Рішення

від 11.01.2017 по справі 922/3340/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р.Справа № 922/3340/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емаль" (Київська обл., м. Фастів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Харківська обл., с. Красна поляна) про стягнення 26344,76 грн., за участю представників:

позивача - Середницької С.Ю. (довіреність від 10.10.2016 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Емаль" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою від 29.09.2016 р. до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь суму у розмірі 26344,76 грн., яка складається з: основної суми боргу 22500,00 грн., 3% річних від простроченої суми, що в розрахунку становить 504,86 грн., інфляційного збільшення суми боргу, що становить 1019,02 грн. та штрафних санкцій (пені) у розмірі 2320,88 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за заявкою №191 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2016 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2016 р. о 12:00 год.

17.10.2016 р. розгляд справи був відкладений на 24.10.2016 р. о 12:00 год.

24.10.2016 р. позивачем разом із заявою про долучення документів до матеріалів справи від 11.10.2016 р. була надана заява про уточнення позовних вимог від 11.10.2016 р., в якій він уточнив періоди нарахованих санкцій та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 26344,76 грн., яка складається з: основної суми боргу 22500,00 грн., 3% річних від простроченої суми, що в розрахунку становить 504,86 грн. за період з 01.01.2016 р. по 29.09.2016 р., інфляційного збільшення суми боргу, що становить 1019,02 грн. за період з 01.01.2016 р. по 29.09.2016 р. та штрафних санкцій (пені) у розмірі 2320,88 грн. за період з 01.01.2016 р. по 01.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2016 р., зокрема, була прийнята вищевказана заява позивача про уточнення позовних вимог у наданій редакції як уточнення періодів нарахованих санкцій, та справа була передана за територіальною підсудністю господарському суду Дніпропетровської області на підставі ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2016 р. дану справу передано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2016 р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.12.2016 р. о 12:30 год.

Позивачем після судового засідання 24.10.2016 р. була надана заява про уточнення позовних вимог від 18.10.2016 р., в якій він уточнив періоди нарахованих санкцій та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 26191,98 грн., яка складається з суми боргу 22500,00 грн., 3% річних від простроченої суми, що в розрахунку становить 453,08 грн. за період з 29.01.2016 р. по 29.09.2016 р., інфляційного збільшення суми боргу, що становить 1019,02 грн. за період з 29.01.2016 р. по 29.09.2016 р. та штрафних санкцій (пені) у розмірі 2219,88 грн. за період з 29.01.2016 р. по 29.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2016 р., зокрема, була прийнята заява позивача про уточнення позовних вимог від 18.10.2016 р. у наданій редакції як уточнення періодів нарахованих санкцій, та розгляд справи був відкладений на 11.01.2017 р. о 11:30 год.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.12.2015 р. між сторонами укладена заявка №191 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (надалі - договір), за яким перевізник (позивач) зобов'язався виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту м. Київ - Чоп - 5643 Belmegyer автомобілем ДАФ НОМЕР_2.

Сума фрахту за перевезення вантажу становить 22500,00 грн.; дата подачі 08.12.2015 р.

За вказаним договором замовник (відповідач) зобов'язався здійснити оплату за перевезення вантажу автомобільним транспортом протягом 10 днів після отримання оригіналів документів.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчать копії СМR від 09.12.2015 р. з відміткою про отримання вантажу 14.12.2015 р. на Fate Kft за адресою: Н-5643 Belmegyer, Tanya 240, рахунку-фактури №СФ-141201 від 14.12.2015 р. та акту №ОУ-141201 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2015 р., підписаного уповноваженими представниками сторін і засвідченого відбитками печаток обох сторін.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання позивача у позовній заяві на те, що після виконання перевізником своїх зобов'язань був відправлений пакет документів Новою поштою, про що свідчить копія експрес-накладної №59000151519677 від 18.12.2015 р., суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки з вищевказаної накладної не вбачається які саме документи були надіслані на адресу відповідача. До того ж, відправником документів зазначена приватна особа ОСОБА_3, яка не є стороною договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2015 р. та даного спору.

Отже, копія експрес-накладної №59000151519677 від 18.12.2015 р. не може вважатися належним та допустимим доказом відправки позивачем відповідачу оригіналів документів, передбачених договором.

Оскільки сторонами чітко не визначені умови настання строку виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманих послуг, а саме не визначено у договорі після отримання оригіналів яких саме документів має відліковуватися десятиденний строк, суд вважає, що строк виконання відповідачем свого обов'язку не встановлений, а відтак до спірних правовідносин має бути застосована ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18.03.2016 р. позивач надіслав відповідачу претензію №1 (за вих.№7 від 18.03.2016 р.), в якій просив терміново перерахувати суму боргу у розмірі 22500,00 грн. на його поточний рахунок. Разом із вказаною претензією позивач надіслав відповідачу документи, а саме: копії акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-141201 від 14.12.2015 р., міжнародної товарно-транспортної накладної СМR, експрес-накладної №59000151519677 від 18.12.2015 р. та конверту, що підтверджується копіями зазначеної претензії, фіскального чеку №4928 від 18.03.2016 р., опису вкладення від 18.03.2016 р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 18.03.2016 р.

Як убачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 18.03.2016 р. відповідач отримав документи 31.03.2016 р.

Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання є 07.04.2016 р., але відповідач у вказаний строк не оплатив надані позивачем послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 22500,00 грн. та відповіді не надав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 29.01.2016 р. по 29.07.2016 р. в сумі 2219,88 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 29.01.2016 р. по 29.07.2016 р. в сумі 2219,88 грн. необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а позивачем не надано суду доказів визначення сторонами розміру пені за прострочку платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 29.01.2016 р. по 29.09.2016 р. в сумі 453,08 грн. та інфляційні за період з 29.01.2016 р. по 29.09.2016 р. в сумі 1019,02 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 29.01.2016 р. по 29.09.2016 р. в сумі 453,08 грн. та інфляційних за період з 29.01.2016 р. по 29.09.2016 р. в сумі 1019,02 грн., суд вважає підлягаючими задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 08.04.2016 р. по 29.09.2016 р. в сумі 270,00 грн. та інфляційних за період з 08.04.2016 р. по 31.08.2016 р. в сумі 652,50 грн., оскільки при розрахунку 3% річних та інфляційних позивач не вірно визначив їх період.

Посилання позивача у заяві про уточнення позовних вимог від 18.10.2016 р. на те, що після підписання відповідачем акту №ОУ-141201 здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підтверджує факт надання послуг, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати наданих послуг, тому строки нарахування пені, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу обраховуються з 29.01.2016 р., суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки у відповідності до укладеного між сторонами договору оплата здійснюється протягом 10 днів після отримання оригіналів документів, які як вже було зазначено судом, позивач надіслав разом із претензією.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отримані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором в сумі 22500,00 грн., 3% річних за період з 08.04.2016 р. по 29.09.2016 р. в сумі 270,00 грн., інфляційних за період з 08.04.2016 р. по 31.08.2016 р. в сумі 652,50 грн. або будь-які заперечення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 Ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Емаль" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Радянська, буд. 21, кв. 160. Код ЄДРПОУ 20602563) заборгованість за отримані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором - заявкою №191 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2015 р. в сумі 22500,00 грн., 3% річних за період з 08.04.2016 р. по 29.09.2016 р. в сумі 270,00 грн., інфляційні за період з 08.04.2016 р. по 31.08.2016 р. в сумі 652,50 грн. та судовий збір в сумі 1225,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.01.2017 р.

Суддя В.І. Ольшанченко