Постанова

від 13.12.2016 по справі 808/2425/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року о 14 год. 24 хв.Справа № 808/2425/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Відрадненське

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Відрадненське (надалі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.07.2016 №0001471402, №0001481402, №0001491402, №0001501402.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що не погоджується із висновками податкового органу, викладеними в Акті документальної планової перевірки від 13.07.2016 №064/14-02/00852186 та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству та просить їх скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та доданих письмових поясненнях (вх. №27943 від 29.09.2016, №35452 від 13.12.2016).

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили. Зокрема зазначили, що висновки фахівців, викладені в Акті перевірки ґрунтуються на законодавстві, а спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

З підстав, викладених у письмових запереченнях (вх. № 25958 від 08.09.2016) просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, у період з 23.05.2016 по 06.07.2016 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі направлень від 20.05.2016 №253, 254 від 23.05.2016 №255, від 26.05.2016 №258, від 24.06.2016 №315 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст.77 Податкового кодексу України відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на підставі наказів ГУ ДФС у Запорізькій області від 11.05.2016 №455 проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ Відрадненське з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2016, за результатом якої складено акт від 13.07.2016 №064/14-02/00852186.

У висновках Акту від 13.07.2016 №064/14-02/00852186 вказано про порушення позивачем:

пп.14.1.179 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 967 722 грн., у тому числі по періодах: квітень 2014 на 118909 грн.; травень 2014 на 1360 грн.; червень 2014 на 1667 грн.; липень 2014 на 720 грн.; серпень 2014 на 16765 грн., вересень 2014 на 3452 грн., жовтень 2014 на 408 грн.; листопад 2014 на 490 грн.; грудень 2014 на 39247 грн.; січень 2015 на 50758 грн.; лютий 2015 на 1092019 грн., березень 2015 на 50082 грн., квітень 2015 на 3250 грн.; травень 2015 на 5797 грн.; червень 2015 на 221149 грн.; липень 2015 на 192013 грн., серпень 2015 на 68774 грн.; вересень 2015 на 62393 грн.; жовтень 2015 на 15539 грн.; листопад 2015 на 2508 грн.; грудень 2015 на 2130 грн.; січень 2016 на 1092 грн.; та завищено від'ємне значення на загальну суму 238286 грн., у т.ч. по періодах: лютий 2016 на 737 грн., березень 2016 на 27549 грн.

-п.269.1 ст.269, ст. 270, п.271.1 ст. 271, п.286.2 ст.286, ПАТ Відрадненське невірно обчислено суму земельного податку за період 01.04.2014 по 31.03.2016, що призвело до заниження його сплати на загальну суму 149340 грн. 60 коп. у т.ч. по періодах:

- з 01.04.2014 по 31.12.2014 на суму 47771 грн. 69 коп.;

- 01.01.2015 по 31.12.2015 на суму 79557 грн. 40 коп.;

- 01.01.2016 по 31.03.2016 на суму 22011 грн. 51 коп.

- пп.164.2.5 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, а саме заниження нарахованої орендної плати на загальну суму 10920 грн. 97 коп. внаслідок незастосування в повному обсязі коефіцієнтів індексу інфляції відповідно до Податкового кодексу України по Орендодавцям згідно додатку;

- пп.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме підприємство не перерахувало до бюджету військовий збір у строки встановлені ПКУ, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб по нарахованій орендній платі за земельні паї за 2015 у сумі 1638 грн. 15 коп.

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

-№0001471402 від 29.07.2016, яким зменшено на 5 700 007 грн., та одночасно збільшено на 5 700 007 грн. суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість для цілей розділу V ПКУ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст. 209 ПКУ;

-№0001481402 від 29.07.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства, згідно ст.209 ПКУ на 1451 583 грн.;

-№0001491402 від 29.07.2016, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 238 286 грн.;

-№0001501402 від 29.07.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 186675 грн. 75 коп., у т.ч. за податковими зобов'язаннями 149 340 грн. 60 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 37 335 грн. 15 коп.

Не погоджуючись із прийнятими податковими - рішеннями, вважаючи їх неправомірними позивач звернувся до суду із цим позовом.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 29.07.2016 №0001471402, яким зменшено на 5 700 007 грн., та одночасно збільшено на 5 700 007 грн. суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість для цілей розділу V ПКУ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст. 209 ПКУ.

Вказане рішення прийняте у зв'язку з висновками податкової інспекції, зробленими в Акті перевірки, щодо встановленого в періоді з 01.04.2014 по 31.03.2016 зменшення підприємством залишків продукції (яйце куряче) на суму 28 500 037 грн. 50 коп., що свідчить, як вважає відповідач, про його фактичний продаж невстановленим особам на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 5 700 007 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що ПАТ Відраненське було укладено договори на продаж товару (яйця курячі фасовані в коробках) з наступними підприємствами: ТОВ Авентура Траст , ТОВ Транс-Тек Груп , ТОВ Корат Трейд , ПП Ідеал Маркетинг , ТОВ МДК-Альянс , ТОВ Укрбуд Компані , ТОВ Армор Компані , ТОВ Фуд Групп , ТОВ Компанія Інтер-Опт , ТОВ Платінум Трейд , ТОВ Дімекс-Про , ТОВ Ніке Лімітед , ТОВ Аск-Інвест-трейд , ТОВ Транс-Кепітал Україна , ТОВ Дс-Куб , ТОВ Сільвер Буд , ТОВ Зерно-Фаворит , ТОВ Валді Торг , ТОВ Астера Групп , ТОВ Софтмаркет Плюс , ТОВ Компанія Станіс , ТОВ Прайм-Торг Компані , ТОВ Атіс-торг , ТОВ Торгівельно-Будівельний Альянс , ТОВ Мелана , ТОВ Браіола , ТОВ Будмонтажінвест , ТОВ Траст Буд .

На виконання умов вищевказаних договорів оформлено документи, перелік яких наведено у додатку №11 до акту перевірки. Відповідно до умов договорів, товар вибирається само вивозом Покупцем з моменту надходження передплати за товар, якщо інше не передбачено додатковими угодами. Товарно-транспортні накладні по операціям з вищевказаними СГД відсутні, довіреності на отримання товарів підприємствами-покупцями не надавались.

В Акті перевірки податковий орган з посиланням на Лист оперативного управління Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.05.2016 вих. №1708/8/08-29-21-05 щодо відпрацювання ПАТ Відрадненське , яким надано інформацію, що при аналізі фінансово-господарської діяльності вищевказаних СГД встановлено відсутність виробничих потужностей у підприємств (контрагентів) для забезпечення необхідних умов зберігання, а також відсутність фактів реалізації відповідної продукції, зробив висновок про те, що у зв'язку з відсутністю подальшої реалізації покупцями ПАТ Відрадненське товарів (яйця курячі фасовані в коробках), а також відсутністю виробничих потужностей для забезпечення необхідних умов зберігання, відсутністю підтвердження транспортування та отримання товарів неможливо підтвердити фактичне здійснення операцій ПАТ Відрадненське з продажу товарів на адресу підприємств-покупців на суму податку на додану вартість у розмірі 5 700 007 грн.

Разом з тим податковий орган у акті перевірки зазначив, що згідно регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 272 Продукція тваринництва зокрема зведеного журналу-ордеру, сформованого на підставі первинних бухгалтерських документів у періоді з 01.04.2014 по 31.03.2016 встановлено зменшення залишків продукції (яйце куряче) на суму 28 500 037,50 грн., що свідчить, на думку податкового органу, про його фактичний продаж невстановленим особам на суму податку на додану вартість у розмірі 5 700 007 грн.

На підставі наведеного, податковий орган у акті перевірки робить висновок про завищення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 5 700 007 грн. та одночасно заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на таку ж загальну суму 5 700 007 грн. у однакових розмірах за ті самі податкові періоди.

Суд не погоджується з таким висновком перевіряючих у зв'язку з наступним.

Згідно із пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 1204 від 28.12.2015 (далі - Порядок) №1204, зокрема передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: "Р1" - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов'язань для цілей розділу V Кодексу , заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки) (додаток 3).

Вдповідно до п.п. 2 п. 1 Порядку № 1204, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення складається податковим органом лише у випадку встановлення заниження або завищення податкового зобов'язання, вищенаведеними приписами Порядку не передбачено можливості складення податкового повідомлення-рішення форми Р1 у разі встановлення одночасного завищення та заниження податкового зобов'язання.

Крім того, за змістом акту перевірки відповідачем були встановлені порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України виходячи з припущення, що договори на продаж товару (яйця курячі фасовані в коробках) з вищевказаними покупцями фактично не виконувалися, а отримані від покупців кошти присвоювались без наступного постачання товару, що призводило до незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валовим витратам підприємств без сплати відповідних податкових зобов'язань до бюджету шляхом неправомірного використання спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства. Однак далі у акті перевірки відповідач зазначає, що згідно бухгалтерського обліку по рахунку 272 продукція тваринництва , зокрема зведеного журналу-ордеру, сформованого на підставі первинних бухгалтерських документів, у періоді з 01.04.2014 по 31.03.2016 встановлено зменшення залишків продукції (яйце куряче на суму 28500037,50 грн.).

Під час проведення перевірки позивачем перевіряючим були надані первинні документи в підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зокрема договори постачання, видаткові та податкові накладні, документи, що підтверджують оплату товару.

Послання ж податкового органу на викладені у листі оперативного управління Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.05.2016 вих. №1708/8/08-29-21-05 обставини не можуть бути прийняті судом як належні, достатні та допустимі докази фактичного нездійснення операцій з продажу позивачем товарів покупцям, перелік яких наведений у акті перевірки за наступних підстав.

По-перше, відсутність у підприємств покупців потужностей для забезпечення умов зберігання продукції, не відображення ними у податковому обліку операцій з продажу придбаних у позивача товарів, наявність у таких контрагентів ознак фіктивності не є обставинами, які беззаперечно підтверджують факт фактичного не придбання у позивача товарів за спірними господарськими операціями. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування контрагента за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Крім того, платник податку на додану вартість на час здійснення господарської операції з постачання товару/послуг не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за усіма контрагентами в ланцюгу вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства.

По-друге, факти наявності зареєстрованих кримінальних проваджень відносно деяких з контрагентів-покупців позивача не підтверджують висновки перевіряючих, оскільки відсутні рішення суду по зазначеним кримінальних справам які встановлювали б факти вчинення злочинів та вину відповідних осіб у їх вчиненні.

По-третє, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Висновки ж податкового органу про фактичний продаж позивачем яєць курячих невстановленим особам взагалі не підтверджено жодними доказами, а отже є лише припущеннями перевіряючих.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №0001471402 від 29 липня 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001501402 від 29.07.2016, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 186 675 грн. 75 коп., у тому числі: за податковими зобов'язаннями у розмірі 149340, 60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 37335,15 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено у акті перевірки, ПАТ Відрадненське самостійно обчислено суму податку за 2014-2016 роки та подано до ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження земельної ділянки) податкові декларації з плати за землю, в яких зазначено земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативно-грошову оцінку яких не проведено (землі не с/г угіддя) загальною площею 22,5762 га.

Посадовими особами ПАТ Відрадненеське до перевірки було надано документи щодо використання земельних ділянок для розміщення власних споруд перелік яких наведено на стр. 84 акту перевірки, кадастрові номери: 2322180400:11:001:0340, 2322180402:11:001:0951, 2322180400:04:002:0006, 2322180400:04:002:1057, 2322180400:03:002:0138, 2322180400:06:002:0017, 2322180400:06:002:0017, 2322180400:06:002:0017.

Згідно звітності, поданої підприємством, вищевказані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ПАТ Відрадненське на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серія ЗП №000659.

Від ДПІ у Запорізькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відповідачем під час перевірки було отримано копію Державного Акту на право колективної власності на землю Серія ЗП №000659, згідно якого Августинівською сільською Радою народних депутатів Запорізького району Запорізької області передано у колективну власність ПАТ Відрадненське 1220,6 гектарів землі, відповідно до рішення Августинівської сільської ради народних депутатів від 11.09.2000 №14. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1. Згідно даного Державного Акту, у тому числі ПАТ Відрадненське отримано у колективну власність земельні ділянки під громадськими спорудами та дворами площею 79,0 га.

На підставі наведеного відповідачем у акті перевірки зроблено висновок про не відображення ПАТ Відрадненське в даних деклараціях по земельному податку земельних ділянок під громадськими спорудами та дворами загальною площею 56,4238 га., отримані у колективну власність згідно Державного Акту на право колективної власності на землю Серія ЗП №000659, у зв'язку з чим відповідачем під час перевірки встановлено порушення ПАТ Відрадненське п. 269.1 ст. 269, ст. 270, п. 271.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286 ПК України, невірно обчислено суму земельного податку за період з 01.04.2014р. по 31.03.2016, що призвело до заниження його сплати на загальну суму 149 340,60 грн. (а.с. 58 т. 1).

Суд не погоджується з такими висновками перевіряючих з огляду на наступне.

Відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування земельного податку є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1386 від 21.12.2011, Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

Мін'юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об'єкти незавершеного будівництва.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем під час перевірки не було отримано даних державного земельного кадастру, які відповідно до вимог п. 286.1 ст. 286 ПК України є підставою для нарахування земельного податку. Представниками відповідача суду надана копія відповіді управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області вих. №8-28-99.2-2739/2-10 від 11.08.2016 (а.с. 16 т. 2), якою Головному управлінню ДФС у Запорізькій області фактично було відмовлено у наданні інформації про земельні ділянки, оскільки Витяг з державного земельного кадастру є платною адміністративною послугою. Отже відповідачем не заперечується той факт, що донарахування спірним рішенням позиваечві земельного податку відбулося не на підставі даних Державногоземельного кадастру

Ухвалою суду від 08.11.2016 (а.с. 34 т.3) від Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області витребовувались дані державного земельного кадастру, на підставі яких проводиться нарахування земельного податку щодо земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні ПАТ Відрадненське , копія ухвали суду була отримана управлінням Держгеокадастру 14.11.2016 (а.с. 37 т. 3), однак залишена без виконання.

Натомість позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на ту обставину, що після отримання у 2000 році Державного Акту на право колективної власності на землю, згідно якого товариство отримало у колективну власність земльну ділянку площею 1220,6 га, з них під громадськими спорудами та дворами - 79,0 га, в подальшому відбувалася приватизація земельних ділянок, в ході якої було здійснено розпаювання землі, шляхом поділу її між громадянами (фізичними особами), колишніми працівниками ПАТ Відрадненське , а також здійснена передача будівель та споруд на баланс місцевої громади. В підтвердження зазначених обставин позивачем були надані суду копії: декларацій з плати за землю за 2014-2016 роки, довідки відділу Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області про правовий статус земельних ділянок від 2010 року, довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) по Запорізькому району станом на 01.01.2016р.

Отже, відповідачем не доведено у спосіб передбачений Законом правомірність донарахування позивачеві суми земельного податку за період з 01.04.2014р. по 31.03.2016 на загальну суму 149 340,60 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001501402 від 29.07.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень - рішень №0001481402 від 29.07.2016 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства, згідно ст.209 ПКУ на 1451 583 грн. та №0001491402 від 29.07.2016, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 238 286 грн. суд зазначає наступне.

Так, контролюючий орган встановив, що підприємство здійснювало реалізацію продукції за цінами нижчими за її собівартість за загальну суму 2067168 грн. 62 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість на 413 438 грн. Суд погоджується з правомірністю такого висновку перевіряючих з огляду на наступне.

Як зазначено у акті перевірки та не заперечується сторонами, в бухгалтерському обліку операції відображені наступним чином:

Дохід від реалізації продукції:

1.Дебет 361 розрахунки з вітчизняними покупцями Кредит 701 Доходи від реалізації готової продукції ;

2. Дебет 701 Доходи від реалізації готової продукції Кредит 643 Податкові зобов'язання ;

Собівартість реалізованої продукції:

1.Дебет 901 Собівартість реалізованої готової продукції Кредит 213 поточні біологічні активи

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Згідно п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п.п. 2 п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні N 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону №996, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 199 року №318 (далі - П(С)БО 16), до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаютсья:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Враховуючи викладене, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16.

Перелік видаткових накладних на реалізацію продукції (кури живі та півники добові) за цінами, нижчими за собівартість наведено у додатку 13 до акту перевірки (а.с. 106 т.1). Вказаний додаток містить дати та номери видаткових накладних, назви покупців, договірна вартість з ПДВ та без, собівартість реалізованої продукції за даними бухгалтерського обліку та суми відхилення.

Доводи позивача про те, що осікльки птиця використовуєтсья ПАТ Відрадненське у виробничій діяльності більше 12 місяців, то така птиця ввжається довгостроковим біологіним активом, у звязку з чим позивачем на виконання ч.2 п. 188.1 ст. 188 ПК України здійснювало реалізацію живої птиці за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. по собівартості, яка булла сформована з урахуванням здісненої амортизації не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Під час перевірки ПАТ Відрадненське були надані бухгалтерські документи, податкова та фінансова звітність, згідно яких реалізована птиця обліковувалась на рахунку бухгалтерського обліку 213 Поточні біологічні активи у розрізі групп: добові курчата, добові півники, кури молодняк, кури живі.

Діяльність ПАТ Відрадненське підпадає під дію Закону України Про акціонерні товариства . Згідно статті 78 цього Закону ПАТ Відрадненське зобов'язане мати власний вебсайт, на якому в порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно законодавства. Згідно інформації отриманої з офіціального сайту otradnoe.pat.ua ПАТ Відрадненське оприлюднений річний звіт Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2015 згідно якого відображені наступні показники:

-у розділі І активу балансу Необоротні активи : у рядку 1020 Довгострокові біологічні активи - 0 тис. грн. на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду; у рядку 1021 Первісна вартість - 6,0 тис. грн. на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду; у рядку 1022 Накопичена амортизація - 6,0 тис. грн. на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду.

-у розділі ІІ активу балансу Оборотні активи : у рядку 1110 Поточні біологічні активи - 8708 тис. грн. на початок звітного періоду і 8532 тис.грн. на кінець звітного періоду. Річний звіт Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2015 ПАТ Відрадненське також був оприлюднений на офіційному сайті Агенства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua. Формування первісної вартості продукції підприємством ПАТ Відрадненське , що в подальшому реалізується у бухгалтерському обліку відображена за дебетовими оборотами по рахунку 213 Поточні біологічні активи . За кредитом рахунку 213 Поточні біологічні активи відображено її вибуття. Собівартості реалізованої продукції за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в бухгалтерському обліку ПАТ Відрадненське відображена кореспонденцією рахунків: Дебет 901 Собівартість реалізованої продукції Кредит 2013 Поточні біологічні активи .

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 за №291, облік поточних біологічних активів ведеться по рахунку 21 Поточні біологічні активи .

За дебетом рахунку 21 Поточні біологічні активи відображається надходження (оприбуткування зернових, технічних, овочевих та інших культур тощо, приплоду молодняка продуктивної й робочої худоби, вибракуваних з основного стада худоби для подальшої відгодівлі або реалізації без відгодівлі) поточних біологічних активів; приріст живої маси молодняку тварин, за кредитом - вибуття поточних біологічних активів унаслідок передачі на переробку, продаж, безоплатної передачі тощо .

На субрахунку 213 поточні біологічні активи твариництва, які оцінені за первісною вартістю ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси . Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних біологічних активів тваринництва.

При цьому, підприємством у запереченнях від 19.07.2016 №820 зазначено, що птиця, яка визначена контролюючими органами реалізованою за цінами нижче від їх собівартості є довгостроковим біологічним активом та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №30 її первісну вартість необхідно зменшити на амортизацію таких довгосрокових біологічних активів.

Згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2016 не встановлено зменшення первісної вартості продукції по рахунку 213 Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю на суму нарахованої амортизації.

Підприємством ПАТ Відрадненське до заперечень від 19.07.2016 №820 надано картку рахунку 213 за період з 05.05.2016 по 05.05.2016 де зменшено собівартість реалізованої продукції на суму 4364490 грн. 59 коп., з одночасним збільшенням нарахованої амортизації.

Вказана операція відображена кореспонденцією рахунків: Дт901 Кт213 4364490 грн. 59 коп. (червоним сторно); Дт 134 Кт 213 4364490 грн. 59 коп.

При цьому зазначені показники відображені лише у вартісному виразі.

Як зазначено вище, коригування проведено у період з 05.05.2016 по 05.05.2016 тобто вже у 2016 році. Але проведене коригування не знайшло свого відображення у фінансовій звітності підприємства.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах , затвердженого Наказом Мінфіну України від 28.05.1999 №137 передбачено наступне: виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) .

Тобто помилки, допущені в бухгалтерському обліку, виправляються шляхом коригування показників балансу підприємства (форма №1), без внесення змін до звіту про фінансові результати (форма №2).

Отже, виправлення помилок не впливає на фінансовий результат до оподаткування, який визначається відповідно до показників звіту про фінансові результати. Це означає, що витрати, які не були враховані в минулих періодах, у поточному періоді врахувати не дозволяється.

Враховуючи вищенаведене, витрати, які не були враховані у 2015 році та по яким первинні документи датовані 2015 роком, можуть бути включені у дані бухгалтерського обліку на підставі положень П(с)БО 6 шляхом коригування статей балансу (форма №1) підприємства.

Підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно із п.188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За приписами п. 201.4 ст. 201 ПКУ, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, ПАТ Відрадненське в порушення пп.14.1.179 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 413 438 грн.

Також у своєму позові ПАТ Відрадненське зазначено, що в Акті перевірки фахівцями податкового органу не здійснено систематизованого викладу нарахованої платником податків амортизації; відсутні посилання на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському обліку та податковому обліках, що підтверджують наявність зазначеного факту; не відображені первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліках.

Однак, на підставі наданих в ході перевірки первинних документів, зворотньо - сальдових відомостей, журналів ордерів та інших регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що підприємством у перевіряємому періоді не здійснювало нарахування амортизації птиці. Крім того, підприємством самостійно підтверджено цей факт наданою карткою рахунку 213, в якій зазначено, що амортизацію курей проведено 05.05.2016 бухгалтерською довідкою №000000000157, тобто за межами перевіряємого періоду.

Враховуючи те, що у перевіряємому періоді ПАТ Відрадненьське не здійснювало амортизацію птиці, тому в акті відсутні посилання на первинні та інші документи, які підтверджують наявність зазначеного факту. Крім того, амортизацію птиці можливо нарахувати лише по довгостроковим біологічним активам, а такі на підприємстві у 2015 році були відсутні.

Встановлені перевіркою порушення реалізації продукції за цінами нижчими за їх собівартівсть здійснено на підставі наданих під час перевірки первинних документів, а саме видаткових накладних, перелік яких наведно у додатку 13 до Акту перевірки.

Отже податкове повідомлення рішення №0001481402 від 29.07.2016 в цій частині, а саме - у сумі 620 157 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 413 438,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 206 719,00 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо встановленого під час перевірки порушення у вигляді заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 79 850 грн. при здійсненні операцій по списанню відпрацьованої тари, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ Відрадненське у періодах: грудень 2014, січень 2015, березень 2015, липень 2015, серпень 2015, вересень 2015 здійснювало списання відпрацьованої тари на загальну суму 399 248 грн. 57 коп. В бухгалтерському обліку дану операцію відображено було наступним чином: Дт 201 Кт 204 на суму 399 248 грн. 57 коп. Перелік документів (наклададних на переміщення), згідно яких ПАТ Відрадненське проведено списання тари в макулатуру зазначений на сторінці 24-25 Акту перевірки. При цьому вид тари, зазначений у накладних - гофроящик б/у - макулатура .

Так, в Акті зазначено, що під час перевірки ПАТ Відрадненське надано лист від 06.07.2016 №777 щодо технічної помилки при переміщенні тари в макулатуру , згідно якого встановлено наступне: В 2014-2015 роках підприємство переміщало використану (відпрацьовану) тару з рахунку бухгалтерського обліку 204 Тара, тарні матеріали на рахунок 201 Сировина, матеріали як макулатура, отриману при вилученні тари з використання за непридатністю. У зв'язку з особливостями бухгалтерської програми 1:С 7.1 при цьому переміщенні помилково вартість самої тари віднесена на вартість макулатури на рахунок 201 Сировина, матеріали . Задля виправлення цієї некоректності комп'ютерної програми складені бухгалтерські довідки, якими вартість тари відкоригована з рахунку 201 Сировина, матеріали і віднесена на рахунок обліку 93 Витрати на збіт , як і має бути .

Тобто, згідно наданого підприємством вищенаведеного листа, податковим органом зроблений висновок, що відпрацьовану тару у зв'язку з непридатністю, підприємством переведено до категорії макулатури та не використано в подальшому у господарській діяльності.

Під час перевірки підприємством були надані накладні на переміщення тари до макулатури на загальну суму 399248 грн. 57 коп. перелік яких наведено в Акті перевірки.

На думку податкового органу, оскільки сума придбаної тари складає 399 248 грн. 57 коп., а сума ПДВ, яка була включена до складу податкового кредиту становить 79849 грн. 71 коп. то підприємство повинно було скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та визначити суму податкових зобов'язань на 79 849 грн. 71 коп.

Суд не погоджєуться з наведеним висновком контролюючого органу з огляду на наступне.

Згідно пояснень представникві позивача, що не заперечується відповідачем, ПАТ Відрадненське у господарській діяльності використовує паперову тару для фасування яйця, з метою належного транспортування. Однак, внаслідок фізичного пошкодження частини такої тари (змокла, порвалася з механічних причин), підприємство здійснювало списання такої тари шляхом віднесення на 93 -й рахунок Витрати на збут . Після цього, між ПАТ Відрадненське та спеціалізованою фірмою, яка займається утилізацією таких відходів (макулатури) було укладено відповідний договір, згідно якого підприємство реалізовувало списану тару відповідному контрагенту.

Згідно із п.198.5 ст. 198 ПК України (в редакції яка діяла в період за який донараховані зобов'язання): платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Оскільки позивачем здійснювалось списання придбаної тари у зв'язку із її непридатністю для подальшого використання у зв'язку саме з її використанням, тобто позивачем така тара була використана у власній господарській діяльності, висновки перевіряючих про заниження позивачем податкових зобов'язань у зв'язку із порушенням п. 198.5 ст. 198 ПК України в цій частині є неправомірними.

Отже податкове повідомлення рішення №0001481402 від 29.07.2016 в цій частині, а саме - у сумі 119 775,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 79 850,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 39 925,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо реалізації макулатури, в Акті перевірки зазначено, що у періоді з 01.04.2014 по 29.02.2016 ПАТ Відрадненське здійснювало операції з продажу гофрированої тари, яка була у використанні на загальну суму без ПДВ 6595,75 грн. - ОСОБА_1 без ПДВ. Перелік видаткових накладних, платіжних документів та податкових накладних наведений на сторінці 22 - 23 Акту перевірки.

Реалізація списаної паперової тари підприємством було здійснено без нарахування та сплати податку на додану вартість.

З посиланням на приписи п. 198.5 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в Акті перевірки зазначено, що ПАТ Відрадненське повинно було нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з продажу макулатури ОСОБА_1 на загальну суму 1131 грн.

Суд не погоджується з таким висновком перевіряючих з огляду на наступне.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, реалізація макулатури (списаної паперової тари) ПАТ Відрадненське було здійснено без нарахування та сплати податку на додану вартість у відповідності до п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, позивач правомірно здійснив реалізацію макулатури (списаної паперової тари) без нарахування ПДВ у зв'язку із звільненням таких операцій від оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тому висновки перевіряючи в цій частині неправомірні.

Отже податкове повідомлення рішення №0001481402 від 29.07.2016 в цій частині, а саме - у сумі 1488,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 992 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 496 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001491402 від 29.07.2016 в частині визначеної суми завищення від'ємного значення у розмірі 139 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо виявленої під час перевірки нестачі курей на суму 73992 грн.22 коп., по якій підприємство самостійно нарахувало податкові зобов'язання, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 14 798 грн. (у жовтні 2015 року).

Так, в ході перевірки ПАТ Відрадненське надано акт інвентаризації промислового стада курей в пташнику ?, згідно якого встановлено, що у період з 22 вересня по 06 жовтня 2015 року проведено інвентаризацію курей промислового стада. Згідно накладної відомості по переміщенню і схеми посадки птиці в пташник було посаджено 135 268 голів, після перерахунку встановлено в наявності 126 738 голів. Нестача курей склала 8530 голів. Падіж з моменту посадки і до 30.09.2015 складає 746 голів. Тобто нестача становить 7784 голови.

Дану операцію ПАТ Відрадненське в бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Дт 94 Інші витрати операційної діяльності Кт 213 Поточні біоактиви тваринництва на суму 73992 грн. 22 коп.

Як було встановлено із пояснень представника позивача, за фактом крадіжки було проведено внутрішню перевірку, подано до правоохоронних органів заяву про вчинення злочину, на даний час триває досудове розслідування. Факт вчинення злочину та проведення досудового розслідування підтверджується актом інвентаризації промислового стада курей в пташнику №1/2 від 29.09.2015, актом інвентаризації промислового стада курей в пташнику №1/2 від 06.10.2015, заявою ПАТ Відрадненське про вчинення кримінального правопорушення від 05.10.2015 №1086, копією витягу з кримінального провадження №12015080230001864 від 16.02.2016 та від 19.07.2016.

Згідно п.п. г п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно наданих в ході перевірки документів та судом під час розгляду справи з пояснень представників сторін встановлено, що ПАТ Відрадненське самостійно не нараховувало податкові зобов'язання по виявленій нестачі курей на сумм 73 992,22 грн.

Таким чином, оскільки виявлена нестача курей не є їх використанням у господарській діяльності позивача, суд погоджується з висновками перевірки щодо заниження позивачем у зв'язку із вищенаведеним податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 14798 грн.

Отже, податкове повідомлення рішення №0001481402 від 29.07.2016 в цій частині, а саме - у сумі 22197,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 14798 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7399 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо висновків контролюючого органу стосовно заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 34453 грн. при здійсненні операцій по списанню продукції тваринництва (яєць курячих).

Перевіркою встановлено, що ПАТ Відрадненське здійснювало операції по списанню продукції тваринництва, а саме: яєць курячих на загальну суму 172269 грн., без нарахування сум податку на додану вартість, що відображено в бухгалтерському обліку наступним чином: Дебет 949 Інші витрати операційної діяльності Кредит 272 Продукція тваринництва .

Згідно п.п. г п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкові зобов'язання підприємством по даній операції самостійно не були нараховані.

Таким чином, оскільки отримані відходи яєць не використані позивачем в господарській діяльності, суд погоджується з висновками перевірки щодо заниження позивачем у зв'язку із вищенаведеним податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 34453 грн.

Посилання позивача на те, що податкові зобов'язання товариством не нараховувались, так як списання яєць здійснювалось в межах норм відходу яєць за наказом, тому їх вартість відносилась на інші прямі витрати підприємства і включались до собівартості продукції не спростовують вищенаведеного висновку суду, оскільки списання яєць для утилізації, навіть у межах норм списання не є використанням в операціях, що є господарською діяльністю платника податку.

Отже, податкове повідомлення рішення №0001481402 від 29.07.2016 в цій частині, а саме - у сумі 50140,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 33427 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16713,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001491402 від 29.07.2016 в частині визначеної суми завищення від'ємного значення у розмірі 1026 грн. є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо встановленого під час перевірки завищення ПАТ Відрадненське складу податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість з наступними контрагентами:

- ТОВ Гросс Профіт у червні 2015 року на суму 58598 грн.,

- БПП Акватон у квітні 2014 року на суму 118287 грн.,

- ТОВ Трансойлтрейд у липні 2015 року на суму 113870 грн., у серпні 2015 на суму 60849 грн., у вересні 2015 на суму 57743 грн.

- ТОВ Транс-Термінал у серпні 2014 р. на суму 15870 грн.

Також, в Акті перевірки зазначено про завищення ПАТ Відрадненське від'ємного значення у березні 2016 року на суму 237 121 грн. 05 коп. по взаємовідносинах із ТОВ Лінк-2К .

Як вбачається із Акту перевірки, зменшення податкового кредиту та від'ємного значення із вищезазначеними контрагентами здійснено у зв'язку з тим, що неможливо встановити походження, фактичне транспортування та постачання товару, зазначеного у податкових накладних, виписаних вказаними постачальниками. Також в Акті перевірки наведено інформацію про те, що вищевказані підприємства не придбавали товари (макуха соняшникова, макуха соєва тощо), які зазначені у податкових накладних виписаних на ПАТ Відрадненське , а також не мали можливості щодо їх виготовлення (вирощування) або отримання шляхом перероблення.

Суд не може погодитися з такими висновками податкового органу у зв'язку з наступним.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як свідчать матеріали ПАТ Відрадненське (Покупець) були укладені договори поставок з ТОВ Гросс Профіт від 28.04.2015 №130, БПП Акватон від 18.03.2014 №31, ТОВ Трансойлтрейд від 10.07.2015 №171, ТОВ Лінк-2К від 01.03.2016 №20, згідно яких Постачальники зобов'язуються передати покупцю у власність, а Покупець зобов'язується прийняти товар (макуху соєву та макуху соняшникову для виготовлення комбікормів, які необхідні для годування птиці) та оплатити товар.

Також, між ПАТ Відрадненське (покупець) та ТОВ Транс - Термінал (постачальник) було укладено договір поставки від 24.07.2014 №2407, за яким Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець зобов'язується прийняти товар (запасні частини до птахівничого устаткування) та оплатити його вартість.

На виконання умов укладених договорів вищевказані постачальники реалізували підприємству позивача товар, що підтверджується видатковими накладними.

За наслідками здійснених поставок, постачальниками були виписані податкові накладні, віднесені ПАТ Відрадненське до складу податкового кредиту у відповідних періодах. В свою чергу ПАТ Відрадненське здійснило оплату поставленого товару, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою податкового органу яка ґрунтується на припущеннях.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

ПАТ Відрадненське не наділене повноваженнями здійснювати контроль та перевірку господарської діяльності своїх контрагентів, та не має можливості перевіряти обставини ведення їх господарської діяльності. При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний врахувати дану суму в складі податкових зобов'язань відповідної звітності з податку на додану вартість і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обов'язків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність.

Отже, податкове повідомлення рішення №0001481402 від 29.07.2016 в цій частині, а саме - у сумі 637825,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 425 217,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 212608,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001491402 від 29.07.2016 в частині визначеної суми завищення від'ємного значення у розмірі 237 121 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень №0001471402 від 29 липня 2016 року та № НОМЕР_1 від 29 липня 2016 року, а також податкового повідомлення-рішення №0001481402 від 29 липня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 759088 грн. 50 коп., у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 506059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 253029 грн. 50 коп. та податкового повідомлення-рішення №0001491402 від 29 липня 2016 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 237260 грн. 00 коп., отже вказані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позв задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0001471402 від 29 липня 2016 року та № НОМЕР_1 від 29 липня 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0001481402 від 29 липня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 759088 грн. 50 коп., у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 506059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 253029 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0001491402 від 29 липня 2016 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 237260 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Публічного акціонерного товариства Відрадненське судовий збір у розмірі 17745 грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова