Рішення

від 04.04.2007 по справі 4/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "04" квітня 2007 р.Справа №  4/69

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 69

за позовом Відкритого   акціонерного  товариства “2-й імені  Петровського цукровий завод” смт. Олександрівка Кіровоградської області  

до  Фермерське  господарство “Перемога” с.Семенасте   Новоукраїнського району  Кіровоградської області

про стягнення 4460 грн. 68 коп.

Представники сторін:

від позивача - Кучеренко В.М. , довіреність № 3  від 12.03.07 ;

від відповідача:  участі не брали. Про  час та місце розгляду справи  відповідач  належним чином  повідомлений  у відповідності до вимог Інструкції  з діловодства в господарських судах України. Поштове повідомлення  №1393862  вручене відповідачу   16.03.2007 року .

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості в  розмірі  4460 грн. 68 коп. з  Фермерського  господарства  “Перемога” за  невиконання  договору  поставки  сільськогосподарської продукції у  вигляді  витрат на  виробництво  переданого товару на користь Відкритого   акціонерного  товариства “2-й імені  Петровського цукровий завод”.

Представник позивача вимоги підтримав повністю. В судовому засіданні 04.04.2007 року представник  позивача  заявив клопотання про зміну   підстав  позовних вимог, просить змінити підстави позову вважаючи заборгованість  по спору між сторонами в  розмірі  4460 грн.68 коп. що підлягає  до стягнення  згідно до  ст.ст. 526, 527  ЦК України.

Відповідач не  виявив бажання  скористатись своїм процесуальним правом  на участь в судовому засіданні, пояснень чи будь-яких клопотань до суду  надав.

Розглянувши матеріали справи  за наявними матеріалами в  порядку ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача,  проаналізувавши     встановлені   факти  та  відповідні  до них  правовідносини, господарський суд,-

                                              ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між сторонами спору виникли на підставі  досягнення  усної  домовленості про   здійснення господарських операцій без укладання   договору в письмовій  формі згідно  до якої   позивач  передав  відповідачу   за довіреністю ЯЖЕ №640941  від  03.06.2003 року  через  повноважного представника Будько І.В. 3000 кг  цукру-піску , який було  отримано  відповідачем  за  товаро-транспортною накладною №646 від 03.06.2003 року на загальну суму 9000 грн. За умовами домовленості   відповідач повинен  провести розрахунок за  отриманий цукор шляхом  постачання  позивачу   цукрових буряків. У зв'язку з невиконанням відповідачем  умов домовленості 12.05.2006 року  позивач заявив вимогу №437 про сплату вартості отриманої продукції в  термін  до  19.05.2006 року.   Відповідач визнав  наявність та розмір заборгованості і  гарантійним листом №14 від  22.05.2006  року  зобов'язався  погасити суму боргу шляхом поставки цукрового буряка урожаю  2006  року в строк до  20.10.2006 року.   Однак, взятих  на  себе зобов'язань  відповідач не виконав і  при проведенні  звірки  розрахунків  станом на  31.12.2006  року  за  підписами  керівників   підприємств визначено  заборгованість   відповідача перед  позивачем в розмірі  4460 грн. 68 коп.(а.с.16).  Вимога позивача №123 від  09.02.2007 року  про  погашення заборгованості  залишена  відповідачем  без реагування. Свої позовні вимоги в  позовній заяві  позивач  обґрунтовував з посиланням на ст.ст.1212,1213 Цивільного  кодексу  України,  вважаючи, що  відповідач  набув майно за його рахунок без  достатньої  правової  підстави та  зобов'язаний  повернути йому  це майно. В судовому засіданні  04.04.2007 року  позивач   заявив  клопотання  про  зміну  підстав  позову, оскільки на його  думку заборгованість  по спору між сторонами в  розмірі  4460 грн.68 коп.  підлягає  до стягнення  згідно до  ст.ст. 526, 527  ЦК України.

Проаналізувавши правовідносини  між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні  вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення.

Господарський  суд вважає, що між сторонами фактично виникли   правовідносини міни які повинні  регулюватись  за правилами    параграфа 6 Цивільного  кодексу України. За приписом ст. 715  Цивільного кодексу України за  договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати іншій  стороні у власність один товар в обмін  на інший товар.  Кожна із сторін договору міни є продавцем  того  товару, який він  передає в обмін, і  покупцем  товару, який  він  одержує  взамін. Згідно до ст. 716 Цивільного кодексу  України до  договору міни застосовуються  загальні  положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші  договори, елементи яких містяться в  договорі міни, якщо це  не суперечить суті зобов'язання.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  поставлений  позивачем  товар та  не вжив  заходів  для  повернення  товару  позивачу.

Позивач передав майно  повністю в кількості, передбаченій  умовами  договору,  а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Спір  фактично виник  через  невиконання   відповідачем своїх зобов'язань по поставці   цукрового  буряка для  розрахунку за  отриманий цукор-пісок.  Норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  оплатити отриманий  товар.

Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг  в  розмірі 4460 грн. 68 коп.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. Господарський  суд визнає  обґрунтованими вимоги позивача щодо проведення   погашення заборгованості   грошовими коштами, оскільки за приписом   ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається  таким, що прострочив, якщо він не  приступив до   виконання зобов'язання або  не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення  боржника виконання  зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може  відмовитись від  прийняття  виконання і вимагати  відшкодування збитків. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає  4460 грн. 68 коп.  Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд,-

                                                 В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з  Фермерського  господарства “Перемога” с.Семенасте   Новоукраїнського району  Кіровоградської області  р/р 260093553 в "Райфазен Банк Аваль" м. Новоукраїнка, МФО 323538, код 20651254 заборгованість  за отриманий товар в  розмірі  4460 грн. 68 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі  102 грн. та витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в розмірі 118  грн. на користь  Відкритого   акціонерного  товариства “2-й імені  Петровського цукровий завод” смт. Олександрівка Кіровоградської області   вул. Леніна  44 р/р 26001301331784 в Промінвестбанку м. Кіровоград, МФО 323301, код 00372090

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя