Постанова

від 20.01.2017 по справі 804/6513/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 р. Справа № 804/6513/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Паперняк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Зоряна" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми Р ) від 19.12.2013 № 0003092201 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за яким збільшено суму грошового зобов'язання на 1124354,80 грн., з яких: за основним платежем 899483,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 224871,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форми С ) від 19.12.2013 № 0003082201 на суму у розмірі 4601838,40 грн. за платежем: штрафні санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форми Р ) від 18.12.2013 № 0009331703, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму у розмірі 987732,99 грн., з яких: за основним платежем 789778,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 197954,60 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми Р ) від 19.12.2013 № 0003102201, за яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму у розмірі 510,00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку проведення перевірки позивача, а саме: згідно вимог статті 78 ПК України строк проведення позапланової виїзної перевірки не повинен перевищувати 15 календарних днів, а перевірка позивача тривала всі 25 календарних днів.

Позивач також зазначив, що відповідачем порушено строки складання та направлення платнику податків податкових повідомлень - рішень, чим порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, яким затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків. Окрім того, в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях податкового органу вказаний акт перевірки від 29.11.2013 № 504/221/25011453, який не отримано платником податків та який не складався відповідачем.

Позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2012 по 30.04.2012, за результатами якої складено акт від 21.08.2012 №251/221/25011453 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ АФ Зоряна з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2012 по 30.04.2012 , у висновках якого зазначено про відсутність порушень податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, дотримання вимог іншого законодавства. Тобто, відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів господарських операцій за 2012 рік вже було предметом попередньої перевірки, яка проводилася відповідачем. За вказаних обставин, у відповідача не було правових підстав для проведення повторної перевірки за той же самий період.

Позивач вважає, що контролюючий орган безпідставно зробив висновок про нереальність здійснення операцій по збору власновирощеної сільськогосподарської продукції, на підставі того, що дані статистичної звітності по врожайності культур у районі нижчі, ніж у позивача, оскільки в ході своєї діяльності позивач використовував якісну сировину та добрива. Позивач наголошує, що передплата, отримана від ПАТ МЗВКК (код ЄДРПОУ 951770), на загальну суму 5252239,00 грн., в тому числі ПДВ - 875372,70 грн. та від ФОП ОСОБА_4. (і.к. НОМЕР_5) на загальну суму 144669,00 грн., в тому числі ПДВ - 24111,50 грн. є передплатою за с/г продукцію (соняшника та кукурудзи), вирощеної на власних або орендованих землях, а сума ПДВ у розмірі 899483,80 грн. додатковій оплаті не підлягає.

Позивач зазначає, що висновки контролюючого органу про те, що додані до авансових звітів документи в частині взаємовідносин з ПП Порада СВ (код ЄДРПОУ 33928202) та ТОВ Ньюмакс-Україна (код ЄДРПОУ 38246333) та вказані авансові звіти не є підтверджуючими первинними документами на загальну суму 4601838,40 грн. є безпідставними, оскільки ґрунтуються лише на тому, що контрагенти позивача не подавали звітів до податкових інспекцій та не знаходяться за місцем їх реєстрації. Позивач вказав, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та у праві на формування витрат порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами платника податків та не знаходження контрагентів платника податків за юридичною (податковою адресою) адресою. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України та Булвес проти Болгарії платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань щодо сплати податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі № 804/6513/16 та призначено її до розгляду на 14.11.2016 о 11:00.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю. Позивач також пояснив, що відповідачем протиправно застосовано штраф за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, оскільки ст.121 ПК України передбачає відповідальність саме за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, а не за ненадання документів у встановлений строк, або за ненадання документів не у повному обсязі. Окрім того, податковим органом не складено акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови платника податків надати представнику контролюючого органу, первинних документів під час перевірки. Також позивач наголосив на тому, що постановою прокурора Павлоградської міжрайонної прокуратури від 17.11.2014 закрито кримінальну справу відносно директора позивача, у зв'язку з тим, що слідством не встановлено даних, які б свідчили про складання, підпису та надання завідомо неправдивих офіційних документів (авансових звітів про використання коштів), що сприяло не нарахуванню та не перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб директором позивача. Позивач повідомив, що ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 №179/2178/14-к кримінальне провадження №32014040370000002 від 19.02.2014 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України закрито, звільнивши його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, проте означене судове рішення не свідчить про встановлення нереальності операцій між ПП Порада СВ , ТОВ Ньюмакс-Україна та ТОВ АФ Зоряна , оскільки вказане рішення суду згідно вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) немає преюдиційного характеру, адміністративний суд вправі самостійно кваліфікувати відповідні правовідносини. Окрім того, згідно статті 62 Конституції України лише вирок суду є тим документом, який підтверджує вину особи у вчиненні злочину, а не ухвала про закриття кримінального провадження. За таких обставин, позивач вважає оскаржені податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується матеріалами справи. Будь - яких заперечень, клопотань від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату,час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, у період з 06.08.2012 по 14.08.2012 Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ АФ Зоряна з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2012 по 30.04.2012, в ході якої податковим органом не було виявлено будь-яких порушень позивачем вимог чинного законодавства, що було зафіксовано в акті від 21.08.2012 №251/221/25011453, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що у період з 07.10.2013 по 25.10.2013 відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, за результатами якої відповідачем складено акт від 15.11.2013 № 504/221/25011453.

Акт перевірки від 29.11.2013 № 504/221/25011453, який вказаний в оскаржених податкових повідомленнях - рішеннях податковим органом не складався. У податкових повідомленнях - рішеннях міститься описка стосовно дати складання акту перевірки № 504/221/25011453, а саме: вірною датою акта перевірки є саме 15.11.2013.

Згідно з висновками акта перевірки від 15.11.2013 №504/221/25011453, податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем: 1) п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, оскільки підприємством не включено до складу податкових зобов'язань отриману передплату від ПАТ МЗВКК та ФОП ОСОБА_4 за сільгосппродукцію всього у сумі - 899484,2 грн. (ПДВ), у тому числі по податкових періодах: березень 2012 року - 351721,29 грн.; квітень 2012 року - 309914,10 грн.; вересень 2012 року - 157466,40 грн.; жовтень 2012 року - 56270,90 грн.; грудень 2012 року - 24111,50 грн.; 2) пункту 2.11, пункту 3.1, абзацу 3 пункту 3.4, пункту 7.39. та пункту 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями). Відповідно абз. 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів передбачено застосування фінансових санкцій.; 3) п. 119.2 ст. 119, п. 164.1, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст.170 Податкового кодексу України, з урахуванням ст. 18 ПК України, що призвело до порушення вимог податкового законодавства під час перевірки з питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 789778,39 грн., в т.ч. по періодах: березень 2012 року - 87315,36 грн.; квітень 2012 року - 34627,00 грн.; травень 2012 року- 93997,30 грн.; червень 2012 року - 3986,90 грн.; липень 2012 року - 11496,36 грн.; вересень 2012 року - 460563,77 грн.; жовтень 2012 року - 39611,30 грн.; листопад 2012 року - 58180,40 грн.; 4) п. 121.1 ст. 121, п.44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Зі змісту акта перевірки встановлено, що висновок податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ АФ Зоряна з податку на додану вартість на суму у розмірі 1124354,80 грн. ґрунтується на тому, що підприємство не включило до складу податкових зобов'язань отриману передоплату за с/г продукцію від контрагентів-покупців - ПАТ МЗВКК та ФОП ОСОБА_4. , а саме: відповідач зробив висновок про те, що неможливо підтвердити обсяг вирощеної с/г продукції на власних та орендованих землях, оскільки позивачем завищені показники урожайності відносно середньостатистичних даних урожайності соняшнику та кукурудзи по Магдалинівському району, позивачем не підтверджується факт перевезення визначеного обсягу продукції, у позивача відсутні первинні документи в тому обсязі, щоб вважати нереальними операції по вирощуванню врожаю.

Відповідач також зазначає в акті перевірки, що у періоді, що перевірявся, здійснювалася видача готівкових коштів під звіт директору ТОВ АФ Зоряна ОСОБА_5 на закупівлю необхідних для господарських потреб підприємства товарів, але додані до авансових звітів документи в частині взаємовідносин з ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна та авансові звіти не є підтверджуючими документами на загальну суму 4601838,40 грн., оскільки ПП Порада СВ зареєстровано 23.12.2005, станом на 04.11.2013 підприємство перебуває у стані 8 (відсутність юридичної особи за місцезнаходженням), остання звітність підприємства по податку на прибуток надана за 9 місяців 2011 року з показниками про відсутність господарської діяльності, а також оскільки ТОВ Ньюмакс-Україна зареєстровано 13.08.2012, з моменту реєстрації підприємство не звітувало, за місцем реєстрації не перебуває, внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про нереальність операцій з поставки товарів від ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна - покупцю - ТОВ АФ Зоряна , відповідно про те, що директор підприємства ОСОБА_5 не підтвердив вартість понесених витрат відповідними документами та одержав від підприємства додаткове благо у вигляді грошових коштів на загальну суму 4601838,40 грн.

Окрім того, в акті перевірки зазначено про те, що позивачем не надано у повному обсязі податковому органу під час перевірки первинні документи, перелік яких викладений на сторінці 6 акта перевірки, що є порушенням вимог п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України.

За результатами перевірки та на підставі акта перевірки від 15.11.2013 №504/221/25011453 відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення, зокрема:

- від 19.12.2013 №0003092201 (форми Р ) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за яким збільшено суму грошового зобов'язання на 1124354,80 грн., з яких: за основним платежем 899483,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 224871,00 грн.;

- від 19.12.2013 №0003082201 ( форми С ) за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства з регулювання обігу готівки, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 4601838,40 грн.;

- від 18.12.2013 №0009331703 (форми Р ) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за яким збільшено суму грошового зобов'язання на 987732,99 грн., з яких: за основним платежем - 789778,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 197954,60 грн.;

- від 19.12.2013 №0003102201 (форми Р ), за яким застосовано штраф у розмірі 510,00 грн.

Щодо заявленої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.12.2013 №0003102201 (форми Р ), за яким застосовано штраф у розмірі 510,00 грн., суд зазначає таке.

На сторінці 6 акта перевірки №504/221/25011453 від 15.11.2013 податковий орган зазначає про те, що у платника податків у повному обсязі відсутні первинні документи, а саме: акти на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю за формою № ПБАСГ-1 з полів врожаю 2010-2013 років; книги складського обліку (форма № ВЗСГ-10); товарно-транспортні накладні встановленого зразка на перевезення автомобільним транспортом сільськогосподарської продукції, яка була вирощена, з полів через відповідний засіб вимірювання фактичного урожаю (ваги) на тік підприємства; книга вагаря, що підтверджує факт фіксації вантажних автомобілів ТОВ Агрофірма Зоряна (код ЄДРПОУ 25011453) зібраного врожаю 2011 - 2012 років, за період: вересень 2011 року - червень 2013 року, які підтверджують факт виробництва продукції рослинництва (соняшника, кукурудзи), врожаю 2011, 2012 рр. безпосередньо сільськогосподарським підприємством (товаровиробником) - ТОВ Агрофірма Зоряна (код ЄДРПОУ 25011453), оригінали затверджених по підприємству планів-схем сівозміни (посівів сільськогосподарських культур) на 2010, 2011, 2012 рр., та півріччя 2013 року із доданими табличними матеріалами заповненими за вказаною формою, в розрізі місцевих рад відповідних районів області, в яких вказати: площі ріллі по кожній посіяній с/г культурі; номер та площу поля по кожній с/г культурі.

У матеріалах справи містяться два запити відповідача про надання документів під час перевірки позивача від 24.10.2013 та від 07.10.2013, в яких окрім вказаних вище документів, посадова особа контролюючого органу вимагала також надати й інші первинні документи.

Статтею 83 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно із п. п. 85.2, 85.4 та 85.8 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У пункті 85.6 ст. 85 ПК України зазначено про те, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Підпунктом 121.1 статті 121 ПК України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Диспозиція даної статті передбачає відповідальність саме за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, а не за надання первинних документів не у повному обсязі.

Крім того, відповідачем всупереч вимогам пункту 85.6 ст. 85 ПК України не складено акт у довільній формі про відмову платника податків надати надати копії первинних документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу.

За вказаних обставин, оскаржене податкове повідомлення - рішення (форми Р ) від 19.12.2013 №0003102201, за яким застосовано штраф у розмірі 510,00 грн. є протиправними та таким, що підлягає скасуванню судом.

Стосовно висновків відповідача про безпідставне не включення до податкових зобов'язань позивачем отриманої попередньої оплати на с/г продукцію від наступних контрагентів - покупців: ПАТ МЗВКК (код ЄДРПОУ 951770) на загальну суму 5252239,00 грн., в тому числі ПДВ - 875372,70 грн., ФОП ОСОБА_4. (і.к. НОМЕР_5) на загальну суму 144669,00 грн., в тому числі ПДВ - 24111,50 грн., всього у сумі 899484,20 грн., оскільки неможливо підтвердити обсяг вирощеної с/г продукції на власних та орендованих землях позивача за 2011 - 2012 роки, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, ТОВ АФ Зоряна отримано передплату за с/г продукцію (соняшника та кукурудзи) від наступних контрагентів покупців: ПАТ МЗВКК (код ЄДРПОУ 951770) на загальну суму 5252239,00 грн., в тому числі ПДВ - 875372,70 грн.; ФОП ОСОБА_4. (і.к. НОМЕР_5) на загальну суму 144669,00 грн., в тому числі ПДВ - 24111,50 грн.

З матеріалів справи встановлено, що в землекористуванні ТОВ АФ Зоряна у 2011 році знаходилося 1110,75 га. землі (ріллі) - у т.ч.: 356,26 га по Почино-Софіївській селищній раді (в т.ч. 346,6 га - земельна ділянка на правах постійного користування в ТОВ АФ Зоряна згідно державного акта на право постійного користування землею від 03.03.1998); 754,49 га - по Жданівській селищній раді.

В землекористуванні ТОВ Агрофірми Зоряна у 2012 році знаходилось 923,01 га. землі (ріллі) - у т.ч.: 356,26 га по Почино-Софіївській селищній раді (в т.ч. 346,6 га - земельна ділянка на правах постійного користування в ТОВ АФ Зоряна згідно державного акта на право постійного користування землею від 03.03.1998); 566,75 га - по Жданівській селищній раді.

В землекористуванні ТОВ Агрофірми Зоряна у 2013 році знаходилось 930,3263 га. землі (ріллі), у т.ч.: 356,26 га по Почино-Софіївській селищній раді (в т.ч. 346,6 га - земельна ділянка на правах постійного користування в ТОВ АФ Зоряна згідно державного акта на право постійного користування землею від 03.03.1998 р.); 574,0663 га - по Жданівській селищній раді.

Судом встановлено, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зроблено висновок про нереальність здійснення операцій по збору врожаю та записів в бухгалтерських документах з метою завищення врожайності сільськогосподарських культур (соняшник, кукурудза) в 2011, 2012 роках на підставі того, що середньостатистичні дані урожайності соняшнику по Магдалинівському району за 2011 -2012 роки, а також кукурудзи за 2011 рік майже у два рази нижчі, ніж показники ТОВ АФ Зоряна . Також, контролюючий орган вказує на те, що в ході перевірки було досліджено подорожні листи підприємства та встановлено, що неможливо було перевезти обсяг продукції, визначеної ТОВ АФ Зоряна за восьмигодинний робочий день, оскільки для даного обсягу продукції потрібно було працювати одинадцятигодинний робочий день.

Підпунктом 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 ПК України, встановлено право контролюючих органів вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно приписів п. 78.7 ст. 78 ПК України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покрадений на органи державної податкової служби (пп.пп. 83.1.1, 83.1.2, 83.1.3, 83.1.4, 83.1.6 п. 81.3 ст. 83 ПК України).

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на зовнішні джерела, а саме: на статистичну інформацію, як на джерело інформації, є безпідставними. Отже, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області безпідставно зробила висновок про нереальність здійснення операцій по збору врожаю ТОВ АФ Зоряна лише на підставі того, що дані статистичної звітності по врожайності культур у районі нижчі, ніж у позивача.

З наданих до суду копій договорів купівлі-продажу сільськогосподарських культур, свідоцтв на гібридне насіння, сертифікатів на насіння, договорів купівлі-продажу добрив, судом встановлено, що у позивача була реальна можливість отримати вищу врожайність соняшнику та кукурудзи за середньостатистичну врожайність даних культур по Магдалинівському району.

Щодо висновків Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість перевезення обсягу продукції, визначеної ТОВ АФ Зоряна , судом встановлені такі обставини.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних на перевезення кукурудзи у 2011 році та соняшнику у 2011-2012 рр. від поля до елеваторів.

Відповідно до п.1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.1996 № 228/253, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 року за № 483/1508 (далі по тексту - Інструкція № 228/253 від 07.08.1996), для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації:

- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні - типова форма № 1 (міжнародна);

- подорожній лист вантажного автомобіля - типова форма № 2 (що діє у межах України);

- товарно-транспортна накладна - типова форма № 1-ТН;

- талон замовника - типова форма № 1-ТЗ (при роботі автомобіля за погодинною формою оплати транспортних послуг).

Згідно з абз.1 п.2.1 Інструкції №228/253 від 07.08.1996, перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі - власні або орендовані (без водія) - зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію оформлений подорожній лист відповідної типової форми.

У п. 2.2 Інструкції № 228/253 від 07.08.1996 визначено, що перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі, так і для власних потреб, здійснюються тільки при наявності, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця вимога розповсюджується на всі види перевезень вантажів автомобільним транспортом, незалежно від умов оплати за його роботу (відрядна, погодинна, покілометрова, інша) та видів перевезення (внутрішньоміське, приміське, міжміське, міжнародне).

Товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН - це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку; вона оформлюється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо (п.2.3 Інструкції № 228/253 від 07.08.1996).

Суд відзначає, що підприємство, яке експлуатує вантажні автомобілі - власні або орендовані (без водія) повинно оформлювати в обов'язковому порядку подорожні листи відповідної типової форми та товарно-транспортні накладні, а у випадку використання підприємством саме орендованого вантажного транспорту з водієм - необхідною умовою для перевезення є товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки не було досліджено факту транспортування власновирощеної сільськогосподарської продукції ТОВ АФ Зоряна за допомогою орендованого вантажного автотранспорту з водіями, а саме: транспортування вантажу перевізниками ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ФГ ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_15, ПП ОСОБА_16.

За таких обставин, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області під час формування висновку про неможливість перевезення обсягу продукції, визначеної ТОВ АФ Зоряна , врахувала дані перевезення кукурудзи у 2011 році та соняшнику у 2011-2012 рр. лише власним автотранспортом позивача та залишила поза увагою факт транспортування сільськогосподарської продукції іншими автоперевізниками, у зв'язку з чим наведений висновок відповідача не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Зі змісту акта перевірки від 15.11.2013 № 504/221/25011453 судом встановлено, що відповідач вважає, що факт відсутності у платника податків в повному обсязі первинних документів є підставою для того, щоб вважати нереальними операції по вирощуванню врожаю.

Такими документами, на думку відповідача, є: акти на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю за формою № ПБАСГ-1 з полів врожаю 2010-2013 років; книги складського обліку (форма № ВЗСГ-10); товарно-транспортні накладні встановленого зразка на перевезення автомобільним транспортом сільськогосподарської продукції, яка була вирощена з полів через відповідний засіб вимірювання фактичного урожаю (ваги) на тік підприємства; книга вагаря, що підтверджує факт фіксації вантажних автомобілів ТОВ Агрофірма Зоряна (код ЄДРПОУ 25011453) зібраного врожаю 2011 - 2012 рр., за період: вересень 2011 року - червень 2013 року), які підтверджують факт виробництва продукції рослинництва (соняшника, кукурудзи) врожаю 2011, 2012 роках безпосередньо сільськогосподарським підприємством (товаровиробником) - ТОВ Агрофірма Зоряна (код ЄДРПОУ 25011453), оригінали затверджених по підприємству планів-схем сівозміни (посівів сільськогосподарських культур) на 2010, 2011, 2012 рр., та півріччя 2013 року із доданими табличними матеріалами, заповненими за вказаною формою, в розрізі місцевих рад відповідних районів області, в яких вказати: площі ріллі по кожній посіяній с/г культурі; номер та площу поля по кожній с/г культурі.

Щодо відсутності на підприємстві актів на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю за формою № ПБАСГ-1 з полів врожаю 2010-2013 років, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Президентом України 03.10.1992 було прийнято Указ Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади № 493/92, у п.1 якого установлено, що з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Згідно змісту п. 2 Указу Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади , державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.

Відповідно до п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

У п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади визначено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Згідно абз. 1-2 п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Отже, з огляду на те, що Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21.02.2008 № 73, не були належним чином зареєстровані у Міністерстві юстиції України, то даний акт не носить нормативного характеру і призначений лише для відомчого використання.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що у п. 2 наказу Міністерства аграрної політики України від 21.02.2008 № 73 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів визначено, що даний наказ доводиться до відома сільськогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики.

Таким чином, оскільки діяльність ТОВ АФ Зоряна не належить до сфери управління Міністерства аграрної політики, то і до зазначеного підприємства не застосовуються Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах, у зв'язку з чим посилання відповідача на протиправну відсутність актів на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю за формою № ПБАСГ-1, а також актів на списання поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (на початок збирання врожаю) (форма № ПБАСГ-2), є безпідставними.

Аналогічних за змістом висновків суд приходить також щодо відсутності у позивача Книг складського обліку (форма №ВЗСГ-10), оскільки Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, які визначають порядок ведення Книг складського обліку (форма № ВЗСГ-10), та які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 № 929, не зареєстровані у Міністерстві юстиції України.

Товарно-транспортні накладні встановленого зразка на перевезення автомобільним транспортом сільськогосподарської продукції, яка була вирощена з полів ТОВ АФ Зоряна , надані позивачем до суду та долучені до матеріалів справи.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у ТОВ АФ Зоряна оригіналів затверджених по підприємству планів-схем сівозміни (посівів сільськогосподарських культур) на 2010, 2011, 2012 рр. та півріччя 2013 року із доданими табличними матеріалами, заповненими за вказаною формою, в розрізі місцевих рад відповідних районів області, в яких вказати: площі ріллі по кожній посіяній с/г культурі; номер та площу поля по кожній с/г культурі, судом встановлено таке.

Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування культур і пару в часі та просторі або тільки в часі.

Проекти сівозмін розробляються одночасно із складанням плану внутрішньогосподарського землевпорядкування, в якому вирішуються усі питання, пов'язані з напрямком і спеціалізацією господарства, структурою посівних площ, балансом продукції тощо.

Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 року № 1134 (далі - Порядок № 1134), визначає механізм розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (далі - проект землеустрою).

Згідно з п. 3 Порядку № 1134, проект землеустрою розробляється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, судових рішень, укладених договорів між землевласниками (землекористувачами) та розробником проекту землеустрою.

Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №164 Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах .

З аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що складання планів-схем сівозміни полів є необхідною ознакою саме для формування та затвердження проекту землеустрою, а відсутність таких планів-схем на працюючому підприємстві не може бути підтвердженням відсутності у підприємства виробництва, збирання, оприбуткування та зберігання продукції рослинництва власного виробництва, виробленої на власних або орендованих сільськогосподарських потужностях.

Щодо відсутності на підприємстві позивача книги вагаря, що підтверджує факт фіксації вантажних автомобілів ТОВ АФ Зоряна (код ЄДРПОУ 25011453) зібраного врожаю 2011 - 2012 рр., за період: вересень 2011 року - червень 2013 року, які підтверджують факт виробництва продукції рослинництва (соняшника, кукурудзи) врожаю 2011, 2012 рр. безпосередньо сільськогосподарським підприємством (товаровиробником) - ТОВ АФ Зоряна , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 1.4 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики 13.10.2008 № 661, в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2008 року за № 1111/15802 (далі по тексту - Інструкція № 661), кількісно-якісний облік зерна ведеться за місцем зберігання в розрізі культур, класів, років урожаю, матеріально відповідальними особами у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36).

Отже, з огляду на викладене, обов'язок ведення книги вагаря Інструкцією № 661 покладається саме на підприємство, що приймає на зберігання зернові культури.

Оскільки ТОВ АФ Зоряна є підприємством, що передає на зберігання зернові культури, а не є підприємством, що приймає їх на зберігання, то в даному випадку наявність у позивача книги вагаря не є обов'язковою.

З огляду на викладене, суд вважає, що передплата, отримана від ПАТ МЗВКК (код ЄДРПОУ 951770) на загальну суму 5252239,00 грн., в тому числі ПДВ - 875372,70 грн. та від ФОП ОСОБА_4. (код ЄДРПОУ НОМЕР_5) на загальну суму 144669,00 грн., в тому числі ПДВ -24111,50 грн., є передплатою за с/г продукцію (соняшника та кукурудзи), вирощеної на власних або орендованих землях.

З огляду на все вищевикладене, беручи до уваги те, що позивач - ТОВ АФ Зоряна є платником фіксованого сільськогосподарського податку та відповідає встановленим ст. 209 ПК України вимогам щодо сільськогосподарських підприємств, які обрали спеціальний режим оподаткування, передплата, отримана від ПАТ МЗВКК на суму у розмірі 5252239,00 грн. (ПДВ - 875372,70 грн.) та від ФОП ОСОБА_4. на суму у розмірі 144669,00 грн. (ПДВ - 24111,50 грн.) є передплатою за с/г продукцію, що вирощена на власних або орендованих землях, висновок відповідача про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ АФ Зоряна з податку на додану вартість є безпідставним та необґрунтованим.

Стосовно твердження відповідача про встановлення порушень підприємством законодавства з регулювання обігу готівки та заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, суд зазначає таке.

Як вбачається з акту перевірки, у періоді, що перевірявся, здійснювалася видача готівкових коштів під звіт директору ТОВ АФ Зоряна ОСОБА_5, на закупівлю необхідних для господарських потреб підприємства товарів, але додані до авансових звітів документи в частині взаємовідносин з ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна та авансові звіти вважаються без підтвердних документів на загальну суму 4601838,40 грн., оскільки ПП Порада СВ зареєстровано 23.12.2005, станом на 04.11.2013 підприємство перебуває у стані 8 (відсутність юридичної особи за місцезнаходженням), остання звітність підприємства по податку на прибуток надана за 9 місяців 2011 року з показниками про відсутність господарської діяльності, а також оскільки ТОВ Ньюмакс-Україна зареєстровано 13.08.2012, з моменту реєстрації підприємство не звітувало, за місцем реєстрації не перебуває, внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про нереальність операцій з поставки товарів від ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна - покупцю - ТОВ АФ Зоряна , відповідно про те, що директор підприємства ОСОБА_5 не підтвердив вартість понесених витрат відповідними документами та одержав від підприємства додаткове благо у вигляді грошових коштів на загальну суму 4601838,40 грн.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому, в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередниківза наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та у праві на формування витрат порушення податкової дисципліни, вчинені ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009, номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678) та незнаходження ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна за юридичною адресою.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна , і саме з цими контрагентами позивачем були укладені договори на отримання товарів, на виконання яких були складені відповідні первинні документи, передбачені діючим законодавством, зокрема, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, належним чином оформлені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, податковим органом не були прийняті до уваги ані наявні первинні документи, надані на підтвердження реальності господарських операцій, ані той факт, що зазначені контрагенти позивача є належним чином зареєстрованими юридичними особами.

Окрім того, аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому, це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку.

В матеріалах справи наявна копія постанови Прокурора Павлоградської міжрайонної прокуратури від 17.11.2014, згідно з якою закрито кримінальну справу відносно директора позивача, у зв'язку з тим, що слідством не встановлено даних, які б свідчили про складання, підпису та надання завідомо неправдивих офіційних документів (авансових звітів про використання коштів), що сприяло не нарахуванню та не перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб, директором позивача по господарських операціях позивача з ПП Порада СВ та ТОВ Ньюмакс-Україна .

Стосовно наявності ухвали Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 № 179/2178/14-к, відповідно до якої кримінальне провадження №32014040370000002 від 19.02.2014 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України закрито, звільнивши його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Особливістю преюдиційних обставин, передбачених частиною четвертою статті 72 КАС України, є їх обов'язковість для суду, що розглядає справу.

Як уже зазначалося, частиною четвертою статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини першої статті 72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Окрім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Також, судам варто враховувати, що норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України у листі від 14.11.2012 року № 2379/12/13-12.

Частиною 1 статті 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, згідно статті 62 Конституції України лише вирок суду є тим документом, який підтверджує вину особи в вчиненні злочину, а не ухвала про закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена ч. 4 ст. 72 КАС України, поширюється виключно на вирок суду та постанову про адміністративний проступок, виходячи з того, що висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення, тощо, не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку, а також те, що обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб (в тому числі юридичних осіб), суд вважає, що ухвала Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 у справі №179/2178/14-к про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності не може підтверджувати факт нереальності господарських операцій між ПП Порада СВ , ТОВ Ньюмакс-Україна та ТОВ АФ Зоряна .

Судом під час розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи вищезазначених доказів підтверджено реальність господарських операцій позивача з ПП Порада СВ , ТОВ Ньюмакс-Україна .

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення - рішення від 19.12.2013 №0003092201, від 19.12.2013 №0003082201, від 18.12.2013 №0009331703, винесені Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області є протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоряна до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.12.2013 № 0003092201 ( форми Р ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.12.2013 № 0003082201 ( форми С ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.12.2013 № 0009331703 ( форми Р ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.12.2013 № 0003102201 ( форми Р ).

Стягнути з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоряна судові витрати з оплати судового збору у розмірі 100716 ( сто тисяч сімсот шістнадцять) грн. 54 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 січня 2017 року.

Суддя О.В. Царікова