УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2017 р.Справа № 820/11290/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2015р. по справі № 820/11290/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок"Компанія Едельвейс"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія Едельвейс" (далі по тексту - позивач, ТОВ ТД Компанія Едельвейс , Товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Київському районі), в якому просить суд скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 01.07.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 705414, 00 грн., в тому числі 470276 грн. за основним платежем та 235138 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- податкове повідомлення-рішення від 01.07.2015 р. № НОМЕР_2 про зменшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 571313 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 03.09.2015 р. № НОМЕР_3 про збільшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми грошового зобов'язання з податку на прибутку у розмірі 260490, 50 грн., в тому числі 208392 грн. за основним платежем та 52098, 50 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо формування висновків посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, які викладені в ОСОБА_1 перевірки від 09.06.2015 № 1721/20-31-22-01-07/37189332 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія Едельвейс" код ЄДРПОУ 37189332 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.214 та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.214, щодо порушення ТОВ ТД Компанія Едельвейс пп 135.5.7. п. 135.5 ст. 135, пп 138.1., 138.2., 138.4. ст. 138, п. 139.1. ст. 139, абз. Г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України , внаслідок визнання правочинів між ТОВ ТД Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 і підприємством - продавцем ТОВ Пасадена , код ЄДРПОУ 32516492, в частині отриманого підприємством ТОВ ТД Компанія Едельвейс , податкового кредиту від ТОВ Пасадена , (код за ЄДРПОУ 38066068), які включені підприємством ТОВ Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 до декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2014 року, щодо яких встановлено завищення податкових зобов'язань за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00грн. та завищення податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00 грн. та включення до валових витрат за листопад-грудень 2014 року витрат на придбання олії на суму 5 444 918,00 грн.
- зобов`язати ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області виключити з Інформаційних баз даних, особової картки ТОВ Торгівельний Будинок Компанія Едельвейс та єдиній базі співставлення податкових зобов'язань платників податків висновки, що містяться у ОСОБА_1 перевірки від 09.06.2015 № 1721/20-31-22-01-07/37189332 про, щодо порушення щодо порушення ТОВ ТД Компанія Едельвейс пп 135.5.7. п. 135.5 ст. 135, пп 138.1., 138.2., 138.4. ст. 138, п. 139.1. ст. 139, абз. Г п. 198,5 ст. 198 Податкового кодексу України , внаслідок визнання правочинів між ТОВ ТД Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 і підприємством - продавцем ТОВ Пасадена , код ЄДРПОУ 32516492, в частині отриманого підприємством ТОВ ТД Компанія Едельвейс , податкового кредиту від ТОВ Пасадена , (код за ЄДРПОУ 38066068), які включені підприємством ТОВ Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 до декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2014 року, щодо яких встановлено завищення податкових зобов'язань за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00 грн. та завищення податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00грн. та включення до валових витрат за листопад-грудень 2014 року витрат на придбання олії на суму 5 444 918, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перевіркою неправомірно встановлено порушення норм податкового законодавства у зв'язку з чим неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, а також від 03.09.2015 р. № НОМЕР_3.
Зазначає, що господарська діяльність ТОВ "ТБ "Компанія Едельвейс" здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків. Обсяг та цільове призначення послуг, яке отримувало ТОВ "ТБ "Компанія Едельвейс" від ТОВ "Пасадена" підтверджується належним чином складеними договорами поставки, видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.
Крім того, позивач не погоджується із діями щодо відображення в акті перевірки висновків на підставі даних Інформаційних баз даних, особової картки ТОВ Торгівельний Будинок Компанія Едельвейс та єдиній базі співставлення податкових зобов'язань платників щодо яких встановлено завищення податкових зобов'язань за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00 грн. та завищення податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00грн. та включення до валових витрат за листопад-грудень 2014 року витрат на придбання олії на суму 5 444 918, 00 грн., оскільки ці дані спростовуються даними належним чином складених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача за листопад, що розглядаються в цій справі, а дані за грудень спростовані позивачем при розгляді адміністративної справи № 820/5564/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія Едельвейс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, постанова суду по якій набрала законної сили, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 року позовні вимоги було задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.07.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 705414, 00 грн. (сімсот п'ять тисяч чотириста чотирнадцять гривень), в тому числі 470276 грн. (чотириста сімдесят тисяч двісті сімдесят шість гривень) за основним платежем та 235138 грн. (двісті тридцять п'ять тисяч сто тридцять вісім гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.07.2015 р. № НОМЕР_2 про зменшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 571313 грн. (п'ятсот сімдесят одна тисяча триста тринадцять гривень).
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.09.2015 р. № НОМЕР_3 про збільшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми грошового зобов'язання з податку на прибутку у розмірі 260490, 50 грн. (двісті шістдесят тисяч чотириста дев'яносто гривень 50 копійок), в тому числі 208392 грн. (двісті вісім тисяч триста дев'яносто дві гривені) за основним платежем та 52098, 50 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'яносто вісім гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області виключити з Інформаційних баз даних, особової картки ТОВ Торгівельний Будинок Компанія Едельвейс та єдиній базі співставлення податкових зобов'язань платників податків висновки, що містяться в акті перевірки від 09.06.2015 р. № 1721/20-31-22-01-07/37189332 щодо порушення ТОВ ТД Компанія Едельвейс пп 135.5.7. п. 135.5 ст. 135, пп 138.1., 138.2., 138.4. ст. 138, п. 139.1. ст. 139, абз. Г п. 198,5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок визнання правочинів між ТОВ ТД Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 і підприємством - продавцем ТОВ Пасадена , код ЄДРПОУ 32516492, в частині отриманого підприємством ТОВ ТД Компанія Едельвейс , податкового кредиту від ТОВ Пасадена , (код за ЄДРПОУ 38066068), які включені підприємством ТОВ Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 до декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2014 року, щодо яких встановлено завищення податкових зобов'язань за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00 грн. та завищення податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00грн. та включення до валових витрат за листопад-грудень 2014 року витрат на придбання олії на суму 5 444 918, 00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні.
Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Таким чином, дане рішення суду переглядається в частині задоволених позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що контролюючим органом на підставі положень чинного податкового законодавства було проведену планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої контролюючим органом було складено акт № 1721/20-31-22-01-07/37189332 від 09.06.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія Едельвейс", код за ЄДРПОУ 37189332 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 (далі по тексту - акт перевірки).
ОСОБА_1 з висновком акта перевірки перевіркою встановлено:
- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями). Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік, внаслідок операцій придбання товару від ТОВ "Пасадена" на суму 5 444 918 грн. за 2014 рік та подальшої реалізації покупцям;
- внаслідок порушення пп. 135.5.7 п. 135.5. ст. 135, п. 138.4 п. 138.2 ст. 138, п. 138.1, п. 138,2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139 ст. 139 з урахуванням пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями) зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік в сумі 571 313 грн. та заниження об'єкта оподаткування по податку на прибуток у сумі 519 415 грн. за 2014 рік;
- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185 та ст. 187 та п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями в результаті чого дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 01.09.2014 року, внаслідок завищення податкового кредиту при придбані товару у ТОВ "Пасадена" у сумі 1 088 984 грн. та завищення податкових зобов'язань при подальшої реалізації даних робіт у сумі 1 088 984 грн.;
- внаслідок порушення абз. Г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями) встановлено заниження суми ПДВ яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 470 276 грн., а саме за січень 2014 року у сумі 78 921 грн., за березень 2014 року у сумі 3 017 грн., за квітень 2014 року у сумі 819 грн. та за грудень 2014 року у сумі 387 519 грн.
Не погодившись із зазначеними висновками акта перевірки позивач на адресу ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надіслав письмові заперечення № 18/06-1 від 18.06.2015 року до акта № 1721/20-31-22-01-07/37189332 від 09.06.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія Едельвейс", код за ЄДРПОУ 37189332 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 .
Листом № 0304/10/20-31-22-01-13 від 25.06.2015 року Про розгляд заперечення ДПІ у Київському район висновки акта перевірки № 1721/20-31-22-01-07/37189332 від 09.06.2015 року визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення від 01.07.2015 р.:
- № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 705414, 00 грн., в тому числі 470276 грн. за основним платежем та 235138 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами),
- № НОМЕР_2 про зменшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 571313 грн.,
- № НОМЕР_4 про збільшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 350843, 00 грн., в тому числі 280674, 00 грн. за основним платежем та 70169, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи.
Так, позивачем на адресу Головного управління Міндоходів у Харківській області було надіслано скаргу (заяву) № 13/07-1 від 13.07.2015 року на податкові повідомлення-рішення (рішення) ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ГУ Міндоходів у Харківській області від 01.07.2015 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_4.
Рішенням Про результати розгляду скарги № 2501/10/20-40-10-04-14 від 13.08.2015 року Головне управління Міндоходів у Харківській області скасувало податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 01.07.2015 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 90352, 5 грн. (основний платіж 72282, 00 грн., штрафні санкції -18070, 50 грн.), в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення - рішення від 01.07.2015 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 залишило без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
У зв'язку із скасуванням Головним управлінням Міндоходів у Харківській області податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 01.07.2015 р. в частині, ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2015 р. № НОМЕР_3 про збільшення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс суми грошового зобов'язання з податку на прибутку у розмірі 260490, 50 грн., в тому числі 208392 грн. за основним платежем та 52098, 50 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ідповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірності та обґрунтованості висновків акта перевірки, у зв'язку із чим прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню та встановлюється обов'язок суб'єкта владних повноважень виключити з Інформаційних баз даних, особової картки та єдиній базі співставлення податкових зобов'язань платників податків висновки, що містяться в акті перевірки від 09.06.2015 р. № 1721/20-31-22-01-07/37189332.
У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Таким чином, зазначає, угоди, укладені позивачем з контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ "Пасадена" (постачальник) 19.11.2014 року був укладений договір поставки № Е111914МПП2, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого затверджується сторонами в Специфікації, яка є додатком до договору.
ОСОБА_1 доданих до матеріалів справи копій специфікацій № 1 від 19.11.2014 р., № 2 від 20.11.2014 р., № 3 від 21.11.2014 р., № 4 від 27.11.2014 р., № 5 від 12.12.2014 р., № 6 від 12.12.2014 р., № 7 від 15.12.2014 р., № 8 від 16.12.2014 року господарські операції проходили між позивачем та контрагентом з приводу придбання товару, а саме соняшникової олії в кількості 467,84 т. на загальну суму 6 533 902, 00 гривень, в тому числі ПДВ 1 088 983, 67 гривень.
ОСОБА_1 вказаного договору умови поставки олії: CPT, Миколаївська обл, Жовтневий р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27, ДБМП, МП Термінал-УХЗС (поставка в указаному місці за рахунок Продавця). Перевезення соняшникової олії здійснювалось автомобільним транспортом за рахунок продавця - ТОВ Пасадена .
На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "ТБ "Компанія Едельвейс" та ТОВ "Пасадена" позивачем до суду були надані копії таких документів:
- видаткових накладних: № РН-0000037 від 20.11.2014 р., № РН-0000038 від 21.11.2014 р., № РН-0000039 від 23.11.2014 р., № РН-0000051 від 28.11.2014 р., № РН-0000052 від 10.12.2014 р., № РН-0000046 від 13.12.2014 р., № РН-0000047 від 14.12.2014 р., № РН-0000048 від 16.12.2014 р., № РН-0000049 від 17.12.2014 р., № РН-0000053 від 18.12.2014 р., № РН-0000054 від 18.12.2014 р., № РН-0000055 від 18.12.2014 р.;
- товарно-транспортних накладних від 19.11.2014 року №№ 348680, 348678; від 20.11.2014 року № 348504, від 21.11.2014 року № 348679, від 27.11.2014 року №348728, від 09.12.2014 року № 348739, від 12.12.2014 року №№ 348738, 348736, 348727, 348737, від 14.12.2014 року № 348730, від 15.12.2014 року №348732, від 16.12.2014 року № 348748, від 17.12.2014 року № 348733, від 18.12.2014 року №№ 348750, 348656;
- податкових накладних:
- від 20.11.2014р. № 22 на суму 416 256,00 грн., в т.ч. ПДВ 69 376,00 грн.,
- від 20.11.2014р. № 23 на суму 423 744,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 624,00 грн.,
- від 21.11.2014р. № 24 на суму 379 229,00 грн., в т.ч. ПДВ 63 204,83 грн.,
- від 23.11.2014р. № 25 на суму 509 480,00 грн., в т.ч. ПДВ 84 913,33 грн.,
- від 24.11.2014р. № 26 на суму 411 291,00 грн., в т.ч. ПДВ 68 548,50 грн.,
- від 13.12.2014 р. № 14 на суму 1 471 725,00 грн., в т.ч. ПДВ 245 287,50 грн.,
- від 17.12.2014 р. № 12 на суму 369 104,00 грн., в т.ч. ПДВ 61 517,33 грн.,
- від 18.12.2014 р. № 15 на суму 372 955,00 грн., в т.ч. ПДВ 62 159,17 грн.,
- від 16.12.2014 р. № 10 на суму 450 708,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 118,00 грн.,
- від 10.12.2014 р. № 5 на суму 484 405,00 грн., в т.ч. ПДВ 80 743,17 грн.,
- від 14.12.2014 р. № 8 на суму 445 005,00 грн., в т.ч. ПДВ 74 167,50 грн.,
- від 17.12.2014 р. № 11 на суму 800 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 133 333,33 грн.,
- платіжних доручень:
№ 217 від 20.11.2014р. на суму 840 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 140 000,00 грн.,
№ 227 від 21.11.2014р. на суму 360 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 60 000,00 грн.,
№ 229 від 24.11.2014р. на суму 940 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 156 666,67 грн.,
№ 283 від 17.12.2014р. на суму 839 812,00 грн., в т.ч. ПДВ 139 968,67грн.,
№ 286 від 17.12.2014р. на суму 800 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 133 333,33 грн.,
№ 271 від 15.12.2014р. на суму 1 916 730,00 грн., в т.ч. ПДВ 319 455,00 грн.,
№ 266 від 10.12.2014р. на суму 464 405,00 грн., в т.ч. ПДВ 77 400,83 грн.,
№ 291 від 19.12.2014р. на суму 352 955,00 грн., в т.ч. ПДВ 58 825,83 грн.,
№ 320 від 06.01.2015р. на суму 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на кожній товарно-транспортній накладній проставлена відмітка Морського порту Термінал-УХЗС про зважування та вивантаження олії, що підтверджує фактичну поставку товару.
В ході перевірки встановлено, що сума ПДВ за отриманими від ТОВ Пасадена податковими накладними включена до складу податкового кредиту в листопаді-грудні 2014 року в розмірі 1088983, 67 грн. та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, а саме: в листопаді 2014 року в сумі 356666, 67 грн., в грудні 2014 року в сумі 732317, 00 грн.
Отриманий від контрагента товар позивачем, як вбачається з акта перевірки, був використаний у власній господарській діяльності, а саме - реалізована на адресу ТОВ ТД Агросвіт за 6 211 286, 00 гривень без врахування ПДВ. Суму податку на додану вартість позивачем включено до податкових зобов'язань листопада - грудня 2014 року, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад - грудень 2014 року.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2015 року ТОВ ТБ Компанія Едельвейс отримало від ТОВ Пасадена листа, яким повідомлено про коригування в зв'язку з виправленням помилки податкових накладних від 13.12.2014 р. № 14 на суму 1 471 725,00 грн., в т.ч. ПДВ 245 287,50 грн., від 17.12.2014 р. № 12 на суму 369104,00 грн., в т.ч. ПДВ 61 517,33 грн., від 18.12.2014 р. № 15 на суму 372 955,00 грн., в т.ч. ПДВ 62 159,17 грн., від 16.12.2014 р. № 10 на суму 450 708,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 118,00 грн. та складання нових податкових накладних в кількості 269 шт. №№ 16-284 на суму 2 664 492,00 грн., в т.ч. ПДВ 444 082 гривень, до якого додані ці документи.
У зв'язку з отриманням листа, розрахунків коригувань та податкових накладних ТОВ ТБ Компанія Едельвейс 02.03.2015 року, в порядку п. 50.1. ПК України, подано до ДПІ Київського району уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 р. Отримані 27.02.2014 р. від ТОВ Пасадена розрахунки коригувань та податкові накладні відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015 року.
Щодо висновків податкового органу про порушення вимог п. 135.2. ст. 135 Податкового кодексу України та завищення валових витрат на суму 5 444 918 грн. за 2014 рік та ст. 185, 187 та п. 198.1., 198.3., 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту в сумі 1 088 984 грн. внаслідок придбання товару у ТОВ Пасадена суд також зазначає, що правомірність віднесення до валових витрат та суми ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ Пасадена у 2014 році також підтверджується копією постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 р. по справі №820/5564/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 р., за позовом ТОВ ТБ Компанія Едельвейс до ДПІ у Київському районі про скасування податкових повідомлень - рішень.
Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 р. по справі № 820/5564/15 скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області від 13.03.2015 р. № НОМЕР_5 про збільшення за платежем податок на додану вартість в сумі 224496,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 56124,00 грн., застосованих за п.п. 198.2., 198.6 ст. 198, ст. 201.10 Податкового кодексу України та № НОМЕР_6 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 219586, 00 грн., застосованих за п.п. 198.2., 198.6 ст. 198, ст. 201.10 Податкового кодексу України, що прийняті на підставі акта № 523/20-31-15-01-10/37189332 від 19.02.2015 року "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОМПАНІЯ ЕДЕЛЬВЕЙС", код ЄДРПОУ 37189332 за грудень 2014 року".
Зазначеним судовим рішенням встановлено, зокрема, таке: «суд зауважує, що господарська операція проходила між позивачем та контрагентом з приводу придбання товару, а саме соняшникової олії в кількості 312,08 т. на загальну суму 4 421 945, 00 грн.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОМПАНІЯ ЕДЕЛЬВЕЙС" та ТОВ "ПАСАДЕНА" позивачем до суду були надані наступні документи:
- договір поставки №Е111914МПП2, відповідно до якого постачальник (ТОВ "ПАСАДЕНА") зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОМПАНІЯ ЕДЕЛЬВЕЙС") прийняти та оплатити товар, ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого затверджена специфікаціями, що підтверджується матеріалами справи. (т.1 а.с.47-55);
- видаткові накладні № РН-0000052 від 10.12.2014 р., № РН-0000046 від 13.12.2014 р., № РН-0000047 від 14.12.2014р., № РН-0000048 від 16.12.2014 р., № РН-0000049 від 17.12.2014 р., № РН-0000053 від 18.12.2014 р., № РН-0000054 від 18.12.2014 р., № РН-0000055 від 18.12.2014 р. (т.1 а.с. 56-67);
- платіжні доручення № 283 від 17.12.2014р., № 286 від 17.12.2014р., № 271 від 15.12.2014р., № 266 від 10.12.2014, № 320 від 30.12.2014 р. (т.1 а.с. 64-68);
- товарно-транспортні накладні від 12.12.2014 р., від 12.12.2014 р., від 14.12.2014 р., від 18.12.2014р., від 12.12.2014р., від 19.12.2014р., від 12.12.2014р. (т.1 а.с. 69-78).
Отже, усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Враховуючи, що реальність господарських операцій між ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "КОМПАНІЯ ЕДЕЛЬВЕЙС" та ТОВ "ПАСАДЕНА" повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.
Враховуючи викладене, суд вважає, що фактичне виконання своїх зобов'язань за договором здійснено як позивачем, так і його контрагентом, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами .
Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "ТБ Компанія Едельвейс" та контрагентом позивача зазначений вище договір був виконаний у повному обсязі, як результат його реального виконання, отримані товари були використані позивачем для забезпечення власної господарської діяльності, що підтверджується належним чином складеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Також суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оцінивши зазначені вище первинні документи колегія суддів зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Колегія суддів зазначає, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів чи послуг.
Спір по справі склався з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України де вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).
ОСОБА_1 з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.
Разом з тим, у висновках акта перевірки встановлене порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків занижено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, але ж з вказане твердженням є хибним у зв'язку із наступним.
Так, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Отже, обов'язковою умовою для врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування є наявність первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків цих витрат.
Проте, податковий орган зазначаючи на порушення взагалі не вказав, які саме документи в підтвердження здійснення платником податків витрат не були надані для проведення перевірки, а тому застосував вищевказану статтю Податкового кодексу України безпідставно та необґрунтовано.
Отже, враховуючи вищевикладене, єдиним та виключним мотивом, на підставі якого податковий орган зазначив на порушення ТОВ ТБ Компанія Едельвейс приписів законодавства України є лист від 23.01.2015 року № 288/7/14-03-22-02 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про направлення ОСОБА_2 опрацювання наявної в органі ДФС податкової інформації по звірці ТОВ Пасадена (код ЄДРПОУ 38086655) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період березень-грудень 2014 року № 7/14-03-22-02/38086655 від 22.01.2015 року.
Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на податкову інформацію інших податкових органів, які не є первинними документами.
Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.
Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведені з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок інших податкових органів.
Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
Щодо епізоду заниження інших доходів за 2014 р. на суму 69 378, 97 гривень, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки йдеться про заборгованість ТОВ ТБ Компанія Едельвейс перед ТОВ Артамет за придбані товари, але, як вбачається з матеріалів справи - це заборгованість ТОВ ТБ Компанія Едельвейс перед ТОВ Артамет за договором відступлення права вимоги від 12.05.2011 року суми боргу ДК ОСОБА_3 України НАК Нафтогаз України відповідно до п. 5.1. якого договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Строк оплати за відступлення права вимоги не наступив, тому висновок відповідача про те, що строк позовної давності щодо цієї заборгованості минув є передчасним.
Відповідно до ст. ч. 2 ст. 530 ЦК України в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Оскільки ТОВ ТБ Компанія Едельвейс не направляло ТОВ Артамет вимоги про сплату, а строк дії договору - до повного виконання зобов'язань за договором, вважати заборгованість перед ТОВ Артамет безнадійною та застосовувати п.п. 135.5.7. п. 135.5. ст. 135 ПКУ є неправомірним, а висновки про порушення позивачем вимог п.п. 135.5.7. п. 135.5. ст. 135 Податкового кодексу України та заниження задекларованих показників у рядку 03 Декларації Інші доходи у сумі 69 379 гривень є необгрунтованими.
Щодо висновку податкового органу про неправомірність віднесення валових витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності, на суму 108 599 у 2013 році, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки не вказано первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких був зроблений цей висновок, актом не спростовується наявність та документальне підтвердження вказаних витрат.
А тому, всупереч п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, де зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Крім того, Податковий кодекс України не встановлює обмеження щодо розмірів собівартості продукції, що виготовляється підприємством. Натомість, ст. 138 Податкового кодексу визначає перелік витрат, які відносяться до собівартості продукції, та ст. 139 встановлює обмеження тільки періоду формування цих витрат, а не їх розмір чи співвідношення до вартості реалізації товарів. Перевіркою ж не встановлено порушення періоду віднесення понесених витрат до собівартості і до складу інших витрат.
ОСОБА_1 з пунктом 138.1 статті 138 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Як вбачається із підпункту138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
ОСОБА_1 з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком податкового органу про неправомірність віднесення валових витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності, на суму 108 599 у 2013 році.
Щодо епізоду порушення позивачем п. 138.4., п. 138.2. ст. 138 ПКУ та неправомірного віднесення витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності, на суму 2 242 775,48 гривень, в тому числі за 2013 р. у сумі 1 217 742, 49 грн. та за 2014 р. у сумі 1 025 032,99 грн., то колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи у 2013 - 2014 роках ТОВ ТБ Компанія Едельвейс були реалізовані основні засоби за договірною вартістю нижче балансової.
При цьому, податковий орган помилково застосував до такого продажу основних засобів статті податкового кодексу щодо собівартості товарів, оскільки порядок оподаткування доходів, отриманих від продажу основних засобів, визначено п. 146. 13 ст. 146 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, пунктом 146.13 ст. 146 ПК України було встановлено, що сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку, що спростовує висновки податкового органу про порушення позивачем п. 138.4., п. 138.2. ст. 138 ПКУ та неправомірне віднесення витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності на суму 2 242 775,48 гривень, в тому числі за 2013 р. у сумі 1 217 742, 49 грн. та за 2014 р. у сумі 1 025 032, 99 грн.
Щодо виявленого порушення в акті перевірки про завищення задекларованих ТОВ ТБ Компанія Едельвейс показників за 2013 рік у рядку Декларацій 06.05. Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік на 634 629 грн., то суд зазначає таке.
Так, в акті перевірки зазначено, що встановлено завищення задекларованих показників за 2013 р. у рядку Декларацій 06.05. Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік на 634 629 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.2. розділу 3 ОСОБА_1, де вказано: неправомірне віднесення витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності в сумі 1 217 742, 49 грн. - продаж основних засобів за ціною нижче балансової; неправомірне віднесення валових витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності на суму 108 599 грн. - реалізація повидла за ціною нижче собівартості.
Щодо визначення податку на прибуток в сумі 280 674 грн., то в акті зазначено, що встановлено завищення задекларованих показників за 2013 р. у рядку Декларацій 06.05. Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік на 280 674 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.2. розділу 3 ОСОБА_1.
Станом на 01.01.2015 р. відповідно до Декларації з податку на прибуток від'ємне значення становить 571 313 грн. ОСОБА_1 за даними перевірки встановлено завищення доходів за 2014 р. на суму 5 444 918 грн (продаж олії придбаної у ТОВ Пасадена ); встановлено заниження доходів за 2014 р. на суму 69 379 грн. (заборгованість ТОВ ТБ Компанія Едельвейс перед ТОВ Артамет ); встановлено завищення витрат за 2013-2014 р. на суму 8 197 862 грн., в тому числі: за 2013 р. на суму 1 326 343 грн. (неправомірне віднесення витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності в сумі 1 217 742, 49 грн. - продаж основних засобів за ціною нижче балансової та неправомірне віднесення валових витрат до складу собівартості реалізованих товарів, які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності на суму 108 599 грн. - реалізація повидла за ціною нижче собівартості); за 2014 р. на суму 6 871 519 грн. (5 444 918 грн. витрати на придбання олії у ТОВ Пасадена , 1 025 032,99 грн. - сума перевищення собівартості над договірною ціною при продажу, 401 568 грн. - сума амортизації основних засобів).
Таким чином, об'єкт оподаткування дорівнює: 8 197 862 грн. - 5 375 539 грн. - 571 313 грн. = 2 251 010 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 р. по справі № 820/26/14 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія Едельвейс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07.11.2013 року № НОМЕР_7 у зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про неправомірність висновку податкового органу про завищення позивачем суми від'ємного значення у розмірі 209677 грн. по декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року та у розмірі 691714 грн. по декларації з податку на прибуток за 2012 рік.
Постанов Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 р. по справі № 820/26/14 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 р. по справі № 820/26/14 скасовано в частині скасування податкового повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 07.11.2013 р. № НОМЕР_7 та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"- відмовлено.
Зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 691 714 грн. ТОВ ТБ Компанія Едельвейс було відображено на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 р. по справі № 820/26/14 в декларації за 2014 рік, але ДПІ в акті перевірки вказану суму зменшило повторно (2 251 010 грн. - 691 714 грн. = 1 559 296 грн.; 1 559 296 грн. х 18 % = 280 674 грн.), тобто безпідставно.
Щодо порушення вимог абз. г) п. 198.5. ст. 198 ПКУ та заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього в сумі 448 555 грн., в тому числі у жовтні 2013 р. в сумі 26 752 грн., у грудні 2013 р. в сумі 216 797 грн., у липні 2014 року в сумі 34 321 грн. та у грудні 2014 року в сумі 170 775 грн.
Як вбачається з акта перевірки та не заперечується позивачем, ТОВ ТБ Компанія Едельвейс у 2013-2014 роках здійснювалась реалізація основних засобів - будівель та сільськогосподарської техніки.
Абз. г) пункту 198.5 ст. 198 ПКУ визначає порядок нарахування податкових зобов'язань за товарами, послугами, необоротними активами в разі якщо такі товари, послуги, необоротні активи починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. При цьому умовою застосування цього пункту є переведення основного засобу з виробничого у невиробничій, а не реалізація основних засобів.
База оподаткування при продажу товарів визначається до п. 188.1 ст. 188 ПКУ. Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу).
Водночас, згідно п. 146.13 ст. 146 ПКУ сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, в той час коли база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області виключити з Інформаційних баз даних, особової картки ТОВ Торгівельний Будинок Компанія Едельвейс та єдиній базі співставлення податкових зобов'язань платників податків висновки, що містяться у ОСОБА_1 перевірки від 09.06.2015 № 1721/20-31-22-01-07/37189332 щодо порушення ТОВ ТД Компанія Едельвейс пп 135.5.7. п. 135.5 ст. 135, пп 138.1., 138.2., 138.4. ст. 138, п. 139.1. ст. 139, абз. Г п. 198,5 ст. 198 Податкового кодексу України , внаслідок визнання правочинів між ТОВ ТД Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 і підприємством - продавцем ТОВ Пасадена , код ЄДРПОУ 32516492, в частині отриманого підприємством ТОВ ТД Компанія Едельвейс , податкового кредиту від ТОВ Пасадена , (код за ЄДРПОУ 38066068), які включені підприємством ТОВ Компанія Едельвейс , код ЄДРПОУ 37189332 до декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2014 року, щодо яких встановлено завищення податкових зобов'язань за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00 грн. та завищення податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року 2014 року на загальну суму 1 088 984,00грн. та включення до валових витрат за листопад-грудень 2014 року витрат на придбання олії на суму 5 444 918, 00 грн. суд зазначає таке.
Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
ОСОБА_1 з п. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, від 05.12.2013, № 765 (далі по тексту - Порядок) з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. При взятті на облік платника протягом відповідного року територіальним органом Міндоходів відкриваються інтегровані картки платника з дати нарахування або сплати податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску (залежно від того, яка з цих подій настала раніше).
Пунктом 6 вказаного Порядку інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті інтегровані картки, враховується в оперативній звітності до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата
У п. 1 розд. ІІІ Порядку вказано, що нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:
- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;
- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;
- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;
- пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;
- проценти за користування розстроченням (відстроченням).
Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п. 2 розд. ІІІ Порядку).
У п. 3 цього ж розділу вказано, що зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.
До того ж, наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий блок з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС Податковий блок в органах державної податкової служби всіх рівнів.
ОСОБА_1 з п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий блок існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою Податковий блок до 31.01.2013 року.
Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи Податковий блок з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи Податковий блок . Пунктом 2 зазначеного наказу керівників структурних підрозділів ДПС України, інформаційно-довідкового департаменту ДПС відповідно до функціональних обов'язків, голів ДПС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, Центрального офісу зобов'язано забезпечити виконання робіт згідно з Регламентом. Пунктом 3 наказу департаменту інформатизації та обліку платників податків (ОСОБА_4С.) та департаменту розвитку та модернізації ДПС (ОСОБА_2М.) наказано забезпечити адміністрування обладнання та баз даних інформаційної системи Податковий блок відповідно до Регламенту.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
У п.п 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
ОСОБА_1 ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992, № 2657-XII (далі по тексту - Закон № 2657-XII) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Частиною 1. ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тут йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки правового, інакше - легітимного.
Конституційний Суд України визначив поняття охоронюваний законом інтерес як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).
Отже, колегія суддів зазначає, що у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації відносно нього, яка міститься в особовій картці платника, інформаційній базі Податковий блок податкового органу, згідно з раніше поданими позивачем податковими деклараціями з податку на додану вартість.
Також позивач заінтересований у проведенні податковим органом дій з вилучення інформації з інформаційної системи, яка була внесена податковим органом на підставі акта, котрий є офіційним документом та містить в собі офіційні дані щодо позивача та складеного на підставі зустрічної звірки, дії з проведення якої є незаконними.
Крім того, суд зазначає, що будь-яких інших документальних підстав, крім передбачених ст. 54 Податкового кодексу України, а саме факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору), для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення числового значення грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.
Відтак, складена контролюючим органом згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України довідка зустрічної звірки чи відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України акт документальної перевірки не віднесені законодавцем до кола обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.
Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Згадані показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст. 56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст. ст.54 і 58 Податкового кодексу України.
Між тим, відповідач податкових повідомлень-рішень не виносив.
Натомість суб'єкт владних повноважень вдався до зміни числового значення обчисленого платником податків розміру грошових зобов'язань з податку на додану вартість на власний розсуд розробленому порядку, котрий не узгоджується з законодавчо визначеним способом реалізації владної управлінської функції контролю.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність та обґрунтованості висновків акта перевірки, у зв'язку із чим прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню та встановлюється обов'язок суб'єкта владних повноважень виключити з Інформаційних баз даних, особової картки та єдиній базі співставлення податкових зобов'язань платників податків висновки, що містяться в акті перевірки від 09.06.2015 р. № 1721/20-31-22-01-07/37189332.
ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2015р. по справі № 820/11290/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 24.01.2017 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2017 |
Оприлюднено | 30.01.2017 |
Номер документу | 64261535 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Бершов Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні