Постанова

від 23.01.2017 по справі 2270/13917/11

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/13917/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" звернулося до суду з адміністративним позовом до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій оскаржив їх до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі № 2270/13917/11 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в даній ухвалі від 09 листопада 2016 року зазначила, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про непідтвердження податкового кредиту, задекларованого позивачем по операціях з поставки товарів (послуг) ТОВ "Техніка і Технології", ТОВ "Лановецький елеватор", ТОВ "Імпульс плюс 2010", ТОВ "Тредікроун".

Вищий адміністративний суд України вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного дослідження обставин, що знають значення для вирішення спору.

Окрім того, судом касаційної інстанції вказано, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи не встановили, зокрема:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції;

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції;

- установлення зв'язку між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Також, Вищого адміністративного суду України зазначив, що в ході розгляду справи обставини щодо використання придбаних позивачем товарів (послуг) у господарській діяльності, зміна у складі активів та/або зобов'язань ТОВ "Летичів Агро" під час здійснення спірних операцій, наявність ділової мети, яка передбачає обов'язкову спрямованість будь - якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту у результаті господарської діяльності, як і заперечення ТОВ "Летичів Агро" проти наданих податковим органом доказів, що спростовують достовірність даних податкового обліку платника податків, щодо наявності у товариства шляхових листів вантажних автомобілів та тракторів на підтвердження, що орендована техніка протягом всього строку оренди використовувалась у господарській діяльності позивача, як такі, що підлягають оцінці у сукупності з іншими доказам, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічному змісту, та які відповідно до ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмету доказування при розгляді цього адміністративного позову, судом не встановлені та не перевірені.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 2270/13917/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Судом за клопотанням відповідача та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення органів Міністерства доходів і зборів", усною ухвалою суду замінено відповідача - Летичівську міжрайонну державну податкову інспекцію у Хмельницькій області на Красилівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області, так як в результаті реорганізації Летичівську міжрайонну державну податкову інспекцію у Хмельницькій області було перетворено на Красилівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро» 12.05.2007 року зареєстроване Летичівською райдержадміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №734250). З 26.06.2007 року перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Летичівській МДПІ.

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур.

Відповідно до п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу Летичівської МДПІ та направлення від 14.09.2011 року №58 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_3» з питань дотримання вимог правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Техніка і Технології" ( код ЄДРПОУ 36584896), ТОВ "Лановецький елеватор" (код ЄДРПОУ35051640), ТОВ" Імпульс плюс 2010 " (код ЄДРПОУ 37363648) та ТОВ "Тредікроун" ( код ЄДРПОУ 36018468) при здійсненні господарських операцій .

За результатами перевірки складено акт за №654/23/34978673 від 30.09.2011 року. У акті перевірки вказано, що ТОВ "Летичів -Агро" допущено порушення п.п.7.4.1, п.п 7.4.4., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ч.5 ст.203, ч. 1.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог вказаних норм в момент заключення правочинів, які спрямовані на реальне настання наслідків, що зумовлені ними по правочинах здійснених з ТОВ "Техніка і Технології", ТОВ "Лановецький елеватор", ТОВ "Імпульс плюс 2010" та ТОВ "Тредікроун".

13.10.2011 року Летичівська міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області здійснила камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ. ОСОБА_4 перевірки зафіксовано, що ТОВ «Летичів Агро» в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 ПКУ включило до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної дата виписки якої перевищує 365 дні.

На підставі акту перевірки №654/23/34978673 від 30.09.2011 року відповідачем 18.10.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000382301, форми «Р» , яким за порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.6 ст.198, абз. "б" п.201.1 ст.201 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 30551,00 грн., за основним платежем 30550,00 грн. за штрафними санкціями 1 грн.

Позивач не погодившись із прийнятим податковим органом рішенням, звернувся до суду із адміністративним позовом про його скасування.

Оцінюючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000382301 суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст. 2 КАС України та приходить до висновку про його законність та відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" в перевіряємий період мало взаємовідносини із наступними контрагентами: ТОВ "Техніка і Технології" ( код ЄДРПОУ 36584896), ТОВ "Лановецький елеватор" (код ЄДРПОУ35051640), ТОВ" Імпульс плюс 2010 " (код ЄДРПОУ 37363648) та ТОВ "Тредікроун" ( код ЄДРПОУ 36018468), відсутність фактичних правовідносин з якими, як визначено матеріалами перевірки, стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що між ТОВ "Летичів Агро" та ТОВ "Техніка і технології" укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки щодо передачі у власність згідно із додатком №1 до цього договору - трактора колісного "Саzе МХ_- 310", 2007 року випуску, заводський № ZZRIO6015.

На виконання умов угоди відповідно до довіреності № 19 від 31.01.11 року на підставі видаткової накладної №ТТ-0000011 від 31.01.11 року ТОВ "Техніка і технології" поставлено ТОВ «Летичів Агро» трактор колісний "Саsе МХ-310" вартістю 727803,00 грн., в т.ч. ПДВ 121300,50 грн.

По бухгалтерському обліку придбання тракторної техніки відображено проведенням у січні 2011 року Дт 1521, Дт 6442 - Кт 631, у лютому 2011 року Дт 631 - Кт 311. Оплату за придбану техніку здійснено 18.02.11 р. в сумі 727803,00 грн., в т.ч. ПДВ 121300,50 грн.

Відповідно до податкової накладної № 64 від 31.01.11 р., виписаної ТОВ „Техніка і технології" на поставлену тракторну техніку, ТОВ "Летичів Агро" збільшено податковий кредит в лютому 2011 року в сумі 121300,50 грн.

Під час перевірки встановлено, що трактор колісний "Саsе МХ-310" ТОВ "Летичів Агро" орендувало в періоді з 18.06.08 р. по 18.06.11 р. у ТОВ "Лановецький елеватор" (код 35051640 Тернопільська обл.) відповідно до договорів оренди № 11 від 18.06.08 р., додаткової угоди № 1, № 2, додаткової угоди б\н від 18.06.08 р. про внесення змін та доповнень до договору № 11 від 18.06.08 р..

Відповідно до акту приймання - передачі (повернення) сільськогосподарської техніки до договору оренди №11 від 18.06.08 р. договір розірвано від 31.12.2010 р., в зв'язку з продажем зазначеної техніки ТОВ „Техніка і технології" (код 36584896, м. Кіровоград).

Згідно із довідкою Збаразької МДПІ (Лановецьке відділення) реалізація ТОВ "Лановецький елеватор" трактор колісний "Саsе МХ-310" вартістю 594372,50 грн. ТОВ "Техніка і технології" здійснена відповідно до договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 58 від 28 січня 2011 року на підставі довіреності №50 від 28.01.11 року, податкової накладної №2 від 28.01.11 року. Розрахунки проводилися у безготівковій формі в національній валюті.

Отже, ТОВ "Лановецький елеватор" здійснило реалізацію сільськогосподарської, техніки ТОВ „Техніка і технології", яке в свою чергу реалізувало її ТОВ „Летичів Агро". Даний висновок податкового органу у своєму запереченні на акт перевірки та в судовому засіданні представником позивача не спростовано.

При здійснення продажу зазначеної сільськогосподарської техніки, техніка при здійсненні обох операцій з її продажу (ТОВ „Лановецький елеватор" - ТОВ „Техніка і технології" та ТОВ „Техніка і технології"" - ТОВ „Летичів Агро") не транспортувалася, а знаходилася в одному і тому ж місці, у ТОВ "Летичів Агро". Господарські операції з продажу техніки задокументовано майже одночасно (ТОВ "Лановецький елеватор" - ТОВ "Техніка і технології" - 28.01.11 року, ТОВ "Техніка і технології" - ТОВ "Летичів Агро" - 31.01.11 р.). Порядок оплати здійснено в зворотньому напрямку її продажу ТОВ „Летичів Агро" - ТОВ „Техніка і технології" - 21.02.11 року „Техніка і технології" - ТОВ „Лановецький елеватор" - 09.03.11 р. - 31.03.11 р.).

Згідно із договором зберігання № 46 від 01.01.11 р. між ТОВ „Летичів Агро" та ТОВ „Лановецький елеватор", що був укладений після розірвання договору оренди та актами приймання передачі від 01.01.11 р. та 28.01.11 р. зазначена вище сільськогосподарська техніка знаходилася у періоді з 01.01.11 р. по 28.01.11 р. у ТОВ „Летичів Агро" на відповідальному зберіганні, але не підтверджено передачу зазначеної техніки на відповідальне зберігання та умови такого зберігання.

Операція з продажу сільськогосподарської техніки за схемою ТОВ „Лановецький елеватор" - ТОВ "Техніка і технології" - ТОВ „Летичів Агро" не містять економічних причин та ділової мети. ТОВ "Техніка і Технології" здійснило покупку зазначеної техніки без її попереднього огляду. Для ТОВ "Лановецький елеватор" операція з продажу сільськогосподарської техніки виявилася збитковою, а ТОВ „Техніка і технології" здійснило продаж її з незначною націнкою 2%.

З наведених вище підстав, угоди купівлі-продажу не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності, оскільки не мали на меті отримання доходу від операції купівлі-продажу.

Отже, суд погоджується із висновком відповідача, що метою укладених договорів не була передача товару, а лише її документування та відображення по бухгалтерському обліку. За наведених обставин наявність у ТОВ „Летичів Агро" документів по операції з придбання сільськогосподарської техніки не може бути доказом її здійснення, відповідно і віднесення згідно податкової накладної певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість. Фактично ТОВ „Лановецький елеватор" реалізацію сільськогосподарської техніки здійснено ТОВ „Летичів Агро" для формування податкового кредиту з ПДВ, щоб зменшити у наступному податковому періоді податкове зобов'язання, задіявши у схемі продажу ТОВ „Техніка і технології" для уникнення оподаткування за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 153.2.1 статті 153 ПК України дохід, отриманий, платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України визначено, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до підпункту „в" пункту 39.1 статті 39 Податкового Кодексу України звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

На дату здійснення вищезазначених господарських операцій ТОВ „Летичів Агро" застосовувало спеціальний режими оподаткування, являючись платником фіксованого сільськогосподарського податку. Таким чином, у разі продажу ТОВ „Лановецький елеватор" техніки напряму платнику фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ „Летичів Агро" виникала необхідність застосування звичайної ціни, що обумовлено підпунктом „в" пункту 39.1 статті 39 та пунктом 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України.

Відповідно до підпункту „а" пункту 39.2 статті 39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється зокрема за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

При визначенні звичайної ціни згідно за методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Відповідно статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із акту Кіровоградської ОДПІ №53/23-50 від 31.03.11року ТОВ „Техніка і технології" відсутнє за місцезнаходженням та за адресою, зазначеною у податковій накладній - АДРЕСА_1,

Згідно статті 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-ІУ та статті 1 Закону України від 15.05.2003 р. №755-ІУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Пунктом 3 статті 4 Закону України від 15.05.2003 р. №755-ІУ визначено що, зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, у якій, зокрема, зазначається окремим рядком місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Відомості про вчинення дій відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України від 15.05.2003 р. №755-ІУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" до Кіровоградської ОДПІ не надходили і наявними матеріалами перевірки не виявлено.

В силу пп. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 198.6 ПК України визначено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Летичів Агро" із ТОВ "Лановецький елеватор", на думку суду на момент перевірки правомірно було встановлено, порушення ТОВ "Летичів Агро" податкового законодавства, оскільки були відсутні дані обліку підприємства в частині правомірності включення суми ПДВ по фінансово - господарських операціях з проведення робіт (послуг) (оренда автомобіля, оренда с/г техніки) від ТОВ „Лановецький Елеватор" до податкового кредиту за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., а саме отримано матеріали перевірки від Збаразької МДПІ Ланівецького відділення від 08.06.2011 року за №247/2300/35051640 за період з 01.02.2010 р. по 31.01.2011 р. яким встановлено відсутність поставок ТМЦ та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

В ході перевірки проведено дослідження правомірності формування податкового кредиту із зазначеним контрагентом та встановлено відсутність операції з проведення робіт (послуг) у січні - жовтні 2010 року, що не дає підстав для формування податкового кредиту з ПДВ по податкових накладних у зазначених звітних податкових періодах.

Надані для перевірки акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, були безпідставно включені до податкового кредиту TOB "Летичів Агро", оскільки суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту за січень - червень 2010 року враховані попередньою перевіркою - (акт перевірки №797/23/34978673 від 16.12.2010 року) та за липень - жовтень 2010 року враховані попередньою перевіркою - (акт перевірки №528/23/34978673 від 29.08.2011 року).

Крім того, встановлено, що на порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97- ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами і доповненнями TOB "Летичів Агро" завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року на суму 7924 грн. в т.ч.: за листопад 2010 року - 3962 грн.; за грудень 2010 року - 3 962 грн.

Фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від TOB „Лановецький Елеватор" до TOB "Летичів Агро" не підтверджено .

Статтею 203 ЦК визнані загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до баз даних ДПС податкової звітності, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредит тобто саме для ТОВ "Летичів Агро".

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Таким чином ТОВ „Лановецький Елеватор" провадило діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (в тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг,

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушеннями вимог.

У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. З огляду на викладене, перевіркою не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ "Лановецький Елеватор" на адресу ТОВ "Летичів Агро".

Наявність у ТОВ "Летичів Агро" документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями є необхідними для і формування податкового кредиту, зокрема податкових накладних, виданих ТОВ „Лановецький Елеватор", не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, оскільки відомості які містяться в таких податкових накладних не відповідають дійсності, наведена в них інформація є суперечливою, дані документи складені з порушенням вимог вищезазначених законів та нормативних документів.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Летичів Агро" із ТОВ "Тредікроун" у періоді, який перевірявся, ТОВ „Тредікроун" код 36018468, м. Київ (далі - ТОВ „Тредікроун") відповідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 2101301 від 13.10.10 р. проведено ремонт стартера КАМАЗ - 1 шт. на загальну суму виконаних робіт 850,00 грн., в т.ч ПДВ в сумі 141,67 грн., договір на виконання робіт по ремонту стартера КАМАЗ для перевірки та суду не надано.

По бухгалтерському обліку придбання послуг по ремонту сільськогосподарської техніки відображено проведенням у жовтні 2010 року Дт 6442 - Кт 631, Дт 631- Кт 3711. Оплату за надані послуги здійснено 13.10.10 р. в безготівковій формі в сумі 850,00 грн., в т.ч ПДВ в сумі 141,67 грн.

Відповідно до податкової накладної №101301 від 13.10.10 р., виписаної ТОВ „Тредікроун" за надання послуг по ремонту стартера КАМАЗ, ТОВ „Летичів Агро" збільшено податковий кредит в жовтні 2010 року в сумі 141,67 грн.

Відповідно до акту №1120/23-5/36018468 від 15.08.11 року документальної невиїзної перевірки по ТОВ «Тредікроун" за період з 08.07.2008 року по 30.06.2011 року (ДПІ у Печерському районі м. Києва) перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 08.07.2008 року по 30.06.2011 року встановлено:

- загальна чисельність працюючих на ТОВ «Тредікроун» відповідно до даних 1-ДФ склала 1 осіб.

- інформація щодо приміщень, які використовував ТОВ «Тредікроун» у своїй діяльності, станом на момент перевірки відсутня.

Відповідно до п.п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України Ш755-УІ від 2 грудня 2010 року податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 93 Цивільного Кодексу України, п.п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України та місце виконання зобов'язань відповідно до ст.532 Цивільного Кодексу України є приміщення, розташоване за адресою: 01004, м. Київ вул. Кропивницького, буд.8 (інформація стосовно оренди вказаного приміщення чи належності директору підприємства відсутня).

З огляду на викладене ТОВ «Тредікроун» порушено ст. 93 ЦК України від 16.01.2003р. №435-IV (зі змінами та доповненнями), п.п. 45.2. ст. 45 КУ країни №2755-VI від 2 грудня 2010 року та ст.1 Закону України від 15.05.2003р. №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. За юридичною адресою ТОВ «Тредікоун» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

За період з 08.07.2008 року по 30.06.2011 року ТОВ «Тредікроун» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 619 489 грн., в т.ч. по взаємовідносинах з ТОВ «Летичів Агро" за жовтень місяць 2010 року в сумі 141,67 грн.

Аналізом податкових звітів з ПДВ (декларацій з додатками № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (розділ «податкові зобов'язання» )), наданих ТОВ «Тредікроун» (код ЄДРПОУ 36018468) до ДПІ у Печерському районі м. Києва на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (далі - Наказ №266) встановлено, що податкові зобов'язання підприємства ТОВ «Тредікроун» у зазначений період сформовано на загальну суму 619 489 грн. за рахунок контрагентів-покупців наведених в додатку №1, в т.ч. за жовтень 2010 року ТОВ «Летичів Агро" 141,67 грн.

В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. За період з 08.07.2008 року по 30.06.2011 року звіти подаватися за підписом громадянина ОСОБА_5

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Тредікроун» (код ЄДРПОУ 36018468) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

ТОВ «Тредікроун» (код ЄДРПОУ 36018468) станом на 15.08.2011 р., за юридичною та фактичною адресою - м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 8 не знаходиться, стан платника ТОВ «Тредікроун» (код ЄДРПОУ 36018468) згідно баз даних АІС Податки - « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

ТОВ «Тредікроун» незаконно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг в сумі 619 489 грн. у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті» , 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» , 70 «Доходи від реалізації» , 641 Розрахунки по податкам» , 643 «Податкові зобов'язання» , 681 «Розрахунки по авансам отриманим» , податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо, а також в зв'язку із поясненням директора ТОВ «Тредікроун» щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Тредікроун» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З огляду на викладене, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Тредікроун» здійснюється поза межами правового поля. Господарські операції ТОВ «Тредікроун» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основний фондів, виробничих активів; складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Тредікроун» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Тредікроун» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Також, на вимогу суду жодних документів, які б підтвердили здійснення господарських операцій позивача та ТОВ «Тредікроун» надано не було.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Летичів Агро" і ТОВ "Імпульс Плюс" встановлено, що ТОВ "Імпульс Плюс 2010" код 37363648, м. Харків (далі - ТОВ „Імпульс Плюс 2010") уклало з ТОВ "Летичів Агро" договір №99 від 09.03.2011 р. по наданню послуг по ремонту сільськогосподарської техніки.

На виконання умов угоди, згідно акту здачі-приймання виконаних робіт №1090301 від 09.03.2011 р. ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (код 37363648) проведено ремонт ПД-10 - 2 шт. на загальну суму виконаних робіт 1600 грн., в т.ч ПДВ в сумі 266,67 грн.

По бухгалтерському обліку придбання послуг по ремонту сільськогосподарської техніки відображено проведенням у березні 2011 року Дт 631 - Кт 6442. Оплату за надані послуги здійснено 05.04.11 р. в сумі 1601,00 грн.

Відповідно до податкової накладної №99 від 09.03.11 р., виписаної ТОВ "Імпульс Плюс 2010" за надання послуг по ремонту сільськогосподарської техніки, ТОВ "Летичів Агро" збільшено податковий кредит у березні 2011 року на суму 266,67грн.

Відповідно до акту №2323/1800/23763648 від 06.06.11 р. документальної невиїзної перевірки по ТОВ «Імпульс плюс 2010» за період 01.01.2011 року по 30.04.2011 року (ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року встановлено їх завищення всього у сумі 5503616 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 0,0 грн., за лютий 2011 року в сумі 1812309, грн., за березень 2011 року в сумі 1670687 грн., в т.ч по розрахунках з ТОВ «Летичів Агро" в сумі 266,67 грн., за квітень 2011 року в сумі 2020619 грн.

Згідно розшифровок податкових зобов'язань ТОВ «Імпульс Плюс 2010" задекларовано податкові зобов'язання з ТОВ "Летичів Агро" за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

В період взаємовідносин ТОВ "Летичів Агро" із ТОВ «Імпульс Плюс 2010"основним постачальником ТМЦ ТОВ «Імпульс Плюс 2010" було ТОВ „Радар" (період 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р.).

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено акт перевірки по ТОВ „Радар", код ЄДРПОУ 14110784 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року від 03.06.2011 року №2231/1800/14110784.

30.05.2011 року відділом ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надані копія договору купівлі - продажу підприємства від 03.03.2011 року та пояснення колишнього директора ТОВ «Радар» , ОСОБА_6

За період з 01.02.2011 р. по 03.03.2011 р. директором та засновником ТОВ «Радар» був ОСОБА_6

Відповідно договору купівлі - продажу від 03.03.2011 р. ОСОБА_6, код НОМЕР_1, ОСОБА_7, код НОМЕР_2, (надалі продавець), з однієї сторони, та ОСОБА_8, код НОМЕР_3, (надалі покупець), з другої сторони, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, продавці передають у власність покупцю належну їм частку статутного фонду ТОВ «Радар» в розмірі 100%, що складає 9375,0 грн., а покупець приймає цю частку 100%, і сплачує за неї обговорену грошову суму. Розмір частки, що відчужується за цим договором, становить 100%, що складає 9375,0 грн. Передача продавцями покупцю частки тягне за собою одночасний перехід до покупця усіх прав та обов'язків. що належали продавцям, як засновникам (власникам) товариства. Договір набирає чинності з, моменту підписання сторонами і нотаріального посвідчення.

В своїх поясненнях від 27.05.2011 року ОСОБА_6 також зазначив, що з 01.12.2010 р. по 03.03.2011 р. він виконував обов'язки директора даного підприємства. Діяльність за даний період не здійснювалась, договори не укладались. Ніяких операцій щодо придбання та продажу товарів, послуг не здійснювалось.

Станом на дату складання акту підприємство обліковується зі станом "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Також слід зазначити, що підприємством надана податкова декларація за січень 2011 року від 21.02.2011 р. №8495 з нульовими показниками, яка підписана колишнім директором ОСОБА_6

За результатом перевірки встановлено ознаки нікчемних правочинів між ТОВ «Радар» та контрагентами - покупцями на загальну суму у сумі 19992152,42 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 930410 грн., за лютий 2011 року в сумі 5969486 грн., за березень 2011 року в сумі 7002469 грн., за квітень 2011 року в сумі 6089788 грн.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 185 - ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями, дані, відображені ТОВ «Радар» у деклараціях з податку на додану вартість, уточнюючі розрахунки податковий зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р. про обсяги поставок, податкове зобов'язання не є дійсними на суму 19992153 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 930410 грн., за лютий 2011 року в сумі 5969486 грн., за березень 2011 року в сумі 7002469 грн., за квітень 2011 року в сумі 6089788 грн., яка становить суму реалізованого товару на користь вищезазначених підприємств.

За результатом перевірки ТОВ Імпульс плюс 2010» за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р. згідно п.1, п.5, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено ознаки нікчемних правочинів між ТОВ «Імпульс плюс 2010» та контрагентами на загальну суму у сумі 5503616 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 1812309 грн., за березень 2011 року в сумі 1670687 грн. в т.ч. по розрахунках з ТОВ «Летичів Агро" за березень 2011 року в сумі 266,67 грн., за квітень 2011 року в сумі 2020619 грн.

Окрім того, на виконання вимог суду позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності позивача із ТОВ Імпульс плюс 2010» по ремонту сільськогосподарської техніки (ПД - 10), а саме доказів транспортування ТМЦ (запчастин), акти пиймання-передачі та інші документи, які б свідчили про проведені операції.

На думку суду взаємовідносини між вказаними контрагентами відповідно до вимог ст. 203, п.2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, а саме по таких договорах, як договір №ТТ11/6 від 31.01.11 року купівлі - продажу, договір зберігання №46 від 01.01.11 року, договір №99 від 09.03.2011 року по наданню послуг по ремонту сільськогосподарської техніки та акти-приймання виконаних робіт по вказаних договорах, не можуть вважатись правомірними, оскільки не було дотримано всіх передбачених чинним законодавством необхідних умов, а саме: не було визначено вартість робіт, кількість, строки виконання, пошкодження та умови ремонту сільськогосподарської техніки.

Частиною 3 ст.180 ГК України передбачено, що до будь-якого господарського договору мають бути включені такі умови: предмет, ціна та термін дії договору. Частиною 8 ст.181 ГК України визначено, що у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним.

Оскільки між ТОВ «Летичів Агро» та вказаними вище контрагентами фактично послуги не надавались, а Товариством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків, та виключно з метою формування податкового кредиту на несплати податку на додану вартість до бюджету.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, фактично перевіркою виявлено лише документування операцій, на підставі інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, які не дають повного і достатнього підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Окрім того, судом встановлено, що господарські операції ТОВ "Летичів Агро" із ТОВ "Техніка і технології", ТОВ "Лановецький елеватор", ТОВ "Тредікроун", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" фактично не здійснювались, оскільки товарно-майновий характер таких операцій наданими документами не підтверджено, чим порушено ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» , такі операції було відображено лише шляхом проведення по регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Наявність у ТОВ «Летичів Агро» документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних, актів виконання робіт, виданих вказаними контрагентами не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту.

Згідно пп. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або їх виготовлення товарів ( у тому числі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу ст.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної ( контрактної) вартості товарів/ послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбання або виготовлення товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.,

- придбанням ( будівництвом, спорудженням) основних фондів ( основних засобів, у тому числі капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність особи, що пов'язана з виробництвом ( виготовленням) та або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/ або через свої відокремлені підрозділи.

Вказана норма кореспондується також зі ст. 42 ГУ України, де підкреслено, що метою господарської діяльності є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Летичів Агро" та вказаними контрагентами по наданню послуг позивачу по оренді, ремонту сільськогосподарської техніки, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки, щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість, за вказаною операцією суд вважає обґрунтованими.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного вбачається, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. При цьому не виключається розгляд господарських операцій відповідно до їх реального економічного змісту.

Оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій. Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то податкові зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки позивача були виявлені порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, на підставі чого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

ОСОБА_4 позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема, в Постанові ВСУ від 17.02.2009, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232, та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права - пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК - Верховний Суд України у своїй постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 52867861, зазначив, що "договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відповідно до вищенаведеного, визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК."

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, суд виходить із того, що хоча чинне податкове законодавство не встановлює конкретного переліку документів, складенням яких має оформлюватися господарська операція, документування господарської операції має відповідати законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції, договірним умовам та/або звичаєвій практиці.

Установлений за наслідками дослідження договорів зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентами передбачає оформлення документів, щодо придбання та реалізації позивачем придбаних товарів (послуг) у його господарській діяльності, актів приймання передачі ТМЦ, оформлення шляхових листів вантажних автомобілів та тракторів, на підтвердження, що орендована техніка протягом всього строку оренди використовувалась у господарській діяльності позивача.

Судом, із врахуванням встановлених Вищим адміністративним судом України у цій справі обставин, зобов'язано позивача надати до суду вищезазначені документи, проте Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" суду надано не було, внаслідок чого суд вважає, що таких документів не існує.

Оцінюючи у сукупності вищевказані фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами відповідача, що господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами відображені лише документально, без фактичного їх виконання, тому подані позивачем первинні документи юридичної сили не мають.

Не підлягають до задоволення вимоги позивача щодо неправомірності застосування штрафної санкції.

Відповідно до розділу ХХ, підрозділі 10 п.7 Перехідних положень ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі 1 грн. за кожне порушення.

Судом встановлено, що порушення мало місце та зафіксоване у акті перевірки за №654/23/34978673 від 30.09.2011 року, а тому відповідачем було правомірно застосовано штрафну (фінансову ) санкцію за встановлене правопорушення в розмірі 1 грн.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, відповідно до принципу офіційності, в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Надані позивачем документи первісного бухгалтерського обліку по взаємовідносинам із вказаними контрагентами в повній мірі не підтверджують реальності здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладені норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" до Красилівської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 січня 2017 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1