Рішення

від 18.01.2017 по справі 911/3879/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р.                                                             Справа № 911/3879/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС МОТОР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «ВАНТАЖСЕРВІС»

про стягнення 34385,86 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 12.12.2016 року), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.12.2016 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 16-01/17-ж від 16.01.2017 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС МОТОР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «ВАНТАЖСЕРВІС» про стягнення 34385,86 грн. за Договором про технічне обслуговування та ремонт автотранспортної техніки № ЗТО від 02.06.2015 року, у зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язку по оплаті ремонту транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року порушено провадження у справі № 911/3879/16 та призначено справу до розгляду на 26.12.2016 року.

26.12.2016 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті спору та заява, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про зменшення розміру позовних вимог в частині заявленої до стягнення пені, у зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 21042,07 грн. основного боргу, 4678,63 грн. пені, 2829,95 грн. інфляційних та 761,59 грн. 3 % річних. Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом.

В судовому засіданні 26.12.2016 року позивач підтримав уточнені позовні вимоги. Однак, відповідач в судове засідання 26.12.2016 року не з’явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року не виконав, відзив на позов не надав. У зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 18.01.2017 року.

18.01.2017 року через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «ВАНТАЖСЕРВІС» (Замовник) подана зустрічна позовна заява б/н від 17.01.2017 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС МОТОР» (Виконавець) про стягнення заборгованості в розмірі 34385,86 грн., з яких 19880,00 грн. основного боргу, 2982,00 грн. інфляційних та 699,34 грн. 3 % річних за спірним Договором про технічне обслуговування та ремонт автотранспортної техніки № ЗТО від 02.06.2015 року, у зв’язку з неякісним ремонтом транспортного засобу, виконаним ТОВ «БАС МОТОР».

Ухвалою від 18.01.2017 року зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «ВАНТАЖСЕРВІС» була повернута без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з недотриманням заявником встановленого законодавством порядку подання заяв до господарського суду, а саме, в порушення ст. 56 Господарського процесуального кодексу України ненаданням доказів надіслання копії позовної заяви з додатками іншій стороні. Повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, після усунення недоліків, не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою в загальному порядку позовного провадження (подання окремого позову).

В судовому засіданні 18.01.2016 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) просив долучити матеріали зустрічної позовної заяви до матеріалів справи в якості відзиву на позов та документів в обґрунтування заперечень проти позовних вимог.

В судовому засіданні 18.01.2016 року позивач підтримав позовні вимоги (уточнені) в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 02.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАС МОТОР» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «ВАНТАЖСЕРВІС» (відповідач) було укладено Договір про технічне обслуговування та ремонт автотранспортної техніки № ЗТО (далі - Договір).

Предметом договору є надання послуг з ремонту і технічного обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), що належать Замовнику, а Замовник зобов‘язується прийняти та оплатити надані послуги (пункт 1.1. статті 1 Договору).

Згідно з п. 4 Додаткової угоди від 02.06.2015 року № 1 до Договору про технічне обслуговування та ремонт автотранспортної техніки № ЗТО, відповідач має оплатити послуги з ремонту та технічного обслуговування автотранспортної техніки протягом 21 календарного дня з моменту їх отримання.

Згідно з п. 3.3. Договору первинними документами, які підтверджують надання послуг, є наряд-замовлення, підписаний представниками Сторін.

Позивач в позові зазначає, що 20.08.2015 року надав відповідачу послуги (виконав роботи) з технічного обслуговування ДТЗ відповідача (вантажний автомобіль ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1, кузов 059811/44010) на загальну суму 15584,05 грн. (в тому числі ПДВ 2597,34 грн.).

Надання зазначених вище послуг підтверджується: рахунком-заказом (актом виконаних робіт) № БМ-0000325 від 20.08.2015 року; довіреністю представника відповідача від 13.08.2015 року № 105.

Згідно зазначених документів, позивачем було виконано на користь відповідача роботи з технічного обслуговування належного відповідачу автотранспортного засобу тип вантажний автомобіль ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1, кузов 059811/44010, а саме - капітальний ремонт двигуна.

Крім того, 04.09.2015 року позивач надав відповідачу послуги (виконав роботи) з технічного обслуговування ТЗ відповідача (вантажний автомобіль ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1, кузов 059811/44010) на загальну суму 5458,02 грн. (в тому числі ПДВ 909,67 грн.).

Надання зазначених вище послуг підтверджується: рахунком-заказом (актом виконаних робіт) № БМ-0000438 від 04.09.2015 року; довіреністю представника відповідача від 13.08.2015 року № 108.

Згідно зазначених документів, позивачем було виконано на користь відповідача роботи з технічного обслуговування належного відповідачу автотранспортного засобу тип вантажний автомобіль ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1, кузов 059811/44010, а саме - ремонт ТНВД (паливний насос високого тиску).

Граничним терміном оплати наданих послуг було 11.09.2015 року за послугами,наданими 20.08.2015 року та 25.09.2015 року, за послугами, наданими 04.09.2015 року. Однак відповідач свій обов‘язок по оплаті наданих послуг своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 виконаних робіт підписані представником відповідача - механіком ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреностей виписаних відповідачем довіреностей.

Відповідно до частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Отже, у відповідача після підписання актів здачі-приймання робіт виник обов'язок оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі протягом 21 дня з дня підписання відповідних рахунків-заказів (актів виконаних робіт).

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань з оплати наданих послуг (виконаних робіт) з ремонту автомобіля, позивач 28.10.2015 року звертався до відповідача з листом № 177, в якому просив погасити наявну заборгованість. Лист отриманий представником відповідача ОСОБА_5 На акті звірки взаєморозрахунків від 02.11.2015 року, який підтверджує наявність несплаченого боргу перед ТОВ «БАС МОТОР» з боку ТОВ «ТП «ВАНТАЖСЕРВІС», стоять печатки обох підприємств.

Таким чином, позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви відповідач прострочив терміни виконання грошового зобов’язання з оплати наданих послуг (виконаних робіт) по ремонту автомобіля: згідно рахунку-заказу (акту виконаних робіт) № БМ-0000325 від 20.08.2015 року - 428 календарних дні на суму 15584,05 грн.; згідно рахунку-заказу (акту виконаних робіт) № БМ-0000438 від 04.09.2015 року - 415 календарних дні на суму 5458,02 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що в разі порушення термінів сплати послуг, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У зв’язку з чим, позивач в позові просить стягнути з відповідача 21042,07 грн. основного боргу, 9752,25 грн. пені, 761,59 грн. плати за користування коштами у вигляді 3% річних та 2829,95 грн. інфляційних.

В ході розгляду спору з врахуванням зауважень суду, позивач надав уточнений розрахунок позову, нарахувавши пеню у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. У зв’язку з чим, позивач уточнив (зменшив) позовні вимоги і просить стягнути з відповідача крім суми основного боргу, 4678,63 грн. пені, 761,59 грн. 3% річних та 2829,95 грн. інфляційних.

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що позивач здійснював ремонт двигуна за Заявкою на виконання послуг по ремонту автотранспортного засобу ЗИЛ, д.н.з. НОМЕР_2, кузов 059811/44010 в період з 05.08.2015 року по 20.08.2015 року, за наслідками якого сторонами було оформлено Рахунок-заказ № БМ-0000325 (акт виконаних робіт) від 20.08.2015 року.

Відповідач зазначив, що 20.08.2015 року під час отримання автомобіля ЗИЛ з ремонту, механіком ОСОБА_4 (уповноваженою особою) на примірнику Рахунку-заказу № БМ-0000325 (акт виконаних робіт) було зазначено зауваження щодо нерівної роботи двигуна. Позивач пояснив, що перебої в роботі пов’язані з неналежною роботою паливного насосу та пообіцяв усунути виявлені зауваження.

У зв’язку з чим, 04.09.2015 року позивач виконав ремонт паливного насосу високого тиску та передав автотранспортний засіб відповідачу за Наряд-замовленням (Рахунок-заказ) № БМ-0000438 (акт виконаних робіт) від 04.09.2015 року.

Однак, 02.10.2015 року автомобіль НОМЕР_3, відповідно до подорожнього листа № 126847 виїхав у відрядження до м. Херсон, однак не доїхав до пункту призначення, оскільки двигун автомобіля вийшов з ладу у м. Миколаєві.

Відповідач зазначає, що повідомляв позивача про поломку двигуна і просив здійснити гарантійний ремонт, однак позивач відмовився, посилаючись на відсутність у м. Миколаєві його станцій техобслуговування, транспортувати автомобіль до себе на СТО також відмовився.

У зв’язку з чим, відповідач звернувся до СТО у м. Миколаєві, де було здійснено огляд автомобіля НОМЕР_3 та складено ОСОБА_2 огляду автомобіля від 02.10.2015 року. Після попередньої діагностики було прийнято рішення про демонтаж та розбірку двигуна внутрішнього згорання з послідуючим дефектуванням та вибраковкою деталей силового агрегата.

В період з 02.10.2015 року по 19.10.2015 року проводився ремонт двигуна та заміна паливного насосу високого тиску автомобіля НОМЕР_3. Вартість запасних частин, що були замінені, складає 19880,00 грн.

Відповідно до п. 2 розділу VIII Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року № 615 (далі - Правила), Виконавець гарантує відповідність КТЗ, його складових частин (систем) у процесі технічного обслуговування та (або) ремонту вимогам технічної документації. Гарантійні зобов’язання виконавця стосовно виконаних робіт (операцій) з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем) наведено у додатку 4 до цих Правил.

Згідно п. 6.1 Додатку 4 Правил гарантійні зобов’язання Виконавця (позивача) стосовно виконаних робіт з ремонту двигуна складають 2 місяці або 5000 км.

Згідно п. 6.1.5.1 Додатку 4 Правил гарантійні зобов’язання Виконавця (позивача) стосовно виконаних робіт з ремонту паливного насоса складають 4 місяці або 7000 км.

Відповідно до п. 6.7 Договору у випадках неякісного надання послуг Виконавець (позивач) зобов’язується усунути недоліки в послугах за власний рахунок.

Відповідач зазначає, що станом на 02.10.2015 року, у момент виходу з ладу двигуна автомобіля НОМЕР_3, гарантійні зобов’язання позивача щодо двигуна та паливного насоса були дійсними. Однак, позивач відмовився усувати виявлені недоліки за власний рахунок та власними силами, чим порушив п. 6.7 Договору, порушивши таким чином гарантійні зобов’язання.

Також відповідач зазначає, що звертався до фахівця у сфері автомобільних двигунів та систем з питанням щодо причини виходу з ладу двигуна автомобіля НОМЕР_3, що сталася 02.10.2015 року, яким 01.11.2015 року складено Висновок спеціаліста що основною причиною виходу з ладу поршневої групи двигуна Д-240 автомобіля НОМЕР_4 є ненормальна робота паливного насосу високого тиску; причиною ненормальної роботи паливного насосу високого тиску є неналежний ремонт виконаний 20.08.2015 року та 04.09.2015 року.

Відповідач 03.11.2015 року надсилав позивачу ОСОБА_6 №1 про відшкодування збитків на суму 19880,00 грн., яку вручено позивачу 03.11.2015 року. Однак, така ОСОБА_6 залишена позивачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін та надані ними докази, судм встановлено, що згідно з п. 2.2.1. Договору Замовник зобов'язаний попередньо, в письмовому вигляді, інформувати Виконавця про необхідність надання послуг.

Пунктом 3.1.3. Договору передбачено, що якщо доставка автотранспортного засобу Замовника утруднена або неможлива, представник Виконавця, за погодженням сторін, може виїхати на місце знаходження автотранспортного засобу для проведення ремонту поза територією Виконавця, або здійснити буксирування автотранспортного засобу.

Порядок послуг буксирування автотранспортного засобу врегульовано ст. 3.2. Договору, зокрема, згідно з п.п. 3.2.1 Замовник складає Заявку на надання послуг з буксирування і передає Заявку Виконавцю за допомогою факсимільного зв'язку або через представників.

Згідно з п.п. 3.2.2. Договору Виконавець приймає рішення про можливість або неможливість буксирування автотранспортного засобу, залежно від його технічного стану і несправностей, а також від наявності в даний момент у Виконавця технічних можливостей для здійснення буксирування, про що Виконавець негайно інформує Замовника. При наявності можливості буксирування, Виконавець виїжджає до місця знаходження автотранспортного засобу для здійснення буксирування.

Гарантії якості встановлені розділом 4 Договору і відповідають Правилам, а саме, на ремонт двигуна 2 місяці, на ремонт паливного насоса 4 місяці.

Пунктом 6.7. Договору визначено, що у випадку неякісного надання послуг Виконавець зобов’язується усунути недоліки в послугах за власний рахунок та власними силами.          

Відповідно до п. 10.1. Договору Сторони будуть направляти повідомлення один одному за узгодженими адресами, телефонами і факсимільними номерами, а також за допомогою електронної пошти.

Як передбачено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, враховуючи, що ремонт автомобіля передбачає досягнення певного матеріального результату, відповідні послуги підпадають під кваліфікацію ст. 837 Цивільного кодексу України і фактичною є підрядними роботами з ремонту автомобіля.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 3 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи врегульована ст. 858 Цивільного кодексу України, якою зокрема передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 858 Цивільного кодексу України підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

З огляду на наведені умови Договору та норми чинного законодавства, суд зазначає, що згідно з п.п. 2.2.1., 10.1. Договору будь-які повідомлення вважаються направленими в разі надіслання на поштову адресу, за допомогою факсу чи на електронну адресу. В разі повідомлення по телефону, відповідний факт також має бути підтверджений (телефонограма чи інше).

Однак, відповідачем при виявленні недоліків, які не могли бути встановлені під час прийняття роботи, не надано доказів негайного звернення до позивача (Виконавця) з повідомленням про поломку двигуна, необхідність усунення недоліків виконаної роботи, відмови позивача від усунення недоліків та погодження з позивачем виконання ремонту іншим ремонтним підприємством з подальшим відшкодуванням відповідних витрат.

Також, умовами Договору передбачено буксирування транспортного засобу Виконавцем, про що Замовник має подати Заявку Виконавцю за допомогою факсимільного зв'язку або через представників, після чого Виконавець приймає рішення щодо можливості чи неможливості буксирування автотранспортного засобу.

Відповідачем не надано доказів звернення до позивача щодо вирішення питання про ремонт транспортного засобу (усунення недоліків), відмови Виконавця від усунення недоліків. Відповідачем взагалі не надано жодного доказу негайного повідомлення позивача про поломку двигуна, необхідність усунення недоліків та відмови позивача від усунення недоліків та буксирування транспортного засобу на власну СТО.

Щодо надісланої відповідачем 03.11.2015 року ОСОБА_6 №1 про відшкодування збитків на суму 19880,00 грн., яку вручено позивачу 03.11.2015 року, в наведеній ОСОБА_6 Замовник (відповідач) не вимагав усунути недоліки ремонту, просив відшкодувати збитки у вигляді витрат на ремонт вже після фактичного здійснення ремонту іншим ремонтним підприємством. Таким чином, відповідна ОСОБА_6 не може вважатись повідомленням Замовника про недоліки виконаної роботи і вимогою про їх усунення.

Таким чином, з огляду на ст. 858 Цивільного кодексу України, Замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Умови Договору (п. 6.7.) передбачають, що Виконавець усуває недоліки виконаної роботи власними силами і за власний рахунок, умов щодо зобов’язань Виконавця відшкодувати витрати на усунення недоліків ремонту іншим ремонтним підприємством Договір не містить.

Таким чином, за відсутності доказів звернення до позивача з вимогою про усунення недоліків та доказів відмови позивача, без погодження з позивачем проведення ремонту іншим підприємством, відповідач вважається таким, що не вжив всіх необхідних (передбачених Договором) заходів для врегулювання питання усунення недоліків виконаного ремонту.

У зв’язку з чим, надані послуги по ремонту двигуна та паливного насосу підлягають оплаті в порядку, визначеному Договором (з додатковою угодою). Крім того, станом на момент спірної поломки 02.10.2015 року, вже настав строк оплати послуг по ремонту, які не були оплачені.

Питання щодо відшкодування збитків у вигляді витрат на усунення недоліків виконаного позивачем ремонту, про які своєчасно не було заявлено, не впливає на результат вирішення спору про оплату наданих послуг і є предметом окремого спору.

Відповідач заявляв збитки до відшкодування в зустрічному позові, який був повернутий судом без розгляду у зв’язку з недоліками в його оформленні, що не позбавляє відповідача звернутись з відповідними вимогами в порядку позовного провадження (самостійного позову) і вирішити питання, в тому числі шляхом експертних досліджень, щодо якості ремонту, наявності підстав для відшкодування збитків чи з вимогами щодо неналежної якості підрядної роботи.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що строк оплати робіт згідно Актів-приймання робіт сплив 12.09.2015 року та 25.09.2015 року відповідно, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язань щодо оплати робіт, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 21042,07 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на норму ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 230 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (уточненого), пеня нарахована на фактичні суми заборгованості (в залежності від термінів прострочення по кожному акту) протягом 6 місяців від настання прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Таким чином, вимога про стягнення 4678,63 грн. пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Інфляційні та річні нараховані за фактичні періоди існування заборгованості на суми боргу, що існували на відповідні дати, таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2829,95 грн. інфляційних та 761,59 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі виходячи з суми судового збору, яка підлягає сплаті з уточнених позовних вимог 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «Вантажсервіс» (08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка, вул. Київська, 77/8, код 34292103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Мотор» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, код 37741291) 21 042 (двадцять одну тисячу сорок дві) грн. 07 коп. основної заборгованості, 4678 (чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 63 коп. пені, 2829 (дві тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 59 коп. 3% річних та 1378 9 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.01.2017 р.

Суддя                                                             Т.П. Карпечкін