Постанова

від 16.01.2017 по справі 820/4444/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. Справа № 820/4444/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - Мельник Н.І.

представника відповідача - Юсупової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/4444/16

за позовом Агровиробничого торгівельно-заготівельного підприємства "КООПЕРАТОР"

до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач - Агровиробниче торгівельно-заготівельне підприємство "Кооператор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2016 № 0002161300.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року адміністративний позов Агровиробничого торгівельно-заготівельного підприємства "Кооператор" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 01.04.2016 № 0002161300.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 12, ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 2.11 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, ст. 346 Цивільного кодексу України, пп. 266.3.3 п. 266.2, пп. 266.7.5 п. 266.7, пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 10.03.2016 року Нововодолазькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку АТЗП "Кооператор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 01.03.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 01.03.2016 року, за результатами чого складено акт за № 76/20-20-14-08/30640719.

Вказаним актом зафіксовано порушення підприємством пп. 266.3.3 п. 266.3, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266, пп. 266.10.1 п. 266.10 ст 266 ПК України та донараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на загальну суму 10088,69 грн.

Матеріали справи свідчать, що в акті перевірки від 10.03.2016 року № 76/20-20-14-08/30640719 нарахування податку на нерухоме майно здійснено на підставі Рішення від 23.01.2015р. № 752-УІ Ков'язької селищної ради Про справляння податків та зборів на території Ков'язької селищної ради . В зв'язку з тим, що окремо для будівель промисловості га складів ставки не передбачено, взято було ставку для інших будівель - 0,3% від розміру мінімальної заробітної плати.

Податок розраховано: 2761 кв.м. (площа картоплесховища) х 1218 (мінімальна заробітна плата) х 0,3% (ставка податку згідно рішення Ков'язької селищної ради)=10088,69 грн.

АВ ТЗП "Кооператор" 21.03.2016 року подано заперечення до акту перевірки від 10.03.2016 року №76/20-20-14-08/30640719. За результатами розгляду, з урахуванням доводів наведених у запереченні податковим органом встановлено, що при проведенні перевірки, дійсно зроблено помилку зазначивши, що ставки податку на нерухоме майно на території Ков'язької селищної ради, визначені Рішенням від 23.01.2015р. № 752-УІ Ков'язької селищної ради Про справляння податків та зборів на території Ков'язької селищної ради , окремо для будівель промисловості га складів ставки не передбачено, тому взято ставку для інших будівель - 0,3% від розміру мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з цим, Комісією по розгляду спірних питань Нововодолазької ОДПІ від 30.03.2016 року №2/76/20-20-14-08/30640719 складено висновок до акту перевірки № 76/20-20-14-08/30640719 від 10.03.2016, яким встановлено, що Рішенням від 23.01.2015р. № 752-УІ Ков'язької селищної ради Про справляння податків та зборів на території Ков'язької селищної ради виділено об'єкти нежитлової нерухомості, зокрема будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування та визначено ставку для будівель торговельних у розмірі 1,5% (18,27 грн./кв.м.) від розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, перевіркою з урахуванням розгляду заперечення встановлено заниження суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015р. на загальну суму 50443,47 грн, податкові декларації з податку на нерухоме майно за 2015р., 2016р. до Нововодолазької ОДПІ не подавались.

Податок розраховано:

2761 кв.м. (площа картоплесховища) х 1218 (мінімальна заробітна плата) х 1,5% (ставка податку згідно рішення Ков'язької селищної ради) = 50443,47 грн.

Отже, за результатами перевірки з урахуванням розгляду заперечення встановлено порушення позивачем п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.7.5 п. 266.7, п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 донараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015р. на загальну суму 50443,47 грн. Згідно ст. 123 ПКУ донараховано штрафну санкцію в розмірі 12950,82 грн. (25%) .

01.04.2016 року Південною ОДПІ (яка є правонаступником Нововодолазької ОДПІ) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002161300, яким донараховано підприємству податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015р. на загальну суму 63394 грн. 34 коп. у т.ч. суму основного зобов'язання у розмірі 50443,47 грн. та штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 12950,82 грн.

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 2012 року об'єкт нерухомості нежитлового фонду АТЗП "Кооператор" за адресою: Харківська область, Валківський район, смт. Ков'яги, вул. Привокзальна, буд. 32 фактично перестав існувати, запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказаний нежитловий об`єкт, вчинений після 01.01.2013 року, також відсутній, а відтак саме вищезазначений об'єкт не вбачається за можливе визначити як об'єкт оподаткування згідно податкового кодексу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, однак з інших підстав.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 266 Податкового кодексу України було внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка ( пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.11.2008 року за Агровиробничим торгівельно-заготівельне підприємство "Кооператор" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі площею 2761 метрів квадратних, які розташовані за адресою: Харківська область, Валківський район, смт. Ков'яги, вул. Привокзальна, буд. 32.

З приводу висновків суду першої інстанції стосовно того, що вказане нерухоме майно не є об'єктом оподаткування у спірних правовідносинах, оскільки є знищеним з 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що листом ГУ МВС України в Харківській області слідчого відділу Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 04.04.2013 року № 73/2995, повідомлено голову ліквідаційної комісії АТЗП "Кооператор", що заява підприємства від 03.12.2012 року про знищення (розкрадання) будівлі за адресою: Харківська область, Валківський район, смт. Ков'яги, вул. Привокзальна, буд. 32 внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220240000101 від 05.12.2012 року. На даний час по кримінальному провадженні тривають слідчі дії.

Також, у листі Ков'язької селищної ради Валківського району Харківської ради від 24.03.2016 року № 02-18/258 вказано, що за адресою: Харківська область, Валківський район, смт. Ковяги, вул. Привокзальна, буд. 32 не розташоване будь-яке майно.

Окрім того, на підтвердження факту знищення вказаного майна, позивачем надано до матеріалів справи фотографічні зображення, які прийнято судом першої інстанції у якості належного доказу.

Разом з тим, колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статей 346, 349 Цивільного кодексу України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Відповідно до пункту 6.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (який діяв станом на грудень 2012 року), у разі знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав, власник (власники) подає (ють) реєстратору БТІ заяву про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи за формою, визначеною у додатку 12.

До заяви про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи додаються матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення такого об'єкта, та у разі знищення нерухомого майна - правовстановлювальні документи (за наявності), які підлягають анулюванню у порядку, установленому Положенням.

Моментом прийняття заяви про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи вважається внесення реєстратором БТІ запису в журнал обліку заяв про державну реєстрацію прав з присвоєнням порядкового номера.

В подальшому порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з його знищенням був передбачений наступними нормативно-правовими актами: Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, Порядком про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що сам факт знищення нерухомо майна не свідчить про втрату власником права власності на таке майно, оскільки право власності в такому випадку припиняється з моменту внесення змін до державного реєстру, а відтак на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у АТЗП "Кооператор" все ще було право власності власності на нежитлові будівлі площею 2761 метрів квадратних, які розташовані за адресою: Харківська область, Валківський район, смт. Ков'яги, вул. Привокзальна, буд. 32, що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 26).

За таких обставин, вищезазначене нерухоме майно, що належить позивачеві на праві власності є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розумінні пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пп.266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У відповідності до вимог пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Поряд з цим, відповідно до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Так, відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII, що діє з 01.01.2015 року), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з Податковим кодексом України є місцевим податком.

Так, відповідно до п. 8.3 ст.8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Водночас, відповідно п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Тобто, безпосереднє встановлення місцевих податків (а, отже, і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 143 Конституції України.

Відповідно до п. 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що Ков'язькою селищною радою від 23.01.2015 року № 752-VI прийнято рішення "Про справляння податків та зборів на території Ков'язької селищної ради", яким, зокрема, встановлено з 01.01.2015 на території ради ставки податку на нерухоме майно та транспортний податок. (а.с. 43, 44-50)

Під час судового розгляду справи встановлено, що при обчисленні позивачеві грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковим органом застосовано ставку податку у розмірі 1,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої вищезазначеним рішенням селищної ради від 23.01.2015 для будівель готельних, офісних, торговельних, будівель для публічних виступів.

Водночас, п. 33 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України встановлено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 пункту 265.5 статті 265 цього кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.

Таким чином, зазначеними вище положеннями встановлено максимальну ставку для обчислення у 2015 році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що не може перевищувати 1% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 01.04.2016 № 0002161300 вказаним вимогам не відповідає, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016р. по справі № 820/3477/16 підлягає зміні з підстав і мотивів задоволення позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції прийнято судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, ст. 198, 200, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/4444/16 - змінити з підстав та мотивів задоволення позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/4444/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23.01.2017 р.