Постанова

від 17.01.2017 по справі 369/6576/16-а

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6576/16-а

Провадження № 2-а/369/2/17

ПОСТАНОВА

іменем України

17.01.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарях Дідур М.О., Прикмета І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинького районного суду Київської області з даним адміністративним позовом, мотивуючи його тим, що 10 грудня 2015 року, відповідно до статей 81,116,118,121 Земельного кодексу України, норм Закону України "Про звернення громадян" він звернувся до голови Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням - надати у власність безоплатно земельну ділянку та дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі мені безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.25 гектара.

Земельна ділянка розташована в с. Забір'я, Києво-Святошинського району, Київської області.

На території України земельних ділянок з таким цільовим призначенням землекористування безоплатно у власність не отримував.

До клопотання, відповідно до вимог Земельного кодексу України, позивач додав копію паспорту, копію індифікаційного номеру та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки на 10 (десяти) аркушах.

Відповідно до статтей 81, 116, 118, 121 Земельного кодексу України та норм Закону України "Про звернення громадян" клопотання про надання у власність безоплатно земельної ділянки із вищезазначеними додатками було надано позивачем особисто в сільській раді 18 грудня 2015 року.

19 січня 2016 року позивач отримав із Забірської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області повідомлення про розгляд звернення , в якому йому повідомили, що Виконком Забірської сільської ради розглянув на пленарному завданні З сесії 7 скликання Забірської сільської ради 28 грудня 2015 року звернення щодо надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд де прийнято рішення за що додається .

Рішенням від 28 грудня 2016 року за № 60/3 Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки , сільська рада вирішила відмовити в задоволені клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки орієнтовною площею 0.25 га в с. Забір'я з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, в зв'язку з відсутністю плану зонування або детального плану території затвердженого відповідно до вимог закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

При цьому, у змісті рішення не було наведено конкретних законних підстав для Формування такої відмови визначеної законодавством України, а саме передбаченої пунктом 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Позивач вважав що таке рішення є юридично необґрунтованим та є незаконним.

Підстава для відмови, яким мотивувала у своєму рішенні Забірська сільська рада нормами Земельного кодексу України не передбачена.

Відсутність в сільській раді, з якихось не залежних від позивача причин, плану зонування або детального плану території не може впливати на право громадянина на приватизацію землі в порядку передбаченому Земельним кодексом України.

01 березня 2016 року позивач звернувся до голови Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зі зверненням в якому висказав своє законне незадоволення рішенням сільської ради та акцентував вищезазначені факти порушення законодавства України та винесення сільською радою не законного, не правомірного рішення.

Одночасно із зверненням позивач направив повторне клопотання про надання йому у власність безоплатно земельної ділянки із встановленими законодавством додатками.

10 травня 2016 року, на своє повторне клопотання, отримав повідомлення та копію рішення Забірської сільської ради від 08 квітня 2016 року за № 122/2 з висновком що Рішення Забірської сільської ради від 28.12,2015 року № 60/3, враховуючи відсутність затвердженого в установленому порядку генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації залишено без змін.

Тому позивач просив визнати незаконною відмову позивачу у наданні згідно клопотання, у власність безоплатно земельної ділянки та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.25 гектара, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як таку що прийнята всупереч пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України. Скасувати рішення Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в частині що мене стосується, що було прийняте на З сесії 7 скликання Забірської сільської ради № 60/3 від 28 грудня 2015 року. Зобов'язати Забірську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зобов'язати Забірську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області задовольнити клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.25 гектара та надати у власність безоплатно земельну ділянку у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України.

01.12.2016 р. позивач подав до суду клопотання, в якому просив змінити пункт перший прохальної частини позову згідно якої просив визнати дії відповідача протиправними (не законними) і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області стосовно відмови йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведенення земельної ділянки, згідно клопотання.

05.12.2016 р. позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно якої він просив змінити пункт перший прохальної частини позовних вимог та визнати дії відповідача протиправними (не законними) і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області стосовно відмови йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідного його клопотання.

Позивач направив до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, просив позов задоволити у повному обсязі.

Забірська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області направила до суду письмові пояснення, в яких просила в позові відмовити, з підстав того що рішеннями Забірської сільської ради, якими позивачу відмовлено в задоволені його клопотань про надання земельної ділянки, винесені згідно з чинним законодавством. Сільська рада зазначала, що позивач просив надати земельну ділянку орієнтовною площею 0,25 га в с. Забір'я з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, в таких випадках необхідно застосовувати не тільки положення Земельного кодексу України, а й положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , де в п. З ст. 24 зазначено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Таким чином твердження позивача, що рішення суперечить п. 7 ст. 118 і Земельного кодексу України не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність містобудівної документації.

Враховуючи вищенаведене Забірська сільська рада вважає, що правові підстави для задоволення позову гр. ОСОБА_1 відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача надані раніше письмові заперечення підтримав та просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши усукупності докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновків що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 грудня 2015 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до голови Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням та доданими до нього матеріалами, про надання йому у власність безоплатно земельну ділянку та дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.25 гектара, що розташована на території Забірської сільської ради.

На відповідне клопотання, Забірською сільською радою прийнято рішенням від 28 грудня 2016 року за № 60/3 Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки , згідно якого сільська рада вирішила відмовити в задоволені клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки орієнтовною площею 0.25 га в с. Забір'я з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, в зв'язку з відсутністю плану зонування або детального плану території затвердженого відповідно до вимог закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Також відповідно до даного рішення сільська рада відмовила гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га у власність в с.Забір я з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівле та споруд.

Згідно статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

В силу ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання позивача що було подано ним до сільської ради складається з двох частин, а саме надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та відповідно безоплатне надання у власність даної земельної ділянки.

Сільська рада при прийнятті оспорюваного рішення, керувалась ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та відповідно відмовила позивачу у клопотанні що стосується наданні земельної ділянки у власність та у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Однак зазначена вище норма Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , на яку послався відповідача в своєму рішенні при відмові у задоволенні клопотання позивача, стосується виключно заборони передавати земельної ділянки у власність чи користування з підстав відсутності плану зонування або детального плану території.

Разом з тим, ст.118 Земельного кодексу України передбачено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою і такої підстави як відсутність плану зонування та затвердженого плану території зазначеною нормою чинного земельного законодавства України не передбачено.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою не є передачею земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином рішення Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, від 28 грудня 2016 року за № 60/3, в частині відмови в клопотанні позивача що стосується надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неправомірним та необґрунтованим.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.25 гектара, підлягають задоволенню, а саме рішення сільської ради в даній частині підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача винести на засідання чергової сесії розгляд клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.25 гектара.

В решті вимог позову суд, відмовляє оскільки дані питання які ставить позивач стосовно задоволення клопотання про передачу йому у власність земельної ділянки, відносяться до компетенції сільської ради, і можуть бути вирішені тільки виключно на пленарному засіданні сільської ради.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.ст. 81, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та керуючись ст.ст. ст.ст. 7, 71, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, від 28 грудня 2016 року за № 60/3, в частині відмови гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га у власінсть в с. Забір'я з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівле та споруд.

Зобов'язати Забірську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області винести на засідання чергової сесії Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської областіта розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в с. Забір'я для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.25 гектара.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Ідентифікаційний код: 04358543) на користь держави судовий збір в розмірі 1102,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з моменту оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.