Постанова

від 10.01.2017 по справі 826/2435/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 січня 2017 року 15 год. 25 хв. № 826/2435/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МТК Фортекс до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "МТК Фортекс" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 11 жовтня 2013 року №0002622205 та №0002632205 (далі - оскаржувані рішення) .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року постанову суду першої інстанції від 16 квітня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 24 липня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні. Під час підготовки справи до нового розгляду судом, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) .

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

У відповідному судовому засіданні представниками сторін заявлено письмове клопотання про подальший розгляд та вирішення справи за їх відсутності, у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28 січня 2016 року зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено технічну можливість ПП Арісто Авто , ТОВ Украгро-Тек , ПП Ольвія-2003 , ТОВ Лайкс , ТОВ Матадор , ТОВ НТК Новатекс , ТОВ Інтенсивник плюс , ТОВ Експедиційна компанія Транссервіс , ТОВ БК Трансбудсервіс , ТОВ БДМ-Консалт Груп , ПП Кваліта , ТОВ СК-Трейд виконати спірні поставки робіт та послуг з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов'язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Крім того, судами не оцінено обставини, встановлені в актах перевірок та актах про неможливість проведення зустрічних звірок постачальників позивача, у той час як результати заходів податкового контролю, які стосуються одних і тих самих обставин та мають істотне значення для вирішення справи, повинні враховуватись незалежно від того, яким податковим органом вони встановлені, та підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України в рамках даного судового провадження.

У ході нового розгляду справи судом встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період із 01.07.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 138.10.1 пункту 138.10, пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 164 709,00 грн. та пунктів 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 252 818,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 02.10.2013 №844/26-53-22-05-21/35572188 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 11.10.2013 №0002622205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 301147,00 грн. у тому числі: 252818,00 грн. - основний платіж, 48329,00 - штрафні (фінансові) санкції;

від 11.10.2013 №0002632205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 184772,00 грн. у тому числі: 164709,00 грн. - основний платіж, 20063,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Так, в акті перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами:

- приватним підприємством Арісто Авто за договором від 04.01.2011 №040111;

- товариством з обмеженою відповідальністю Украгро-Тек за договором від 03.05.2012 №030512;

- приватним підприємством Ольвія-2003 за договором від 01.02.2012 №010212;

- товариством з обмеженою відповідальністю Лайкс за договором від 01.07.2011 №0107;

- товариством з обмеженою відповідальністю Матадор за договором від 01.07.2012 №э249;

- товариством з обмеженою відповідальністю НТК Новатекс за договором від 01.04.2011 №7511э;

- товариством з обмеженою відповідальністю Інтенсивник плюс за договором від 01.09.2010 №176/10-Э;

- товариством з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс за договором від 30.07.2010 №308/10-е;

- товариством з обмеженою відповідальністю БК Трансбудсервіс за договором від 30.10.2010 №258/10-э;

- товариством з обмеженою відповідальністю БДМ-Консалт Груп за договором від 01.10.2010 №214/10-э;

- приватним підприємством Кваліта за договором від 30.11.2011 №10611Э;

- товариством з обмеженою відповідальністю СК-Трейд за договором від 02.01.2012 №Е43.

Судом встановлено, що між позивачем, як замовником, та його контрагентами, як виконавцями, а саме: приватним підприємством Арісто Авто , товариством з обмеженою відповідальністю Украгро-Тек та приватним підприємством Ольвія-2003 укладено типові договори на технічне обслуговування, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника в об'ємі та на умовах, визначених актами виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів на технічне обслуговування від 04.01.2011 №040111, від 03.05.2012 №030512, від 01.02.2012 №010212; актів виконаних робіт за відповідні періоди; актів наданих послуг за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; рахунків за відповідні періоди. Зазначені докази містять інформацію щодо виду робіт, їх ціни та учасників господарських правовідносин.

Між позивачем, як замовником, та ТОВ Лайкс , як виконавцем, укладено договір від 01.07.2011 №0107 про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності підприємства.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів під час здійснення господарської діяльності, позивачем надано суду копію цього договору, рахунків на здійснення оплати, актів наданих послуг із розшифровкою щодо виду консультацій та їх вартості, податкових накладних тощо.

Між позивачем, як експедитор-1, та його контрагентами, як експедиторами-2: товариством з обмеженою відповідальністю Матадор , товариством з обмеженою відповідальністю НТК Новатекс , товариством з обмеженою відповідальністю Інтенсивник плюс , товариством з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс , товариством з обмеженою відповідальністю БК Трансбудсервіс , товариством з обмеженою відповідальністю БДМ-Консалт Груп , приватним підприємством Кваліта , товариством з обмеженою відповідальністю СК-Трейд укладено типові договори на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до яких експедитор- 1 залучає експедитора- 2 до перевезення вантажу в міжнародних сполученнях і по Україні, який здійснює перевезення автомобільним транспортом, доставляючи заявлений експедитором- 1 вантаж в пункт призначення, а експедитор- 1 оплачує послуги експедитора- 2 на узгоджених умовах.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2012 №э249, від 01.04.2011 №7511э, від 01.09.2010 №176/10-Э, від 30.07.2010 №308/10-е, від 30.10.2010 №258/10-э, від 01.10.2010 №214/10-э, від 30.11.2011 №10611Э, від 02.01.2012 №Е43; актів виконаних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; рахунків за відповідні періоди, а також міжнародних товарно-транспортних накладних за відповідні періоди.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем надано первинні документи по господарським операціям з вказаними контрагентами за виключенням акту виконаних робіт з ПП Арісто Авто на суму 96104,17 грн. А в грудні 2012 року позивач самостійно відкоригував податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП Ольвія-2003 на суму 25 244, 16 грн., в зв'язку з відсутністю надання послуг контрагентом на суму 126220,84 грн.

Разом з тим, під час проведення перевірки податковим органом було використано матеріали перевірок по контрагентам позивача та досудового розслідування.

Так, відповідачем зроблено посилання на лист слідчого управління фінансових розслідувань державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 25.09.2013 №1078/7/26-57-09-01 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні, до якого доданий протокол допиту директора та засновника товариства з обмеженою відповідальністю Украгро-Тек , а також акти:

- державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 17.07.2012 №416/22-6/32312358 Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Ольвія-2003 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 ;

- державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 18.10.2011 №314/2350 Про результати перевірки приватного підприємства Арісто Авто з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.05.2011 - 30.06.2011 ;

- державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровськ головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Дніпропетровськ від 21.12.2012 №7200/224 Про результати позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства товариства з обмеженою відповідальністю Матадор під час здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю Інфотерм за червень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Олімп за вересень 2011 року, приватним підприємством СВ Гермес за березень 2011 року, приватним виробничим підприємством Форест за червень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Кафепродакшн за січень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Пасіфік за вересень 2011 року, багатопрофільного приватного підприємства Сура за вересень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Хімагросервіс за листопад 2011 року ;

- державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 12.10.2012 №3507/22-719/34184902 Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю Лайкс з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість під час взаємовідносин з платниками податків за період з 01.09.09 по 31.10.2011 ;

- державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 05.09.2011 №4709/23-621/3640487 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю НТК Новатекс з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 ;

- державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська від 11.01.2013 №54/2201 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Інтенсивник плюс з питань дотримання податкового законодавства ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 29.04.2011 №475/23-9/36925382 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 року ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 07.04.2011 №360/23-9/36925382 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 24.05.2011 №554/23-9/36925382 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 14.03.2011 №201/23-3/36927492 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю БК Трансбудсервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 ;

- державної податкової інспекції у місті Чернівці від 18.04.2011 №1030/23-3/36948846 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю БДМ-Консалт Груп з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2010 по 28.02.2011 ;

- державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 05.12.2012 №5661/22-719/36240256 Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства Кваліта з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість під час взаємовідносин з платниками податків за період з 01.11.11 по 30.11.2011 ;

- Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області від 16.04.2013 №01/22-2/36148363 Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю СК-Трейд щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Оптова база Чай-Агропродукт їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 року, приватним підприємством Ефаль за січень 2012 року, приватним підприємством Стрим за період січень 2012 року, приватним підприємством Прилукихімснаб за період січень 2012 року ;

- інформацію щодо кримінального провадження №32013180000000005 від 15.01.2013 року за фактом ухилення від сплати податків, зокрема ТОВ Матадор .

Суд звертає увагу, що ні позивачем, ні відповідачем під час нового розгляду справи додаткових доказів не надано, встановити або спростувати наявність обставин, на які вказав Вищий адміністративний суд України у суду не має можливості.

Разом з тим, як вбачається з актів перевірки контрагентів позивача, які використані відповідачем під час перевірки позивачвавбачається, що у ПП Арісто Авто відсутні об'єкти оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємцям-покупцям; згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 13.07.2013 року він не є директором та засновником ТОВ Украгро-Тек ; за результатами аналізу податкових баз даних відносно ТОВ Лайкс складений висновок про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності; відносно ТОВ Інтенсивник Плюс вказано про недодержання вимог закону в момент вчинення правочину, проте які саме правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків з акту перевірки не вбачається; по ТОВ Експедеційна компанія Транссервіс встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг); відносно ТОВ БДМ-Консалт Груп визнано недійсною декларація за жовтень 2010 року; ПП Кваліта не знаходиться за своїм місцезнаходженням, свідоцтво платника анульоване 05.10.2012 року (податкова накладна, надана позивачеві датована 30.11.2011 року); відносно ТОВ СК-Трейд встановлено відсутність об'єктів оподаткування за січень 2012 року (податкова накладна, надана позивачеві 31.01.2012 року).

Отже, прямих доказів щодо відсутності реальних господарських відносин із контрагентами (за виключенням ПП Ольвія-2003 ), відповідачем суду не пред'явлено, вироки суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб господарюючих суб'єктів відповідачем не надано.

Разом з тим, з акту перевірки вбачається наявність у позивача транспортних засобів та штатних працівників щодо виконання статутних завдань товариства. Позивач має свідоцтво платника ПДВ та згідно даних ЄДРПОУ його економічна діяльність відповідає статутній.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у позивача була фізична можливість виконати свої зобов'язання за укладеними договорами, разом з тим, позивач не зобов'язаний нести відповідальність за недоброчесність його контрагентів.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем надано відповідні документальні докази щодо фактичного здійснення господарських операцій та мети їх здійснення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю МТК Фортекс до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 267 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 11 жовтня 2013 року №0002622205 та №0002632205.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю МТК Фортекс (код ЄДРПОУ 35572188) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39469994).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин