Рішення

від 25.01.2017 по справі 913/19/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 січня 2017 року Справа № 913/19/17

Провадження № 9/913/19/17

за позовом Сватівського районного центру зайнятості, м. Сватове Луганської області

до Приватного підприємства Будівельно-інжинірингова компанія ДАН-БУД , м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 67918 грн. 20 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 143 від 18.01.2017,

від відповідача - ОСОБА_2, засновник підприємства,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аванс у сумі 67 918,20 грн., отриманий відповідачем за договором підряду № 1225/2-066 від 20.09.2016.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Представник відповідача , ПП Будівельно-інжинірингова компанія ДАН-БУД , засновник підприємства, у судовому засіданні надав суду письмові пояснення, згідно з якими підприємство відповідача у місячний термін з дня одержання авансу придбало необхідні матеріали для ремонту будівлі та розпочало роботи, однак через ДТП, що сталася з директором підприємства 18.10.2016, у місячний строк роботи не були виконані.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши доводи представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

20 вересня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1225/2-066 про виконання підрядних робіт (далі - договір) (а.с. 9-18), згідно з яким позивач (замовник) доручив, а відповідач (підрядник) зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту покрівлі Сватівського районного центру зайнятості, розташованого за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул. Свердлова, 5.

Протоколом погодження договірної ціни (а.с. 18) сторони узгодили, що вартість робіт склала 226394,00 грн.

Згідно з умовою п. 3.2 договору замовник має надати підряднику аванс у розмірі 30% від суми запланованих асигнувань на відповідний обсяг робіт протягом 10 банківських днів з моменту початку фінансування.

За умовою п. 3.3 договору підрядник зобов'язався використати одержаний від замовника аванс на придбання та постачання необхідних для виконання робіт будівельних матеріалів протягом 1 календарного місяця з дати отримання авансу.

Позивач свої зобов'язання щодо переказу авансу виконав, перерахувавши за платіжним дорученням № 744 від 06.10.2016 (а.с. 24) на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 67918,20 грн.

Оскільки протягом місяця після отримання авансу відповідач роботи не виконав, позивач 10.11.2016 звернувся до відповідача з претензією № 25/6-3236 (а.с. 25-30) про повернення авансу, однак відповіді не отримав.

З викладених вище підстав позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що має право стягнути з відповідача сплачений аванс.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що спір виник через невиконання відповідачем договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Права відповідача як замовника, регулюються статтею 849 Цивільного кодексу України, зокрема її частинами 2 - 4:

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як вбачається з цієї норми, замовнику не надане право вимагати від підрядника повернення сплаченого авансу, тому вимога позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано - 26.01.2017.

Суддя А.Г. Ворожцов