Рішення

від 14.10.2009 по справі 12/142-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/142-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 жовтня 2009 р.           Справа 12/142-09

за позовом:Приватного малого підприємства фірми "Арконі" (провул. Цегельний, 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 24898690)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс" (вул. Леніна , 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31576367)  

про стягнення 148 457,44 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.    

Секретар судового засідання Семенько Д.А.                              Представники сторін:

позивача, Мєнков Є.П.- за дорученням

відповідача, не з"явився,  

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов, в якому позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс" (вул. Леніна, 1 с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31576367) на користь Приватного малого підприємства фірми "Арконі" (провул. Цегельний, 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 24898690) 89160,82 грн. - основного боргу, 5260,48 грн. - інфляційних збитків, 1399,70 грн. - 3% річних, 10730,49 грн. - пені; судові витрати зі сплати державного мита - 1065,51 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу- 236 грн. та на оплату послуг адвоката - 2000,00 грн.

Ухвалою суду від 14.09.09р. порушено провадження у справі № 12/142-09 та призначено її до розгляду на 06.10.09р.

В судовому засіданні 06.10.09р. позивач збільшив розмір позовних вимог, про що подав заяву від 06.10.2009р. в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс" на користь Приватного малого підприємства фірми "Арконі" 89160,82 грн. - основного боргу, 4814,68 грн. - інфляційних збитків, 1758,78 грн. - 3% річних, 13209,16 грн. - пені; 39514,00 грн. - штрафу; судові витрати зі сплати державного мита - 1089,43 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу- 236 грн. та на оплату послуг адвоката - 2000,00 грн.

Наданим 05.10.09р. відзивом № ЕРС/412 від 29.09.09р. відповідач проти позову заперечує, посилаючись на здійснення зарахування в погашення заборгованості, яка є предметом спору, коштів, сплачених за іншими договорами, що діють між сторонами.

Правом участі в розгляді справи відповідач не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується листом відповідача № ЕРС/411 від 29.09.2009 р.

Враховуючи наведене та те, що відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи,  цей розгляд здійснюється за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 06.10.2009 р. оголошено перерву до 14.10.2009 р., у зв"язку з наданням значного об"єму документів безпосередньо у судовому засіданні та необхідністю, у зв"язку з цим у перевірці розрахунку ціни позову.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи № 10/142-09  суд  вбачає таке.

12.11.08р. між Приватним малим підприємством фірми "Арконі", м. Вінниця (підрядник за договором) та ТОВ "Енергоремсервіс", с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область  (замовник за договором) укладено договір підряду  № ЕР-811-258.

Згідно умов договору, підрядник зобов"язується здійснити поставку та встановлення підвісних стель "Armstrong" на об"єкті замовника за адресою: м. Вінниця, проспект Юності 43а, ТРК "Магігранд" за завданням замовника, а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Загальна вартість робіт визначена п. 2.1. цього договору та становить 515400,00 грн., з них: 274880,00 грн. за матеріали, 240520,00 грн. за роботи по встановленню підвісної стелі.

Відповідно до п.2.3 договору, до початку робіт, замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 274880,00 грн. - за матеріали та 120260,00 грн. - за роботу.

24.11.08р. замовником перераховано за поставку та встановлення підвісних стель згідно договору № ЕР-811-258 суму 275140,00 грн.

Пунктом 2.8. договору передбачено, що замовник перераховує підряднику грошові кошти за виконані роботи, на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт протягом 3-х робочих днів від дати підписання цих актів.

Сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних робіт за січень 2009 р. на загальну суму 395140,00 грн.

Акт № 1 приймання виконаних робіт не містить дати підписання.

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема: виписки банку про перерахування коштів, акту звірки взаємних розрахунків станом на 04.02.2009 р., листа ТОВ "ЕнергоРемСервіс" № ЕРС/28-1 від 04.02.2009 р., - вбачається, що зазначений акт підписано не пізніше 04.02.2009 р.

04.02.09р. замовником перераховано за будівельно-монтажні роботи згідно договору ЕР-811-258 суму 30839,18 грн.

Також 04.02.2009 р. відповідач перерахував позивачеві 24481,99 грн. згідно договору № ЕР-810-240 від 10.10.2008 р. та 64678,83 грн. - згідно договору № ЕР-810-219 від 10.10.2008 р.

Як стверджується наданими позивачем документами між сторонами існують правовідносини, що випливають зокрема з договорів № ЕР-810-240 від 10.10.2008 р. та № ЕР-810-219 від 10.10.2008 р.

10.02.2009 р. відповідач звернувся до позивача з листом ЕРС/28-1 від 04.02.2009 р. з проханням суму оплат за договорами № ЕР-810-240 від 10.10.2008 р. та № ЕР-810-219 від 10.10.2008 р. зарахувати в рахунок оплати за договором № ЕР-811-258 від 12.11.2008 р.

Листом від 10.02.2009 р. керівник ПМП фірми "Арконі" заборонив головному бухгалтеру підприємства таке зарахування коштів. Натомість позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача боргу та штрафних санкцій за порушення грошових зобов"язань.

Наведене стверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України (далі - ЦК України)  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи, викладені у відзиві відповідача  № ЕРС/412 від 29.09.09р., не приймаються судом, оскільки відповідно до положєнь Закону України " від 16 липня 1999 року N 996-XIV " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зарахування коштів і бухгалтерський   облік   господарських операцій  повинно здійснюватись у відповідності з первинними документами,  які  фіксують  факти здійснення господарських операцій. Позивач не дав згоду на зарахування коштів за іншими договорами на погашення заборгованості за договором підряду № ЕР-811-258.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення  89160,82 грн. боргу.

Пунктом 4.8 договору № ЕР-811-258 сторони погодили, що за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов"язань протягом дії договору сторона сплачує штраф у розмірі 10% вартості робіт всього обсягу робіт згідно договору.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання). Відповідно до ст. 615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Враховуючи часткове перерахування коштів відповідачем та його лист № ЕРС/28-1 від 04.02.2009 р., а також відстуність доказів наданні позивачем відповіді на цей лист, не можна вважати часткову неоплату відповідачем робіт за договором № ЕР-811-258 відмовою від виконання грошових зобов"язань.

А відтак, позовні вимоги в  частині стягнення 39514,00 грн. штрафу не підлягають задоволенню.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що при недотриманні строку оплати виконаних робіт, передбачених п. 2.2. цього договору, замовник сплачує підряднику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної обліклвої ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим при підрахунку суми пені, інфляційних та 3-х відсотків річних позивачем допущено помилки у бік завищення, що випливає з розрахунку, здійсненого за допомогою програми «Фінансові інструменти від Фірми «Вікторія». З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3-х відсотків річних підлягають задоволенню в розмірах, відповідно: 10 347,55 грн., 4725,52 грн. та 1758,78 грн., - з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до ст.49 ГПК України.

Судом також розглянуто вимоги позивача  про стягнення з відповідача  витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на укладення 07.09.2009р. договору доручення на ведення справи в  Господарському суді  з адвокатом  Мєнковим  Є.П.  та фактичною сплатою за надані послуги 2000 грн. (виписка по особовому рахунку № 26006050471801 за 02.10.09р.).

Дослідивши вказані документи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат  на правову допомогу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру» котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником.

До того ж статтею 1 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

З аналізу наведених норм  свідчить, що адвокатська діяльність не є підприємницькою діяльністю.

Такої думки притримується Верховний Суд України зокрема в постанові від 01.10.02р., зазначаючи: "До судових витрат відносяться суми, сплачені тільки адвокатам, а не будь-яким представникам."

Водночас,  як свідчать матеріали справи,  а саме  виписка по рахунку № 26006050471801 за 20.10.09р. та пояснення представника  Мєнкова  Є.П.,  кошти в сумі 2000 грн. перераховані позивачем на вказаний рахунок, який відкрито на суб'єкта підприємницької діяльності – фізичну особу Мєнкова Є.П. 

          Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс" (вул. Леніна , 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31576367)  на користь Приватного малого підприємства фірми "Арконі" (провул. Цегельний, 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 24898690) 89 160, 82 грн. боргу, 4 725,52 грн. інфляційних витрат, 1758,78 грн. - 3% річних, 10 347,55 грн. пені, 1 059,93 грн. витрат на сплату держмита, 168,49 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Відмовити позивачу у відшкодуванні за рахунок відповідача 2 000,00 грн. витрат на оплату за юридичні послуги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.   

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  19 жовтня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - Приватному малому підприємству фірмі "Арконі" (провул. Цегельний, 2, м. Вінниця, 21050);   

3 -ТОВ "Енергоремсервіс" (вул. Леніна , 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область).