Ухвала

від 19.01.2017 по справі 727/7818/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ФаловськоїІ.М., Гримич М.К., КафідовоїО.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Державної казначейської служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство Промінвестбанк , обласне державне комунальне підприємство Чернівцітепломережа , про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24 грудня 2002 року на прилюдних торгах, які були проведені Чернівецькою філією спеціалізованого державного підприємства Укрспец'юст (далі - СДП Укрспец'юст ), він придбав за 67 500 грн. квартиру АДРЕСА_1. Прилюдні торги у подальшому рішенням суду визнано недійсними, а право власності на дану квартиру визнано за ОСОБА_5 Судовими рішеннями встановлено, що державним виконавцем в процесі проведення прилюдних торгів з продажу квартири було допущено порушення чинного законодавства. Вважав, що внаслідок неправомірних рішень та дій державного виконавця йому завдано майнову та моральну шкоду.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - Шевченківський ВДВС Чернівецького МУЮ) майнову шкоду в розмірі 1 100 000 грн. та моральну шкоду в розмірі 150 000 грн. шляхом списання коштів Державною казначейською службою України, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Чернівецькій області в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з держави в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн. шляхом списання коштів з єдиного рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог частково. Стягнуто на користь ОСОБА_4 67 500 грн. на відшкодування майнової шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. Рішення місцевого суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, змінено. Стягнуто на користь ОСОБА_4 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить змінити рішення місцевого та апеляційного судів в частині відмови у задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого та апеляційного судів, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що на виконання наказів господарського суду Чернівецької області від 21 грудня 2000 року та 03 грудня 2001 року про стягнення з приватного торгово-комерційного підприємства Гольф (далі - ПТКП Гольф ) на користь закритого акціонерного товариства Промінвестбанк та обласного державного комунального підприємства Чернівцітепломережа боргу відповідно на загальну суму 1 052 612 грн. та 17 779,34 грн. Чернівецькою філією спеціалізованого державного підприємства Укрспец'юст 24 грудня 2002 року були проведені прилюдні торги, на яких було реалізовано незавершену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 . Переможцем торгів визнано ОСОБА_4

На підставі акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 17 січня 2003 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Мироник О.В. 21 січня 2003 року було видано ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на вказану квартиру, яке зареєстроване у Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 лютого 2014 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виселення та задоволено зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Чернівці, СДП Укрспец'юст , ПТКП Гольф про визнання недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру. Визнано недійсними прилюдні торги від 24 грудня 2002 року з реалізації квартири АДРЕСА_1, свідоцтво про право власності на цю квартиру, акт про державну реєстрацію права власності на квартиру та визнано право власності на дану квартиру за ОСОБА_5

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу , ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження , а також з положень статей 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

За змістом ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу , статей 1173, 1174 ЦК України шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави, незалежно від його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог частково, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходив із того, що факт неправомірних дії державного виконавця, пов'язаних з реалізацією спірної квартири на публічних торгах встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому позивач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок держави. При цьому судом враховано, що СДП Укрспец'юст було ліквідоване до ухвалення рішення про визнання прилюдних торгів недійсними.

При визначенні розміру завданої позивачу майнової шкоди суд апеляційної інстанції вірно виходив з доведеності розміру фактичних витрат, понесених позивачем при придбанні спірної квартири на публічних торгах в сумі 67 500 грн.

Змінюючи рішення місцевого суду в частині визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, апеляційний судвиходив із засад розумності, виваженості та справедливості, враховував характер правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також врахував інші обставин, які мають істотне значення.

Докази та обставини, на які посилаються заявники у касаційних скаргах, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційних скарг на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: І.М. Фаловська

М.К.Гримич

О.В. Кафідова