Рішення

від 17.01.2017 по справі 907/735/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2017 Справа № 907/735/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» , с. Оноківці, Ужгородський район

до Приватного підприємства Агро , с. Сторожниця, Ужгородський район

про стягнення суми 30 888, 22 грн.

Суддя господарського суду В.П. Кривка

представники:

Позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю 30.12.16, №249;

Відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 05.12.2016 року;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» , заявлено позов до Приватного підприємства Агро про стягнення суми 30 888, 22 грн.

У ході судового розгляду за клопотанням сторін в судових засіданнях 07.12.16 року та 15.12.16 року для додаткового обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті спору, судом оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України. З аналогічних мотивів судом було задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду спору на 15 днів, тому справу вирішено в строк, визначений п. 3 ст. 69 ГПК України (ухвала №907/735/16 від 21.12.2016 року).

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Ужгородським МРЕМ ПАТ Закарпаттяобленерго та Приватним підприємством Агро (далі споживач або відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії від 19.11.2008 року №Р06/14 - 0149 та Додаткову угоду до цього ж договору від 25.06.2014р. на об'єкт відповідача ферму , що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, б/н. 25.06.2016 року уповноваженими представниками ПАТ Закарпаттяобленерго проведено перевірку дотримання споживачем електроенергії вимог умов договору, ЗУ Про електроенергетику , Правил користування електричною енергією, затверджених постановою (далі - ПКЕЕ), у ході якої було встановлено, що в порушення ст. 27 Закону України Про електроенергетику , ПКЕЕ, на об'єкті Відповідача - фермі, виявлено: «підключення до електричних мереж ПАТ „Закарпаттяобленерго» , що не є власністю енергопостачальника, електроустановок поза розрахунковим приладом обліку, а саме, змонтована шунтуюча перемичка від дооблікового вимикача до після облікової лінії» , про що складено акт про порушення №115951 від 25.06.2016 року, від підписання якого представник споживача відмовився. При складанні акта №115951 від 25.06.2016 року, представниками енергопостачальника було здійснено відеофіксацію виявленого порушення в присутності представника відповідача, а також вилучено, як речовий доказ, зразок кабелю, який було упаковано в пакет та опломбовано номерною пломбою №С28659393. На підставі вказаного акту комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ та спірних питань було проведено нарахування Відповідачу обсягу та вартості необлікованої електроенергії та визначено суму збитків, завданих ПАТ Закарпаттяобленерго порушенням ПКЕЕ, відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року № 562 (далі Методика), що було зазначено в протоколі комісії № 343 від 09 серпня 2016р. та виставлено Відповідачу рахунок на оплату суми 30 888,22 грн. вартості не облікованої електроенергії. Проте відповідач виставлений до оплати рахунок не оплатив. Зважаючи на це, покликаючись на умови договору та закону, позивач просить стягнути з відповідача вартість не облікованої електричної енергії в сумі 30 888,22 грн.

В ході судового розгляду уповноважений представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, покликаючись на їх обґрунтованість долученими до справи матеріалами, а також додатковими письмовими поясненнями заявлених вимог з доданням підтверджуючих документів. Зокрема, зазначила, що аналогічне правопорушення вже було виявлено у відповідача 11.04.16, про що було складено Акт про порушення ПКЕЕ №115148, на підставі якого комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ та спірних питань було проведено нарахування відповідачу обсягу та вартості необлікованої електроенергії та визначено суму збитків у розмірі 5 384,26 грн., які останній оплатив без жодних зауважень чи застережень. Надалі, 25.06.2016 року працівниками енергопостачальної організації було знову встановлено факт вчинення тотожного правопорушення та споживання електричної енергії поза приладом обліку, шляхом змонтування шунтуючої перемички від дооблікового вимикача до після облікової лінії, який було повторно зафіксовано в присутності представника відповідача ОСОБА_2, при цьому здійснено відеофіксацію. З урахуванням цього, вважає усі заперечення відповідача надуманими, які покликані уникнути від сплати за спожиту електроенергію поза приладом обліку, а також такими, що в установленому порядку належними та допустимими доказами не підтвердженими, а саме такими, що не спростовують, зокрема, факту безоблікового споживання електричної енергії поза приладом обліку, а також обставин, зазначених в акті та протоколі засідання комісії №343 від 09.08.16. Вважає безпідставним і посилання відповідача на лист Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо розгляду його скарги на дії працівників енергопостачальної компанії, яку було розглянуто спільно з Держенергонаглядом. Стверджує, що як вбачається з тексту відповіді на його звернення, останній не спростовує вищезазначених фактів, в т. ч. безоблікового споживання електроенергії за спірний період саме відповідачем, внаслідок встановлення шунтуючої перемички до після облікової лінії (відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію якої, на час фіксації порушення, згідно діючого договору, - покладена саме на відповідача), при цьому вважає, що висновки за скаргою носять рекомендаційних характер і не є зобов'язуючими для енергопостачальної компанії.

Уповноважений представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених в письмову відзиві на позовну заяву та долучених до справи додаткових поясненнях. Зокрема, покликається на спільний лист - відповідь Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і Держенергонагляду від 19.09.2016 року №1173-16 на його звернення, яким рекомендовано відкликати акт про порушення ПКЕЕ. При цьому наголошує, що вказане порушення було здійснено не ним, а невідомими особами, в зв'язку з чим він звертався до правоохоронних органів. Однак, органами правопорядку констатовано відсутність складу будь-якого кримінального правопорушення.

В ході судового розгляду за участі повноважених представників сторін судом було оглянуто долучений до матеріалів справи відеозапис фіксації порушення ПКЕЕ (зафіксовані ним факти сторонами підтверджено). З огляду на не врегулювання спору в позасудовому порядку, обидві сторони вказали на відсутність додаткових обґрунтувань щодо підтвердження заявлених вимог та заперечень та наполягали на вирішенні спору по суті за наявними у справі матеріалами. За таких обставин, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами (п. 2.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18).

суд встановив:

Між Ужгородським РЕМ Публічного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго (далі - Позивач, Товариство) та Приватним підприємством Агро (далі - Відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії від 19.11.2008 року №Р06/14 - 0149 та Додаткову угоду до цього ж договору від 25.06.2014р. (далі - Договір), згідно з яким позивач зобов`язався продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача на об'єкті ферма , що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, б/н, з дозволеною потужністю 60 кВт, а відповідач оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами. При цьому, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватись чинним законодавством України, зокрема , Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (п. 2.1. Договору), (а.с. 12-26) .

Згідно п. 4.2.3. Договору про постачання електричної енергії № Р06/14-0149 від 19.11.2008 сторони також обумовили, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до (діючої на момент виявлення недоврахування) Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з Додатками до договору про постачання електричної енергії, які є його невід`ємними частинами, зокрема, №11 Однолінійна схема приєднання до місцевої (локальної) електромережі та №12 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між сторонами узгоджено балансову належність та межу відповідальності за стан обслуговування електромереж та електроустановок. В той же час, п. 3 та п. 4 Додатку №12 передбачено, що постачальник несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електрообладнання до межі балансової належності мереж , а споживач, в свою чергу, несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електрообладнання після межі балансової належності мереж (а.с. 25-26) .

Пунктом 4.4 договору сторони обумовили, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками сторони договору, що складали акт.

25.06.16 уповноваженими представниками ПАТ Закарпаттяобленерго проведено перевірку дотримання споживачами електроенергії вимог ЗУ Про електроенергетику та Правил користування електричною енергією, в ході якої було встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, б/н (місцезнаходження об'єкта - ферма) порушив ПКЕЕ, а саме: виявлено підключення до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок поза розрахунковим приладом обліку, а саме, змонтована шунтуюча перемичка від дооблікового вимикача до післяоблікової лінії.

На підставі виявленого порушення уповноваженими представниками ПАТ Закарпаттяобленерго було складено акт № 115951 від 25.06.2016 року.

Даний акт про порушення ПКЕЕ був складений та підписаний трьома представниками енергопостачальника у присутності заступника директора ПП Агро - ОСОБА_2, який від підпису в акті відмовився. У зауваженнях до складеного акта вказано, що споживач відмовився від надання пояснень та зауважень, при цьому в акті №115951 від 25.06.2016 року відмічено, що при проведенні перевірки представниками енергопостачальника було здійснено відеофіксацію виявленого порушення в присутності представника відповідача, а також вилучено, як речовий доказ, зразок кабелю, який було упаковано в пакет та опломбовано номерною пломбою №С28659393 (а.с. 27).

Надалі на виконання вимог п. 6.42 ПКЕЕ Комісією Ужгородського РЕМ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (далі - Комісія РЕМ) 09.08.2016р. було розглянуто вищезазначений акт у присутності представника споживача ОСОБА_2 (згідно Довіреності від 03.08.2016р.).

Як вбачається з протоколу засідання комісії виявлене та зафіксоване працівниками позивача порушення було кваліфіковано як таке, що підлягає під застосування положень пп. 7 п.2.1 Методики, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку та проведено обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення за формулою 2.7. Методики. Період для нарахування Комісією РЕМ визначено з 11.04.2016р. (дата складання Акта про порушення ПКЕЕ №115148, яким було виявлено та зафіксовано аналогічне порушення ) по 25.06.2016р. (дата складання Акта про порушення ПКЕЕ №115951); при цьому, потужність самовільного підключення (Рс.п.), у разі підключення до трьох фаз, визначається за формулою (2.9) Методики. За таких розрахунків сума нарахування склала 30 888,22 грн. Представник споживача із зазначеним розрахунком не погодився. Рахунок на оплату вартості недооблікованої електричної енергії останній отримав. Рішенням комісії, оформленим протоколом №343 від 09.08.2016 року, встановлено, що споживачем завдано збитків Товариству на суму 30 888,22 грн. (а.с. 28-30).

Згідно п. 6.43 ПКЕЕ оплата рахунку за недовраховану електричну енергію здійснюється протягом 30 календарних днів від дня отримання такого рахунку. Матеріали справи містять рахунок №115951 від 09.08.16 на суму 30 888,22 грн. з відміткою про вручення уповноваженому представнику споживача (а.с. 31).

Оскільки відповідач у визначений законом строк не здійснив оплату зазначеного рахунку по акту, вказані обставини спонукали енергопостачальну компанію звернутися з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача суми 30 888,22 грн. недоврахованої електроенергії.

Заперечуючи проти доводів позивача уповноважений представник відповідача факт споживання електричної енергії поза приладом обліку не заперечив. Між тим вказав, що позивач не довів, що шунтуюча перемичка від дооблікового вимикача до після облікової лінії змонтована саме споживачем, а не іншою особою, при цьому наголосив, що всупереч встановленому порядку щоглова трансформаторна підстанція КТП-12, яка перебуває у віданні та власності позивача, не була закрита на замок. Також повідомив, що з приводу даного факту відповідач звертався до правоохоронних органів, однак, органами правопорядку констатовано відсутність складу будь-якого кримінального правопорушення щодо самовільного монтування перемички.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо вільного доступу до підстанції КТП-12 представник позивач вказав, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки, як видно з наданої самим же відповідачем фототаблиці, на щиті наявні розтяжні клеми, (ручка-замок), які обмежують вільний доступ будь-яких осіб. При цьому інформував, що Ужгородським РЕМ постійно вживаються заходи щодо встановлення замків на усіх КТП, які під час періодичних оглядів виявляються відсутніми з різних причин. Поряд з цим, натомість звернув увагу суду, що на наданій фототаблиці вбачається вільний доступ до передоблікового вимикача відповідача внаслідок відсутності будь-якого замка. Водночас наголосив, що вказані обставини не спростовують факт споживання електричної енергії саме відповідачем, шляхом підключення проводу поза приладом обліку (внаслідок встановлення шунтуючої перемички до після облікової лінії, що згідно договору віднесена до балансової належності споживача, який в свою чергу, несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію цієї лінії.

Аналізом положень чинного законодавства та дослідженням матеріалів справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача суми 30 888,22 грн. вартості не облікованої електроенергії, згідно акту про порушення ПКЕЕ від 25.06.2016 року та протоколу засідання комісії №343 від 09.08.16.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕ від 04.02.2010р. №105 /далі - ПКЕЕ/, іншими нормативно-правовими актами України та Договором про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (надалі - Закон) споживачами є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують електричну енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 27 зазначеного Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну , адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3. Правил користування електричною енергією).

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п.п.15 та 16 п. 8.1 ПКЕЕ передбачено право постачальника електричної енергії контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом , затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч.1 ст.237 ГК України ).

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією визначено, що недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ , у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією , затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562 .

Згідно п. 6.41 ПКЕЕ , у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. п. 3.1.4., 4.2.3 Договору постачальник має право вимагати відшкодування збитків внаслідок порушення споживачем умов договору; споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача:

· самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

· пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

· споживання електроенергії поза засобами обліку;

· інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до пп. 7 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Системний аналіз коментованих норм та умов договору дає підстави для висновку, що встановлений в установленому порядку сам факт споживання електричної енергії споживачем, шляхом підключення проводу поза приладом обліку (внаслідок встановлення шунтуючої перемички до після облікової лінії, що згідно договору віднесена до балансової належності споживача, який в свою чергу, несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію цієї лінії) є самостійним та достатнім порушенням ПКЕЕ для застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією (тобто споживання електричної енергії поза приладом обліку), незважаючи на наявність чи відсутність підключених до неї струмоприймачів, а також встановлення конкретних осіб, які здійснили таке підключення (Постанова, Вищий господарський суд, від 26.12.2013, № 904/6163/13).

Як вбачається з акту та протоколу засідання комісії виявлене та зафіксоване працівниками позивача порушення було кваліфіковано як таке, що підлягає під застосування положень пп. 7 п.2.1 Методики - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку та проведено обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення за формулою 2.7. Методики.

Відповідачем протокол по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ та розрахунок недорахованої електричної енергії за актом на час розгляду справи в судовому порядку не оскаржувався, у зв'язку з чим станом на сьогоднішній день є чинними.

Встановлений позивачем факт споживання електричної енергії, шляхом підключення проводу поза приладом обліку (внаслідок встановлення шунтуючої перемички до після облікової лінії, що згідно договору віднесена до балансової належності споживача, який в свою чергу, несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію цієї лінії), відповідачем в установленому порядку належними та допустимими доказами не спростовано.

Згідно з ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, виходячи з суті та предмету спору, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, заявлені вимоги позивача обумовлені договором (п. 4.2.3.) зазначеним положеннями Закону та Правил, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної енергії в сумі 30 888,22 грн.

Доводи та заперечення відповідача, викладені в письмову відзиві на позов, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним в сукупності, встановленим судом фактом безоблікового споживання електроенергії, наявними у справі матеріалами та зазначеним нормативним обґрунтуванням.

Посилання відповідача на лист від 19.09.2016 року №1173-16 Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, який спільно з Держенергонаглядом розглянув його скаргу на дії працівників енергопостачальної компанії від 17.08.16 року та яким було рекомендовано позивачу відкликати вищезазначений акт про порушення ПКЕЕ та скасувати нараховані за ним збитки за цим актом, не приймаються судом до уваги, оскільки, виходячи з заявленого предмету спору, не спростовують встановлених судом фактів, та зазначеного нормативного врегулювання спірних правовідносин, в т. ч. з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 4 ч. 13 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2006 № 131 державні інспектори з енергетичного нагляду мають право видавати суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень. Лист від 19.09.16 №32.4-ВИХ/1173-16, підписаний директором департаменту, яким в т. ч. Держенергонагляд оформив відповідь на звернення заявника, не може вважатись приписом у розумінні п. 4 ч. 13 зазначеного вище Положення. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.16 по справі № 906/60/14.

Крім цього, суд бере до уваги, що на час виявлених порушень ПКЕЕ правовідносини сторін було врегульовано укладеним між сторонами у спорі Договором про постачання електроенергії від 19.11.08 №Р06/14-0149, в т. ч. з узгодженням ними розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток №12 до Договору, який є обов'язковим до виконання сторонами, а. с. 25-26). Згідно наявних у справі доказів питання щодо необхідності перегляду умов договору щодо межі розмежування балансової належності електромереж між сторонами було ініційовано відповідачем тільки після повторного виявлення та фіксування зазначених порушень ПКЕЕ (заява від 09.09.16, а. с. 50, звернення від 06.12.16, а. с. 56). При цьому суд констатує, що останній не позбавлений був права вимагати внесення таких змін, в т. ч. в судовому порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, які становлять 1 378 грн ., покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агро , Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. М.Горького, б/н (код ЄДРПОУ 31225233) на користь Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (вул. Головна, 56, с. Оноківці, Ужгородський район, код ЄДРПОУ 00131529) суму 30 888, 22 грн. (Тридцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 22 коп.), а також суму 1 378 грн. (Одна тисяча триста вісімдесят дев'ять гривень) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 23.01.2017 року

Суддя В.Кривка