Постанова

від 06.10.2010 по справі 2а-4529/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-4529/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Маруфенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства Бджола ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

30 серпня 2010 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства Бджола ОСОБА_1 (далі-СФГ Бджола ) і просить стягнути з відповідача 7452,94 грн. адміністративно-господарських санкцій та 282,24 грн. пені. Свої вимоги мотивує тим, що в СФГ Бджола середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2009 році складала 17 осіб, а тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні становить 1 особа. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 0 осіб. Таким чином, невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце, а тому сума адміністративно-господарської санкції складає 7452,94 грн. та пеня 282,24 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що підприємством подавалась до Менського районного центру зайнятості інформація про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів і не виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів не залежало від підприємства, а тому стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є неправомірним.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СФГ Бджола (ідентифікаційний код 30566756) зареєстроване Менською районною державною адміністрацією Чернігівської області 07 січня 2000 року та взяте на облік відділенням Фонду інвалідів, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 209993 та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( а. с. 9,12,13).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у СФГ Бджола у 2009 році становила 17 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа (а.с. 6).Середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена група інвалідності - 0 осіб, що підтверджується списком працюючих інвалідів - штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2009 році (а.с. 7).

Позивач зазначає, що річний фонд оплати праці згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік на підприємстві, поданого відповідачем, складає 126,7 тис. грн. (а.с. 6). Середньорічна заробітна плата штатного працівника та сума адміністративно-господарський санкцій визначені відповідачем з порушенням вимог Інструкції щодо заповнення звітності форми 10-ПІ Звіт про зайнятись і працевлаштування інвалідів , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42.

Згідно зазначеної Інструкції середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 126,7 тис. грн. / 17 осіб = 7452,94 грн. Таким чином, за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 7452,94 грн.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у СФГ Бджола становить 1 особа.

Згідно статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з частиною 5 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Вказана вище адміністративно-господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до частини 5 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інвалідів, кваліфікації та знань з урахування його бажань.

Згідно частини 4 статті 20 Закону України Про зайнятість населення підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Судом встановлено, що відповідачем створювались робочі місця для працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами про наявність вакансій, які подавались до Менського районного центру зайнятості (а.с. 23-28).

Відповідно до листа Менського районного центра зайнятості на заявлені підприємством вакансії протягом 2009 року до СФГ Бджола для працевлаштування направлені 14 інвалідів (а.с. 36).

З матеріалів справи вбачається, що працевлаштована одна особа на посаду охоронника, інші відмовились від працевлаштування у зв'язку зі станом здоров'я або не відповідністю вимогам роботодавця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів не залежало від підприємства. Відповідач виконав всі вимоги чинного законодавства щодо виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України Про систему оподаткування , а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У зв'язку з тим, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за не працевлаштування інвалідів, а стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є неправомірним.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до СФГ Бджола задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства Бджола ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.