ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 січня 2017 р. Справа № 918/1352/16
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі: Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - ПАТ "Укртелеком", позивач)
до відповідача: ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації (надалі - ОСОБА_1, відповідач)
про стягнення заборгованості в сумі 22 548 грн. 62 коп.
В засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 12 грудня 2016 року № 1130;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 24 січня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі: Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 22 548 грн. 62 коп., з яких: 20 329 грн. 99 коп. основного боргу, 507 грн. 97 коп. 3% річних, а також 1 710 грн. 66 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2016 року порушено провадження у справі № 918/1352/16, розгляд якої призначено на 11 січня 2017 року.
05 січня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ПАТ "Укртелеком" подав клопотання від 04 січня 2017 року № 16/20, в додатках до якого просить суд долучити до матеріалів даної справи копії документів, що підтверджують зміну адреси ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" - 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Міцкевича, будинок 2.
10 січня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 05 січня 2017 року № 01-29/51, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 11 січня 2017 року розгляд справи відкладено на 24 січня 2017 року.
23 січня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву від 19 січня 2017 року № 01-29/193, в якому останнє просило суд відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні 24 січня 2017 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
У судове засідання, призначене на 24 січня 2017 року, відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав, щодо своєї неявки не направив.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвали суду про порушення провадження у справі від 27 грудня 2016 року та відкладення розгляду даної справи від 11 січня 2017 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 35400, Рівненська область, смт. Гоща, вулиця Застав'я, 22.
Отже, за змістом вищезазначеної норми, відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.
Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
У період з 01 січня 2015 року по 08 грудня 2015 року ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Гощанського району Рівненської області, які підпадають під дію Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до пункту 3 статті 63 Закон України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно частини 2 статті 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету", встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно пункту 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у Гощанському районі Рівненської області є ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації.
Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг у 2015 році станом на 30 листопада 2016 року відповідачем не були відшкодовані.
За таких обставин, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 22 548 грн. 62 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
За приписами частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Загальні засади фінансування витрат пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:
- у статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- у частині 6 ст. 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- у статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік.. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ;
- у статті 52 Закону України "Про прокуратуру" вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Статтею 89 та статтею 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категоріям громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року N2 56 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі Порядок).
Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у Гощанському районі Рівненської області є ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації, а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 04 березня 2002 року № 256 визначено, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадянам Гощанського району Рівненської області телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01 січня 2015 року по 08 грудня 2015 року на загальну суму 118 200 грн. 29 коп. Оскільки станом на 01 січня 2015 року зав позивачем обліковувався борг в сумі 7 888 грн. 47 коп. боргу, який обліковувався станом на 01 січня 2015 року.
Таким чином на кінець 2015 року борг ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської РДА перед Рівненською філією ПАТ "Укртелеком" становив 20 329 грн. 99 коп.
Даний факт підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актом звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства форма № 3 пільга за спірний період.
Судом встановлено, що відповідачем було проведено погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 105 758 грн. 77 грн..
Таким чином, вищевказаними діями, спрямованими на погашення заборгованості відповідача перед позивачем, спростовуються заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві від 05 січня 2017 року № 01-29/51 на позов.
Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18 лютого 2013 року № 01-06/374/2013, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446, від 15 травня 2012 року у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2012 року у справі № 15/5027/715/2011.
За таких обставин, ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30 червня 2011 року № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
З врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації про стягнення 20 329 грн. 99 коп. - заборгованості підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації 3% річних в сумі 507 грн. 97 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 710 грн. 66 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку 3% річних, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 507 грн. 97 коп. 3% річних обґрунтовані, стверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір останніх становить 2 114 грн. 32 коп., при заявленому - 1 710 грн. 66 коп.. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, тому бере до уваги розраховану позивачем суму інфляційних втрат у розмірі - 1 710 грн. 66 коп.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 22 548 грн. 62 коп., з яких: 20 329 грн. 99 коп. - заборгованість, 507 грн. 97 коп. - 3% річних, 1 710 грн. 66 коп. - інфляційні втрати є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову 1 378 грн..
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1 Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту населення Гощанської районної державної адміністрації (35400, Рівненська обл., смт. Гоща, вулиця Застав'я, 22, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Шевченка, 18, ідентифікаційний код: 21560766) в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 2, ідентифікаційний код: 01187526) 20 329 (двадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 99 коп. - заборгованості, 507 (п'ятсот сім) грн. 97 коп. - 3% річних, 1 710 (одна тисяча сімсот десять) грн. 66 коп. - інфляційні втрати та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. витрат по оплаті судового збору.
3 Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено "25" січня 2017 року .
Суддя Торчинюк В.Г.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2017 |
Оприлюднено | 26.01.2017 |
Номер документу | 64290553 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Торчинюк В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні