Ухвала

від 25.01.2017 по справі 276/1215/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №276/1215/14-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук С. Ф.

Категорія 48 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Борисюка Р.М., Широкової Л.В.

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Хорошівська района державна адміністрація Житомирської області про поділ спільного майна подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє представник ОСОБА_4,

на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2016 року,

встановила:

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 1821185400:10:003:0013 площею 4,4807 га; 1821185400:10:003:0466 площею 3,1551 га; 1821185400:10:003:0473 площею 3,9613 га; 1821185400:10:003:0469 площею 0,8 га; 1821185400:10:003:0470 площею 1,8943 га, які знаходяться на території Топорищенської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

У власності ОСОБА_2 залишено земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 1821185400:10:003:0467 площею 1,1348 га; 1821185400:10:003:0472 площею 0,3286 га; 1821185400:10:003:0468, площею 3,49 га, 1821185400:10:003:0471 площею 2,3957 га; 1821185400:10:003:0011 площею 5,0307 га; 1821185400:10:003:0012 площею 4,8319 га, 1821185400:10:003:0014 площею 4,9258 га, які знаходяться на території Топорищенської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд не мав права вирішувати питання про поділ майна, яке перебуває під арештом, оскільки перехід права власності на арештоване майно є забороненим. Крім того, на його думку, рішення суду порушує мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Вважає, що судом першої інстанції не встановлено обсягу спільно нажитого майна подружжя, не враховано при його поділі придбаний подружжям автомобіль . Також, зазначив, що визнання ОСОБА_2 позову суперечить вимогам закону та порушує його права, як кредитора останнього, а тому не могло бути прийнято судом. Також, вказав, що суд ухвалив рішення без його повідомлення про зміну розміру позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються ст. ст. 60,62,63,69,70 Сімейного кодексу України, якими встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, при розділі майна частки подружжя є рівними.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), зокрема належать земельні ділянки.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб.

Судом встановлено, що у період з 26 листопада 1999 року до 16 червня 2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

На підставі договорів міни від 12 серпня 2004 року та 20 жовтня 2004 року ОСОБА_2 набув право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 36,428 га, які знаходяться на території Топорищенської сільської ради за наступними кадастровими номерами та площами: 1821185400:10:003:0011 - 5,0307 га; 1821185400:10:003:0014 -4,9258 га; 1821185400:10:003:0012 -4,8319 га; 1821185400:10:003:0013- 4,4807 га;1821185400:10:003:0017 -4.2899 га; 1821185400:10:003:0016 -4,2899га; 1821185400:10:003:0046 - 4.2900 га; 1821185400:10:003:0047- 4,2900 га.

Рішенням 16 сесії 5 скликання Топорищенської сільської ради від 09 липня 2008 року погоджено прийняття до земель запасу сільської ради частини земельної ділянки загальною площею 3,016 га із власності ОСОБА_2

Розпорядженням голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації (на даний час Хорошівська районна державна адміністрація) Житомирської області від 21 серпня 2008 року № 346 припинено право власності на частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, загальною площею: 3,016 га. Ця ділянка була вилучена із наступних земельних ділянок: із ділянки за кадастровим номером 1821185400:10:003:0011 вилучено 0,7415 га, з ділянки за кадастровим номером 1821185400:10:003:0012 вилучено 0,9030 га, з ділянки за кадастровим номером 1821185400:10:003:0014 вилучено 1,3716 га.

Крім того, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2014 року, задоволено позов Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області до ОСОБА_2 та примусово відчужено у державну власність з мотивів суспільної необхідності частини належних йому земельних ділянок за кадастровими номерами: 1821185400:10:003:0017, загальною площею 4,2899 га (площа частини земельної ділянки, що відчужено, становить 0,3286 га); 1821185400:10:003:0016, загальною площею 4,2899 га (площа частини земельної ділянки, що відчужено, становить 1,1348 га); 1821185400:10:003:0046, загальною площею 4,2900 га (площа частини земельної ділянки, що відчужено, становить 3,49 га); 1821185400:10:003:0047, загальною площею 4,2900 га (площа частини земельної ділянки, що відчужено, становить 2,3957 га). Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити об'єкти нерухомості протягом 15 днів з дня набрання законної сили постановою суду.

Після винесення Житомирським апеляційним адміністративним судом постанови від 27 жовтня 2014 року, новосформованим земельним ділянкам присвоєні нові кадастрові номери, а саме: 1821185400:10:003:0466 площею 3,1551 га; 1821185400:10:003:0467 площею 1,1348 га, 1821185400:10:003:0468, площею 3,49 га, 1821185400:10:003:0469 площею 0,8 га, 1821185400:10:003:0470 площею 1,8943 га, 1821185400:10:003:0471 площею 2,3957 га; 1821185400:10:003:0472 площею 0,3286 га; 1821185400:10:003:0473 площею 3,9613 га, що підтверджується інформацією органів держгеокадастру.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на дату ухвалення рішення, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 на праві власності належали наступні земельні ділянки: 1821185400:10:003:0011 площею 5,0307 га; 1821185400:10:003:0012 площею 4,8319 га, 1821185400:10:003:0013 площею 4,4807 га, 1821185400:10:003:0014 площею 4,9258 га, 1821185400:10:003:0466 площею 3,1551 га; 1821185400:10:003:0467 площею 1,1348 га, 1821185400:10:003:0468, площею 3,49 га, 1821185400:10:003:0469 площею 0,8 га, 1821185400:10:003:0470 площею 1,8943 га, 1821185400:10:003:0471 площею 2,3957 га; 1821185400:10:003:0472 площею 0,3286 га; 1821185400:10:003:0473 площею 3,9613 га, загальною площею 36,428 га, які знаходяться на території Топорищенської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, визнання відповідачем позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на частину земельних ділянок за наступними кадастровими номерами: 1821185400:10:003:0013 площею 4,4807 га; 1821185400:10:003:0466 площею 3,1551 га; 1821185400:10:003:0473 площею 3,9613 га; 1821185400:10:003:0469 площею 0,8 га; 1821185400:10:003:0470 площею 1,8943 га, які знаходяться на території Топорищенської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Доводи апеляційної скарги про неможливість вирішення питання про поділ майна подружжя, яке перебуває під арештом, є безпідставними, оскільки заборона щодо поділу такого майна законодавством не встановлена.

Дія мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на спірні правовідносини не поширюється, а відтак доводи апеляційної скарги у цій частині є помилковими.

Враховуючи, що у відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд першої інстанції, а так само, у відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обмежені заявленими позивачем вимогами, доводи апеляційної скарги щодо не встановлення судом обсягу спільно нажитого подружжям майна та не врахування його при поділі є також безпідставними.

Поділ вказаних земельних ділянок у спосіб, визначений судом першої інстанції, не порушує прав, свобод та інтересів ОСОБА_3, як кредитора ОСОБА_2В, тому судом правильно застосовані положення ч. 4 ст. 174 ЦПК України щодо прийняття визнання відповідачем позову.

Доводи представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про те, що не вручення заяви про зміну розміру позовних вимог (а.с. 21-22 т. 5) є підставою для скасування рішення суду є безпідставними, оскільки це порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє представник ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: