Постанова

від 16.09.2009 по справі 16/34-655

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/34-655

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

16.09.09                                                                                           Справа  № 16/34-655

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                       Мурської Х.В.

суддів                                                          Давид Л.Л.

                                                                   Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання             Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Ніфертіті і К», м. Тернопіль, вих. № 27 від 01.07.2009р.

на рішення Господарського суду  Тернопільської  області від 15.06.2009 року та додаткове рішення суду від 23.06.2009р.

у справі      № 16/34-655, суддя Хома С.О.,

за позовом  Кооперативного підприємства «Теко»Тернопільської облспоживспілки, м. Тернопіль

до Приватного підприємства «Ніфертіті і К», м. Тернопіль

про стягнення боргу, дострокове розірвання договору оренди та виселення з приміщень,

за участю представників

від позивача –  Гуменна Н.С., Козак Н.В.  –представники;

від відповідача –не з'явились.

Рішенням Господарського суду Тернопільської  області від 15.06.2009 р. у справі № 16/34-655 позов Кооперативного підприємства «Теко»Тернопільської облспоживспілки задоволено. З рахунку Приватного підприємства «Ніфертіті і К»на користь позивача стягнуто 27 301 грн. 38 коп. боргу по орендній платі, 358 грн. 10 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу. Розірвано укладений між сторонами договір оренди об'єкта нерухомості № 33 від 01 жовтня 2008 року - складське приміщення  за адресою: м. Тернопіль, вул.  Бродівська, 47, площею 417,8 кв.м. Зобов'язано Приватне підприємство «Ніфертіті і К»повернути по акту прийому-передачі Кооперативному підприємству «ТЕКО»Тернопільської облспоживспілки об'єкт нерухомості, а саме: складське приміщення  за адресою - м. Тернопіль, вул.  Бродівська, 47, площею 417,8 кв.м. Додатковим рішенням у справі від 23.06.2009р. Приватне підприємство «Ніфертіті і К»виселено із займаного складського приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 47 площею 417, кв. м.

Рішення місцевого господарського суду мотивовані обґрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства, зокрема тим, що відповідач в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2008 р. свої зобов'язання по внесенню орендної плати не виконував. Відтак, на час розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 301, 38 грн., що підлягає стягненню в примусовому порядку. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором оренди, а претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, то вимога позивача про дострокове розірвання договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню. У зв'язку з даними обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність вимог позивача про виселення відповідача із займаних ним нежитлових приміщень.

Відповідач, не погоджуючись з даними рішеннями місцевого господарського суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати в частині розірвання договору та виселення ПП «Ніфертіті і К»із займаних ним приміщень та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині відмовити повністю, в решті судове рішення залишити без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржувані рішення суду першої інстанції у даній справі –залишити без змін  з підстав їх правомірності та обґрунтованості.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду –залишити без змін, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а  також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 1.10.2007 р. між сторонами у справі було укладено договір оренди об'єкта нерухомості №43, згідно з п. 1.1.  якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування складське приміщення –417,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Бродівська, 47.

Пунктом 4.1. Договору сторони домовились, що він діє з 01 жовтня 2007р. до 01 жовтня 2008р.

Розмір місячної орендної плати за користування об'єктом оренди складає 5849 грн. 20 коп. з ПДВ.

1 жовтня 2008р. між сторонами у справі було укладено договір оренди об'єкта нерухомості №33, згідно з п. 1.1.  якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування складське приміщення –417,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Бродівська, 47.

Пунктом 4.1. Договору сторони домовились, що він діє з 01 жовтня 2007р. до 01 жовтня 2009р.

Розмір місячної орендної плати за користування об'єктом оренди складає 6 684, 80 грн. з ПДВ. Крім орендної плати Орендар на підставі показників лічильників відшкодовує Орендодавцю комунальні послуги та витрати, пов'язані з утриманням приміщення (розділ  п'ятий).

Як свідчать матеріали справи, на час укладення договору від 01.10.2008р. у орендаря існувала заборгованість зі сплати орендної плати по договору від 01.10.2007р., яка була погашена відповідачем 03.10.2008р.

Відповідно до п. 5.2  Договору Орендар зобов'язаний вчасно, до 10-го числа кожного місяця, вносити орендну плату.

Як встановлено місцевим господарським судом, в порушення умов Договору, Орендар (відповідач) несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату, заборгувавши позивачу 27 301, 38 грн., що не заперечується скаржником, а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині.

Твердження скаржника  про неправомірність рішення суду першої інстанції в частині дострокового розірвання договору оренди від 01.10.2008р. та виселення орендаря з займаних приміщень , є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 3 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 26 названого Закону встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 3 статті 291 ГК України встановлено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В силу вимог ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів, в односторонньому порядку не допускаються, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з п.7.4. Договору №33 від 01 жовтня 2008 року Орендодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення об'єкта оренди, якщо Орендар прострочив сплату орендної плати більш як на один місяць.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість по орендній платі за період жовтень 2008р. –березень 2009р. та попередив останнього про можливість дострокового розірвання договору у разі непогашення боргу. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог КП «ТЕКО»в повному обсязі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,  

П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Тернопільської  області від 15.06.2009 року та додаткове рішення суду від 23.06.2009р.  у справі № 16/34-655 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя                                                                            Мурська Х.В.

Суддя                                                                                                  Давид Л.Л.                                                                                                      

          Суддя                                                                                                         Кордюк  Г.Т.