Ухвала

від 13.01.2017 по справі 826/22979/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 01029, м. Київ, вул. Московська, 8            УХВАЛА 13 січня 2017 року                                                            К/800/811/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Вербицька О.В., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 826/22979/15 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтаро" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,   ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від                     13 грудня 2016 року у справі № 826/22979/15. Проте, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документа про сплату судового збору відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), проте заявлено клопотання про відстрочення його сплати, у зв'язку з тим, що майновий стан скаржника не дозволяє виділити кошти на сплату судового збору. Розглянувши заявлене клопотання з урахуванням частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року       № 3674-VI «Про судовий збір», пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від                      22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення. Таким чином, скаржнику необхідно надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору в розмірі 9015,41 грн. Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу - залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви. За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику до 06 лютого 2017 року строк для усунення недоліків касаційної скарги. В разі невиконання вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржнику, у відповідності до вимог закону. Керуючись статтями 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ:     1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року та  ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 826/22979/15. 2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху. 3. Встановити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві строк до 06 лютого 2017 року для усунення недоліків касаційної скарги. Суддя                                                                                          О.В. Вербицька