Постанова

від 17.01.2017 по справі 922/3604/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа № 922/3604/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гребенюк Н. В., суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

першого відповідача - не з"явився;

співвідповідач першого відповідача - ОСОБА_1, довіреність №1 від 16.12.2016 року;

другого відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Бон Буассон Беверідж» (вх. № 3456 Х/3-12 ) на ухвалу господарського суду Харківської області від 08 грудня 2016 року по справі №922/3604/16

за позовом ТОВ «Шоколадна компанія «Мир» , м. Дніпро

до: 1. ТОВ «Чербер» , м. Ізмаїл та співвідповідача - ТОВ «Бон Буассон Беверідж» , м. Черкаси

2. ТОВ «Ригасельмаш» , смт. Солоницівка

про стягнення 18069713,39 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року по справі №922/3604/16 (суддя Шарко Л.В. ) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія «Мир" про вжиття заходів забезпечення позову від 23.11.2016 року задоволено.

З метою забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Чербер" в межах ціни позову 18069713,39 грн. на всі рахунки підприємства, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову в ході виконавчого провадження.

З метою забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Буассон Беверідж в межах ціни позову 18069713,39 грн., які обліковуються на рахунках:

а) ПАТ "Банк Восток" (код ЄДРПОУ 26237202, МФО 307123)

26002010194901

26002010194901

б) ПАТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299)

26007050248380

26000050250610

26006050275008

в) ПАТ "ПУМБ" (код ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851)

НОМЕР_1

г) ПАТ "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023)

26003011578688

26004011578621

д) ПАТ АБ "Радабанк" (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500)

26006300001376

26159300000008

е) АТ "Укрексімбанк" (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313)

2600900025222

2604300025222

ж) АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465)

26000300361285,

а також на всіх інших рахунках, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову в ході виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Бон Буассон Беверідж» звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року по справі №922/3604/16 та відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми процесуального права, що згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для її скасування.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Бон Буассон Беверідж» до провадження.

ТОВ «Шоколадна компанія «Мир» , ТОВ «Чербер» , ТОВ «Ригасельмаш» своїх представників в судове засідання 17.01.2017 року не направили, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду , основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду апеляційної інстанції, незважаючи на те, що ТОВ «Шоколадна компанія «Мир» , ТОВ «Чербер» , ТОВ «Ригасельмаш» своїх представників у судове засідання не направили, у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановила наступне.

Згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія «Мир" звернулось до господарcького суду Харківської області із позовною заявою про солідарне стягнення з ТОВ "Бон Буассон Беверідж» та ТОВ "Ригасельмаш" на користь ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" заборгованості в розмірі 18069713,39 грн., з яких: основна заборгованість - 10279988,86 грн., пеня у сумі 2576415,34 грн.; інфляційні втрати у сумі 4672648,25 грн. та 3% річних у сумі 540660,94 грн.

Крім того, просить стягнути солідарно з ТОВ "Ригасельмаш" в межах 1000,00 грн. на користь ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" заборгованість в розмірі 18069713,39 грн., з яких: основна заборгованість - 10279988,86 грн.; пеню у сумі 2576415,34 грн.; інфляційні втрати у сумі 4672648,25 грн. Та 3% річних у сумі 540660,94 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідачів солідарно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2016 року задоволено клопотання ТОВ "Бон Буассон Беверідж» та замінено 1-го відповідача його правонаступником - ТОВ "Чербер".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року задоволено клопотання позивача та залучено до справи в якості субсидіарного відповідача (співвідповідача) на стороні ТОВ "Чарбер" - ТОВ "Бон Буассон Беверідж» , ".

23.11.2016 року позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:

- вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Чербер" в межах ціни позову 18069713,39 грн. на всі рахунки підприємства, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову в ході виконавчого провадження.

- вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Буассон Беверідж" в межах ціни заявленого позову 18 069713,39 грн., які обліковуються на рахунках:

а) ПАТ "Банк Восток" (код ЄДРПОУ 26237202, МФО 307123)

26002010194901

26002010194901

б) ПАТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299)

26007050248380

26000050250610

26006050275008

в) ПАТ "ПУМБ" (код ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851)

НОМЕР_1

г) ПАТ "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023)

26003011578688

26004011578621

д) ПАТ АБ "Радабанк" (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500)

26006300001376

26159300000008

е) АТ "Укрексімбанк" (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313)

2600900025222

2604300025222

ж) АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465)

26000300361285,

а також на всіх інших рахунках, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову в ході виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої заяви, заявник (позивач) зазначив, що в даному випадку невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову, оскільки грошові кошти, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підстави забезпечення позову наведені в ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перелік заходів до забезпечення позову наведений в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 року № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України є утруднення чи неможливість виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (абз. 4 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Із проаналізованих вище обставин справи та вимог законодавства стосовно вжиття заходів до забезпечення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували фактичні обставини з якими пов'язане вжиття заходів забезпечення позову, зокрема не подано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Тобто, всупереч положенням ст. ст. 33, 66 ГПК України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

Відтак, у суду першої інстанції не було достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Крім того, колегія суддів вважає, що обраний захід до забезпечення позову (арешт коштів) має своїм наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єктів господарювання - ТОВ Чербер та ТОВ Бон Буассон Беверідж .

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не зазначено при оцінці яких саме доказів та встановленні яких саме обставин визнано доцільним вжити заходи до забезпечення позову, апеляційний суд дійшов висновку про неповне дослідження місцевим судом обставин справи та необґрунтоване застосування заходів забезпечення позову до першого та другого відповідача.

З огляду на наведене, відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження підстав забезпечення позову та того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання судового рішення, апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення позову жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами окрім формального викладення в заяві позивача норм чинного законодавства.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року по справі №922/3604/16 прийнята при не належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язка з чим наявні для її скасування, та відповідно - задоволення апеляційної скарги ТОВ «Бон Буассон Беверідж» .

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Бон Буассон Беверідж» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року по справі №922/3604/16 скасувати.

Відмовити ТОВ «Шоколадна компанія «Мир» в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Стягнути з ТОВ «Шоколадна компанія «Мир» (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, 5, код ЄДРПОУ 32140004, р/р 26003962503948 в ПАТ Пумб м. Донецк, МФО 334851) на користь ТОВ «Бон Буассон Беверідж» (18030, м. Черкаси, вул. Пацаєва, 2/1, код ЄДРПОУ 36492837) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Могилєвкін Ю.О.