Постанова

від 23.12.2016 по справі 826/23924/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2016 року № 826/23924/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Техно-Консалт доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003452205 від 07.10.2015 року, На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Техно-Консалт (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003452205 від 07.10.2015 року про донарахування Позивачу податку на додану вартість на суму 125 000,00 грн. в повному обсязі; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві відновити показники податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ НВП Техно-Консалт за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року в АС Податковий блок .

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки акту перевірки по взаємовідносинах Позивача з ТОВ ПРОТРАНСМАШ (код ЄДРПОУ 39357589) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року є необґрунтованими та спростовуються наявними доказами.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву, які аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Техно-Консалт по взаємовідносинах з ТОВ ПРОТРАНСМАШ (код ЄДРПОУ 39357589) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.09.2015 року № 1107/26-53-22-05-21/33542963 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року на загальну суму 125000,00 грн.

На підставі акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 року № 0003452205, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 125000,00 грн.

Позивач вважає, що спірне рішенням Відповідача, прийняте з порушенням норм податкового законодавства, тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Клієнт), з однієї сторони та TOB ПРОТРАНСМАШ (Експедитор), з іншої сторони укладено Договір №1441 транспортно-експедиційного обслуговування від 01.04.2015р. (надалі - Договір №1441).

У відповідності до п. 1.1, п.1.2, пп. 2.1.1, пп. 2.1.3, пп. 2.1.5 п. 2.1; пп. 2.2.4, пп. 2.2.5, пп. 2.2.19 п. 2.2, п. 5.1 Договору №1441, Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок Клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортній транзитних вантажів залізничним, автомобільним, водним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав (далі за текстом послуги ). Вид та найменування вантажу, заявленого до перевезення згідно з даним договором, а також пункти відправлення та призначення вантажу зазначаються в Протоколі погодження договірної ціни/Додатку, який є невід'ємною частиною. Обов'язки Експедитора: На підставі письмового запиту (пропозиції, Заявки (Додаток №1/1 до даного Договору)), направленого Клієнтом факсимільним зв'язком (електронним зв'язком), узгоджувати з Клієнтом маршрут та умови перевезення вантажу та направляти його для підписання Протокол погодження договірної ціни / Додаток, який є невід'ємною час Договору (п.2.1.1 Договору); Доказом отримання Експедитором по електронній пошті письмового запиту (пропозиції, Заявки), та/або Протоколу погодження договірної ціни/Додатку, є роздруківка з сторінки електронної пошти Експедитора, де буде видно, що письмовий запит (пропозиція, Заявка) та/або Протокол погодження договірної ціни/Додаток, зберігається в папці Вхідні , та в листі буде вказана адреса електронної пошти Клієнта. В цьому випадку (якщо оригінал письмового запиту пропозиції, Заявки) та/або Протоколу погодження договірної ціни/Додатку Клієнтом не надавався) надання Клієнтом письмового запиту (пропозиції, Заявки) та/або Протоколу погодження договірної ціни/Додатку підтверджується шляхом надання сканкопії письмового запиту (пропозиції, Заявки) та/або Протоколу погодження договірної ціни/Додатку. Після надходження оплати (авансових платежів) на рахунок Експедитора, надсилати Клієнту дозвіл на відправлення вантажів в термін і в обсягах, погоджених з Експедитором, а також інструкцію по заповненню перевізних документів; Інформувати Клієнта про вартість перевезення вантажів по території України, країн СНД та інших держав, повідомляти Клієнта про зміну вартості, а також про зміни по заповненню документів на перевезення. Обов'язки Клієнта: здійснювати відвантаження та відправлення вантажів в терміни та в обсягах, погоджених з Експедитором; надавати Експедитору після відправлення, але не пізніше однієї доби письмову інформацію за формою: номери вагонів, контейнерів, найменування вантажу, його вага, дата відправлення, номер накладної. Клієнт (вантажовідправник) зобов'язаний надати Експедитору копію форми ГУ-12 до початку перевезення, але не пізніше одного календарного дня із моменту оформлення Заявки форми ГУ-12. Маршрут, терміни та обсягом послуг за цим Договором узгоджуються сторонами та зазначаються в Протоколі погодження договірної ціни / Додатку, який э його невід'ємною частиною.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано суду наступні документи: Протокол погодження договірної ціни до Договору транспортно-експедиційного обслуговування №1441 від 01.04.2015р.; Додаток №1/1 до Договору транспортно-експедиційного обслуговування №1441 від 01.04.2015р.; Акти надання послуг з Звітами до Актів виконаних робіт: №ПР-0427/01 від 27.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 250000,00 грн., №ПР-0430/01 від 30.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 500000,00 грн.; Рахунки на оплату: від 27.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 250000,00 грн., від 30.04.2015 р. на загальну суму з ПДВ 500000,00 грн.; Податкові накладні: від 27.04.2015 р. №2602 на загальну суму з ПДВ 250000,00 грн., від 30.04.2015 р. № 2902 на загальну суму з ПДВ 500000,00 грн. та платіжні доручення.

Суд звертає увагу, що умовами Договору №1441 передбачено складання додаткових документів, проте до матеріалів справи Позивачем не надані документи, а саме: письмових запитів надсилання електронною поштою та доказів отримання даної інформації, дозвіл на відправлення вантажів, інструкція по заповненню перевізних документів, інформація для Клієнта про вартість перевезення вантажів по території України, інформація для Експедитора (номера вагонів, контейнерів, найменування вантажу, його вага, дата відправлення, номер накладної)

Крім того, Суд звертає увагу, що в Протоколі погодження договірної ціни та Додатку до Договору не зазначено терміни та обсяги послуг.

З акту перевірки вбачається, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідності до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зібрано податкову інформацію TOB "ПРОТРАНСМАШ", код за ЄДРПОУ 39357589, за період з 01.04.2015р. по 31.04.2015 рокута встанолено наступне: Згідно аналізу даних реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями. Основними постачальниками TOB "ПРОТРАНСМАШ" код ЄДРПОУ 39357589: Крім того від слідчого управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано інформацію в якій зазначено, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100010000077 від 19.05.2015, внесеному до ЄДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених cm.cm.27, 212 ч.3 та cm. 205 ч.2 КК України. Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені слідством особи, в період 2014-2015 p.p., з метою прикриття незаконної діяльності, а саме незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та мінімізації податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки, створили та придбали суб'єкти підприємницької діяльності, які входять до категорії "податкова яма": ТОВ ФІНПРАЙМРЕСУРС (код ЄДРПОУ 39484284), TOB "КРОНА СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 392944882), TOB "АМЕРІГО ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 39465078), ТOB "ГЛОБАЛ ПРОДАКШН ЛТД" (код ЄДРПОУ 39532746), TOB "РІЛЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39472965), "ЮНІВЕРС ІНЖИНІРИНГ" (код ЄДРПОУ 39529644), а також ряд суб'єктів підприємницької діяльності, що входять до категорії "транзитних підприємств": TOB АЛЬТОНА КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39592501), TOB "АРМАНДО ГРУП", TOB "ВЕЙН ГЛОБАЛ" (код ЄДРПОУ 39610504), TOB "КЕПІТАЛ ГРУП ЛАНІ" (код ЄДРПОУ 39523621), TOB "КОНСТРАКШЕН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39528614), TOB "НАЙС ІННОВЕЙШН" (код ЄДРПОУ 39610588), TOB Стандартпром (ЄДРОПУ 39537440), TOB Діанеткс (код ЄДРОПУ 39463222), TOB Лаконс Груп ЄДРОПУ 39357615), TOB Аделакс (код ЄДРОПУ 39568788), TOB Приватна охорона тріумф (код ЄДРПОУ 39161743), TOB БУД-ІН-ВЕСТ (код ЄДРПОУ 39269592) та TOB Спецнафтогазгеологія (код ЄДРПОУ 39746569), що заподіяло великої матеріальної шкоди, та в 2015 році, діючи від імені зазначених суб'єктів підприємницької діяльності, сприяли умисному ухиленню від сплати податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки на загальну суму понад 320 млн. грн., що є особливо великим розміром. Досудовим розслідуванням встановлено, що вказані фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності за місцем реєстрації не знаходяться, рахунки в банківських установах не відкривались, а зазначені СПД зареєстровані на підставних осіб, які в даний час розшукуються.

Відповідно до бази АС Податковий Блок та Єдиного реєстру податкових накладних було проаналізовано TOB "ПРОТРАНСМАШ" (код за ЄДРПОУ 39357589) та встановлено контролюючим органом наступне:

Платник податків TOB "ПРОТРАНСМАШ" знаходиться на обліку в ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ГУ ДФС У М.КИЄВІ;

Стан платника на момент складання акту - 65.ПЛАТНИК З НАСТУПНОГО РОКУ (ОСНОВНЕ МІСЦЕ ОБЛІКУ);

TOB "ПРОТРАНСМАШ" Свідоцтво в якості платника ПДВ від 09.04.2015 року №200215117 діюче;

Статутний фонд TOB "ПРОТРАНСМАШ"- 1000 грн.;

Основний вид діяльності - 25.99-ВИРОБНИЦТВО ІНШИХ МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ, Н.В.І.У.;

Відповідно відомостей про держреєстрацію TOB "ПРОТРАНСМАШ є новоствореним. Свідоцтво про державну реєстрацію від 20.08.2014 р. за № 10721020000030697;

Штатна чисельність працівників становить 1 особа згідно Звіту нарахованої заробітної плати за квітень 2015 року, що свідчить про відсутність фізичних можливостей.

З огляду на зазначене вбачається, що фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік не було подано. Тому, контролюючим органом неможливо визначити наявність основних засобів та технічних можливостей для надання транспортних послуг;

TOB "ПРОТРАНСМАШ" не було подано податкову декларацію з податку на вартість за квітень 2015 року, що не дає змоги дійти висновку про здійснення господарської діяльності. Також податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2015 року до відома; .

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку, що надання податкової вигоди контрагенту TOB ПРОТРАНСМАШ", який не виконує свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального характеру.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що TOB "ПРОТРАНСМАШ" у відповідності до даних органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік - Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.

Під час розгляду справи Позивачем не надано суду переконливих доказів та спростувань, які викладені в Акті перевірки Контролюючим органом, а тому Судом не береться до уваги посилання Позивача, як підставу для скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно абзацу 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або • інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 р.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення №0003452205 від 07.10.2015 року прийнято з урахуванням всіх обставин, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладене в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року по справі №К/800/37371/14 та Постанові Верховного суду України від 15 грудня 2015 року по справі № 21-4266а15/826/13848/13-а, Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2014 р. № К/800/21863/13

В частині позовних вимог щодо відновлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в ІС Податковий Блок , Суд зазначає наступне.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система з що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з і регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладе контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформацію що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що містить податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п. 74.1 ст. 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного аналізу статей 71, 72, 74 ПК України: для інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему Податковий блок , що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДФС, а саме: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо суми податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

В даному випадку суд звертає увагу на те, що що внесення до електронної бази даних Інформаційної системи Податковий блок податкової інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Разом з тим, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

В даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку суб'єкта господарювання порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відтак, дії Відповідача щодо внесення до електронної бази даних контролюючого органу інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, є лише службовою діяльністю працівників такого органу на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем не вносилась інформація про результати перевірки TOB НВП Техно-Консалт до автоматизованої системи ставлення ІС Податковий Блок , що підтверджується відповідними письмовими доказами (скрін-шоти з автоматизованої системи співставлення ІС Податковий Блок ).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо відновлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в ІС Податковий Блок є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук