Постанова

від 04.12.2017 по справі 826/2435/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2435/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МТК Фортекс до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю МТК Фортекс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0002622205 та №0002632205 від 11.10.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2017 вищевказаний адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0002622205 та №0002632205 від 11.10.2013.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05.09.2013 по 18.09.2013 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (правонаступником якої на час розгляду справи є ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ МТК Фортекс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 844/26-53-22-05-21/35572188 від 02.10.2013, в якому встановлено порушення позивачем підпункту 138.10.1 пункту 138.10, пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 164709,00 грн та пунктів 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 252818,00 грн.

На підставі акту перевірки № 844/26-53-22-05-21/35572188 від 02.10.2013 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.10.2013 № 0002622205 (форма Р ), згідно якого позивачу за порушення пунктів 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 301147,00 грн, у тому числі 252818,00 грн за основним платежем та 48329,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002632205 (форма Р ), яким позивачу за порушення підпункту 138.10.1 пункту 138.10, пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 184772,00 грн, у тому числі 164709,00 грн за основним платежем та 20063,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання умов укладених договорів, натомість відповідачем не наведено обґрунтованих підстав щодо наявності порушень податкового законодавства з боку позивача.

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами: приватним підприємством Арісто Авто за договором №040111 від 04.01.2011; товариством з обмеженою відповідальністю Украгро-Тек за договором №030512 від 03.05.2012; приватним підприємством Ольвія-2003 за договором №010212 від 01.02.2012; товариством з обмеженою відповідальністю Лайкс за договором №0107 від 01.07.2011; товариством з обмеженою відповідальністю Матадор за договором №э249 від 01.07.2012; товариством з обмеженою відповідальністю НТК Новатекс за договором №7511э від 01.04.2011; товариством з обмеженою відповідальністю Інтенсивник плюс за договором №176/10-Э від 01.09.2010; товариством з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс за договором №308/10-е від 30.07.2010; товариством з обмеженою відповідальністю БК Трансбудсервіс за договором №258/10-э від 30.10.2010; товариством з обмеженою відповідальністю БДМ-Консалт Груп за договором №214/10-э від 01.10.2010; приватним підприємством Кваліта за договором №10611Э від 30.11.2011; товариством з обмеженою відповідальністю СК-Трейд за договором №Е43 від 02.01.2012.

Судом першої інстанції зазначено, що між позивачем, як замовником, та його контрагентами, як виконавцями, а саме: приватним підприємством Арісто Авто , товариством з обмеженою відповідальністю Украгро-Тек та приватним підприємством Ольвія-2003 укладено типові договори на технічне обслуговування, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника в об'ємі та на умовах, визначених актами виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії договорів на технічне обслуговування №040111 від 04.01.2011, №030512 від 03.05.2012, №010212 від 01.02.2012; актів виконаних робіт за відповідні періоди; актів наданих послуг за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; рахунків за відповідні періоди.

Між позивачем, як замовником, та ТОВ Лайкс , як виконавцем, укладено договір №0107 від 01.07.2011 про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності підприємства.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів під час здійснення господарської діяльності, позивачем надано копію цього договору, рахунків на здійснення оплати, актів наданих послуг із розшифровкою щодо виду консультацій та їх вартості, податкових накладних тощо.

Між позивачем, як експедитор-1, та його контрагентами, як експедиторами-2: товариством з обмеженою відповідальністю Матадор , товариством з обмеженою відповідальністю НТК Новатекс , товариством з обмеженою відповідальністю Інтенсивник плюс , товариством з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс , товариством з обмеженою відповідальністю БК Трансбудсервіс , товариством з обмеженою відповідальністю БДМ-Консалт Груп , приватним підприємством Кваліта , товариством з обмеженою відповідальністю СК-Трейд укладено типові договори на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до яких експедитор- 1 залучає експедитора- 2 до перевезення вантажу в міжнародних сполученнях і по Україні, який здійснює перевезення автомобільним транспортом, доставляючи заявлений експедитором- 1 вантаж в пункт призначення, а експедитор- 1 оплачує послуги експедитора- 2 на узгоджених умовах.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії договорів на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2012 №э249, від 01.04.2011 №7511э, від 01.09.2010 №176/10-Э, від 30.07.2010 №308/10-е, від 30.10.2010 №258/10-э, від 01.10.2010 №214/10-э, від 30.11.2011 №10611Э, від 02.01.2012 №Е43; актів виконаних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; рахунків за відповідні періоди, а також міжнародних товарно-транспортних накладних за відповідні періоди.

Під час проведення перевірки податковим органом було використано матеріали перевірок по контрагентам позивача та досудового розслідування.

Відповідачем зроблено посилання на лист слідчого управління фінансових розслідувань державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві №1078/7/26-57-09-01 від 25.09.2013 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні, до якого доданий протокол допиту директора та засновника товариства з обмеженою відповідальністю Украгро-Тек , а також акти:

- державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва №416/22-6/32312358 від 17.07.2012 Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Ольвія-2003 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 ;

- державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №314/2350 від 18.10.2011 Про результати перевірки приватного підприємства Арісто Авто з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.05.2011 - 30.06.2011 ;

- державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровськ головного управління Міністерства доходів і зборів у місті від 21.12.2012 №7200/224 від 21.12.2012 Про результати позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства товариства з обмеженою відповідальністю Матадор під час здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю Інфотерм за червень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Олімп за вересень 2011 року, приватним підприємством СВ Гермес за березень 2011 року, приватним виробничим підприємством Форест за червень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Кафепродакшн за січень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Пасіфік за вересень 2011 року, багатопрофільного приватного підприємства Сура за вересень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю Хімагросервіс за листопад 2011 року ;

- державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва №3507/22-719/34184902 від 12.10.2012 Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю Лайкс з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість під час взаємовідносин з платниками податків за період з 01.09.09 по 31.10.2011 ;

- державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва №4709/23-621/3640487 від 05.09.2011 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю НТК Новатекс з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 ;

- державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська №54/2201 від 11.01.2013 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Інтенсивник плюс з питань дотримання податкового законодавства ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №475/23-9/36925382 від 29.04.2011 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 року ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №360/23-9/36925382 від 07.04.2011 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №554/23-9/36925382 від 24.05.2011 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційна компанія Транссервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 ;

- державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №201/23-3/36927492 від 14.03.2011 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю БК Трансбудсервіс з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 ;

- державної податкової інспекції у місті Чернівці №1030/23-3/36948846 від 18.04.2011 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю БДМ-Консалт Груп з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2010 по 28.02.2011 ;

- державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва №5661/22-719/36240256 від 05.12.2012 Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства Кваліта з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість під час взаємовідносин з платниками податків за період з 01.11.11 по 30.11.2011 ;

- Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області №01/22-2/36148363 від 16.04.2013 Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю СК-Трейд щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Оптова база Чай-Агропродукт їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 року, приватним підприємством Ефаль за січень 2012 року, приватним підприємством Стрим за період січень 2012 року, приватним підприємством Прилукихімснаб за період січень 2012 року ;

- інформацію щодо кримінального провадження №32013180000000005 від 15.01.2013 року за фактом ухилення від сплати податків, зокрема ТОВ Матадор .

Як вбачається з актів перевірки контрагентів позивача, які використані відповідачем під час перевірки позивача вбачається, що у ПП Арісто Авто відсутні об'єкти оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємцям-покупцям; згідно протоколу допиту свідка Коваленка Г.І. від 13.07.2013 року він не є директором та засновником ТОВ Украгро-Тек ; за результатами аналізу податкових баз даних відносно ТОВ Лайкс складений висновок про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності; відносно ТОВ Інтенсивник Плюс вказано про недодержання вимог закону в момент вчинення правочину; по ТОВ Експедеційна компанія Транссервіс встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг); відносно ТОВ БДМ-Консалт Груп визнано недійсною декларація за жовтень 2010 року; ПП Кваліта не знаходиться за своїм місцезнаходженням, свідоцтво платника анульоване 05.10.2012 року (податкова накладна, надана позивачеві датована 30.11.2011 року); відносно ТОВ СК-Трейд встановлено відсутність об'єктів оподаткування за січень 2012 року (податкова накладна, надана позивачеві 31.01.2012 року).

Щодо посилання податкового органу на протоколи допиту свідків та інші докази, що зібрані в рамках кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що такі матеріали є доказами виключно у кримінальному провадженні.

Податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення у кримінальній справі.

Правова оцінка доказам, зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні, надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до частини четвертої ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Доводи податкового органу про не підтвердження реальності з огляду на протоколи допиту свідків, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування витрат та податкового кредиту, оскільки у розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 Кримінального кодексу України, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до частини третьої ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Однак, наявності вищезазначених обставин, на підтвердження факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулися, колегією суддів не встановлено.

Посилання податкового органу на акти про результати документальних перевірок та про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів є безпідставними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача та контрагентами другого порядку вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Разом з тим, колегія суддів дійшла до висновку, що надані позивачем документи не є належними доказами надання контрагентами послуг, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем документи не є належними доказами надання контрагентами послуг, оскільки, враховуючи вимоги ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, для підтвердження правомірності включення понесених витрат на отримання послуг до складу податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку надання послуг, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання (одиниця виміру господарської операції), однак в поданих позивачем документах зазначено лише загальне найменування послуг згідно договору та їх вартість без конкретизування, які саме послуги надавались, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими надавались послуги, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості робіт, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем товару чи послуг у контрагентів, оскільки по кожному контрагенту позивачем не надано належних доказів та первинних документів щодо спростування висновків податкового органу, не подано додаткових пояснень щодо даних господарських операцій, натомість податковим органом надано докази вважати дані господарські операції такими, що пов'язані з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних товарів (послуг) та причинного зв'язку між придбаними товарами (послугами) та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання позивачем товару (послуг) для його подальшого використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0002622205 та №0002632205 від 11.10.2013, які прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено виконання господарських зобов'язань за договорами з контрагентами, надання послуг позивачу, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та валових витрат.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2017 скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю МТК Фортекс до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень відмовити .

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 11.12.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна