Ухвала

від 18.01.2017 по справі 814/3139/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/3139/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Баришнікова Андрія Олеговича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південьбуд Миколаїв ЛТД до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Південьбуд Миколаїв ЛТД (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі ДФС) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0000882202.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДФС подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23 липня 2015 року по 28 липня 2015 року спеціалістами ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту, по взаємовідносинам з ПП Львівопттрейд (ПП Євроальянсбуд ) (код ЄДРПОУ 38781754), ПП Укргумстальпостач (ПП Торг-Солюшнс) (код ЄДРПОУ 39156068), ПП Дніпро-Індустрія (ПП БК Атріум-Сервіс ) (код ЄДРПОУ 38871786), ПП Спецбуд Технолія (ПП Київбудтранс-Сервіс ) (код ЄДРПОУ 38450558) за період 2013 - 2014 роки та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ПП Львівопттрейд (ПП Євроальянсбуд ), ПП Укргумстальпостач (ПП Торг-Солюшнс), ПП Дніпро-Індустрія (ПП БК Атріум-Сервіс ), ПП Спецбуд Технолія (ПП Київбудтранс-Сервіс ) за період 2013 - 2014 роки та відповідно правомірності відображення зазначених операцій в податковому обліку.

За результатами перевірки складено акт №1534/14-02-22-01/34511098 від 29 липня 2015 року, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого позивачем занижено ПДВ на загальну суму 607125,00 грн., в т.ч. по періодам: серпень 2013 року - 131524,00 грн., вересень 2013 року - 128185,00 грн., жовтень 2013 року - 99822,00 грн., листопад 2013 року - 153399,00 грн., грудень 2013 року - 87145,00 грн., лютий 2014 року - 6110,00 грн., серпень 2014 року - 940,00 грн..

На підставі акту перевірки ДФС 11 серпня 2015 року було оформлено податкове повідомлення-рішення №0000882202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 607125,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 303563,00 грн..

Винесення вказаного повідомлення-рішення і стало підставою для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з того, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарської операції з контрагентами. Також було зазначено, що відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП Спецбуд Технологія було укладено договори підряду: №57 від 01 серпня 2013 року. Загальна сума виконаних підрядних робіт склала 389140,99 грн. в т.ч. ПДВ 64856,83 грн.; №62 від 19 серпня 2013 року, загальна сума виконаних підрядних робіт склала 400000 грн. в т.ч. ПДВ 66666,66 грн.; №66 від 02 вересня 2013 року, загальна сума виконаних підрядних робіт склала 371181,22 грн. в т.ч. ПДВ 61863,53 грн.; №67 від 12 вересня 2013 р, загальна сума виконаних підрядних робіт склала 400000 грн. в т.ч. ПДВ 66666,66 грн.; №73 від 01 жовтня 2013 року, загальна сума виконаних підрядних робіт склала 222705,84 грн. в т.ч. ПДВ 37117,64 грн.; №83 від 01 листопада 2013 року, загальна сума виконаних підрядних робіт склала 427158,34 грн. в т.ч. ПДВ 71 193,06 грн..

Крім цього, між ТОВ та ПП Львівопттрейд було укладено договори підряду: №74 від 01 жовтня 2013 року, загальна сума виконаних підрядних робіт склала 374154,23 грн. в т.ч. ПДВ 62359,04 грн.; №82 від 01 листопада 2013 року, загальна сума виконаних підрядних робіт складала 293237,87 грн. в т.ч. ПДВ 48872,98 грн.; №80 від 19 листопада 2013 року, загальна сума виконаних підрядних робіт складі 201977,96 грн. в т.ч. ПДВ 33633,00 грн.; №14 від 03 лютого 2014 року, загальна сума виконаних підрядних робіт складі 36659,05 грн. в т.ч. ПДВ 6109,85 грн..

Також між позивачем та ПП Укргумстальпостач було укладено договір на придбання кондиціонеру за ціною 5640,00 грн. в т.ч. ПДВ 940,00 грн., а між ТОВ та ПП Дніпро-Індустрія укладено договір на виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт на підставі договору підряду №86 від 02 грудня 2013 року. Загальна сума виконаних підрядних робіт склала 520890,53 грн. в т.ч. ПДВ 86815,09 грн..

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджують: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07 серпня 2013 року, від 20 серпня 2013 року, від 22 серпня 2013 року, від 25 листопада 2013 року, 25-28 листопада 2013 року, 27 та 30 грудня 2013 року.

Також, на вимогу ТОВ та з метою формування останнім податкового кредиту контрагентами позивача були виписані податкові накладні, зокрема, від 01 жовтня 2013 року №3, від 09 жовтня 2013 року №39, від 11 жовтня 2013 року №50, від 18 жовтня 2013 року №87, від 23 жовтня 2013 року №115 та інші накладні, що містяться в матеріалах справи.

Проведення оплати за поставлені товари та послуги підтверджується виписками по банківському рахунку позивача (т.3 а.с.51-59, 124-154), а зв`язок вказаних операцій з господарською діяльністю ТОВ підтверджується наданими позивачем первинними документами щодо отримання ним замовлень на проведення підрядних робіт, які виконувалися ним з залученням вказаних контрагентів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що посилання відповідача про нереальність господарських відносин позивача з ПП Укргумстальпостач , ПП Дніпро-Індустрія та ПП Львівопттрейд , оскільки в актах перевірок вказаних суб'єктів встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та їх подальшої реалізації, господарські операції з підприємствами-постачальниками не спрямовані на реальне настання правих наслідків та мають ознаки безтоварних операцій, є безпідставними, оскільки вказані акти перевірок не є беззаперечним доказом нереальності взаємовідносин позивача з його контрагентами та з урахуванням ч.2 ст.61 Конституції України, за якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене у сукупності та оскільки договори позивача з контрагентами судовому порядку недійсним не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ТОВ про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року №0000882202 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи позивача викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук