Рішення

від 16.01.2017 по справі 914/2935/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017р. Справа№ 914/2935/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «ПВКФ «Євротранс - Н» , м.Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийський паркет» , с.Слобідка Стрийського району Львівської області

про стягнення 48 947,94 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області Приватним підприємством «ПВКФ «Євротранс - Н» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийський паркет» про стягнення 48 947,94 грн. заборгованості, з яких 41 000,00 грн. основний борг, 7 254,78 грн. пеня та 693,16 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 21.11.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.12.2016р.

Ухвалою суду від 05.12.2016р. розгляд справи відкладено на 19.12.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 19.12.2016р. відкладено розгляд справи на 16.01.2017р., у зв язку з наміром відповідача укласти мирову угоду.

16.01.2017р. на адресу суду надійшов лист вих. б/н від 11.01.2017р. (вх.№1454/17 від 16.01.2017р.), в якому позивач повідомив суд про те, що пропозицій від відповідача (ТзОВ «Стрийський паркет» ) щодо укладення мирової угоди на адресу позивача (ПП «ПВКФ «Євротранс - Н» ) не надходило. Крім того, у вищенаведеному листі позивач повідомив суд про те, що станом на 10.01.2017р. сума основного боргу становить 23 000,00 грн., оскільки 12.12.2016р. відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 8 000,00 грн., в підтвердження чого долуччено виписку банку.

Також, у вищенаведеному листі позивач повідомив суд про те, що довідку про стан основної заборгованості відповідача на 16.01.2017р. буде надіслано позивачем на електронну адресу суду до початку судового засідання.

16.01.2017р. на електронну адресу суду надійшов супровідний лист вих. б/н від 16.01.2017р. (вх.№1623/17 від 16.01.2017р.), яким позивач просить суд долучити до матеріалів справи довідку про стан основної заборгованості відповідача станом на 16.01.2017р.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак слід зазначити що позивачем попередньо подавалась заява б/н від 05.12.2016р. (вх. №48675/16 від 05.12.2016р.) про подальший розгляд справи без його участі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, причин неявки повноважного представника в судове засідання та невиконання вимог ухвал суду не надав. Про відкладення розгляду спору на 16.01.2017р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №8246300100471 від 20.12.2016р., вручено - 22.12.2016р. (вх.№52086/16 від 28.12.2016р.).

Станом на 16.01.2017р. від відповідача на адресу суду нормативно та документально обґрунтований відзив, докази в підтвердження обставин, викладених у ньому, заяви та клопотання, в тому числі про відкладення розгляду спору, не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

03.03.2016р. між Приватним підприємством «ПВКФ «Євротранс - Н» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрийський паркет» (клієнт) було укладено контракт №03/03-2016 на транспортно-експедиторське обслуговування вантажу (надалі контракт).

Згідно п.1.1. контракту клієнт доручає, а експедитор, від свого імені, за оплату, за дорученням клієнта, організовує транспортно-експедиторське обслуговування внутрішньо українських, експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта та порожнього транспорту (надалі - вантаж клієнта) при їх перевезенні по Україні та іншим країнам, відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004р., Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., Правилами Угоди про міжнародне вантажне сполучення, міжурядовими і митними угодами та національним транспортним правом країни, по території якої здійснюється перевезення.

Згідно п.1.2. контракту експедитор зобов'язується доставити довірений йому клієнтом вантаж в цілості та збереженості в пункт призначення, а клієнт зобов'язується оплатити експедитору надані послуги відповідно до умов даного контракту.

Згідно п.2.1. контракту подача вагону та доставка вантажу в пункт призначення здійснюється на підставі та у відповідності з умовами заявки, що є невід'ємною частиною даного контракту, підтвердженою сторонами на кожне перевезення.

Згідно п.4.1. контракту експедитор виставляє клієнту рахунки на 100% передоплату вартості всього перевезення, що включає суму вартості послуг експедитора та оплату перевезення вантажу. Експедитор надає послуги тільки після повної передоплати належної йому суми, якщо інше не передбачено в заявці до даного контракту. Всі додаткові витрати по перевезенню вантажу клієнта, не передбачені у виставлених рахунках експедитором, узгоджуються сторонами окремо.

Згідно п.4.2. контракту клієнт оплачує рахунки експедитора не пізніше як за 2 (два) банківських дні до моменту прибуття вагону на станцію завантаження, якщо інше не передбачено у відповідному додатку до даного контракту.

Згідно п.4.4. контракту експедитор зобов'язаний своєчасно, не пізніше ніж через 10 днів після надання послуг, надати акт виконаних робіт з розшифровкою вартості послуг до відшкодування та суми винагороди експедитора.

Згідно п.5.7. контракту у випадку несвоєчасної оплати послуг експедитора, клієнт зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Згідно п.6.2. контракту об'єм виконаних експедитором і прийнятих клієнтом послуг остаточно погоджується сторонами в акті прийому-передачі наданих послуг.

Позивач на виконання умов контракту №03/03-2016 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2016р. надав відповідачу послуги з перевезення вантажу залізничним транспортом в міжнародному сполученні згідно заявки №2 від 06.06.2016р.; станція відправки: 377408 Стрий, станція призначення: 547001 Кішли, Азербайджан; дата подачі вагону 14-18.06.2016р.; одержувач вагону: ТзОВ Трейд-інвест ; вартість перевезення складає 6 200 доларів США; 50% вартості послуг - до завантаження, 50% вартості послуг - протягом 5 днів після завантаження; розрахунки проводять у безготівковому порядку, по курсу міжбанку на дату виставлення рахунків.

Позивач виконав свої зобов'язання по контракту №03/03-2016 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2016р. згідно заявки №2 від 06.06.2016р., в підтвердження чого надав міжнародну залізничну накладну №37277241 (СМГС).

Між сторонами підписано та скріплено печатками акт надання послуг №230602 від 23.06.2016р. на загальну суму 154 380,00 грн., в якому зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за послуги з перевезення вантажу залізничним транспортом в міжнародному сполученні згідно заявки №2 від 06.06.2016р. своєчасно не здійснив.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію з вимогою в негайно сплатити заборгованість за надані послуги згідно контракту №03/03-2016 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2016р. та заявки №2 від 06.06.2016р.

24.09.2016р. відповідачем надіслано позивачу лист-відповідь на претензію за вих.№63, в якому він зазначив, що сума заборгованості за надані послуги станом на 24.09.2016р. становить 44 000,00 грн., яку відповідачем буде сплачено на протязі четвертого кварталу 2016р.

Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на момент подання позовної заяви, у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 41 000,00 грн. за послуги з перевезення вантажу залізничним транспортом в міжнародному сполученні згідно заявки №2 від 06.06.2016р.

При поданні позову позивач, згідно умов ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу три відсотки річних, які відповідно до первісно наданого позивачем розрахунку розміру позовних вимог становили 693,16 грн.

12.12.2016р. позивачем подано розрахунок 3% річних згідно їх сума становить 688,03 грн. При цьому позивач не подавав заяви про зменшення позовних вимог.

Крім того, позивач керуючись умовами п.5.7. контракту, у зв'язку із простроченням оплати за надані послуги з перевезення вантажу, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого уточненого розрахунку розміру позовних вимог становить 7 254,78 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по контракту №03/03-2016 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2016р., підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною залізничною накладною №37277241 (СМГС) за заявкою на перевезення №2 від 06.06.2016р.: станція відправки: 377408 Стрий, станція призначення: 547001 Кішли, Азербайджан; дата подачі вагону 14-18.06.2016р.; одержувач вагону: ТзОВ Трейд-інвест .

Між сторонами підписано та скріплено печатками сторін акт надання послуг №230602 від 23.06.2016р. на загальну суму 154 380,00 грн., в якому зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію з вимогою в негайно сплатити заборгованість за надані послуги згідно контракту №03/03-2016 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2016р. та заявки №2 від 06.06.2016р.

24.09.2016р. відповідачем надіслано позивачу лист-відповідь на претензію за вих.№63, в якому він зазначив, що сума заборгованості за надані послуги станом на 24.09.2016р. становить 44 000,00 грн., яку відповідачем буде сплачено на протязі четвертого кварталу 2016р.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за послуги з перевезення вантажу залізничним транспортом в міжнародному сполученні згідно заявки №2 від 06.06.2016р. здійснив частково на загальну суму 113 380,00 грн., а саме:

- 54 380,00 грн. згідно платіжного доручення №300 від 15.06.2016р.;

- 15 000,00 грн. згідно платіжного доручення №345 від 26.07.2016р.;

- 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №355 від 03.08.2016р.;

- 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №369 від 18.08.2016р.;

- 5 000,00 грн. згідно платіжного доручення №391 від 02.09.2016р.;

- 6 000,00 грн. згідно платіжного доручення №399 від 12.09.2016р.;

- 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №415 від 23.09.2016р.;

- 3 000,00 грн. згідно платіжного доручення №464 від 27.10.2016р.

Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на момент подання позовної заяви, у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу в розмірі 41 000,00 грн. за послуги з перевезення вантажу залізничним транспортом в міжнародному сполученні згідно заявки №2 від 06.06.2016р.

Судом встановлено, що позовна заява Приватного підприємства «ПВКФ «Євротранс - Н» подана до поштового відділення зв'язку для її надіслання до суду 09.11.2016р., вказана обставина вбачається із наявного у матеріалах справи бланку опису вкладення у цінний лист складеного при надсиланні позовної заяви до суду, з проставленим відбитком календарного штемпеля поштовим відділенням зв'язку. Ця ж дата проставлена й на поштовому конверті в якому позовна заява надійшла на адресу суду.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.1. контракту експедитор виставляє клієнту рахунки на 100% передоплату вартості всього перевезення, що включає суму вартості послуг експедитора та оплату перевезення вантажу. Експедитор надає послуги тільки після повної передоплати належної йому суми, якщо інше не передбачено в заявці до даного контракту. Всі додаткові витрати по перевезенню вантажу клієнта, не передбачені у виставлених рахунках експедитором, узгоджуються сторонами окремо.

За умовами п.6.2. контракту об'єм виконаних експедитором і прийнятих клієнтом послуг остаточно погоджується сторонами в акті прийому-передачі наданих послуг.

За умовами заявкою на перевезення №2 від 06.06.2016р. сторони погодили, що вартість перевезення складає 6 200 доларів США; 50% вартості послуг - до завантаження, 50% вартості послуг - протягом 5 днів після завантаження; розрахунки проводять у безготівковому порядку, по курсу міжбанку на дату виставлення рахунків.

Після надсилання позивачем позовної заяви до суду та порушення провадження у даній справі, відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості за надані послуги на загальну суму 18 00,00 грн., а саме:

- 6 000,00 грн. згідно платіжного доручення №471 від 11.11.2016р.;

- 4 000,00 грн. згідно платіжного доручення №499 від 28.11.2016р.;

- 8 000,00 грн. згідно платіжного доручення №507 від 12.12.2016р.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 18 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Отже, основний борг станом на дату прийняття рішення (16.01.2017р.) становить 23 000,00 грн. (154 380,00-131 380,00=23 000,00).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 23 000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку поданого до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних на загальну суму 693,16 грн. за період з 29.06.2016р. по 31.10.2016р.

16.12.2016р. від позивача в канцелярію суду надійшов лист б/н від 12.12.2016р.(вх. №50627/16 від 16.12.2016р.) з яким останній просить долучити до матеріалів справи розрахунок суми позовних вимог ПП «ПВКФ «Євротранс-Н» з урахуванням зауважень господарського суду Львівської області, згідно якого три проценти річних становлять 688,03 грн. за період з 29.06.2016р. по 31.10.2016р.

При цьому слід зазначити, що даний лист б/н від 12.12.2016р. (вх. №50627/16 від 16.12.2016р.) не є заявою про зменшення позовних вимог. Вказаним листом позивач лише долучив до матеріалів справи розрахунок 3% річних, при цьому не зменшив розміру позовних вимог.

Перевіривши уточнений розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивач при їх нарахуванні не врахував кількість днів у 2016р., яка становила 366, а не 365, відтак невірно визначив розмір 3% річних.

Судом проведено розрахунок 3% річних, згідно якого до стягнення з відповідача підлягає три проценти річних в сумі 637,33 грн. за період з 29.06.2016р. по 31.10.2016р.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.7. контракту у випадку несвоєчасної оплати послуг експедитора, клієнт зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Як вбачається із розрахунку поданого до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача пеню на загальну суму 7 254,78 грн. за період з 29.06.2016р. по 31.10.2016р.

16.12.2016р. від позивача в канцелярію суду надійшов лист б/н від 12.12.2016р.(вх. №50627/16 від 16.12.2016р.) з яким останній просить долучити до матеріалів справи розрахунок суми позовних вимог ПП «ПВКФ «Євротранс-Н» з урахуванням зауважень господарського суду Львівської області, згідно якого пеня становить 7 254,78 грн. за період з 29.06.2016р. по 31.10.2016р.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що позивачем при її нарахуванні не враховано зміну ставки НБУ, а також кількість днів у 2016р. (366, а не 365).

Здійснивши перерахунок пені суд встановив, що за період з 29.06.2016р. по 31.10.2016р., до стягнення підлягає пеня в сумі 7 189,32 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку що вимоги позивача підлягають задоволенню частково. З відповідача підлягає до стягнення заборгованість на загальну суму 30 826,65 грн., з яких 23 000,00 грн. основний борг, 7 189,32 грн. пеня та 637,33 грн. 3% річних.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №1458 від 07.11.2016р. на суму 1 378,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийський паркет» (82462, Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Возєднання, буд.8; код ЄДРПОУ 39392543) на користь Приватного підприємства «ПВКФ «Євротранс - Н» (73000, м.Херсон, Суворовський район, вул. Пилипа Орлика (9 січня), буд.15, офіс 530; код ЄДРПОУ 38823118) 23 000,00 грн. основного боргу, 7 189,32 грн. пені, 637,33 грн. 3% річних та 867,84 грн. судового збору.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 18 000,00 грн. провадження у справі припинити.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 23.01.2017р.

Суддя Сухович Ю.О.