Постанова

від 23.01.2017 по справі 803/1963/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Справа № 803/1963/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Управління капітального будівництва Луцької міської ради про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулася з позовом до Управління капітального будівництва Луцької міської ради про стягнення з банківських рахунків податкового боргу в розмірі 166 716,97грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за останнім рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 166 716,97 грн., в тому числі 158 832,75 грн. - основний платіж та 7 884,22 грн. - пеня. Відповідачем не погашено податковий борг у визначені законодавством терміни, тому позивач просить стягнути з рахунків Управління капітального будівництва Луцької міської ради податковий борг в сумі 166 716,97 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибула, однак 23.01.2017 року подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.35).

Відповідач у поданому письмовому запереченні від 20.01.2017 року №12-7/28 пред'явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що відповідачем протягом 2015-2016 року сплачено всі задекларовані суми по орендній платі з юридичних осіб. Просив у задоволенні позову про стягнення податкового боргу відмовити (а.с.33).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності осіб, що беруть участь у справі, та згідно з ухвалою суду від 23.01.2017 року в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Управління капітального будівництва Луцької міської ради з 10 жовтня 1995 року перебуває на обліку як платник податків у Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та має відкриті рахунки в банківських установах. Зазначені обставини підтверджуються довідкою від 14 грудня 2016 року №1603181402838 про взяття на облік платника податку та даними про відкриті банківські рахунки Управління капітального будівництва Луцької міської ради.

Як вбачається із звортного боку облікової картки платника податків Управління капітального будівництва Луцької міської ради станом на 12.12.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 166 716,97 грн., в тому числі 158 832,75 грн. - основний платіж та 7 884,22 грн. - пеня, що підтверджується також розрахунком суми податкового боргу та довідкою про наявність боргу по платежах до бюлжету (а.с.7-11, 37-45).

Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих платежів згідно:

- податкових декларацій з плати за землю: на 2015 рік №9020428146 від 21 лютого 2015 року в сумі 251 461,95 грн.; на 2016 рік № 9021275507 від 20 лютого 2016 року в сумі 295 840,90 грн. (а.с.14-16, 23-24).

- уточнюючих податкових декларацій з плати за землю: №917602165 від 20 серпня 2015 року в сумі 265 099,20 грн.; № 923807651 від 20 серпня 2016 року в сумі 268 613,44 грн. (а.с.17-22).

На підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов'язань була нарахована пеня в розмірі 7 884,22 грн.

Таким чином, станом на 12.12.2016 року заборгованість Управління капітального будівництва Луцької міської ради по орендній платі з юридичних осіб, з врахуванням сплачених відповідачем сум становить 166 716,97 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 14 серпня 2013 року №972-19, проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу в розмірі 166 716,97 грн. (а.с.25).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частин.

Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також є безпідставними твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення коштів, оскільки ним протягом 2015-2016 року сплачено всі задекларовані суми по орендній платі з юридичних осіб.

У відповідності до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Кодексу визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як вбачається з картки податкового обліку платника податків Управління капітального будівництва Луцької міської ради у відповідача станом на час виникнення податкового боргу була наявна недоїмка по орендній платі за землю. Таким чином, кошти сплачені позивачем на погашення самостійно задекларованих платежів згідно податкових декларацій з плати за землю спрямовувались податковим органом на погашення податкового боргу за попередні періоди згідно з черговістю його виникнення.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків Управління капітального будівництва Луцької міської ради податкового боргу в розмірі 166 716,97 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Управління капітального будівництва Луцької міської ради (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 05517736) на користь держави податковий борг в сумі 166 716,97 грн. (сто шістдесят шість тисяч сімсот шістнадцять гривень 97 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.М. Димарчук