Рішення

від 20.01.2017 по справі 912/4150/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 рокуСправа № 912/4150/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4150/16

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма "Маріампольська",

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 районної державної адміністрації,

Луганської сільської ради,

про визнання поновленим договору,

за участю представників:

від позивача - адвокат ОСОБА_2, довіреність від 07.12.2016, договір про надання правової допомоги від 07.12.2016;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 31-11-0.6-16598/2-16 від 16.12.2016.

Сільськогосподарський виробничий кооператив Агрофірма "Маріампольська" звернувся до господарського суду з позовною, в якій просить суд поновити строк звернення з позовом до суду та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 20.07.2002 року, укладений між Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та зареєстрований у Луганській сільській раді під № 7 від 16.08.2002 року у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі загальною площею 473,2 га на той саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.07.2002 року, укладеного між Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 районною державною адміністрацією, після закінчення строку дії даного договору.

При цьому, обґрунтовуючи необхідність поновлення строку звернення з даним позовом до суду, позивач стверджує, що він достеменно розумів про порушення своїх законних прав та став здійснювати заходи щодо їх поновлення, починаючи з 02.07.2015, а тому строк позовної давності в даному спорі слід відраховувати, починаючи з 02.07.2015.

Ухвалою від 10.11.2016 господарський суд порушив провадження у справі, залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районну державну адміністрацію та Луганську сільську раду; справу призначив до розгляду в судовому засіданні на 08.12.2016 та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

В ході вирішення спору у даній справі представник позивача в судовому засіданні 26.12.2016 надав пояснення про підтримання позовних вимог в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 20.07.2002, в тому числі: щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3524983100:02:000:9055 загальною площею 151,1959 га; 3524983100:02:000:9053 загальною площею 69,8 га; 3524983100:02:000:9052 загальною площею 58,1662 га.

Ухвалами господарського суду від 08.12.2016, 26.12.2016 та 06.01.207 розгляд справи відкладався до 26.12.2016, 06.01.2017 та 20.01.2017 відповідно, в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем подано до господарського суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких останній просить суд відмовити в задоволені позову, посилаючись, зокрема, на те, що в матеріалах справи відсутні докази продовження використання земельної ділянки загальною площею 473,2 га Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма "Маріампольська", як того передбачає Закон України "Про оренду землі". Крім того, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, яку орендував позивач, в подальшому частину цієї земельної ділянки було передано в оренду іншій особі. За твердженням відповідача відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 11.04.2014 укладених Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області з громадянином ОСОБА_4 земельні ділянки площею 151,1959 га ріллі, 69,7874 га ріллі та 58,1662 га ріллі на території Луганської сільської ради Петрівського району знаходяться в користуванні останнього. Не дивлячись на наявність судових рішень про повернення цих земельних ділянок Головному управлінню Держгеокадастру України, до цього часу такі земельні ділянки відповідачу гр. ОСОБА_4 не повернуті.

Луганська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області подала до суду пояснення, де зазначає про те, що 15 серпня 2012 року закінчився термін дії договорів оренди на земельні ділянки загальною площею - 473,2 га ріллі які були надані в оренду Сільськогосподарському виробничому кооперативу Агрофірма "Маріампольська" терміном на 5 років ОСОБА_1 районною державною адміністрацією на території Луганської сільської ради. 09 липня 2012 року Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма "Маріампольська" було подано до ОСОБА_1 райдержадміністрації повідомлення про наміри поновити дію договору оренди землі, але після спливу місячного терміну відповідь не була надана. 25 листопада 2012 року ОСОБА_1 райдержадміністрацією було направлено лист-повідомлення про вилучення земельних ділянок у Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма "Маріампольська", в зв'язку з потребою в земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства з боку працівників соціальної сфери Петрівського району. Поряд з цим, потреба в земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства з боку працівників соціальної сфери у с. Луганка та с. Братське станом на даний час не вирішена.

ОСОБА_1 районна державна адміністрація повідомила господарський суд про те, що листування з позивачем щодо поновлення відповідного договору у райдержадміністрації відсутнє,поряд з цим письмових пояснень щодо заперечення чи підтримання позовних вимог до суду не надала.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2002 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (надалі - ОСОБА_1 РДА, орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма "Маріампольська" (надалі - СВК Агрофірма "Маріампольська", орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір, т.1, а.с. 16-18), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Луганської сільської ради площею 473,2 га, у тому числі: 473,2 га ріллі.

Відповідно до пункту 2.2. вказаного Договору його укладено на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо поновлення дії даного договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

В пункті 2.3. Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 47153,43 грн за рік.

Договір підписано представниками сторін, підписи яких скріпленні печатками, та зареєстровано в Луганській сільській раді, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 16.08.2002 №7.

Укладеним до договору оренди доповненням (т. 1, а.с.19) сторони погодили внесення змін до пункту 2.3. Договору, відповідно до якого орендна плата за землю вноситься землекористувачем СВК Агрофірма "Маріампольська" 70730,15 в розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Однак, дане доповнення не містить дати його укладення та доказів реєстрації, а тому не може бути прийнято до уваги господарським судом.

На виконання умов Договору земельна ділянка передана орендарю згідно акта про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 20.07.2002 (т. 1, а.с.20).

Враховуючи умови Договору та положення статей 16, 17, 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинною на момент укладення цього договору строк його дії закінчився 15.08.2007.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії Договору, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як встановлено рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2009 у справі №9/83 у зв'язку із закінченням 15.08.2007 строку дії Договору позивач 15.07.2007 звернувся з листом-зверненням №161 до ОСОБА_1 РДА, в якому просив продовжити термін договору оренди земельної ділянки площею 473,2 га, що знаходиться на території Луганської сільської ради терміном на 5 років. Даний лист отриманий ОСОБА_1 райдержадміністрацією 27.07.2007, що підтверджується листом відповідача №24-122/5 від 26.05.2009. Але не дивлячись на те, що термін дії спірного Договору закінчився і позивач (СВК Агрофірма "Маріампольська") продовжує використовувати надану йому в оренду земельну ділянку, а відповідач (ОСОБА_1 РДА) не заперечує проти використання цієї земельної ділянки, оскільки письмове заперечення щодо продовження використання земельної ділянки ним не направлялось, останній не розглянув питання про продовження дії укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки, що стало підставою для звернення до суду у 2009 році за захистом порушеного права.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2009 у справі №9/83 зобов'язано ОСОБА_1 районну державну адміністрацію Кіровоградської області розглянути питання поновлення договору оренди земельної ділянки, який було укладено між СВК Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 РДА 20.07.2002 року та зареєстрований 16.08.2002 року за №7, відповідно до чинного законодавства на той самий строк.

В подальшому розпорядженням ОСОБА_1 РДА №548-р від 17.07.2009 (т.2, а.с. 109), на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області №9/83 та за результатами розгляду заяви керівника СВК Агрофірма "Маріампольська" про продовження договору оренди земельної ділянки наданої за розпорядженням голови районної державної адміністрації від 12.07.2002 №293-р, СВК Агрофірма "Маріампольська" продовжено термін дії договору оренди укладеного 20.07.2002 між ОСОБА_1 РДА та СВК Агрофірма "Маріампольська", зареєстрований в Луганській сільській раді, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 16.08.2002 №7, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Луганської сільської ради площею 473,2 га, у тому числі: 473,2 га ріллі, строком на 5 років до 16.08.2012, в зв'язку з закінченням терміну, на який було укладено договір оренди земельної ділянки.

Проте, додаткова угода до Договору на підставі цього розпорядження укладена не була.

Поряд з цим, як вбачається із матеріалів справи 09.09.2011 головою ОСОБА_1 РДА було видано розпорядження №898-р "Про поновлення договору оренди землі" (надалі - розпорядження №898-р, т.2, а.с.111), відповідно до якого поновлено договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 РДА та СВК Агрофірма "Маріампольська" 20 липня 2002 року на земельну ділянку загальною площею 473,2 га, з них 473,2 га рілля для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу, за межами населених пунктів на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі", запис вчинено від 16 серпня 2002 року за №7, строком на 5 (п'ять) років до 16 серпня 2012 року. Пунктом 2 цього розпорядження зобов'язано голову СВК Агрофірма "Маріампольська" ОСОБА_5 заключити та здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

Додаткова угода до Договору і на підставі цього розпорядження не укладалась.

Натомість 10.12.2011 на підставі розпорядження №898-р між ОСОБА_1 РДА та СВК "Маріампольська" було укладено сім договорів оренди землі загальною площею 473,19 га (5,40 га + 151,20 га + 99,03 га + 58,17 га, + 7,17 га + 69,79 га + 82,43 га, т.1, а.с. 23-53, 68-99).

В пунктах 8 цих договорів зазначено, що вони укладені строком до 16.08.2012; а пунктах 9 орендну плату ОСОБА_1 РДА та СВК "Маріампольська" погодили в розмірі 4 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 РДА та СВК "Маріампольська" при поновленні договору оренди земельної ділянки від 20.07.2002, укладеного між СВК Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 РДА та зареєстрованого у Луганській сільській раді за № 7 від 16.08.2002, його умови за згодою сторін були змінені. Зокрема, предметом Договору є земельна ділянка загальною площею 473,2 га, орендна плата за яку встановлена в розмірі одного відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, тоді як в договорах оренди землі від 10.12.2011 є сім окремих земельних ділянок загальною площею 473,19 га, орендна плата за які встановлена в розмірі 4 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Враховуючи зазначену норму Цивільного кодексу України, господарський суд прийшов до висновку, що у зв'язку з укладенням між СВК Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 РДА семи договорів оренди землі від 10.12.2011, які зареєстровані відділом Держкомзему у Петрівському районі 30.12.2011, зобов'язання за Договором припинено.

А тому у господарського суду відсутні підстави для визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 20.07.2002 року, укладеного між СВК Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 РДА та зареєстрованого у Луганській сільській раді за №7 від 16.08.2002.

Господарський суд також враховує, що звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в тому числі листом №756 від 08.10.2015, не стосувались поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.07.2002 року, укладеного між СВК Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 РДА та зареєстрованого у Луганській сільській раді за №7 від 16.08.2002, в них йшлося про земельні ділянки, які орендувались позивачем згідно договорів оренди землі від 10.12.2011.

Але предметом спору у даній справі не є поновлення саме цих договорів оренди землі, а тому господарський суд не входить в обговорення питання щодо виконання сторонами умов цих договорів, закінчення їх строку дії та заперечення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання позивачу в оренду земельних ділянок, які є предметом договорів оренди землі від 10.12.2011.

Крім того, господарський суд враховує, що на момент закінчення терміну дії семи договорів оренди землі від 10.12.2011, укладених між СВК Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 РДА, а саме станом на 16.08.2012, позивач повинен був вирішувати питання поновлення цих договорів відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діяла на той момент, з ОСОБА_1 РДА, як з орендодавцем та органом, який виконував функції щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Враховуючи обставини справи та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав з боку Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області при вирішенні питання поновлення саме договору оренди земельної ділянки від 20.07.2002 року, укладеного між СВК Агрофірма "Маріампольська" та ОСОБА_1 РДА та зареєстрованого у Луганській сільській раді за №7 від 16.08.2002.

А тому в задоволенні позову слід відмовити.

Позивач в позовній заяві заявив клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду.

Розглядаючи дане клопотання, господарський суд враховує положення статті 256 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 встановлено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Поряд з цим, господарський суд враховує, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Але при вирішенні даного спору господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено порушення його права, за захистом якого він звернувся до господарського суду і в задоволенні позову слід відмовити з підстав його необґрунтованості, тому заявлене позивачем клопотання про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити ОСОБА_1 районній державній адміністрації (Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Жовтнева, 20) та Луганській сільській раді (Кіровоградська область, Петрівський район, с. Луганка, вул. Гагаріна, 21).

Повне рішення складено 25.01.2017.

Суддя О.Б. Шевчук