Рішення

від 17.01.2017 по справі 15/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 рокуСправа № 15/283 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №15/283

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1,

до Кіровоградського малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі",

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення 9540,00 грн.

У серпні 2008 року позивач звернувся з позовом до господарського суду, в якому просив винести рішення, в якому вказати, щоб ОСОБА_2, директор фірми "Кіровоградпромторгмеблі" негайно усунув перешкоду шляхом прибирання залізобетонних виробів з земельної ділянки позивача. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача за користування земельною ділянкою 2/3 зайнятих залізобетонними плитами з 5 грудня 2007 року по серпень 2008 року, 9 місяців з розрахунку оплати за оренду 720,00 грн за місяць, 480,00 грн х 9 місяців = 4320,00 грн. За оплату за транспорт, який стоїть на інших автостоянках 700,00 грн х 9 місяців = 6300,00 грн, участь адвоката 2500,00 грн і держмито 120,00 грн + 85,00 грн + ІТЗ 1118,00 грн + 13,43 грн. Всього: 13456,43 грн.

Ухвалою від 26.08.2008 господарським судом у складі судді Мохонько К.М. порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 18.09.2008 та витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

В письмових уточненнях до позовної заяви від 18.09.2008 позивач просив винести рішення, в якому вказати щоб фірма "Кіровоградпромторгмеблі" негайно усунула перешкоду шляхом прибирання залізобетонних виробів з земельної ділянки позивача та стягнути з відповідача матеріальні збитки, а саме: за користування земельною ділянкою з грудня 2007 року по серпень 2008 року за 8 місяців з розрахунку оплати за оренду 720,00 грн за місяць - 480 х 8 = 3840,00 грн; за оплату транспорту, який стоїть на інших автостоянках, 5700,00 грн, всього 3640 +5700 = 9540 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що він є орендарем земельної ділянки площею 3000,54 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2 (поруч з існуючою автостоянкою ВКФ "Свеса"), відповідно до укладеного між Кіровоградською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 договору оренди землі №632 від 15.08.2007, який зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2007 за №195. За твердженням позивача земельна ділянка площею 3000,54 кв.м. надана останньому в оренду для розміщення автостоянки власного транспорту. Однак, відповідач з грудня 2007 року захопив частину земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_1, вивантаживши на цю земельну ділянку залізобетонні вироби. Позивач вважає, що відповідач займає територію площею 2/3 орендованої позивачем земельної ділянки, у зв'язку з чим Кіровоградське мале підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" зобов'язане сплатити позивачу 3840,00 грн за користування земельною ділянкою та 5700,00 грн за оплату автотранспорту, який стоїть на інших автостоянках.

Ухвалами суду від 18.09.2008, від 30.09.2008 та від 30.10.2008 розгляд справи відкладався відповідно до 30.09.2008, до 30.10.2008 та до 12.11.2008 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ухвалою від 30.09.2008 господарський суд продовжив строк вирішення спору у даній справі на один місяць відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд враховує, що позивачем 29.10.2008 та 30.10.2008 було подано два уточнення до позовної заяви.

В уточненні від 29.10.2008 позивач зазначив, що це уточнення до позовної заяви про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за договором оренди №362 від 15.08.2007 р., який зареєстрований 15.12.2007 р. № 195 та скасування Державного акта на право постійного користування від 7 грудня 1995 р. №505 в частині збільшення земельної ділянки, яка зайнята приватним підприємством "Кіровоградпромторгмеблі" на моїй вищезгаданого Державного акта. Дане уточнення господарський суд розглядає, як обґрунтування позову іншими обставинами.

До того ж, господарський суд враховує, що Фізична особа - підприємниць ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) зверталась до господарського суду 05.12.2014 з окремою позовною заявою про визнання недійсними та скасування доповнення до Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданого Кіровоградською міською радою 06.12.1995 Кіровоградському приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі", в частині виділення відповідачу земельної ділянки площею 2221,8 кв.м та земельної ділянки площею 2327,5 кв.м. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2015 року у справі №912/4547/14, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та постановою Вищого господарського суду від 02.07.2015 в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Крім того, в уточненні від 30.10.2008 позивач просив скасувати рішення Кіровоградської міської ради №334 від 17.09.1999.

Зазначене уточнення також не може бути прийняте господарським судом до розгляду, оскільки визнання недійсним пункту 14 рішення Кіровоградської міської ради № 334 від 17 вересня 1999 року "Про надання земельних ділянок" було предметом розгляду у справі №912/4488/15. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2016 в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради про визнання недійсним пункту 14 рішення "Про надання земельних ділянок" №334 від 17 вересня 1999 року відмовлено.

З огляду на викладене господарський суд продовжує розгляд позовних вимог з урахуванням уточнення, яке подано до господарського суду 18.09.2008.

Ухвалою від 12.11.2008 господарський суд у складі судді Мохонько К.М. зупинив провадження у справі №15/283 до набрання законної сили рішенням суду у справі №14/262 за позовом Кіровоградського малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями фірми "Кіровоградпромторгмеблі" до Кіровоградської міської ради, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про визнання договору оренди землі недійсним.

Розпорядженням керівника апарату №196 від 13.05.2013 призначено повторний автоматизований розподіл справи №15/283, оскільки суддя Мохонько К.М., в провадженні якого знаходилась справа, згідно Постанови Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 18.04.2013 обраний суддею Новгородківського районного суду Кіровоградської області. За результатами цього розподілу справу №15/283 призначено судді Шевчук О.Б.

Ухвалою від 14.05.2013 господарський суд у складі судді Шевчук О.Б. справу №15/283 прийняв до свого провадження.

В подальшому рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 у справі № 14/262 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі № 632 від 15.08.2007 року, який укладено між Кіровоградською міською радою та ФОП ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 3000,54 кв. метрів, яка розташована по вул. Героїв України в місті Кропивницький.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 06.09.2016 апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Кіровоградської міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 у справі №14/262 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 у справі № 14/262 залишено без змін.

Приймаючи до уваги те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунено, господарський суд у складі судді Шевчук О.Б. ухвалою від 17.11.2016 на підставі частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновив провадження у даній справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 20.12.2016.

Однак, судове засідання 20.12.2016 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Шевчук О.Б.

З огляду на усунення обставин, що зумовили перенесення судового засідання, ухвалою від 22.12.2016 справу № 15/283 призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2017 о 15:00.

У відзиві на позов, який надійшов до господарського суду 29.11.2016 відповідач, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач розгляд справи просить здійснити без участі відповідача.

Від позивача 17.01.2017 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою останнього та відсутністю представника в суді.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення з огляду на наступне.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України щодо вчинення суддею дій по витребуванню від сторін документів, відомостей, висновків, необхідних для вирішення спору кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що позивачу були створені належні умови для надання ним доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Господарським судом при розгляді вказаного клопотання також взято до уваги, що підставою для відкладення розгляду справи позивач зазначає неможливість останнього взяти участь у судовому засіданні, однак така обставина не є перешкодою для розгляду справи, оскільки господарський суд не визнавав обов'язковою явку сторін у судове засідання.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Господарський суд враховує закінчення строку вирішення спору у даній справі, відсутність клопотання сторін про продовження такого строку, в порядку, передбаченому частиною 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду спору по суті у даному судовому засіданні, а відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно та повно дослідивши подані сторонами докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2015 у справі №912/4547/14, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2015 встановлено, що виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 14.11.1995 прийнято рішення №716 "Про надання земельної ділянки ПП "Кіровоградпромторгмеблі" Зазначеним рішенням за результатами розгляду клопотання приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" та позитивних висновків матеріалів попереднього погодження, згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" надано земельну ділянку площею 0,095 га в комунальній зоні 102-го мікрорайону, вздовж вул. Героїв Сталінграду в постійне користування під будівництво будинку по виготовленню та ремонту меблів. На підставі цього рішення 06.12.1995 Кіровоградською міською радою приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 (надалі - Державний акт серії НОМЕР_1), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №505. Згідно цього Держаного акта приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" надано у постійне користування 0,095 га землі в межах згідно з планом землекористування.

В подальшому пунктом 14 рішення одинадцятої сесії Кіровоградської міської ради 23 скликання № 334 від 17.09.1999 "Про надання земельних ділянок" приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" надано за рахунок земель резервного фонду міста у постійне користування земельну ділянку площею 0,5 га під розміщення техніки, будівельних матеріалів та стоянки гостьового транспорту біля існуючої території по АДРЕСА_2. На підставі цього рішення землекористування відповідача було збільшено на площу в 0,4549 га, про що свідчить запис, зроблений в Державному акті серії НОМЕР_1.

Таким чином, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2015 у справі №912/4547/14 встановлено, що відповідно до Державного акту серії НОМЕР_1 відповідач є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 5499,3 кв.м (2221,8 кв.м + 2327,5 кв.м + 950,00 кв.м).

Правомірність внесення змін до виданого відповідачеві Державного акту серії НОМЕР_1 підтверджується також рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2015 у справі №912/4547/14

Дані обставини, в силу вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню при вирішенні спору у даній справі.

15.08.2007 між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 "1590 "Про регулювання земельних відносин" та від 26.09.2006 №112 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" укладено договір оренди землі №632, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення автостоянки власного транспорту, яка знаходиться по вул. Героїв Сталінграда (поруч з існуючою автостоянкою ВКФ "Свеса") в місті Кіровограді.

У відповідності до розділу 2 вказаного договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 3000,54 кв. м. (в тому числі по угіддях: 3000,54 кв. м. інші відкриті землі).

Договір укладено на п'ять років. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Вказаний договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2007 за №195.

За твердженням позивача частина земельної ділянки, наданої йому в оренду за вищезгаданим договором безпідставно використовується відповідачем, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальних збитків.

Відповідно до положень статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно статті 27 цього Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, та усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

За умовами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (звернутися з негаторним позовом).

При цьому, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Посилаючись на порушення свого права користування земельною ділянкою, позивач стверджує, що він є орендарем земельної ділянки за договором оренди землі № 632 від 15.08.2007 року, який укладено з Кіровоградською міською радою, яку частково використовує відповідач.

Проте, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 у справі №14/262, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 договір оренди землі № 632 від 15.08.2007, який укладено між Кіровоградською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 3000,54 кв. метрів, яка розташована по АДРЕСА_2, визнано недійсним. При винесенні рішення господарський суд дійшов висновку, що оспорюваний договір є таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси Кіровоградського малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі", та не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його укладення.

При цьому господарський суд звернув увагу на положення статті 236 Цивільного кодексу України, якою визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Подібна норма закріплена також в частині 3 статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою у разі, якщо зобов'язання може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Отже, зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє (стаття 207 Господарського кодексу України), проте недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України), та в разі визнання його недійсним судом, є недійсним з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 Цивільного кодексу України).

З огляду на визнання недійсним договору оренди землі № 632 від 15.08.2007, який укладено між Кіровоградською міською радою та ФОП ОСОБА_1, у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою, на якій відповідачем вивантажені залізобетонні плити, а тому останнім не доведено факту створення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, позивач не довів та не підтвердив, як того вимагають положення статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, належними доказами факту порушення його прав землекористувача земельною ділянкою відповідачем у даній справі та заподіяння заявлених до стягнення збитків.

За викладених обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Понесені судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити позивачу за адресою: 25031, АДРЕСА_1 та відповідачу за адресою: АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 23.01.2016

Суддя О.Б. Шевчук