Рішення

від 22.11.2010 по справі 2-356/2010

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд Сумської області

м. Тростянець, вул. Миру, 9, 42600, (05458) 5-11-72

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 р. у. Тростякець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі : головуючого - судді Жаворонка В.П. при секретарі Васюхно Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу Червона шапочка ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Сумської області, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення незаконно утриманих коштів та моралької шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який потім уточнювала та остаточно просила суд:поновити її на роботі на посаді вихователя в ДНЗ Червона шапочка ОСОБА_2 сільради Тростянецького району Сумської області з 25 лютого 2010 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 713 грн.10 коп., незаконно утримані кошти з її заробітної плати в лютому 2010 року в розмірі 592 грн,75 коп., відшкодувати завдану моральну шкоду в сумі 2000 грн., внести запис до трудової книжки про скасування запису про її звільнення.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала та пояснила, що згідно наказу від 24.10.2005 року вона була прийнята на посаду вихователя в ДНЗ Червона шапочка ОСОБА_2 сільської ради. В листопаді 2009 року було оголошено повномасштабний карантин з метою запобігання поширенню епідемії грипу, в зв'язку з чим в період часу з 02.11.2009 року по 23.11.2009 року працівники ДНЗ Червона шапочка , і вона в тому числі фактично не працювали - в дитячому садку не топилося, тому виходили на роботу згідно розробленого ними графіка чергувань, однак на підставі Постанови КМУ від 30.10.2009 р. №1188 їй була нарахована та виплачена заробітна плата за весь час карантину. Після завершення карантину ОСОБА_3 жодного разу не вимагала від них жодних пояснень щодо їхньої відсутності на робочому місці у період карантину. Однак через деякий час, після того, як колективом ДНЗ була подана скарга на дії завідуючої до РДА та відділу освіти, на. виконання розпорядження ОСОБА_4, який на той час був головою ОСОБА_2 сільської ради від 23.02.2010 року №12 завідуюча ДНЗ Червона шапочка ОСОБА_3 видала наказ від 24.02.2010 року №6(177) про звільнення її з роботи з посади згідно п.4 ст.40 КЗпП України прогул без поважних причин, а головний бухгалтер сільської ради утримала із її заробітної плати в лютому 2010 року кошти, які вона нібито незаконно отримала в листопаді 2009 року, не надавши при цьому жодних пояснень. 18.03.2010 року наказом №23 її знову було прийнято на посаду музичного керівника ДНЗ Червона шапочка . Позивач вважає, що її було звільнено незаконно, оскільки було допущено цілий ряд порушень законодавства, зокрема недотримання процедури звільнення, оскільки для її звільнення обов'язкова згода профспілки, а такої згоди отримано не було. Крім того, від неї не було відібрано жодних пояснень та звільнення було проведено через кілька місяців з дня нібито вчинених нею прогулів. Неправомірними діями відповідачів їй були причинені моральні страждання, оскільки даний випадок набув широкого розголосу, вона змушена була давати пояснення своїм рідним та знайомим, звертатися до різних інстанцій, в тому числі і до суду для захисту своїх конституційних прав. Незаконне звільнення порушило її життєвий устрій, вказані події були висвітлені у пресі, що також спричинило їй певні незручності, стан здоров'я, погіршився, а тому позивач просить стягнути з ДНЗ Червона шапочка моральну шкоду з розмірі 2000 грн.

Представник відповідача - завідуюча ДНЗ Червона шапочка ОСОБА_5 позовні вимоги визнала частково, а саме не заперечувала проти поновлення позивача на роботі, проведення запису в трудову книжку та часткового стягнення моральної шкоди,

Представник відповідача - ОСОБА_2 сільської ради - ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала проти поновлення позивача на роботі, внесення записів до трудової книжки, заперечувала проти повернення коштів та моральної шкоди.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував факт незаконного звільнення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Було встановлено, що позивач згідно наказу №102 від 24.10.2005 року була прийнята на роботу по Микитівському ДНЗ Червона шапочка на посаду вихователя ДНЗ Червона шапочка ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с.10).

Наказом №6(177) від 24.02.2010 року на підставі розпорядження ОСОБА_2 сільського голови №12 від 23.02.2010 року (а.с.12) позивача було звільнено з роботи відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України - прогули без поважної причини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів" вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Для розірвання трудового договору за п.4 ст.40 КЗпП України вимагається попередня згода профспілкового органу.

Як було встановлено в судовому засіданні і не заперечують сторони по справі, в листопаді 2009 року в зв'язку з оголошенням загальнодержавного карантину в зв'язку з епідемією грипу (відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 30.10.2005 року №996, Наказу управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від року №758 та Наказу відділу освіти Тростянецької районної державної адміністрації від 02.11.2009 року №456, в ДНЗ Червона шапочка також було оголошено карантин і позивачка та решта працівників ДНЗ Червона шапочка в період часу із 02.11.2009 року по 23.11.2009 року фактично своїх посадових обов'язків не виконували, по черзі виходили на роботу. При цьому протягом усього часу карантину та кілька місяців після його зняття жодного разу не виникало питань з цього приводу, від працівників не відбиралися письмові пояснення з приводу порушення ними трудової дисципліни. і лише з лютому 2010 року, а саме 24.02.2010 року, позивач була звільнена за прогули, які нібито мали місце в листопаді 2009 року. При цьому при її звільненні не була надана попередня згода виборного органу профспілки. Також в судовому засіданні не було добуто жодних доказів, які б підтверджували факт скоєння прогулів позивачем, та й самі відповідачі по справі не заперечували, що карантин дійсно мав місце. Таким чином, суд вважає, що оголошення загальнодержавного карантину є поважною причиною відсутності на роботі, а тому це не може бути підставою для звільнення.

Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власникаом чи уповноваженим, ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю чи знаходженням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня скоєння проступку. Тобто при винесенні розпорядження сільського голови та наказу про звільнення позивача було пропущено місячний строк накладення дисциплінарного стягнення, в зв'язку з чим позивачку слід поновити на роботі на посаді музичного керівника з 25.02.2010 р. та стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2010 року по 17.03.2010 року в сумі 713 грн. 10 коп.

Крім того при звільненні 24.02.2010 року із заробітної плати позивача були безпідставно утримані кошти, які позивачу були нараховані за роботу під час карантину в листопаді 2009 року на підставі Постанови КМУ від 30.10.2009 року, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути утримані кошти в розмірі 592 грн.75 коп. (а.с.36) на користь позивача.

Також суд вважає за необхідне внести до трудової книжки відповідний запис про скасування запису про її звільнення 24.02.2010 року та повторний прийом на роботу 18.03.2010 року.

Суд також погоджується з тим, що незаконним звільненням позивачу були завдані моральні страждання, було порушено її звичний життєвий устрій, а тому вважає за необхідне частково задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 300 грн.

При цьому суд вважає, що стягнення присуджених судом коштів на користь позивача слід провести з відповідача ОСОБА_2 сільської ради, оскільки було з'ясовано, що ДНЗ Червона шапочка не являється юридичною особою, не має власних рахунків, а нарахування та виплату заробітної плати його працівникам, як і повне фінансування даного закладу проводить бухгалтерія ОСОБА_2 сільської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212-215ЦПК України, ст.ст.40, 43, 148 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1995 р. Про практику розгляду судами трудових спорів -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя в ДНЗ Червона шапочка" ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Сумської області з 25.02.2010 р.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2010 року по 17.03.2010 року включно в розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 10 коп.; незаконно утримані із її заробітної плати в лютому 2010 року кошти в розмірі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 75 коп.; моральну шкоду в розмірі 300 (триста) грн.

Зобов'язати ДНЗ Червона шапочка ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Сумської області внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про скасування записів про її звільнення від 24.02.2010 р. та про її повторне прийняття на роботу від 18.03.2010 року.

На підставі ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді вихователя в ДНЗ Червона шапочка ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Сумської області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з сумі 713 (сімсот тринадцять) гри. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Суддя