Постанова

від 29.03.2017 по справі 907/735/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2017 р. Справа № 907/735/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Агро б/н від 27.01.2017 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року

у справі № 907/735/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго , с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача: Приватного підприємства Агро , с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення суми 30 888, 22 грн.

за участю представників.

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 249 від 30.12.2016 року (присутня у Господарському суді Закарпатської області)

від відповідача: ОСОБА_3 - доручення б/н від 01.03.2017 року (присутній у Господарському суді Закарпатської області); ОСОБА_4 - договір № 1 про надання правової допомоги від 25.01.2017 року

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Закарпаттяобленерго звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до ПП Агро про стягнення 30 888,22 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року у справі № 907/735/16 (суддя Кривка В.) позов ПАТ Закарпаттяобленерго задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ПП Агро на користь ПАТ Закарпаттяобленерго 30 888, 22 грн.

Не погоджуючись з даним рішення ПП Агро подало апеляційну скаргу б/н від 27.01.2017 року, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що Акт про порушення № 115951 від 25.06.2016 року не відповідає вимогам Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 року. Апелянт посилається на лист - відповідь Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і Держенергонагляду б/н і дати, яким було рекомендовано відкликати Акт про порушення ПКЕЕ.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 16-25/1674 від 14.03.2017 року, в якому просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2008 року між Ужгородським РЕМ ВАТ Закарпаттяобленерго (постачальник) та ПП Агро (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №Р06/14 - 0149 (надалі договір) з додатками.

25.06.2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №Р06/14 - 0149.

Згідно умов договору позивач зобов`язався продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача на об'єкті ферма , що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, б/н, з дозволеною потужністю 60 кВт, а відповідач - оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами. При цьому, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватись чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 4.2.3. договору сторони обумовили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до (діючої на момент виявлення недоврахування) Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з додатками до договору про постачання електричної енергії, які є його невід`ємними частинами, зокрема, №11 «Однолінійна схема приєднання до місцевої (локальної) електромережі» та №12 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між сторонами узгоджено балансову належність та межу відповідальності за стан обслуговування електромереж та електроустановок. В той же час, п. 3 та п. 4 додатку №12 передбачено, що постачальник несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електрообладнання до межі балансової належності мереж, а споживач, в свою чергу, несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електрообладнання після межі балансової належності мереж.

Пунктом 4.4 договору сторони обумовили, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками сторони договору, що складали акт.

25.06.16 уповноваженими представниками ПАТ Закарпаттяобленерго було проведено перевірку дотримання споживачем електроенергії вимог ЗУ Про електроенергетику та Правил користування електричною енергією, в ході якої було встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, б/н (місцезнаходження об'єкта - «ферма) порушив ПКЕЕ, а саме: виявлено підключення до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок поза розрахунковим приладом обліку, а саме, змонтована шунтуюча перемичка від дооблікового вимикача до післяоблікової лінії.

За наслідками виявленого порушення уповноваженими представниками ПАТ Закарпаттяобленерго було складено Акт № 115951 від 25.06.2016 року. Даний Акт про порушення ПКЕЕ був складений та підписаний трьома представниками енергопостачальника у присутності заступника директора ПП Агро - ОСОБА_3, який від підпису в акті відмовився. У зауваженнях до складеного акта вказано, що споживач відмовився від надання пояснень та зауважень. При цьому в Акті зазначено, що при проведенні перевірки представниками енергопостачальника було здійснено відеофіксацію виявленого порушення в присутності представника відповідача, а також вилучено, як речовий доказ, зразок кабелю, який було упаковано в пакет та опломбовано номерною пломбою №С28659393.

Пізніше, 09.08.2016 року на виконання вимог п. 6.42 ПКЕЕ Комісією Ужгородського РЕМ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (далі - Комісія РЕМ) було розглянуто вищезазначений Акт у присутності представника споживача ОСОБА_3,

Рішенням комісії РЕМ, оформленим протоколом №343 від 09.08.2016 року, встановлено, що споживачем завдано збитків товариству на суму 30 888,22 грн.

Згідно п. 6.43 ПКЕЕ оплата рахунку за недораховану електричну енергію здійснюється протягом 30 календарних днів від дня отримання такого рахунку.

Матеріали справи містять рахунок збитків за актом правопорушення ПКЕЕ на суму 30 888,22 грн. з відміткою про вручення уповноваженому представнику споживача.

Оскільки відповідач у визначений законом строк не здійснив оплату зазначеного рахунку по Акту, позивач звернутися з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача суми 30 888,22 грн. недорахованої електроенергії.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачами є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують електричну енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 27 зазначеного Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Статтею 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч.1 ст.237 ГК України).

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3. Правил користування електричною енергією).

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п.п.15 та 16 п. 8.1 ПКЕЕ передбачено право постачальника електричної енергії контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачамиПКЕЕ.

Згідно п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. п. 3.1.4., 4.2.3 договору постачальник має право вимагати відшкодування збитків внаслідок порушення споживачем умов договору; споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до пп. 7 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Системний аналіз коментованих норм та умов договору дає підстави для висновку, що встановлений в установленому порядку сам факт споживання електричної енергії споживачем, шляхом підключення проводу поза приладом обліку є самостійним та достатнім порушенням ПКЕЕ для застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією.

Як вбачається з Акту про порушення № 115951 від 25.06.2016 року та протоколу засідання комісії №343 від 09.08.2016 року працівниками позивача було виявлено та зафіксовано порушення вчинене відповідачем.

Встановлений позивачем факт споживання електричної енергії, шляхом підключення проводу поза приладом обліку відповідачем в установленому порядку належними та допустимими доказами не спростовано.

Відповідач у судовому порядку не оскаржував Акт про порушення ПКЕЕ № 115951 від 25.06.2016 року.

Посилання відповідача на лист б/н і дати Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо розгляду його скарги на дії працівників енергопостачальної компанії, яку було розглянуто спільно з Держенергонаглядом, колегією суддів оцінюються критично. Адже, зазначеним листом Департамент електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України лише рекомендував ПАТ Закарпаттяобленерго відкликати Акт про порушення ПКЕЕ. При цьому, як вбачається з тексту зазначеного листа, останній не спростовує фактів щодо безоблікового споживання споживачем електроенергії за спірний період.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 30 888,22 грн. вартості не облікованої електричної енергії.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.