Ухвала

від 26.01.2017 по справі 908/3247/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 29/84/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зобов'язання усунути недоліки в заяві

26.01.2017 Справа 908/3247/16

м. Запоріжжя

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРУН» , код з ЄДР - 39730187 (69068 м.Запоріжжя вул. Олександра Невського, 16; адреса для листування: 69001 м.Запоріжжя а/с-1374)

Банківські установи , які здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника: 1/ ПАТ КБ «ПриватБанк» ; 2/ ПАТ «Кредобанк»

ліквідатор - ОСОБА_1

про банкрутство

Суддя Кричмаржевський В.А.

Установив:

До господарського суду Запорізької області 25.01.2017р. надійшла заява Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 172/10/10-011 від 20.01.2017р. про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі - 1.179.598,53 грн.

Одночасно із заявою з вимогами до боржника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано клопотання про надання відстрочки сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Розглянувши заяву ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника, клопотання про надання відстрочки сплати судового збору за подання вказаної заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області обґрунтовує тим, що з початком нового 2017 року у податкової інспекції відсутній затверджений кошторис та грошові кошти для сплати судового збору. Сплата судового збору буде можливою тільки після затвердження Міністерством фінансів України паспортів бюджетної програми та постійного кошторису на 2017 рік.

Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, надання відстрочки та звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» .

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до п. 10 ч. 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 8 наведеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами наведеної норми Закону підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, тобто лише у разі скрутного фінансового становища скаржника, що необхідно довести останньому.

Виходячи з положень вищевказаного Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази згідно з приписами статтею 36 ГПК України.

Тобто, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом , в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та не передбачення у бюджеті коштів, призначених саме для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (п.п 3.1 п. 3 Постанови №7 від 21.02.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VІ процесуального кодексу України ).

Наведені заявником обставини, за переконанням суду, не мають характеру виключних, а тому не підпадають під дію статті 8 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи те, що відстрочення або розстрочення позивачу (заявнику) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду , та з огляду на те, що подані заявником докази в обґрунтування свого клопотання не підтверджують виключність обставин для надання відстрочки сплати судового збору, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до змісту пункту 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Про Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

За приписами статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» копії кредиторських заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Заява кредитора має містити: - найменування господарського суду, до якого подається заява; - ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); - ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи і реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); - розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); - виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; - відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; - перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Доданий до заяви фіскальний чек від 23.01.2017р. свідчить про факт відправлення певної кореспонденції на ім'я ліквідатора банкрута - ОСОБА_1.

Належним доказом надсилання копій заяви є поштовий документ про відправлення (квитанція, фіскальний чек) з описом вкладення у цінний лист.

Таким чином, господарський суд не може прийняти як доказ направлення на адресу ліквідатора заяви про визнання кредиторських вимог на суму 1.179.598,53 грн. у справі № 908/3247/16.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути .

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви (ч. 2 статті 24 Закону про банкрутство).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне даною ухвалою повідомити заявника - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про недоліки заяви, які полягають у відсутності доказів сплати судового збору та у відсутності належних доказів надсилання копії заяви банкруту та ліквідатору .

Керуючись статтями 2, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " , статтями 25, 86 Господарського процесуального кодексу України , суд -

Ухвалив:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про надання відстрочки сплати судового збору відмовити.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпро ГУ ДФС у Дніпропетровській області у строк до 05 лютого 2017р. усунути недоліки в заяві про визнання кредиторських вимог №172/10/10-011 від 20.01.2017р., а саме: представити суду належні документальні докази сплати судового збору у визначених законом порядку та розмірі, і надсилання копії заяви і доданих до неї документів боржнику та ліквідатору.

Копію ухвали надіслати ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ліквідатору.

Суддя В.А. Кричмаржевський