Рішення

від 18.01.2017 по справі 916/3268/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2017 р.Справа № 916/3268/16

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ»

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД»

про стягнення 72084,22 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» основний борг з урахуванням інфляції за Договором про організацію перевезення №015/14 від 03.03.2014р. за надані Позивачем та неоплачені Відповідачем послуги в розмірі 70886,96 грн. та 3% річних у розмірі 1197,26 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2016р. порушено провадження у справі №916/3268/16 та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.12.2016р., представником відповідача було заявлено суду усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Судом клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи були задоволені, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2016р. в порядку п. 2 ст. 77 ГПК України розгляд справи №916/3268/16 було відкладено на 18.01.2017р. о 12 год. 30 хв., з матеріалами справи повноважний представник відповідача був ознайомлений 28.12.2016р., про що свідчить його підпис на поданому клопотанні.

16.01.2017р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів на виконання вимог ухвали суду. Клопотання судом задоволено із залученням поданих відповідачем документів до матеріалів справи.

16.01.2017р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

16.01.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» подано до суду клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання на 18.01.2017р. представника відповідача ОСОБА_2 та продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Дане клопотання відповідача залишено судом без задоволення, з огляду на наступне.

Положення ст. 69 ГПК України визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви . Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору , господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи, оскільки судом не вбачається виняткових випадків, які б з урахуванням особливостей розгляду спору, унеможливлювали розгляд справи судом в межах двомісячного строку по суті. А неможливість забезпечити відповідачем явку свого представника в судове засідання, про дату якого він був належним чином повідомлений ще 26.12.2016р., на переконання суду, не є поважною причиною для відкладення судового засідання, з урахуванням ознайомлення з матеріалами справи представника відповідача, та враховуючи повне виконання вимог ухвал суду з боку обох сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення у судовому засіданні 18.01.2017р. представника позивача, суд встановив.

03 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (Виконавець) було укладено Договір №015/14 про організацію перевезення (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати з повною майновою відповідальністю організацію доставки контейнерів з вантажем автомобільним транспортом і приймально-здавальні операції з вантажами у великотоннажних контейнерах.

Діяльність сторін за договором регламентується чинним законодавством України, відповідними нормативними актами, умовами цього договору та інструкціями Замовника (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Замовник доручає Виконавцю перевезення автомобільним транспортом і приймально-здавальні операції з вантажами у великотоннажних контейнерах.

Згідно до п. 2.2. Договору, Замовник інформує Виконавця про термін та маршрути руху перевезень, яка вага контейнеру з вантажем, транзитний час доставки та іншу необхідну інформацію до видачі наряду на перевезення.

Відповідно до п. 2.6. Договору, повний розрахунок за перевезення здійснюють при наявності наступних документів: а) оригіналів товарно-транспортних та інших документів, передбачених нарядом на перевезення, документів з відмітками митниці, вантажоодержувача/вантажовідправника та пункту прийому контейнерів; б) актів технічного стану пошкодження контейнерів; в) актів опломбування контейнерів або відмітки про опломбування на зворотному боці наряду на експорт, завірених відправником (при експорті).

При невиконанні вищевказаних умов перевезення не оплачується.

Нижченаведені додаткові умови є обов'язковими, але не можуть служити підставою для затримки розрахунку за виконану роботу: а) наданої оперативної інформації про виконання наряду на перевезення; б) повернення пломби або її залишків, у випадку виявлення недостачі вмісту контейнера.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Виконавець виконує з повною майновою відповідальністю доручення Замовника з організації перевезень автомобільним транспортом контейнерів з вантажем і приймально-здавальні операції з вантажами у великотоннажних контейнерах. Зобов'язується в найкоротший термін знайти і забезпечити подачу автотранспорту, з повним пакетом дозвільних документів відповідно до чинного законодавства України.

Положеннями п. 4.1. Договору визначено, що надані послуги з організації перевезення оплачуються Замовником в національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового переказу вартості послуг на підставі оригіналу рахунку за умови надання оригіналів акту прийому-передачі виконаних робіт, податкової накладної (якщо Виконавець є платником ПДВ), товарно-транспортних накладних з відмітками вантажоодержувача/вантажовідправника, митниці (за необхідності) та документу, підтверджуючого здачу контейнера в пункт прийому.

Так, відповідно до пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» , у період з 28.03.2016р. по 17.05.2016р. Позивачем було надано Товариству з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» відповідно до умов укладеного договору №015/14 про організацію перевезення від 03 березня 2014 року послуги на загальну суму 66679,88 грн., що підтверджується відповідними актами здачі приймання послуг, а саме: Актом №ПТК-000346 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-002828 від 28.03.2016р. на суму 14388,50 грн., Актом №ПТК-000347 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-002829 від 30.03.2016р. на суму 12955,16 грн., Актом №ПТК-000437 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-002945 від 06.04.2016р. на суму 12516,96 грн., Актом №ПТК-000556 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-003103 від 13.05.2016р. на суму 15187,74 грн., Актом №ПТК-000590 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-003161 від 17.05.2016р. на суму 11681,52 грн., маршрутними картами, міжнародними товарно-транспортними накладними ті іншими документами, копія яких містяться в матеріалах справи.

Однак, з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» є невиконаними зобов'язання за умовами укладеного договору, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по сплаті за надані послуги у розмірі 66679,88грн., яка станом не момент розгляду є несплаченою.

Відповідно до п. 5.1. Договору, сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором.

Згідно до п. 7.1. Договору, усі суперечки та розбіжності за договором, не вирішені сторонами шляхом переговорів, розглядаються в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Положеннями п. 9.4. Договору сторони визначити, що строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2014 року. Договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік, без підписання додаткової угоди про пролонгацію, якщо жодна зі сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії договору не надішле повідомлення іншій стороні про його розірвання.

У зв'язку з невиконанням з боку Товаристваз обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» рийнятих на себе зобов'язань за Договором №015/14 про організацію перевезення від 03 березня 2014 року, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу.

Так, відповідно до таких розрахунків, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 1197,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4207,08 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням товарно транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі виникли на підставі укладеного між ними Договору №015/14 про організацію перевезення від 03 березня 2014р.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» прийнятих на себе зобов'язань за Договором №015/14 про організацію перевезення від 03 березня 2014 року, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за період 28.03.2016р. по 17.05.2016р. в розмірі 66679,88 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами з боку позивача і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за періоди:

- за Актом №ПТК-000346 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-002828 від 28.03.2016р. на суму 14388,50 грн. за період з 29.03.2016р. по 23.11.2016р.;

- за Актом №ПТК-000347 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-002829 від 30.03.2016р. на суму 12955,16 грн. з 31.03.2016р. по 23.11.2016р.;

- за Актом №ПТК-000437 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-002945 від 06.04.2016р. на суму 12516,96 грн., з 07.04.2016р. по 23.11.2016р.;

- за Актом №ПТК-000556 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-003103 від 13.05.2016р. на суму 15187,74 грн., з 14.05.2016р. по 23.11.2016р.;

- за Актом №ПТК-000590 здачі-прийняття послуг до рахунку ПТК-003161 від 17.05.2016р. на суму 11681,52 грн. з 18.05.2016р. по 23.11.2016р.

Так, відповідно до таких розрахунків, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних в розмірі 1197,26 грн. та заборгованість зі сплати інфляційних втрат в розмірі 4207,08 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про їх стягнення з відповідача - правомірними.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» основного боргу за Договором №015/14 про організацію перевезення від 03 березня 2014 року в розмірі 66679,88 грн., інфляційних втрат в розмірі 4207,08 грн. та 3% річних в розмірі 1197,26 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1378грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БС Шіппінг Сервіс ЛТД» (65082, м. Одеса, вул. Торгова, буд. 5, приміщення №701; код 39038068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 39; код 38438153) основний борг за Договором про організацію перевезення №015/14 від 03.03.2014р. в розмірі 66679 (шістдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 88 коп., інфляційні втрати в розмірі 4207 (чотири тисячі двісті сім) грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 1197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 26 коп. та судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Повний текст рішення складено 23 січня 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко