Постанова

від 25.01.2017 по справі 821/2145/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/2145/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Кермача А.І.,

представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маштехсервіс" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001811201 від 19.04.2016 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маштехсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Маштехсервіс") звернулося з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 р. № 0001811201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2016 року на 245000 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 61250 грн.

Свої вимоги мотивує порушення відповідачем процедури проведення перевірки. Так, предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто, відомості зазначені у відповідній податковій звітності. Всупереч цього, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку на підставі аналізу первинних бухгалтерських документів, витребуваних у ТОВ "Маштехсервіс". У даному випадку відповідач мав провести позапланову документальну невиїзну або виїзну перевірку, заздалегідь повідомивши про неї та надавши можливість подати свої пояснення та додаткові документи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з вказаних підстав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що під час камеральної перевірки встановлено відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей в січні та лютому 2016 року на початок та на кінець періоду. Разом з тим, ТОВ "Мантехсервіс" декларує в податковому кредиті придбання обладнання на суму ПДВ 266527 грн. від постачальника ТОВ "Твінкам ТК". Реалізація вказаного обладнання в січні-лютому 2016 року не відбувалася, руху та залишків обладнання по рахунку 281 "Товари на складі" позивачем не відображено. Крім того, у січні 2016 року ТОВ "Маштехсервіс" в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано три податкові накладні на реалізацію товару (по номенклатурі - лінія лакувальна та друку жерсті "Кunzi+Bauer, яка була у користуванні, - 1 шт. у розібраному стані для зручності транспортування) на суму ПДВ 957623,71 грн. на адресу ПП "Тін Сервіс". Також в лютому 2016 року на адресу ПП "Тін Сервіс" відбувається реалізація панелей до сушильної печі у кількості 36 шт. на суму ПДВ 130147,74 грн., а імпортувалося сушильна піч LTG, яка була у користуванні, така, що потребує ремонту, без ЧПК, у частково розібраному стані для зручності транспортування - 1 шт., у зв'язку з чим відбувається перелом товару, тобто, неспівпадання отриманого та реалізованого обладнання. Згідно отриманої інформації оперативного управління Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області директор ТОВ "Маштехсервіс" Котелевич М.А. перебуває за межами території України (АР Крим), у зв'язку з чим не має можливості опитати останнього з приводу причетності до ведення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, матеріалами не підтверджено надміру сплати податку на додану вартість у вартості придбаних товарів, а тому ТОВ "Маштехсервіс" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2016 року на суму 245000 грн. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 18.04.2016 р. по 19.04.2016 р. головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ та контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Яловенко В.О. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Маштехсервіс" щодо суми бюджетного відшкодування за лютий 2016 року, за результатами якої складено акт від 19.04.2016 р. № 122/21-03-12-01/31675302.

У висновках акту перевірки зазначено, що на порушення п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України ТОВ "Маштехсервіс" завищено суму бюджетного відшкодування в декларації за лютий 2016 року на суму 245000 грн.

Дані висновки ґрунтуються на тому, що у зв'язку з відсутністю акту інвентаризації неможливо підтвердити фактичну наявність ТМЦ на складі, внаслідок чого від'ємне значення ПДВ сформовано та фактично сплачене постачальникам товарів у вартості придбаних товарів є таким, що сформоване у зв'язку з придбанням товарів для невиробничого використання.

Також згідно отриманої інформації оперативного управління Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, в ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Маштехсервіс" встановлено, що у підприємства відсутні сформовані витрати на оренду складських приміщень, послуг з надання вантажоперевезення, у зв'язку з чим можливо дійти висновку, що у підприємства відсутні складські приміщення, а також неможливо встановити, яким чином здійснювалося вантажоперевезення ТМЦ, які в подальшому реалізовувалися на адресу покупців після розмитнення.

На підставі акту камеральної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 р. № 0001811201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2016 року на 245000 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 61250 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зі змісту пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Приписами п.76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації).

Зі змісту п.2.5 Методичних рекомендацій слідує, що за наслідками камеральної перевірки складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

До впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та співставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел рекомендовано формувати Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок рекомендовано формувати в електронному вигляді. У день складання висновків формується їх реєстр.

Пунктом 3.1 Методичних рекомендацій визначено особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Так, згідно п. 3.1.1. Методичних рекомендацій податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків). За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: рядка 21.1 - значенню рядка 20.2, рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду). Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

Тобто, предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути тільки дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема, правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

При цьому, будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки.

У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки. За наявності підстав та для цілей з'ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж дані податкових декларацій, у встановлених Податковим кодексом України випадках, зокрема визначених у п.78.1 ст.78 ПК України, проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що, у свою чергу, надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження.

Так, в силу вимог пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Зі змісту акту камеральної перевірки від 19.04.2016 р. № 122/21-03-12-01/31675302 вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження надміру сплати податку на додану вартість у вартості придбаних товарів та про завищення ТОВ "Маштехсервіс" суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2016 року на суму 245000 грн. у зв'язку з тим, що підприємством не надано до перевірки жодні документи щодо оренди складських приміщень чи перебування у власності офісних та складських приміщень, іншого майна, акт інвентаризації, внаслідок чого неможливо підтвердити фактичну наявність ТМЦ на складі.

В акті камеральної перевірки відповідачем досліджуються первинні документи по відносинах з ПП "Тін Сервіс", ТОВ "Твінкам ТК", ЗАО "Бендерський комбінат хлібопродуктів", інформація щодо працевлаштування в Україні директора ТОВ "Маштехсервіс", наявність у позивача транспортних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, рух придбаного обладнання по рахунках ТОВ "Маштехсервіс".

Тобто, контролюючими органом фактично здійснювалася документальна позапланова перевірка, а не камеральна перевірка поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2016 року.

Особливості регулювання проведення документальної перевірки, встановлені ст.78 ПК України, передбачають необхідність дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, що у свою чергу має забезпечити баланс публічних і приватних інтересів, гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Так, з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями платника податків.

Таким чином, контролюючий орган не може порушувати порядок проведення перевірки з особливостями, що визначені Податкового кодексу України для кожного виду перевірки і підміняти один вид перевірки іншим.

Відповідно до вимог п. 81.3 ст. 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.01.2015 р. по справі №21-425а14, невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки безвідносно до виду такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. Відповідно висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої (дана правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 р. по справі № К/800/37455/15).

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, здійснивши з 18.04.2016р. по 19.04.2016 р. камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Маштехсервіс", оформлену актом № 122/21-03-12-01/31675302, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому висновки акту перевірки не можна вважати обґрунтованими, а відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги ТОВ "Маштехсервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, сплачений ТОВ "Маштехсервіс" судовий збір у сумі 4593,75 грн. підлягає стягненню з Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 19.04.2016 р. № 0001811201.

Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маштехсервіс" (код ЄДРПОУ 31675302) судовий збір у сумі 4593 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 75 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 січня 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3