Рішення

від 17.01.2017 по справі 904/10945/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2017 Справа № 904/10945/16 За позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд", м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Д", м. Дніпро

про стягнення 461 086,92 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №114 від 12 липня 2016 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №80245/16 від 28.12.2016) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 груп Д" заборгованість у розмірі 461 086,92 грн., з яких:

- заборгованість за кредитним договором у розмірі 302 460,00 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 36 295,20 грн.;

- пеня за прострочення строків повернення кредиту у розмірі 27 882,51 грн.;

- пеня за прострочення строків повернення відсотків у розмірі 5 861,31 грн.;

- штраф згідно п. 4.3.1 кредитного договору (порушення строків оплати заборгованості) у розмірі 15 123,00 грн.;

- штраф згідно п. 4.3.2 кредитного договору (порушення виконання умов договору) у розмірі 3 464,90 грн.;

- штраф згідно п. 4.3.4 кредитного договору (ненадання звітності за 2015 рік та 1кв. 2016 року) у розмірі 70 000,00 грн.

Також, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог (вх. №76364/16 від 12.12.2016) позивачем заявлена вимога про розірвання кредитного договору № 20.00.000157 від 04.09.2012, укладеного між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 груп Д".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №20.00.000157 від 04.09.2012 щодо своєчасного та повного погашення заборгованості за кредитом.

На підставі пункту 4.2 кредитного договору позивачем нарахована пеня за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня.

На підставі пунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 кредитного договору позивачем нарахований штраф за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкладення розгляду справи повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи був відкладений з 12 грудня 2016 року на 28 грудня 2016 року, з 28 грудня 2016 року на 17 січня 2017 року.

У судовому засіданні 17 січня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Д" (позичальник) укладено кредитний договір №20.00.000157, відповідно до п.1.1 якого кредитор, за умови наявності вільних грошових коштів, зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 700 000,00 (сімсот тисяч) гривень 00 копійок, зі сплатою 24,0 (двадцять чотири) відсотка річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 03 вересня 2013 року (надалі за текстом - кредит), на умовах визначених цим договором.

Кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів (п. 1.2. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.3 договору).

Додатковою угодою № 1 від 01 серпня 2013 року до кредитного договору сторонами визначено, що починаючи з 01.08.2013 відсоткова ставка за користування кредитом, передбачена п. 1.1. договору зменшується з 24 відсотків річних до 17 відсотків річних.

Додатковою угодою № 2 від 03 вересня 2013 року до кредитного договору сторонами продовжено термін користування кредитом до 02 вересня 2014 року включно.

Додатковою угодою № 3 від 12 вересня 2013 року до кредитного договору сторонами визначено, що починаючи з 02.09.2013 відсоткова ставка за користування кредитом, передбачена п. 1.1. договору зменшується з 17 відсотків річних до 10 відсотків річних.

Додатковою угодою № 4 від 02 вересня 2014 року до кредитного договору сторонами продовжено кінцевий термін повернення заборгованості за користування кредитом до 01 вересня 2016 року включно, процентна ставка за користування кредитом з 02 вересня 2014 року встановлена на рівні 18 процентів річних.

Порядок надання кредиту та сплати процентів та комісій врегульовані сторонами у розділі 2 кредитного договору.

Надання кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору, проводиться шляхом списання відповідної суми коштів меморіальним ордером з позичкового рахунку № 20625000440001.980 в ПАТ "АКБ "Конкорд", МФО 307350 на користь відповідного одержувача на підставі письмового звернення позичальника або перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника на підставі письмового звернення позичальника (п. 2.1 договору).

Моментом (днем) надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів меморіальним ордером з позичкового рахунку на користь відповідного одержувача, або перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника (п. 2.2 договору).

Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок кредитора грошових коштів в сумі кредиту (п. 2.3 договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дня фактичного надання кредитних коштів в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця, а також в день повернення кредиту а повній сумі (п. 2.4 договору).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день місяця, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. Проценти сплачуються на рахунок № 20681000440001.980 в ПАТ "АКБ "Конкорд", МФО 307350, м. Дніпропетровськ (п. 2.6 договору).

Проценти нараховуються щомісяця, в останній робочий день місяця, методом "факт/факт" при кредиті, наданому в національній валюті, і методом "факт/360" при кредиті, в іноземній валюті, відповідно до нормативно-правових актів НБУ. При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані кредитором позичальнику і які ще не повернуті останнім відповідно до умов цього договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п. 2.6 договору).

У разі прострочення повернення заборгованості за кредитом понад 90 днів, сплата процентів до моменту її повернення, починаючи з 91 календарного дня, здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день відповідного місяця у розмірі подвійної процентної ставки за кредитом, що вказана в п.1.1. цього договору (п. 2.7 договору).

Позивач виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору у повному обсязі, а саме надав відповідачу у власність грошові кошти у національній валюті для поповнення обігових коштів у сумі 700 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.5813.9.33 від 04 вересня 2012 року на суму 700 000,00 грн. (а.с. 21).

20 вересня 2016 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором за вих. №1196/1, в якій зазначено суму заборгованості за договором станом на 20.09.2016 - 425 518,31 грн., з вимогою сплати протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання цього листа-вимоги (а.с. 35-36).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов п. 1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №4 від 02.09.2014) кінцевий термін повернення заборгованості за користування кредитом - 01 вересня 2016 року.

З огляду на приведені вище умови кредитного договору від 04.09.2012, положення чинного законодавства, строк оплати кредитної заборгованості та процентів є таким, що настав.

У період з серпня 2013 року по березень2016 року відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у сумі 397 540,00грн. Залишок несплаченої суми складає 302 460,00грн. (700 000,00грн. -397 540,00грн.).

Доказів повернення позивачу кредиту у сумі 302 460,00грн. та процентів у сумі 36 295,20 грн. відповідачем на час розгляду справи не надано.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок процентів, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, з якої: прострочена заборгованість щодо процентів за користування кредитом за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року складає 36 295,20 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 302 460,00 грн. та простроченої заборгованості щодо процентів за користування кредитом у сумі 36 295,20 грн.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.4.9 Кредитного договору разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, встановленою у пункті 2.5 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією.

За порушення строків повернення кредиту позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 02.09.2016 по 26.12.2016 в сумі 27 882,51 грн.

За порушення строків сплати процентів за користування кредитом позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 02.02.2015 по 26.12.2016 в сумі 5 861,31 грн.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідальність за неналежне виконання умов договору передбачена розділом 4 договору.

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1, 2.10.3, 3.2.2, 4.5, 5.4 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 1 (один) процент, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня за прострочення строків повернення кредиту у сумі 27 882,51 грн. та пеня за прострочення строків сплати відсотків за користування кредитом у сумі 5 861,31 грн.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована відповідно до умов договору та чинного законодавства, з урахуванням положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У разі порушення позичальником протягом більше, ніж 30 (тридцять) календарних днів, вимог п. п. 3.3.6 цього договору він сплачує кредитору штраф у розмірі 5 (п'ять) процентів від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання за кожний випадок, а вимог п.3.3.7 цього договору штраф у вищезазначеному розмірі, який обчислюється від суми, що підлягає достроковому погашенню (п. 4.3.1 кредитного договору).

У разі порушення позичальником протягом більше, ніж 30 (тридцять) календарних днів, вимог п. п. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.15 цього договору він сплачує кредитору штраф у розмірі 1 (один) процентів від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок (п. 4.3.2 кредитного договору).

У разі порушення позичальником вимог п. п. 3.3.10, 3.3.12, 3.3.13, 3.3.14 цього договору він сплачує кредитору штраф у розмірі 5 (п'ять) процентів від суми кредиту, визначеної п. 1.1 цього договору, за кожний випадок (п. 4.3.4 кредитного договору).

Позивач просить стягнути з відповідача штраф згідно п. 4.3.1 кредитного договору у розмірі 15 123,00 грн., штраф згідно п. 4.3.2 кредитного договору у розмірі 3 464,90 грн., штраф згідно п. 4.3.4 кредитного договору у розмірі 70 000,00 грн.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку штрафів та встановлено, що розрахунок є вірним та складає 15 123,00 грн., 3 464,90 грн. та 70 000,00 грн. відповідно.

З огляду на викладене, заявлені вимоги про стягнення кредитної заборгованості, процентів за несвоєчасне погашення кредитних коштів, пені та штрафів, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Водночас норми статті 188 Господарського кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання кредитного договору без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Також, пунктом 7.1 договору встановлена можливість зміни або розірвання договору за ініціативою однієї із сторін в порядку, що встановлений законодавством України та цим договором.

Враховуючи порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом у встановлений договором строк, наведені вище положення законодавства та умови договору щодо підстав розірвання договору, дотримання позивачем вимог законодавства щодо порядку розірвання господарського договору, суд вбачає підстави для розірвання договору в судовому порядку.

Таким чином, вимога позивача щодо розірвання кредитного договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що позивачем при підрахунку загальної суми заборгованості заявленої до стягнення допущено арифметичну помилку. Так, обґрунтовуючи позовні вимоги публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Д" заборгованість за кредитним договором у розмірі 302 460,00 грн., заборгованість за відсотками користування кредитом у розмірі 36 295,20 грн., пеню за прострочення строків повернення кредиту у розмірі 27 882,51 грн., пеню за прострочення строків повернення відсотків у розмірі 5 861,31 грн., штраф згідно п. 4.3.1 кредитного договору (порушення строків оплати заборгованості) у розмірі 15 123,00 грн., штраф згідно п. 4.3.2 кредитного договору (порушення виконання умов договору) у розмірі 3 464,90 грн., штраф згідно п. 4.3.4 кредитного договору (ненадання звітності за 2015 рік та 1кв. 2016 року) у розмірі 70 000,00 грн., що в загальній сумі складає 461 086,92 грн.

Однак, в прохальній частині заяви про уточнення позовних вимог (вх. №80245/16 від 28.12.2016) міститься сума заборгованості 468 821,97 грн., тобто позивачем не заявлено окремої вимоги про стягнення суми 7 735,05 грн.

Отже, з урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд враховує наступне.

При зверненні із позовом до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 6 757,21 грн. (450 480,95 грн. х 1,5%) згідно платіжного доручення №2971 від 22.11.2016 (а.с.10). В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог (заява за вх. №76364 від 12.12.2016) просив стягнути суму 450 480,95 грн. та розірвати кредитний договір (немайнова вимога), позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 378,00 грн. згідно платіжного доручення №3099 від 12.12.2016 (а.с.67). В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог (заява за вх. №28.12.2016 від 28.12.2016), просив стягнути суму 461086,92 грн. та розірвати кредитний договір (немайнова вимога), позивачем сплачено судовий збір у сумі 275,11 грн. згідно платіжного доручення №3272 від 27.12.2016 (а.с.81), таким чином позивачем сплачено судовий збір у сумі 8 410,32 грн. Однак, розмір судового збору за розгляд вимог про стягнення суми 461 086,92 грн. та розірвання кредитного договору складає - 8 294,30 грн. (6 916,30 грн. + 1 378,00 грн.).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 116,02 грн. (8 410,32 грн. - 8 294,30 грн.), зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України.

Між тим, станом на дату прийняття рішення у справі клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору від позивача до суду не надходило.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 8 294,30 грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати кредитний договір № 20.00.000157 від 04 вересня 2012 року, укладений між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 груп Д".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Д" (49000, м. Дніпро, вул. Винокурова, 11, ідентифікаційний код 37276592) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2, код ідентифікаційний код 34514392) заборгованість за кредитним договором у розмірі 302 460,00 грн., заборгованість за відсотками користування кредитом у розмірі 36 295,20 грн., пеня за прострочення строків повернення кредиту у розмірі 27 882,51 грн., пеня за прострочення строків повернення відсотків у розмірі 5 861,31 грн., штраф згідно п. 4.3.1 кредитного договору (порушення строків оплати заборгованості) у розмірі 15 123,00 грн., штраф згідно п. 4.3.2 кредитного договору (порушення виконання умов договору) у розмірі 3 464,90 грн., штраф згідно п. 4.3.4 кредитного договору (ненадання звітності за 2015 рік та 1кв. 2016 року) у розмірі 70 000,00 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 8 294,30 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 20.01.2017