Ухвала

від 18.01.2017 по справі 9/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

18.01.2017Справа № 9/247 Суддя господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши матеріали скарги Тернопільського обласного центру зайнятості на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

У справі за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості

до відповідача Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд"

про стягнення 1 977 580,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Скакун Т.П. (дов. № 1 від 1201.2017)

від відповідача: не з'явився

від ДВС: Лисенко О.В. (дов. від 11.01.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2007, у задоволенні позову Тернопільського обласного центру зайнятості відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2007 у справі № 9/247, позовні вимоги Тернопільського обласного центру зайнятості задоволено. Постановлено стягнути з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" на користь Тернопільського обласного центру зайнятості 1 896 081, 00 грн. основного боргу, 29 663, 70 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеної постанови Господарським судом міста Києва 13.08.2007 був виданий наказ.

20.12.2016 Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду м. Києва із скаргою на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

Розпорядженням № 04-23/2630 від 2012.2016 у зв'язку з звільненням судді Качан Н.І., відповідно до пункту 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 № 17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 9/247, зареєстрованої за вхідним № 06-29.1/18246/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана скарга передана на розгляд судді Лиськову М.О.

22.12.2016 ухвалою суду розгляд скарги призначено на 18.01.2017.

В судове засідання, призначене на 18.01.2017, з'явився представник позивача та ДВС , та надали пояснення по суті скарги.

В судове засідання, призначене на 18.01.2017, представник відповідача не з'явились, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений.

Суд розглянувши скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Скарга обґрунтована тим, що на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року в господарській справі № 9/247 за позовною заявою Тернопільського обласного центру зайнятості до УДК Укрмонтажспецбуд про стягнення боргу центру зайнятості видано наказ про примусове виконання рішення суду від 13.08.2007 року № 9/247 про стягнення з УДК Укрмонтажспецбуд на користь центру зайнятості основного боргу в сумі 1896081 грн. 00 коп., 29663 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначений наказ про примусове виконання рішення суду від 13.08.2007 року № 9/247 неодноразово пред'являвся до примусового виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

10.11.2016 на адресу обласного центру зайнятості надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.10.2016 року ВП № 51452337. Дана постанова прийнята відповідно до п.2, п.8 ч. І ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

У постанові головний державний виконавець Лисенко О.В. зазначила, що в ході проведення примусових виконавчих дій встановлено, що кошти на рахунках боржника відсутні для виконання даного виконавчого документу. Майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості не виявлено. Також відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва №9/247 від 08.09.2016 року - розстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2007 року, оскільки виплата за даною ухвалою буде проведена до 31.12.2016 року включно, тому відсутні підстави для проведення подальших примусових дій, так як термін розстрочки ще не настав. Разом з тим, державний виконавець зазначив, що стягувач має право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Обласний центр зайнятості 22.11.2016 року повторно пред'явив до примусового виконання дублікат судового наказу від 13.08.2007 року № 9/247. У заяві про примусове виконання рішення суду нами зазначено, що судом прийнято ухвалу про розстрочення виконання рішення суду, тому державний виконавець помилково застосував п.8 ч. І ст.37 Закону України Про виконавче провадження при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки п.8 передбачає повернення виконавчого документа, якщо судом прийнято рішення про відстрочку виконання рішення суду.

07.12.2016 року за результатами розгляду державним виконавцем заяви від 22.11.2016 року на адресу стягувана надійшло повідомлення від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, яке датоване 23.11.2016 роком. Вказане повідомлення мотивоване тим, що відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. У зв'язку з тим, що на даний час відсутні заходи із примусового виконання рішення суду, так як ухвалою суду прийнято рішення про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року.

Крім того, державний виконавець зазначив, що центром зайнятості не надано підтвердження сплати авансового внеску, тому відповідно до вимог п.8 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повернутий без виконання. Дані твердження є такими, що суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження ( далі - Закон ). Так, відповідно до ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із ст. 3 Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ст.18 Закону ). Відповідно до ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи , інваліди війни, інваліди І та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Обласним центром зайнятості своєчасно подано заяву про пред'явлення виконавчого документа до виконання, до якої долучено оригінал виконавчого документа. Оскільки державні органи звільняються від сплати авансового внеску, а обласний центр зайнятості є державною установою, отже, державний виконавець не мав жодних правових підстав для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п.8 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

Статтею 37 Закону України Про виконавче провадження передбачений вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу. Серед вказаних підстав відсутня така підстава як повернення виконавчого документа, щодо якого судом прийнято рішення про розстрочку його виконання.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у місті Києві по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження є незаконними, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови були відсутні підстави для такого повернення.

Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Тернопільського обласного центру зайнятості на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86 , 121-2 ГПК України , господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 23.11.2016 року ВП № 52949874 з примусового виконання дублікату наказу Господарського суду м. Києва від 13.08.2007 року № 9/247 про стягнення з УДК Укрмонтажспецбуд (вул. Прорізна,15, м. Київ,01601,код ЄДРПОУ 00012256 .) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (вул. Текстильна, 16, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 05392691) 1896081 гри. 00 коп., 29663 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов'язати Шевченківський районной відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийняти до примусового виконання дублікат наказу Господарського суду м. Києва від 13.08.2007 року № 9/247 про стягнення з УДК Укрмонтажспецбуд (вул. Прорізна,15, м. Київ,01601,код ЄДРПОУ 00012256 ) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (вул. Текстильна, 16, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 05392691) 1896081 грн. 00 коп., 29663 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя М.О. Лиськов