Постанова

від 21.12.2016 по справі 826/3956/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 21 грудня 2016 року                      № 826/3956/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Крендель» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. В С Т А Н О В И В: Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Крендель» (далі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крендель» штрафних фінансових санкцій від 03 березня 2016 року №0000462800 на підставі положень абзацу 15 частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте Відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки Позивача, які не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки висновки податкового органу у акті перевірки зроблено помилково та з порушенням чинного законодавства. Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву, в обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що рішення про застосування до Позивача фінансових санкцій є законними і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. ТОВ «Крендель» є юридичною особою, яка зареєстрована 29.09.2009 р. Шевченківською районною у м. Києві Державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №306820. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36690972. Як платник податків Позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Основним видом діяльності Позивача за КВЕД є: діяльність ресторанів, надання послуг громадського харчування. Співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ «Крендель» з питань здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, перевірка здійснювалась за адресою: м. Київ, вул. Павлівська,17. За результатами проведення перевірки складено акт від 15.02.2016 № 0169/26/15/13/36690972 (надалі – Акт перевірки). В Акті перевірки встановлено наступні порушення: п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2016 року №0000462800, яким застосовані фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка. Позивач вважає, що рішенням Відповідача про застосування фінансових санкцій, прийняте з порушенням норм податкового законодавства, Позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного. Судом встановлено, що Контролюючий орган застосував до Позивача фінансові санкції на підставі абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. №481/95-ВР за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка. З матеріалів справи вбачається, що алкогольні напої, які перевірялися в кафе Позивача та описані в додатку №1 до акту перевірки,  відповідно до видаткової накладної від 05.11.2011 року №1163631, ТОВ «Крендель» придбано у ТОВ «Експанція» (код ЄДРПОУ 32294905) 5 пляшок вина Giesen Estate Sauvignon Blanc на загальну суму з ПДВ 795, копія залучена до матеріалів справи. Крім того, в матеріалах справи міститься фотокопія пляшки вина Giesen Estate Sauvignon Blanc, з даної фотокопії вбачається, що на ній наклеєна акцизна марка. Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. №481/95-ВР (надалі  - Закон №481/95-ВР). Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. У відповідності до пункту 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України зберігання не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється. Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв. Статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Таким чином, склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. У випадках, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251. Наявність на алкогольному напої марки акцизного податку попереднього зразку за жодних обставин не може дорівнювати твердженню про те, що такий алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, наведеним пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251. Суд звертає увагу, що твердження Відповідача про те, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразку є підставою для застосування штрафних санкцій, таке тлумачення є невірним і викривляє зміст абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР. Марка акцизного податку, за відсутності ознак її підробки, є дійсною, адже підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольного напою. Зразок (форма) такої марки завжди офіційно встановлюється уповноваженим органом державної влади. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі № 810/2747/15. Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2016 року №0000462800 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Позивача підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крендель» штрафних фінансових санкцій від 03 березня 2016 року №0000462800. 3.          Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києва за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крендель» (код ЄДРПОУ 36690972) судові витрати в сумі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн. Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук