Ухвала

від 19.01.2017 по справі 308/3834/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Кафідової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Ужгородська районна державна адміністрація Закарпатської області, Баранинська сільська рада Закарпатської області, треті особи: Управління Держземагентства у м. Ужгороді та Ужгородському районі Головного управління Держземагентства у Закарпатській області, Ужгородське міськрайонне управління юстиції у Закарпатській області, про визнання недійсним розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації, визнання недійсним рішення Баранинської сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 26 лютого2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи його тим, що розпорядженням Голови Ужгородської районної ради Закарпатської області від 27 березня 1995 року № 135 їй виділено земельну ділянку та надано право будівництва індивідуального житлового будинку в мікрорайоні Східний .

Рішенням Ужгородської районної ради Закарпатської області від

19 вересня 1995 року затверджено вказане розпорядження і виділено їй земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в мікрорайоні Східний , на підставі якого їй видано державний акт на право приватної власності на землю від 22 квітня

1997 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 903. Після отримання зазначеного правовстановлюючого документа, вона отримала проект забудови земельної ділянки індивідуального житлового будинку, генеральний план забудови, паспорт на забудову земельної ділянки в населеному пункті від 17 жовтня 1994 року, дозвіл на право виконання будівельних робіт.

Однак, розпорядженням Голови Ужгородської районної державної адміністрації від 28 квітня 2000 року № 191, у зв'язку з невикористанням більше двох років виділеної їй земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в мікрорайоні Східний , у неї було вилучено вказану земельну ділянку та позбавлено права будівництва індивідуального житлового будинку на підставі

п. 8 ст. 27 ЗК України.

Позивач вважаєвказане розпорядження незаконним, оскільки статтею 27 ЗК України визначено підстави припинення права користування землею, а не права власності на земельну ділянку, яке могло бути припиненим тільки у порядку, визначеному ЗК України щодо припинення права власності на земельну ділянку.

На підставі вказаного розпорядження Баранинська сільська рада Закарпатської області своїм рішенням 12 сесії 4 скликання від 14 травня 2004 року незаконно вилучену у неї земельну ділянку, площею 0,09 га, розташовану у АДРЕСА_1 передала в приватну власність відповідачу ОСОБА_5, на підставі якого він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від

28 листопада 2006 року.

Посилаючись на те, що земельна ділянка, яка у неї була вилучена з порушенням норм земельного законодавства та надана відповідачу на підставі незаконного розпорядження, внаслідок чого були порушені її права на землю, позивач просила визнати недійсним розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 28 квітня 2000 року № 191; визнати недійсним рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14 травня 2004 року; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 28 листопада 2006 року, виданий ОСОБА_5, та скасувати його державну реєстрацію; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсним та скасовано розпорядження Голови Ужгородської районної державної адміністрації від 28 квітня 2000 року

№ 191 про вилучення земельної ділянки площею 0, 08 га та позбавлення права будівництва індивідуальних житлових будинків у мікрорайоні Східний ОСОБА_4

Визнано недійсним та скасовано рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14 травня 2004 року про передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки площею 0, 09 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 28 листопада 2006 року, виданий

ОСОБА_5 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 26 лютого

2016 року рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним та скасування рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14 травня 2004 року про передачу ОСОБА_5

у приватну власність земельної ділянки і визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 0 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним та скасування рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14 травня 2004 року про передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки і визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження того, що відповідачу ОСОБА_5 була надана саме незаконно вилучена у позивача земельна ділянка, а також те, що земельні ділянки мають місце накладення одна на одну.

Судами встановлено, в рішенні Баранинської сільської ради Закарпатської області 12 сесії 4 скликання від 14 травня 2004 року, відсутнє посилання на розпорядження Голови Ужгородської районної державної адміністрації № 191 від 28 квітня 2000 року, як на підставу для його прийняття, що спростовує доводи позивача про передачу відповідачу незаконно вилученої у неї земельної ділянки, а також про незаконність вказаного рішення і виданого відповідачу державного акта на право власності на земельну ділянку.

Окрім цього, судом встановлено, що вказану земельну ділянку було надано відповідачу із земель територіальної громади Баранинської сільської ради.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14 травня 2004 року про передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки і визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищогоспеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 26 лютого

2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.К. Гримич

О.В. Кафідова

І.М.Фаловська