Ухвала

від 25.01.2017 по справі 826/27777/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27777/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Промжитлобуд до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Промжитлобуд , звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006982203 від 18 вересня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Промжитлобуд (код ЄДРПОУ 37044064) з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Кийстройпоставка (код ЄДРПОУ 38890315) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 27 серпня 2014 року № 4542/26-56-22-03-09/37044064.

У Акті перевірки встановлено, що за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 477 143 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Кийстройпоставка (код ЄДРПОУ 38890315) встановлено його завищення на загальну суму 122 500 грн., у тому числі за період - березень 2014 року - 122 500 грн.

18 вересня 2014 року відповідачем, на підставі Акта перевірки від 27 серпня 2014 року № 4542/26-56-22-03-09/37044064, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0006982203, яким позивачу за порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість за платежем : податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 153 025 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 122 500 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30 625 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Висновки про заниження позивачем податку на додану вартість ґрунтуються на відсутності реальності вчинення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Кийстройпоставка за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року.

Так, 28 березня 2014 року між позивачем як генеральним підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю Алькор- 2012 як субпідрядником був укладений договір будівельного підряду № 28/03/14, відповідно до якого субпідрядник взяв на себе обов'язок виконати роботи по улаштуванню буроін'єкційних пальового поля на об'єкті Будівництво по вул. Новоконстантинівській (вул. Фрунзе.82, нині - вул. Кирилівська,82).

28 лютого 2014 року з тим же контрагентом позивачем укладено договір оренди обладнання №28/02/14.

31 березня 2014 року обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю Алькор-2012 передати в оренду обладнання був замінений обов'язком виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті будівництва по вул. Червонопільській, 2-Г у м. Києві.

26 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алькор-2012 як постачальник виписало позивачу рахунок-фактуру № 0002603 на будівельні матеріали.

Однак, у зв'язку з неможливістю Товариства з обмеженою відповідальністю Алькор-2012 виконати свої обов'язки, за згодою позивача, була проведена заміна зобов'язаної сторонни - на Товариство з обмеженою відповідальністю Кийстройпоставка на підставі договорів про переведення боргу: № 28-03-14 від 28 березня 2014 року, № 31-03-04 від 31 березня 2014 року та № 31.1-03-14 від 31 березня 2014 року відповідно.

До висновку відсутності об'єктів оподаткування ПДВ контролюючий орган дійшов враховуючи ознаки фіктивності контрагентів контрагента позивача, яка встановлена у наступних документах: Акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №313/22-05/38890315 від 22 липня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Київстройпоставка (код ЄДРПОУ 38890315) щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій з ТОВ ІН СІТІ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 36852278), ТОВ БК АРТВІЛД (код ЄДРПОУ 39073013) та з ПП Євромедіапром (код ЄДРПОУ 36703028) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року ; Акт від 16 травня 2014 року №363/26-57-22-04-10/36852278 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ІН СІТІ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 36852278) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року ; Акт від 06 травня 2014 року №1262/26-55-22-08/39073013 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК АРТБІЛД (код ЄДРПОУ 39073013) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року ; Акт від 10 червня 2014 року №450 /26-57-22-04- 10/36703028 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Євромедіапром (код ЄДРПОУ 36703028) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року , не сприймаються судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом позивачем надано копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт від 31 березня 2014 року та від 30 червня 2014; видаткової накладної № 412 від 31 березня 2014 року; податкових накладних 286, 287 та 288 від 28 березня 2015 року та 411 та 412 від 31 березня 2014 року на загальну суму ПДВ 122 500 грн. 04 коп. Оплата виконаних робіт здійснювалась позивачем у безготівковій формі, згідно банківських виписок, що підтверджується матеріалами справи.

Усі документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентом, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає непереконливими посилання контролюючого органу на ту обставину, що позивачем не надано в повній мірі документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за спірний період.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання господарських відносин, контрагенти позивача, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстровані платниками податків.

Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом, правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов господарських відносин.

Відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006982203 від 18 вересня 2014 року.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160 , 198 , 200 , 205 , 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25.01.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Желтобрюх І.Л.