Вирок

від 26.01.2017 по справі 465/2871/14-к

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2871/14-к

1-кп/465/194/17

ВИРОК

Іменем України

26.01.2017 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Снігур А.Я.

з участю прокурора Букаловського Р.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014140030000216 від 02.04.2014 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львова, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 199, ч.2 ст.204 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів з метою збагачення, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення підроблених марок акцизного збору, а також на незаконне виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкритгя підпільного цеху в період часу з вересня по грудень 2013 року він незаконно придбану ОСОБА_3 спиртову суміш з допомогою останнього, знаходячись в підсобному приміщенні за місцем свого проживання, розливав в скляні пляшки з етикетками різних виробників алкогольної продукції, горловини яких закорковував та наклеював на них підроблені марки акцизного збору. Попередньо узгодивши свої незаконні та протиправні дії із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 з метою збуту та одержання прибутку зберігав готову незаконно виготовлену алкогольну продукцію в підсобному приміщенні за місцем свою проживання та реєстрації, що за АДРЕСА_1. В свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали пошук покупців та транспортування до них незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Так, ОСОБА_5 в період часу з 06.09.2013 року по 21.11.2013 року зберігав з метою збуту незаконно виготовлені алкогольні напої, які в подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збувались ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_8. ОСОБА_9, ОСОБА_10

Таким чином, органами досудового слідства встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив зберігання, придбання, перевезення підроблених марок акцизного збору, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та незаконне виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 199. ч.2 ст.204 КК України.

Відповідно до вимог ст.2 КК України - підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння , яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, притаманних даному, конкретному злочину, описаному в диспозиції Особливо, частини КК.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зберігання, придбання, перевезення підроблених марок акцизного збору, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та незаконне виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 199. ч.2 ст.204 КК України не визнав та пояснив, що вказані дії він не вчиняв. Однак, зазначає, що визнає свою вину у вчиненні незаконного придбання з метою збуту та зберігання з цією метою, а також збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Зазначає, що купував алкоголь, а саме горілку в гаражі і в подальшому її продавав. Самостійно даний алкоголь не виготовляв, а лише купляв уже готову виготовлену продукцію. Йому було відомо, що виготовлена продукція знаходилась в приміщенні гаражу, який орендували невідомі йому особи, однак йому не відомо як і хто туди привозив дану продукцію і як її виготовляли. Горілка була хорошої якості, яка містила акцизні марки, тому він думав, що все законно. Щиро розкаюється у вчиненому.

Як встановлено судом, зміст висновків експертизи №3/1754 від 28.02.2014 року, матеріалів, речовин та виробів свідчить про те, що вилучені за місцем обшуку 13.12.2013 року працівниками міліції на підставі ухвали Галицького районного суду від 09.12.2013 року про проведення обшуку був проведений обшук за АДРЕСА_1(ос.) являються водно-спиртовими сумішами, які є непридатними для споживання та вони не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 Горілки і горілки особливі. Технічні умови .

Оскільки предметом злочинів, передбачених ст. 204 КК України, є товари (продукція), визначені законом як підакцизні, до ціни яких включається акцизний збір (непрямий податок на окремі товари (продукцію), які виготовлені незаконно, то визначальним поняттям при встановленні предмету злочину, передбаченого частинами першою і другою вказаної статті, є поняття підакцизні товари .

Відповідно до статті 14.1.145 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно із статтею 215.1. Податкового кодексу України, редакція якої була чинною на момент вчинення зазначених дій, до підакцизних товарів належали: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Нормативне визначення поняття алкогольного напою дано в статті 14.1.5 Податкового кодексу України, під яким слід розуміти продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України в своїй Постанові від 5 вересня 2013 року у справі № 5-15кс13 (далі - Постанова), яка є обов'язковою для застосування при розгляді аналогічних справ, щодо предмету злочину, передбаченого статтею 204 КК України Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів зазначила, що виходячи із нормативного визначення поняття підакцизні товари, алкогольний напій може бути визнаний таким і бути предметом злочинів, передбачених статтею 204 КК України лише за умови, якщо він відповідає наступним ознакам: одержання шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлення на основі харчових спиртів; вміст спирту етилового має становити понад 1,2 відсотки об'ємних одиниць; визнання законом підакцизним товаром, до ціни якого включено акцизний податок; належність до товарної групи Гарманизованої системи опису та кодування товарів (далі - ГСОКТ) під одним з наступних кодів: 2204, 2205, 2206, 2208.

Відсутність хоча б однієї з наведених ознак виключає склад злочину передбаченого частини 2 статтею 204 КК України.

В ході розгляду справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 діяв з метою використання у власних цілях шляхом купівлі незаконно виготовленої водно-спиртової суміші, яка є непридатною для споживання та не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 Горілки і горілки особливі. Технічні умови . Із цього випливає, що відповідальність за дії, передбачені статтею 204 КК України, як про це зазначено в вищеназваній Постанові, настає у тому разі, коли винна особа вчиняє певні дії щодо одного з видів продукції, яка за своїми товарними характеристиками підпадає під законодавче визначення підакцизний товар. Наведене свідчить, що ОСОБА_11 не виготовляв алкогольні напої, а незаконно придбав їх з метою збуту та зберігав з цією метою, а також вчинив збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, відтак дії ОСОБА_2 слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст.204 КК України.

Оскільки дії ОСОБА_2 органами досудового слідства інкриміновано вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.204 КК України, однак такі не містять їх складу та підлягають виправданню.

Крім наведеного, на непричетність обвинуваченого ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих йому злочинів передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.204 КК України, вказує також відсутність будь-яких об'єктивних доказів, наданих стороною обвинувачення.

Так, останній заперечує свою причетність до виготовлення водно-спиртових сумішей, крім придбання та їх збуту. Він також заперечує свою причетність до придбання та зберігання марок акцизного збору та вчинення цих дій за попередньою змовою групою осіб.

Про вчинення цих дій за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_2 не свідчать і інші наведені вище докази, надані прокурором під час розгляду справи в суді, перелік яких є вичерпним.

Оскільки заперечення обвинуваченого ОСОБА_2 про непричетність його до скоєння інкримінованих йому діянь ніякими доказами, наданими стороною обвинувачення, не спростовуються, то суд приходить до висновку про недоведеність його вини в цьому ще й з цих підстав, а отже і про відсутність в його діяннях складу інкримінованих йому злочинів.

Обвинуваченому також інкримінується вчинення незаконного виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху.

Між тим, прокурором під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді не надано жодного доказу, який би підтверджував цей факт.

Так, огляд приміщення, в якому було виявлено водно-спиртову суміш не проводився, будь-які експертні дослідження для підтвердження цього факту також не призначалися і не проводилися. Про цей факт, з долею сумнівності, можуть свідчити ксерокопії фототаблиць, доданих до протоколу обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1, що є припущенням, на якому відповідно до ст. 62 Конституції України не може ґрунтуватися обвинувачення, але й на це, як на доказ, не посилався прокурор при аналізі та оцінці доказів під час підтримання обвинувачення в суді.

Отже, суд вважає, що такого підпільного цеху для виготовлення алкогольних напоїв, обвинуваченими ОСОБА_2 відкрито не було, а тому в його діях відсутня і ця кваліфікуюча ознака інкримінованого йому злочину.

Крім того, ОСОБА_2 органами досудового розслідування обвинувачуються у придбанні та зберіганні марок акцизного збору з метою використання їх при продажу товарів, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Обвинувачений ОСОБА_2 категорично заперечує свою причетність до придбання і зберігання марок акцизного збору, як і до вчинення будь-яких інших протиправних дій, пов'язаних з виготовленням алкогольних напоїв з порушенням закону.

Придбання і зберігання марок акцизного збору підтверджується протоколами обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1, а також висновками технічних експертиз документів №6/655 від 25.12.2013 року та №6/654 від 30.12.2013 року, згідно з якими частина вилучених під час огляду та обшуку марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва не відповідають аналогічним маркам акцизного податку, що знаходяться в офіційному обігу.

Приймаючи до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про заперечення факту придбання ним марок акцизного збору, оскільки цей факт не суперечить іншим доказам, які були досліджені в суді, суд при правовій оцінці фактичних та юридичних підстав кваліфікації діяння, виходить з наступного.

Предметом цього злочину є підроблені національна валюта України, іноземна валюта, державні цінні папери; білети державної лотереї, а також незаконно виготовлені, одержані чи підроблені марки акцизного збору і голографічні захисні елементи.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 199 КК України, полягає у таких діях, як виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну або збут відповідних предметів.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 199 КК України, характеризується прямим умислом. Обов'язковою суб'єктивною ознакою виготовлення, зберігання, придбання, пересилання, ввезення в Україну відповідних предметів є мета їх використання при продажу товарів або збуту. Відсутність зазначеної мети відповідальність за ст. 199 КК України виключає.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 придбавав алкогольні напої та здійснював їх збут. Інкриміновані йому злочини органами досудового розслідування не знайшли свого підтвердження в суді. Стороною обвинувачення ці обставини не спростовані і дій для цього в процесі розгляду справи вжито не було, а тому вони приймаються до уваги судом як безперечно встановлені, оскільки водно-спиртова суміш придбавалась обвинуваченим ОСОБА_2 з метою наступного збуту, то його дії по придбанню і використанню таким чином марок акцизного збору не містять складу злочину, передбаченого ст. 199 КК України.

Суд відповідно до статті 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив усі необхідні умови для реалізації сторонами під час розгляду кримінального провадження в суді їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків з тим, щоб провадження було здійснено на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Цим правом сторони скористались сповна, надавши на пропозицію суду, на їх розсуд, для дослідження всі докази, які мали в своєму розпорядженні та заявили про відсутність у них інших.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи з положень закону, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, та прийшов до висновку про відсутність як доказів вини обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм злочинів, так і відсутності в їх діях складу цих злочинів.

Враховуючи тривалість розслідування (із 2014 року), розгляду кримінального провадження та повне надання судом сторонам можливості вільно розпоряджатися своїми правами в частині доведення переконливості поданих доказів, суд, дотримуючись засад безсторонності та розумних строків, вважає, що можливості здобуття інших доказів вичерпані.

При цьому суд враховує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зі змісту ч. ч. 1 і 2 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Виходячи з вимог ч. ч. 1 і 3 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду кримінального провадження не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення ОСОБА_2, тому його слід визнати невинуватими та виправдати за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.199 КК України.

Дії ОСОБА_12 згідно вказаного висновку слід розцінювати як незаконне придбання з метою збуту та зберігання з цією метою, а також збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, про що обвинуваченим не заперечено в судовому засіданні. Дії ОСОБА_2 слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст.204 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.204 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, визнання вини, те, що на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, відсутність претензій матеріального та морального характеру, позитивної характеристики за місцем проживання, та вважає, що необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

Відповідно до ст. 49 ч.1 п.1 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 2 років у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Таким чином, у зв'язку із наявністю підстав, передбачених ст.49 КК України, кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 підлягає до закриття, у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов по справі не заявлений, потерпілих у справі не має.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на рахунок держави, за проведення технічної експертизи документів № 6/655 від 25.12.2013 - 586.80 грн., технічної експертизи документів № 6/654 від 30.12.2013 1075,80 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/1754 від 28.02.2014 6472.4 грн., технічної експертизи документів №6/1 від 14.01.2014 489,00 грн., дактилоскопічної експертизи №4/106 від 14.02.2014 391.20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/21 від 28.02.2014 305,90 грн., технічної експертизи документів №6/27 від 15.01.2014 -391.20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/20 від 28.02.2014 305.90 грн., технічної експертизи документів №6/26 від 15.01.2014 391,20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/22 від 28.02.2014 305.90 грн., технічної експертизи документів №6/28 від 15.01.2014 - 391,20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/23 від 28.02.2014 - 305,90 грн., технічної експертизи документів №6/29 від 15.01.2014 391.20 грн ., а всього 11 803 (одинадцять тисяч вісімсот три гривні) грн. 60 коп.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.49, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати невинуватими за обвинуваченням у вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.199 КК України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад зазначеного кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

На підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12014140030000216 від 02.04.2014 року, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 204 КК України - закрити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати на залучення експертів при проведенні експертиз: за проведення технічної експертизи документів № 6/655 від 25.12.2013 - 586.80 грн., технічної експертизи документів № 6/654 від 30.12.2013 1075,80 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/1754 від 28.02.2014 6472.4 грн., технічної експертизи документів №6/1 від 14.01.2014 489,00 грн., дактилоскопічної експертизи №4/106 від 14.02.2014 391.20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/21 від 28.02.2014 305,90 грн., технічної експертизи документів №6/27 від 15.01.2014 -391.20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/20 від 28.02.2014 305.90 грн., технічної експертизи документів №6/26 від 15.01.2014 391,20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/22 від 28.02.2014 305.90 грн., технічної експертизи документів №6/28 від 15.01.2014 - 391,20 грн., фізико-хімічної експертизи № 3/23 від 28.02.2014 - 305,90 грн., технічної експертизи документів №6/29 від 15.01.2014 391.20 грн ., а всього 11 803 (одинадцять тисяч вісімсот три гривні) грн. 60 коп. на користь держави.

Скасувати арешт накладений на автомобіль MERCEDES-BENZ 410 D, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового тримання ПП Програмсервіс в м.Львові по вул.Суботівській, 13а та повернути власнику.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Львівської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Мартьянова С.М.