становищем, вчинений за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

13 грудня 2016 року до ЄРДР внесено відомості за №12016080050007334 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 , ч.5 ст.191 КК України.

19 грудня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 , ч.5 ст.191 КК України.

21 грудня 2016 року слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майор поліції Шоколенко В.М. звернувся до суду із клопотанням, яке погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3 Копєйкіним Д.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 12016080050007334 від 13 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 , ч.5 ст.191 КК України, в обґрунтування якого послався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та наявність підстав вважати що, без застосування запобіжного заходу, перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може спричинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування, так як він вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, провадження за аналогічною статтею КК України відносно ОСОБА_3, знаходиться на розгляді в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя, своєю неявкою до слідчого чи прокурора ОСОБА_3, перешкоджатиме кримінальному провадженню, може незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідки раніше перебували в прямому підпорядкуванні ОСОБА_3, йому відомі їх анкетні та контактні данні, так як останній раніше займав посаду керівника департаменту в Запорізькій міській раді, ОСОБА_3 може шляхом використання своїх зв'язків, здобутих за період роботи, впливати на свідків по провадженню, через їх керівників, та інших осіб. Так в підтвердження наведеного слід зазначити що, досудовим слідством до теперішнього часу не вдається допитати важливого свідка по кримінальному провадженню ОСОБА_8, так само ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме може знищити, або спотворити оригінал договору № 02/12-12 про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 22 січня 2013 року між концерном Міські теплові мережі та ТОВ Квант-Енерго .

Задовольняючи частково клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу та застосовуючи до вказаної особи запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на підозрюваного обов'язки - прибувати до слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження, за телефонним або за іншим, встановленим законом, викликом у встановлений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку про обгрунтованність висунутої підозри, доведеність ризику впливу на свідків у цьому провадженні, разом з тим вказав на відсутність в матеріалах провадження достатніх доказів, що свідчили б про наявність інших зазначених у клопотанні ризиків, наявність обґрунтованих підстав вважати, що до ОСОБА_13 можливо застосувати альтернативний запобіжний захід.

В апеляційній скарзі прокурор , посилаючись на не обґрунтованість ухвали, неналежне дослідження всіх обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що з урахуванням підозри ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкості можливого покарання у випадку визнання ним винуватим, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів та недостатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які вважають ухвалу законною та обґрунтованою і заперечували задоволенню апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.1 ст. 404 КПК України, судове рішення слідчого судді переглядається в межах апеляційної скарги.

Так, обгрутованність висунутої ОСОБА_3 підозри не оспорюється, а тому висновки слідчого судді з цього приводу, згідно ч.1 ст. 404 КПК України, не перевіряються.

Слідчий суддя, розв'язуючи дане клопотання, зауважив, що підтвердженим є ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому провадженні, проте, слідчим та прокурором не доведено, що запобігти цьому ризику неможливо шляхом застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з чим, з огляду на відсутність відповідного обґрунтування з боку слідства, погоджується і апеляційна інстанція.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 на цей час вже не обіймає посаду заступника генерального директора Концерну Міські Теплові Мережі . Свідки, на яких посилається слідчий у клопотанні, вже не знаходяться у підпорядкуванні підозрюваного.

Отже, на думку судової колегії, наведений ризик є малоймовірним.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з цим, перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності інших, вказаних у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя цілком слушно прийшов до висновку, що на підтвердження даних ризиків, слідчим та прокурором не надано жодного доказу, а саме: не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, ОСОБА_3 буде ухилятись від органів досудового слідства та суду чи знищить речі або документи, які мають значення у даному кримінальному провадженні.

Натомість, не причетність ОСОБА_3 на теперішній час до Концерну Міські Теплові Мережі спростовує зазначений слідством ризик щодо знищення, схову або спотворення речей або документів, що орган досудового розслідування пов'язував із займаною підозрюваним посадою у концерні.

Невизнання вини та відмова давати показання не може підтверджувати існування ризиків, оскільки це є правом підозрюваного та на останнього не покладено обов'язок доказування вини.

Судовою колегією визнається обгрунтованним висновок слідчого судді про недоведенність недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Згідно з матеріалами провадження, ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, працевлаштований, має сталі соціальні зв'язки та постійне місце проживання.

Ні зміст клопотання, ні доводи, викладені в апеляції не обґрунтовують необхідності застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу.

При розв'язанні клопотання слідчого, слідчим суддею прийнятті до уваги положення ст. 178 КПК України стосовно обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу у їх сукупності, достатньо мотивувавши прийняте рішення.

На користь вказаного рішення свідчать і відомості щодо поведінки ОСОБА_14 після обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Так, підозрюваний самостійно з'явився до судового засідання апеляційної інстанції, за повідомленнями прокурора дані про недотримання підозрюваним обраного запобіжного заходу та покладених обов'язків відсутні.

Слідчий суддя у відповідності із вимогами ст. 132, 179, 183, 194 КПК України, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_3, наявності зазначеного вище ризику, але враховуючи недоведеність обставини недостатності застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленого ризику, обрав відносно ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням певних обов'язків, що відповідає меті досягнення дієвості цього провадження та здатний убезпечити настання встановленого ризику, з чим погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів наголошує, що тяжкість злочину та очікуване покарання не може бути єдиною підставою для застосування відносно підозрюваної особи найсуворішого запобіжного заходу та повинно враховуватися у сукупності з іншими, визначеними ст. 178 КПК України, обставинами.

Вимоги ч.4 ст. 194 КПК України наділяють слідчого суддю можливістю застосувати інший запобіжний захід, ніж запропонований у клопотанні.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Таким чином, слідчий суддя, взявши у сукупності обставини справи, відомості щодо особистості підозрюваного дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу, обравши останньому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, що відповідає вимогам ст.ст. 177-178 КПК України.

Застосований слідчим суддею до ОСОБА_3 запобіжний захід, на думку колегії суддів, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти настанню визначеного ризику.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається, наслідком чого є відмова у задоволенні апеляції.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405,407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 Копєйкіна Д.С. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2016 року, якою обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання ОСОБА_3, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С у д д і:

М.С. Тютюник С.І. Гриценко В.Я. Рассуждай