Ухвала

від 16.01.2017 по справі 802/1490/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1490/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

16 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Тимчука В.О.

представника відповідача: Македонського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Агро-Текс Плюс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агро-Текс Плюс" до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року приватне підприємство Агро-Текс Плюс (ПП Агро-Текс Плюс ) звернулось в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії відповідача в частині відмови визнати позивача таким, що виконало податкові зобов'язання щодо сплати митних платежів за платіжним дорученням №1 від 05 квітня 2016 року на загальну суму 1500000,00 грн.; зобов'язання відповідача внести до лицьової сторони картки особового рахунку позивача запис про сплату грошових коштів за платіжним дорученням №1 від 05 квітня 2016 року на суму 1500000,00 грн. та зобов'язання відповідача внести до інформаційних систем органів державної фіскальної служби відомості про сплату позивачем грошових коштів за платіжним дорученням №1 від 05 квітня 2016 року на суму 1500000,00 грн.

01 листопада 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтрима та просив її задовольнити.

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ПП "Агро-Текс Плюс" було підготовлено та надано банку платіжне доручення №1 від 05 квітня 2016 року про сплату на рахунок відповідача у ГУ ДКСУ у м. Києві 1500000,00 грн. з призначенням платежу: *350;37018810 оплата за митне оформлення та розмитнення комбайна Class Lexion 580 випуск 2008 Сеse 2388 випуску 2008 р J.D 690 випуску 2008 року без ПДВ". Отримувач платежу - Волинська митниця ДФС.

Відповідно до зазначеного платіжного доручення, банк був зобов'язаний перерахувати з рахунку позивача на рахунок ГУ ДКСУ у м. Києві грошові кошти в розмірі 1500000,00 грн. митних платежів.

Так, 04 травня 2016 року позивачем направлено запит №04/05/16 про отримання публічної інформації в якому зазначено про необхідність визнання підприємства таким, що виконало зобов'язання щодо сплати митних платежів згідно платіжного доручення №1 від 05 квітня 2016 року, а відтак їх повного визнання та зарахування.

Проте, листом №4315/03-70-19-01 від 17 травня 2016 року Волинська митниця Державної фіскальної служби повідомила, що на депозитний рахунок для юридичних осіб Волинської митниці ДФС кошти в сумі 1500000,00 грн. згідно платіжного доручення №1 від 05 квітня 2016 року не надходили.

За таких обставин, 16 вересня 2016 року позивачем повторно направлено відповідачу заяву з проханням зарахувати платіж в розмірі 1500000,00 грн. в рахунок сплати митних платежів ПП "Агро-Текс Плюс" відповідно до платіжного доручення №1 від 05 квітня 2016 року.

Дані обставини слугували підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.113 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПК України) митні платежі - це податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно із п. 1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, відповідно до ч. 1 ст.278 Митного кодексу України (МК України) датою виникнення податкових зобов'язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

При цьому, обов'язок зі сплати митних платежів, згідно положень п.1 ч. 1 ст.289 МК України виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну України.

Відповідно до ст.291 та 292 МК України обов'язок зі сплати митних платежів припиняється при виконанні обов'язку зі сплати митних платежів, а в свою чергу обов'язок зі сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів, при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.

Згідно із ст. 299 МК України сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів. Авансові платежі вносяться у валюті України.

Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей суми авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1093 від 16 листопада 2005 року "Про переведення митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, на розрахунково-касове обслуговування через органи Державного казначейства" (Постанова №1093) встановлено, що митні та інші платежі, які вносяться до/або під час митного оформлення, переводяться на розрахунково-касове обслуговування через органи Державного казначейства.

Відповідно до п. 2 Постанови №1093 наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України №25/44 від 24 січня 2006 року затверджено Порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення (Порядок №25/44).

Вказаний Порядок визначає процедуру розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення, відповідно до вимог вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Так, у Порядку №25/44 термін "передоплата" означає попереднє грошове забезпечення, а саме кошти платника, який за власним рішенням перераховує кошти на визначені відповідно до Порядку рахунки для забезпечення сплати митних та інших платежів.

Згідно із п.2.1 глави 2 Порядку №25/44 для обліку коштів у національній валюті, що надходять до митних органів для забезпечення виконання платниками обов'язків щодо сплати митних та інших платежів, а також виконання завдань, покладених на митну службу України, в органах Державного казначейства України застосовуються рахунки відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №119 від 28 листопада 2000 року за балансовим рахунком 3734 "Депозитні рахунки органів стягнення" (депозитний рахунок 3734), призначення якого - "облік руху митних та інших платежів, які справляються до/або під час митного оформлення на рахунки органів стягнення". Кошти, що обліковуються за депозитним рахунком 3734, не належать митним органам.

При цьому, пунктом 2.2 гл.2 Порядку №25/44 визначено, що для зарахування коштів, що вносяться платниками або громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у місті Києві відкриваються депозитні рахунки 3734 на ім'я митних органів. Сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУДК України у місті Києві.

Суми коштів передоплати (доплати), що обліковуються на депозитних рахунках, відкритих на ім'я митних органів в органах Державного казначейства України за балансовим рахунком 3734 "Депозитні рахунки органів стягнення", підтверджуються випискою органу Державного казначейства України.

Так, судом першої інстанції встановлено, що підтвердження про надходження сум передоплати Волинська митниця ДФС (управління адміністрування митних платежів) отримує впродовж робочого дня в режимі "ON-LINE" АСМО "Інспектор" та звірка проводиться з виписками банку наявними в управлінні фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Волинської митниці ДФС.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно даних АСМО "Інспектор" інформація про надходження коштів попередньої оплати згідно платіжного доручення від 05 квітня 2016 року в сумі 1500000,00 грн. відсутня. Згідно виписок Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві на депозитний рахунок митниці №7347220520026, вищевказана сума не зарахована, про що листами було повідомлено ПП "Агро-Текс Плюс".

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві №12-08/1538-11773 від 10 жовтня 2016 року, яким останнє повідомило, що грошові кошти в розмірі 1500000,00 грн. згідно платіжного доручення №1 від 05 квітня 2016 року від платника ПП "Агро-Текс Плюс" на депозитний рахунок №37347220520026 відкритий на ім'я Волинської митниці ДФС, за період з 05 квітня 2016 року по даний час не надходили.

Також, у судовому засіданні представник відповідача зазначив про те, що на даний час кошти в сумі 1500000,00 грн. на депозитний рахунок №37347220520026 відкритий на ім'я Волинської митниці ДФС від ПП "Агро-Текс Плюс" так і не надійшли.

Більше того, на копії платіжного доручення від 05 квітня 2016 року №1 відсутній штамп банку ПАТ КБ "Хрещатик" у реквізиті "проведено банком" щодо списання коштів з рахунку платника.

Також, Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві повідомлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України №234 від 05 квітня 2016 року були прийняті рішення про віднесення банку ПАБ КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №463 від 05 квітня 2016 року про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Хрещатик".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у зарахуванні грошових зобов'язань у розмірі 1500000,00 грн.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Агро-Текс Плюс" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 січня 2017 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.